Ухвала суду № 98763481, 04.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відвід судді

"04" серпня 2021 р. Справа № 520/10/20

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Зоркіній Ю.В. в адміністративній справі №520/10/20 за позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Військова частина А0501, Штаб Сухопутних військ Збройних Силу України (військова частина А 0105) до Немишлянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, у якому просить суд:

1.визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідача щодо його відсторонення від здійснення дій, передбачених Порядком добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск "Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення", іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну йому бездіяльністю, яку відповідач вчинив при порушенні позивачем у відповідності до Порядку добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, питання щодо укладення контракту строком на п`ять років на військову службу у військовій частині А0501 на посаду: "начальник зв`язку штабу бригадної артилерійської групи військової частини А0501" за клопотанням командування військової частини А0501 від 28.12.2017 №8/1519 та за заявою позивача до відповідача від 02.01.18 за вх. №3 про прийняття позивача на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду;

2. визнати незаконним та протиправним рішення відповідача, що викладено у його листі від 17.01.2018 №3/15, наданим у відповідь на заяву позивача від 02.01.2018 за вх. №3, щодо відмови відповідача, на підставі начебто того, що позивач не був військовозобов`язаним і був виключений з військового обліку у 2013 році, від здійснення дій щодо оформлення документів для прийняття позивача на військову службу за контрактом через визначення відповідачем таких дій начебто неможливими, тобто - визначення відповідачем неможливими дій, передбачених Порядком добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск "Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення", іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну йому даним рішенням відповідача, при порушенні позивачем питання щодо укладення контракту строком на п`ять років на військову службу у військовій частині А0501 на посаду: "начальник зв`язку штабу бригадної артилерійської групи військової частини А0501" за клопотанням командування військової частини А0501 від 28.12.2017 №8/1519 та за заявою позивача до відповідача від 02.01.2018 за вх. №3 про прийняття позивача на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду;

3. визнати незаконним та протиправним рішення відповідача, що викладено у його листі від 01.02.2018 №3/193, наданим у відповідь на заяву позивача від 26.01.2018 за вх. №259, в якій було обґрунтовано відсутність законних перешкод для укладення позивачем контракту на військову службу, незаконність відмови позивачу у наданні відповідачем направлення на медичний огляд військо-лікарською комісією Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова з метою встановлення ступеню придатності до військової служби позивача на той час, на підставі начебто думки відповідача, що позивач не був військовозобов`язаним і був виключений з військового обліку у 2013 році, тобто, відмови відповідачем у здійсненні дій, передбачених Порядком добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск "Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення", іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну йому даним рішенням відповідача, при порушенні позивачем питання щодо укладення контракту строком на п`ять років на військову службу у військовій частині А0501 на посаду: "начальник зв`язку штабу бригадної артилерійської групи військової частини А0501" за клопотанням командування військової частини А0501 від 28.12.2017 №8/1519 та за заявою позивача до відповідача від 02.01.2018 за вх. №3 про прийняття позивача на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду;

4. визнати незаконним та протиправним рішення відповідача, що викладено у його листі від 02.02.2018 №3/194, наданим у відповідь на заяву позивача від 29.01.2018 за вх. №288, в якій було обґрунтовано відсутність законних перешкод для укладення позивачем контракту на військову службу, незаконність повторної відмови позивачу у наданні відповідачем направлення на медичний огляд військо-лікарською комісією Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова з метою встановлення ступеню придатності до військової служби позивача на той час, оформлення документів для прийняття позивача на військову службу за контрактом через визначення відповідачем таких дій такими, що начебто суперечать нормам п. 1.4 глави 1 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджено наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, на підставі начебто думки відповідача, що позивач не був військовозобов`язаним і був виключений з військового обліку у 2013 році, тобто, відмови відповідачем у здійсненні дій, передбачених Порядком добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск "Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення", іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну йому даним рішенням відповідача, при порушенні позивачем питання щодо укладення контракту строком на п`ять років на військову службу у військовій частині А0501 на посаду: "начальник зв`язку штабу бригадної артилерійської групи військової частини А0501" за клопотанням командування військової частини А0501 від 28.12.2017 №8/1519 та за заявою позивача до відповідача від 02.01.2018 за вх. №3 про прийняття позивача на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду;

5. визнати незаконним та протиправним рішення відповідача, що викладено у його листі від 06.02.2018 №Ю/204, що був наданий у відповідь на запит позивача на інформацію від 30.01.2018 за вх. №306 щодо відмови відповідача у наданні інформації позивачу про певний встановлений порядок укладення контракту на військову службу у випадку позивача, а також визнати даний лист (відповідь на запит на інформацію) таким, що містить неточну та неповну інформацію, таким, яким було навмисно приховано відповідачем встановлений Порядок добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск "Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення", іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну йому даним рішенням відповідача, приховуванням відповідачем запитуваної позивачем інформації;

6. визнати незаконним та протиправним рішення відповідача, що викладено у його листі від 10.04.2018 №3/643, наданим у відповідь на заяву позивача від 05.04.2018 за вх. №1304, в якій було обґрунтовано відсутність законних перешкод для укладення позивачем контракту на військову службу, незаконність відмови відповідача у здійсненні дій, передбачених Порядком добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск "Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення", іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну йому даним рішенням відповідача та припиненням відповідачем листування з позивачем з питання можливості укладення позивачем контракту строком на п`ять років на військову службу у військовій частині А0501 на посаду: "начальник зв`язку штабу бригадної артилерійської групи військової частини А0501" за клопотанням командування військової частини А0501 від 28.12.2017 №8/1519 та за заявою позивача до відповідача від 02.01.2018 за вх. №3 про прийняття позивача на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду;

7. визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідача щодо відсторонення ним від здійснення дій, передбачених Порядком добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск "Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення", іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), яку відповідач вчинив при порушенні позивачем у відповідності до Порядку добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України питання укладення позивачем контракту на військову службу у військовій частині А0105 на посаду: "офіцер відділення програмно-технічного забезпечення інформаційного відділу командного центру штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України" за клопотанням командування військової частини А0105 від 30.07.2018 №116/9/КЦ/5014 про прийняття позивача на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду, а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну цією бездіяльністю відповідача;

8. визнати незаконним та протиправним рішення відповідача, що викладено у його листі від 16.08.2019 №3/1942, наданим у відповідь на клопотання командування військової частини А0105 від 30.07.2018 №116/9/КЦ/5014 про порушення питання про прийняття позивача на військову службу за контрактом до цієї військової частини на посаду: "офіцер відділення програмно-технічного забезпечення інформаційного відділу командного центру штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України", щодо відмови відповідача від здійснення дій щодо оформлення документів для прийняття позивача на військову службу за контрактом через визнання таких дій начебто неможливими, тобто, відмови відповідача від здійснення дій, передбачених Порядком добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск "Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення", іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), на підставі начебто думки відповідача про те, що позивач не був військовозобов`язаним і був виключений з військового обліку у 2013 році, а також визнати незаконним та протиправним клопотання відповідача, що також викладено у цьому листі, щодо скасування клопотання командування військової частини А0105 від 30.07.2018 №116/9/ КЦ/5014, а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну цім рішенням відповідача;

9.визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідача щодо відсторонення ним від здійснення дій, передбачених Порядком добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск "Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення", іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), яку відповідач вчинив при порушенні позивачем питання щодо укладення контракту на військову службу за заявою позивача до відповідача від 12.12.2019 за вх. №10089 щодо прийняття позивача на військову службу за контрактом, а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну цією бездіяльністю відповідача;

10. визнати незаконним та протиправним рішення відповідача, що викладено у його листі від 27.12.2019 №3/3405 стосовно відмови відповідача від виконання дій, передбачених Порядком добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск "Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення", іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), що був надісланий відповідачем позивачу у відповідь на заяву позивача 12.12.2019 за вх. №10089 стосовно порушення позивачем питання про прийняття його на військову службу за контрактом, а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну цім рішенням відповідача;

11.зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 12.12.2019 за вх. №10089 щодо прийняття позивача на військову службу за контрактом у відповідності до Порядку добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск "Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення", іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду) та у відповідності до Закону України "Про звернення громадян";

12. зобов`язати відповідача утримуватись від порушення встановленого Порядку добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск "Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення", іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду) при порушенні питань щодо укладення позивачем контракту на військову службу;

13.зобов`язати відповідача утримуватись від порушення встановленого законодавством України порядку розгляду звернень позивача;

14.стягнути з відповідача кошти в розмірі 576 мінімальних заробітних плат (далі - МЗП) у місячному обчисленні (згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік" - з 01.01.2021 МЗП у місячному обчисленні встановлено у розмірі 6000 грн.) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної дискримінацією по відношенню до позивача, яка виявилась у протиправному та незаконному обмеженні позивачем конституційних прав позивача на рівноправність та на працю при порушенні позивачем питання щодо укладення ним контракту на військову службу строком на п`ять років у військовій частині А0501 на посаду:"начальник зв`язку штабу бригадної артилерійської групи військової частини А0501" за клопотанням командування військової частини А0501 від 28.12.2017 №8/1519 та за заявою до відповідача від 02.01.2018 за вх. №3 про прийняття на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду, а також при порушенні позивачем питання щодо укладення ним контракту на військову службу у військовій частині А0105 на посаду: "офіцер відділення програмно-технічного забезпечення інформаційного відділу командного центру штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України" за клопотанням командування військової частини А0105 від 30.07.2018 №116/9/КЦ/5014 про прийняття на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду, а також при порушенні питання щодо укладення позивачем контракту на військову службу за заявою позивача до відповідача від 12.12.2019 за вх. №10089;

15.стягнути з відповідача кошти в розмірі 144 МЗП у місячному обчисленні (згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік" - з 01.01.2021 МЗП у місячному обчисленні встановлено у розмірі 6000 грн.) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю при порушенні питання щодо укладення контракту на військову службу строком на п`ять років у військовій частині А0501 на посаду: "начальник зв`язку штабу бригадної артилерійської групи військової частини А0501" за клопотанням командування військової частини А0501 від 28.12.2017 №8/1519 та за заявою позивача до відповідача від 02.01.2018 за вх. №3 про прийняття позивача на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду;

16. стягнути з відповідача кошти в розмірі 144 МЗП у місячному обчисленні (згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік" - з 01.01.2021 МЗП у місячному обчисленні встановлено у розмірі 6000 грн.) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу наданням відповідачем неповної і неточної інформації, а також навмисного приховування відповідачем інформації, що запитувалась позивачем у вигляді надання відповідачем позивачу листа від 06.02.2018 №Ю/204 у відповідь на запит на інформацію від 30.01.18 за вх. №307 щодо повідомлення певного встановленого порядку укладення контракту на військову службу;

17. стягнути з відповідача коштів в сумі 1207200,00 грн. на відшкодування суми компенсації за упущену вигоду за неукладений позивачем контракт строком на п`ять років на військову службу на посаду: "начальник зв`язку штабу бригадної артилерійської групи військової частини А0501";

18. стягнути з відповідача кошти в розмірі 144 МЗП у місячному обчисленні (згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік" - з 01.01.2021 МЗП у місячному обчисленні встановлено у розмірі 6000 грн.) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправним рішенням, діями та бездіяльністю при порушенні питання щодо укладення позивачем контракту на військову службу у військовій частині А0105 на посаду: "офіцер відділення програмно-технічного забезпечення інформаційного відділу командного центру штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України" за клопотанням командування військової частини А0105 від 30.07.2018 №116/9/КЦ/5014 про прийняття позивача на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду;

19. стягнути з відповідача кошти в сумі 1432600,00 грн. на відшкодування суми компенсації за упущену вигоду за неукладений позивачем контракт на військову службу на посаду: "офіцер відділення програмно-технічного забезпечення інформаційного відділу командного центру штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України";

20. стягнути з відповідача кошти в розмірі 144 МЗП у місячному обчисленні (згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік" - з 01.01.2021 МЗП у місячному обчисленні встановлено у розмірі 6000 грн.) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу протиправною бездіяльністю відповідача при порушенні позивачем питання щодо укладення контракту на військову службу за заявою до відповідача від 12.12.2019 за вх. №10089, а також незаконним та протиправним рішенням відповідача від 27.12.2019 №3/3405, яке було надіслано позивачу у відповідь на заяву позивача 12.12.2019 за вх. №10089;

21. поновити право позивача на укладення контракту на військову службу у військовій частині А0501 на посаду: "начальник зв`язку штабу бригадної артилерійської групи військової частини А0501", або іншу вакантну посаду осіб офіцерського складу за узгодженням з позивачем;

22. поновити право позивача на укладення контракту на військову службу у військовій частині А0105 на посаду: "офіцер відділення програмно-технічного забезпечення інформаційного відділу командного центру штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України", або іншу вакантну посаду осіб офіцерського складу за узгодженням з позивачем;

23. визнати незаконними та протиправними рішення відповідача за вих. від 02.02.2018 №3/194 та від 10.04.2018 №3/643 стосовно відмови відповідача у проведенні заходів по зарахуванню позивача до запасу Збройних Сил України, взяттю позивача на військовий облік військовозобов`язаного;

24. стягнути з відповідача кошти в розмірі 576 МЗП у місячному обчисленні (згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік" - з 01.01.2021 МЗП у місячному обчисленні встановлено у розмірі 6000 грн.) на відшкодування позивачу моральної шкоди, заподіяної дискримінацією по відношенню до позивача, яка виявилась у протиправному та незаконному обмеженні відповідачем конституційних прав позивача на рівноправність, на працю та інших при порушенні позивачем питання щодо зарахуванню його до запасу Збройних Сил України, взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаного за вих. відповідача від 02.02.2018 №3/194 та від 10.04.2018 №3/643, наданими позивачу у відповідь на його заяви від 29.01.2018 за вх. №288 та від 05.04.2018 за вх. №1304;

25. визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилась в усуненні ним від законного розгляду заяв позивача за вх. відповідача від 29.01.2018 №288 та від 05.04.2018 №1304 про здійснення заходів щодо встановлення можливості зарахування позивача до запасу Збройних Сил України, взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаного - шляхом проведення медичного огляду позивача військово-лікарською комісією Немишлянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Харкова з метою встановлення ступеню придатності позивача до військової служби у мирний та/або воєнний час у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджено наказом Міністра оброни України від 14.08.2008 №402;

26. зобов`язати відповідача здійснити заходи щодо встановлення можливості зарахування позивача до запасу Збройних Сил України, взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаного - шляхом проведення медичного огляду позивача військово-лікарською комісією Немишлянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Харкова з метою встановлення ступеню придатності позивача до військової служби у мирний та/або воєнний час у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджено наказом Міністра оброни України від 14.08.2008 №402, а саме: а) невідкладно направити на поштову адресу позивача направлення військового комісара відповідача на медичний огляд позивача військово-лікарською комісією Немишлянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Харкова з метою встановлення ступеню придатності позивача до військової служби у мирний та/або воєнний час, з одночасним письмовим повідомленням про день, час та місце проведення такого медичного огляду; б) проведення медичного огляду позивача військово-лікарською комісією Немишлянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Харкова з метою встановлення ступеню придатності позивача до військової служби у мирний та/або воєнний час, але у строк, не більший ніж три дні з початку його проходження; в) невідкладно по закінченню медичного огляду позивача видати позивачу примірник належно оформленої постанови військово-лікарської комісії (у вигляді довідки або свідоцтва про хворобу); г) за результатами медичного огляду позивача військово-лікарською комісією, у разі встановлення придатності позивача до військової служби у мирний та/або воєнний час - невідкладно взяти позивача на військовий облік військовозобов`язаного, внести відповідні записи до військового квитка офіцеру запасу позивача (серії АА №017226), що зберігається до цього часу у відповідача та до примірнику особової справи позивача, що також зберігається у відповідача, надати позивачу можливість ознайомитись з цими записами, у тому числі - зробити копії цих записів.

27.встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у разі повного або часткового задоволення позовних вимог, зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення - не пізніше 25 днів з дня його проголошення. Копію звіту зобов`язати відповідача направити на поштову адресу позивача, про виконання чого обов`язково зазначити у звіті до суду;

28.постановити додаткове судове рішення щодо судових витрат після постановлення судового рішення відносно решти позовних вимог;

29.для забезпечення належного захисту прав свобод, інтересів людини і громадянина - позивача, у разі необхідності вийти поза межі заявлених позовних вимог;

30.постановити під час розгляду справи окрему ухвалу суду в порядку ст. 249 КАС України: 1) у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону - для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону (в порядку ч.ч. 1, 4, 5 цієї статті); 2) у разі необхідності - про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (в порядку ч.ч. 2, 4, 5 цієї статті); 3) у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону яке містить ознаки кримінального правопорушення - надіслати прокурору (в порядку ч. 9 цієї статті).

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

За допомогою системи "Електронний суд" 30.07.2020 позивачем надано заяву про відвід судді Зоркіній Ю.В. (вх.№01-26/74036/2020 від 02.08.2020), оскільки на думку позивача, наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що під час розгляду даної справи він неодноразово заявляв заяви про відвід судді Зоркіній Ю.В., однак у задоволенні вказаних заяв відмовлено. Зокрема вказав, що суддя Сагайдак В.В., відмовив у задоволені заяви 21.07.2021 про відвід судді Зоркіної Ю.В., з явно абсурдних та непередбачених законом підстав, грубо порушивши таким чином ст. 19 Конституції України, інші чисельні приписи та вимоги законодавства щодо діяльності судді.

Судом встановлено, що 15.07.2021 позивачем подано письмову заяву про відвід (т. 8, а.с. 81-94) з підстав, визначених п.2,4 ч.1 ст.36 КАС України, яка обґрунтована порушенням суддею норм КАС України при долученні до матеріалів справи 09.07.2021 процесуального документу представника відповідача по суті справі з запереченнями на усі позовні вимоги, які названі суддею як "додаткові пояснення відповідача" (злісні дії судді у судовому засіданні 09.07.2021 у змові з відповідачем) та недовіри судді з боку позивача та/або з боку розумного спостерігача. Ухвалою суду від 16.07.2021 вказана заява про відвід залишена без задоволення.

19.07.2021 позивачем подана письмова заява про відвід, з підстав, визначених п.2,4 ч.1 ст.36 КАС України, яка обґрунтована недослідженням доказів наявності підстав її відводу і неданням будь-яких оцінок таким доказам - кожного окремо та в їх сукупності, що були надані до заяви про відвід від 15.07.2021, тобто, фальсифікація начебто необґрунтованості заяви від 15.07.2021 та безпідставність такого рішення; мотивування в ухвалі від 09.07.2021 про відмову у задоволенні клопотання про постановлення часткового рішення у справі, начебто, існуванням "постанови Центральної військово-лікарської комісії про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.38 "а", 42"в", 74"в" графи ІІІ Розкладу хвороб", що стверджує відповідач, але це заперечується у межах справи №520/10/20 і суд ці обставини ще не встановлював; ігнорування практики ЕСПЛ щодо обов`язку судді заявити самовідвід у разі проявів недовіри цієї судді з боку будь-якого учасника справи та/або з боку розумного спостерігача, яка недовіра зазначено у заяві від 19.07.2021 з наданими належними та достатніми доказами.

Протокольною ухвалою від 19.07.2021 в порядку абз.2 ч.3 ст.39 КАС України заява позивача про відвід залишена без розгляду, оскільки подана з тих самих підстав - п.2, 4 ч.1 ст. 36 КАС України, тоді як оцінка доводам позивача, щодо недотримання норм КАС України під час судового засідання та прийняття процесуальних рішень, наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (проявів недовіри цієї судді з боку будь-якого учасника справи та/або з боку розумного спостерігача) надана в ухвалах, прийнятих за результатами розгляду заяв про відвід.

22.07.2021р. до суду надійшла заява позивача про відвід судді Зоркіній Ю.В., яка обґрунтована тим, що позивачем неодноразово заявлялися відводи судді з підстав, визначених п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 36 КАС України. 19.07.2021 під час судового засідання свідомо перекрививши фактичні обставини і підстави відводу, що заявлені 15.07.2021 та від 19.07.2021, суддя з посиланням на абз.2 ч.3 ст.39 КАС України, залишила без розгляду заяву про відвід, подану 19.07.2021.

Ухвалою від 22.07.2021 заява про відвід передана для вирішення по суті у порядку ч. 4 ст. 40 КАС України іншому складу суду та ухвалою від 23.07.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у справі 520/10/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Військова частина А0501, Штаб Сухопутних військ Збройних Силу України (військова частина А 0105) до Немишлянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів відмовлено.

30.07.2021 позивачем подано заяву про відвід, яка з урахуванням ухвали суду від 22.07.2021, обґрунтована недоброчесною процесуальною поведінкою судді під час розгляду справи по суті: неналежним розглядом попередніх заяв про відвід, перекручень фактичних обставин справи, абсурдним тлумаченням процесуальних норм, що є іншими обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 року передано заяву позивача від 30.07.2021 (вх.№01-26/74036/2020 від 02.08.2020) про відвід судді Зоркіній Ю.В., для вирішення по суті іншому складу суду у порядку ч.4 ст. 40 КАС України

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.08.2021 справу № 520/10/20 передано судді Супруну Ю.О., для розгляду заяви позивача про відвід судді Зоркіній Ю.В..

Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Частиною 11 ст. 40 КАС України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Разом з цим, в заяві позивача про відвід судді, заявлено клопотання про розгляд даної заяви в судовому засіданні з викликом сторін, оскільки заява про відвід головуючого судді позивачем подається восьмий раз та на думку позивача аналогічні заяви не були розглянуті судом об`єктивно і неупереджено, як того вимагає закон в порядку письмового провадження.

У свою чергу, оскільки об`єктивних підстав для вирішення питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи немає, суддя вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» проти Словенії зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovб and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dйc.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dйc.));

Слід також вказати, що практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені ним в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду заяви з викликом її учасників, відтак в задоволенні клопотання про розгляд заяви в судовому засіданні слід відмовити.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши заяву про відвід головуючому судді Зоркіної Ю.В., суд зазначає наступне.

Підстави для відводу судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Зазначений вище перелік підстав для відводу судді є вичерпним.

Питання про відвід суд вирішує в порядку, передбаченому ст.39-41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Отже, головна мета відводу/самовідводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи; запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2009 року у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Як вказує позивач в обґрунтування заяви про відвід судді, підставою в цілому для відводу заявник вважає, з урахуванням ухвали суду від 22.07.2021, недоброчесною процесуальною поведінкою судді під час розгляду справи по суті: неналежним розглядом попередніх заяв про відвід, перекручень фактичних обставин справи, абсурдним тлумаченням процесуальних норм, що є іншими обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статей 72-77, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодної з передбачених ч. 1 ст. 36 КАС України підстав відводу (самовідводу).

Разом з цим, частиною 1 ст. 57 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що особа, призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді такого змісту: "Я, (ім`я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя".

Запровадження законодавцем правового інституту присяги судді та повсякденна дія цього правового інституту спростовує обґрунтованість доводів, наведених у заяві про відвід судді.

Відвід судді від участі у справі за цією підставою об`єктивно матиме маніпулятивний характер та штучно призведе до обрання особою найбільш сприятливих (за будь-якими власними чи-то уявними, чи-то реальними міркуваннями або уподобаннями) умов розгляду ініційованого спору, що прямо суперечить приписам ст. 31 КАС України.

Суд зазначає, що у разі наявності у позивача сумнів у неупередженості судді позивач повинен був обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Крім того, суд відхиляє посилання позивача, щодо неналежних розглядів попередніх заяв про відвід судді, як підставу для відводу складу суду, оскільки дану справу з розгляду заяви позивача передано судді Супруну Ю.О., у порядку ч. 4 ст. 40 КАС України для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Зоркіній Ю.В., а ненаданням оцінки процесуальних дій інших судій.

Між тим, чітко сформульованим застереженням ч.4 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 12 ст. 40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

При вирішенні заяви про відвід суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п.1 ст.6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, а також проаналізувавши викладені в заяві позивача доводи, суд приходить до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді у даній справі. Заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 та статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України та судом таких обставин також не встановлено, з огляду на що суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 36-41, 90, 211, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Зоркіній Ю.В. в адміністративній справі №520/10/20 за позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Військова частина А0501, Штаб Сухопутних військ Збройних Силу України (військова частина А 0105) до Немишлянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Текст ухвали складено та підписано 04.08.2021.

Суддя Супрун Ю.О.