Рішення № 98762837, 22.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/317/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - Кучерявої Т.В.,

представника відповідача - Марченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання сплатити матеріальну шкоду у розмірі 165777,11 грн. у вигляді не отриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за частиною третьою статті 81 Закону України "Про прокуратуру", завданої положеннями пункту 26 розділу "Прикінцевих та перехідних положень" Бюджетного кодексу України, що визнанні неконституційними за період з 26 березня 2020 року по 31 липня 2020 року.

Позивач обґрунтовував свій позов наступним.

З 07.05.2002 по 31.07.2020 (до моменту звільнення) він працював в органах прокуратури України на прокурорсько-слідчих посадах.

Наказом прокурора Полтавської області від 30.07.2020 №544к позивача звільнено з посади начальника відділу координації та аналізу прокуратури Полтавської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 31 липня 2020 року та проведено розрахунок по заробітній платі.

Розрахунок по заробітній платі за період з 26.03.2020 по 31.07.2020 відповідачем проведено в меншому розмірі, ніж передбачено статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", тому що Рішенням Конституційного суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697- VIІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане не конституційним, та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення.

Позивач просив визнати дії Полтавської обласної прокуратури щодо відмови у проведенні йому перерахунку й виплати заробітної плати за період з 26.03.2020 по 31.07.2020 виходячи із розміру посадового окладу, визначеного відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ та зобов`язати відповідача зробити перерахунок заробітної плати за період з 26.03.2020 по 31.07.2020 виходячи із розміру посадового окладу, визначеного відповідно до частини 4 статті 81 Закону України "Про прокуратуру", виплативши різницю в нарахованих сумах з урахуванням виплачених коштів.

Відповідач заперечував проти позову у відзиві на позов, зазначаючи наступне.

Відповідно до частини 2 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за вислугу років, виконання обов`язків на адміністративній посаді, премій та інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно частини 3 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат, з 1 січня 2016 року - 11мінімальних заробітних плат, з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до частини 9 статті 81 Закону України "Про прокуратуру", фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статей 8, 13 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються із державного бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною 3 цієї статті та частиною 1 статті 10 цього Закону. Обсяг витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджується одночасно з бюджетом.

Відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет на 2015 рік", а також наступних законів на відповідні роки, як спеціальні закони, які регулюють бюджетні відносини, у тому числі й питання заробітної плати працівників органів прокуратури, надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок заробітної плати працівників органів прокуратури.

Постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №,№763, 657, визначено схеми посадових окладів працівників прокуратури.

З 01.12.2015 відповідно до пункту 3 ПКМУ №1013 від 09.12.2015 "Про упорядкування структуру заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів" у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних із індексацією, надбавок, доплат, премій підвищено на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено ПКМУ №505 від 31.05.2012 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" зі змінами.

Фінансування прокуратури здійснюється згідно із кошторисами і щомісячними розписами видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період згідно статті 90 Закону України "Про прокуратуру".

Виплата заробітної плати позивачу проводилась у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисі Полтавської обласної прокуратури.

Відповідач також зазначав, що Кабінетом Міністрів України зміни до постанови №505 щодо умов оплати праці, зокрема, розмірів окладів працівників органів прокуратури не внесено, а Законом України "Про державний бюджет на 2015 рік" та послідуючими законами на кожний рік, видатки на реалізацію положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру" не передбачено, а отже, відповідач не мав правових підстав для перерахунку та виплат заробітної плати поза межами видатків державного бюджету у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України від 26.03.2020 №6-з/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 № 1697- VIІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане не конституційним, та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення, тобто із 26 березня 2020 року.

Водночас, Закон України від 28 грудня 2014 року №80-VIII «Про державний бюджет України на 2015 рік» та Закон України від 28.12.2014 №79- VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» прийняті пізніше Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697- VII «Про прокуратуру», а тому у 2015 році та послідуючих роках, норми і положення Закону України «Про прокуратуру» щодо заробітної плати прокурора застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінету міністрів України, а не статтею 81 цього Закону.

Таким чином, відповідачем не допущено порушень законодавства при нарахуванні і виплаті позивачеві заробітної плати за період 26.03.2020 по 31.07.2020, а позов заявлено безпідставно.

16 березня 2021 року до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог в якій він просить визнати бездіяльність Полтавської обласної прокуратури протиправною та зобов`язати відповідача:

- стягнути на користь позивача 1677619,74 грн не отриманої частини заробітної плати, а саме: посадового окладу з надбавкою за вислугу років, які повинно бути нараховано позивачу відповідно до вимог статті 81 Закону України «Про прокуратуру», за період із серпня 2015 року по 25 березня 2020 року;

- нарахувати та виплатити на користь позивача не отриману частину заробітної плати, а саме: посадового окладу з надбавкою за вислугу років, які повинно бути нараховано позивачу відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру», за період з 26 березня 2020 року по 31 липня 2020 року;

- стягнути 295214,40 грн на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.08.2020 по 08.02.2021, з урахуванням отриманої суми за рішенням суду №440/4533/20 від 08.04.2021.

Вказані позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до змісту частини другої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок.

У період з 26.10.2014 до 31.12.2016 (з 01.01.2017 вже діяла нова редакція статі з урахуванням Закону України «Про врахування змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016) частина третя статті 81 Закону України «Про прокуратуру» встановила, що посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначеного законом, що запроваджується поетапно: з 01 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 01 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 01січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.

З 01.01.2017 до 24.09.2019 частина третя статті 81 Закону України «Про прокуратуру» визначила, що посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури з 01.01.2017 становить 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

З 25.09.2019 абзац перший частини третьої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» мав наступний зміст»: «Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року».

Також Закон України «Про прокуратуру» визначає, що посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора місцевої прокуратури з коефіцієнтом: прокурора регіональної прокуратури - 1.2 посадового окладу прокурора регіональної прокуратури, заступника керівника підрозділу регіональної прокуратури - 1.17 та керівника підрозділу регіональної прокуратури - 1.27.

А тому, на думку позивача, відповідачем без врахування вищенаведених норм, не правильно нарахована та виплачена заробітна плата за вказані періоди.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу обґрунтовує тим, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі №440/4533/20 позивача поновлено на посаді начальника відділу координації та аналізу управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Полтавської області з 01.08.2020. Зазначеним рішенням стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 04 серпня 2020 року по 08 лютого 2021 року в розмірі 191491,30 грн. Однак, позивач вважає, що середньоденний заробіток визначений не правильно, що потягло за собою нарахування у значно меншому розмірі.

05 квітня 2021 року до суду надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якій відповідач не погоджуючись з обґрунтуванням позивача щодо невиплати заробітної плати в належному розмірі в період з 01.01.2015 по 31.07.2020 зазначає, що згідно з ст.89 Закону України «Про прокуратуру» фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України, фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державних бюджетом України на поточний рік, виплата заробітної плати позивачу проводилася у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисі Полтавської обласної прокуратури. Вказує, що відповідач не наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати у іншому розмірі, ніж це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2021 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» із послідуючими змінами до неї.

Окрім цього, відповідач зазначає, що 25.09.2019 запроваджено реформування органів прокуратури України, в зв`язку з чим, у разі успішного проходження атестації прокурор за умови наявності вакансії та за його згодою може бути переведений Генеральним прокурором на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, а керівником обласної прокуратури - на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі. Позивач у спірний період не переведений в Полтавську обласну прокуратуру та займав посаду в заступника начальника відділу та начальника відділу в прокуратурі Полтавської області, а тому відповідно до приписів п.3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів реформи органів прокуратури», відносно його посад не застосовуються визначені ст.81 Закону України «Про прокуратуру» розміри окладу. Разом з цим, зазначає, що позивач вказав максимально встановлений Законом коефіцієнт по посаді заступника керівника підрозділу прокуратури - 1,17, по посаді керівника підрозділу обласної прокуратури - 1,27, однак, встановлення коефіцієнтів по посадах окладів є дискреційними повноваженнями Генерального прокурора, а тому наказом Генерального прокурора від 29.04.2020 №972ц встановлено наступні коефіцієнти до посадових окладів прокурорів: заступника начальнику відділу (не самостійного структурного підрозділу) - 1,10; начальника відділу (не самостійного структурного підрозділу) - 1,20.

Щодо вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідач у відзиві стверджує, що вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на даний час є безпідставними, оскільки рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі №440/4533/20 не набрало законної сили у зв`язку із його оскарженням в апеляційному порядку.

27 травня 2021 року від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він фактично просить виключити вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 1677619,74 грн не отриманої частини заробітної плати, а саме: посадового окладу з надбавкою за вислугу років, які повинно бути нараховано позивачу відповідно до вимог статті 81 Закону України «Про прокуратуру», за період із серпня 2015 року по 25 березня 2020 року та уточнює суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.08.2020 по 08.02.2021, яку просить стягнути з відповідача провівши свої розрахунки - 292354,30 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність.

Під час розгляду справи до суду заяв і клопотань не надходило, судом не вживалися заходи забезпечення позову або доказів.

Під час розгляду справи судом встановлено наступні обставини.

Позивач з 07.05.2002 працював в органах прокуратури України на прокурорсько-слідчих посадах та наказом прокурора Полтавської області від 30.07.2020 №544к звільнений з 31.07.2020 з посади начальника відділу координації та аналізу прокуратури Полтавської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» та проведено з ОСОБА_1 розрахунок по заробітній платі.

Розрахунок по заробітній платі при звільненні за період з 10.08.2015 по 31.07.2020 відповідачем проведено відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням статей 8, 13 Закону України "Про оплату праці", пункту 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет на 2015 рік", а також наступних законів на відповідні роки за схемою посадових окладів працівників прокуратури визначеною Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №,№763, 657 та відповідно до пункту 3 постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 "Про упорядкування структуру заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів" у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних із індексацією, надбавок, доплат, премій.

Відповідно до частини 2 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за вислугу років, виконання обов`язків на адміністративній посаді, премій та інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно частини 3 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат, з 1 січня 2016 року - 11мінімальних заробітних плат, з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до частини 9 статті 81 Закону України "Про прокуратуру", фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтями 8, 13 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються із державного бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною 3 цієї статті та частиною 1 статті 10 цього Закону. Обсяг витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджується одночасно з бюджетом.

Відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет на 2015 рік", а також наступних законів на відповідні роки, як спеціальні закони, які регулюють бюджетні відносини, у тому числі й питання заробітної плати працівників органів прокуратури, надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок заробітної плати працівників органів прокуратури.

Постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №№763, 657, визначено схеми посадових окладів працівників прокуратури.

З 01.12.2015 відповідно до пункту 3 постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 "Про упорядкування структуру заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів" у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних із індексацією, надбавок, доплат, премій підвищено на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено ПКМУ №505 від 31.05.2012 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" зі змінами.

Фінансування прокуратури здійснюється згідно із кошторисами і щомісячними розписами видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період згідно статті 90 Закону України "Про прокуратуру".

Рішенням Конституційного суду України від 26.03.2020 №6-з/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 № 1697- VIІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане не конституційним, та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення.

Частиною 2 статті 152 Конституції України визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Законом України від 19.09.2019 № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113), який набрав чинності 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Так, у частині 1 статті 7 Закону України від 14.10.2014 № 1697-УІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697) слова «регіональні» та «місцеві» замінено відповідно на «обласні» та «окружні».

Отже, статтею 15 Закону № 1697 зазначено виключний перелік посад в обласних та окружних прокуратурах (в редакції Закону № 113).

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 113 за прокурорами та керівниками регіональних і місцевих прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до обласної чи окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників регіональних прокуратур та місцевих прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури (постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (зі змінами).

Пунктом 7 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 113 передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у регіональних прокуратурах чи місцевих прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в обласних прокуратурах чи окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації.

Положення Закону № 113 є чинними, неконституційними не визнавались, а тому мають бути застосовані до спірних правовідносин.

Рішення про успішне проходження атестації позивачем відповідною кадровою комісією не приймалось.

Наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 №414 «Про день початку роботи обласних прокуратур» 11.09.2020 визначено днем початку роботи обласних прокуратур.

Суд вказує, що Закон №1697 (із змінами внесеними Законом № 113), а не Бюджетний кодекс України (норма якого визнана неконституційною), передбачає оплату праці працівників регіональних прокуратур та місцевих прокуратур відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури»).

Таким чином, виплачуючи позивачу посадовий оклад начальника відділу координації та аналізу прокуратури Полтавської області, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 року, відповідач діяв в межах та на підставі чинного законодавства.

З огляду на наведене, не можуть підлягати задоволенню і вимоги позивача про перерахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.08.2020 по 08.02.2021, у розмірі, визначеному ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", оскільки, позивач не займав посаду прокурора в обласній чи окружній прокуратурі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Полтавської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 серпня 2021 року.

Суддя С.С. Бойко