Рішення № 98762774, 04.08.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7145/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ» (вул.Картамишевська,9-д, м.Одеса, 65091) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська,5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ» до Головного управління ДПС в Одеській області за результатом якого позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0070015104 від 08.05.2020 року;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0111745104 від 04.08.2020 року;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 4413/0412 від 28.12.2020 року;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 011501504 від 27.08.2020 року;

стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прес-служба Одеси» (код ЄДРПОУ 40067799) понесені судові витрати у розмірі 39 980,32 грн., з яких витрати на професійну правничу допомогу - 25 000 грн., витрати на сплату судового збору - 14 980,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема зазначено, що 25.11.2020 р. позивачем отримано копію податкової вимоги форми «Ю» №234732-51 від 05.06.2020 року. копію податкового повідомлення-рішення № 0070015104 від 08.05.2020 року про нарахування грошового зобов`язання з ПДВ в сумі 9 859,9 грн (штраф), копію податкового повідомлення-рішення № 0111745104 від 04.08.2020 року про нарахування грошового зобов`язання з ПДВ в сумі 672 879 грн 54 коп., копію податкового повідомлення-рішення № 0070015104 від 08.05.2020 року про нарахування грошового зобов`язання з ПДВ в сумі 252 123,27 грн. та копію податкового повідомлення-рішення № 011501504 від 27.08.2020 року.

Позивач зазначає, що про наявність вищевказаних документів та відповідних актів про проведення камеральних перевірок позивач дізнався лише отримавши копію позову Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення з ТОВ «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ» грошового зобов`язання зі сплати ПДВ в сумі 998 688,09 грн.

Позивач вважає вищевказані податкові повідомлення-рішення № 0070015104 від 08.05.2020 року, № 0111745104 від 04.08.2020 року, № 4413/0412 від 28.12.2020 року та податкову вимогу форми «Ю» №234732-51 від 05.06.2020 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню оскільки прийняті в супереч норм чинного законодавства та опираючись невірні висновки викладені в актах камеральних перевірок.

Ухвалою суду від 05 травня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

23 червня 2021 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач адміністративний позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні зазначивши, що прийняті Головним управлінням ДПС в Одеській області податкові повідомлення-рішення від 08.05.2020 №0070015104, від 04.08.2020 №0111745104, від 28.12.2020 №4413/0412, від 27.08.2020 №0115015104 є повністю обґрунтованими та законними.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ГУ ДПС в Одеській області, було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість за звітний (податковий) період 2019 рік.

За наслідками камеральної перевірки встановлено, що ТОВ «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ» порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених ст. 57, ст. 203 ПК України.

За результатами проведеної перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 12.03.2020 року №1649/15-32-51-04/40067799.

На підставі Акту № 1649/15-32-51-04/40067799 від 12.03.2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0070015104 вiд 08.05.2020 року, яким за порушення ТОВ «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ» строку сплати суми грошового зобов`язання з Податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного підпунктом 57.1 ст.57, пунктом 203.2 ст.203 Податкового кодексу України та на підставі п.126.1 ст.126 ПК України за затримку на 88, 86, 86, 84, 81, 81, 81, 81, 81, 81, 81, 81, 81, 81, 81, 81, 81, 64, 64, 58, 55, 54 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 54 299,5 грн, зобов`язано сплатити штраф 20% в розмірі 9 859,9 грн..

Як вбачається з акту № 1649/15-32-51-04/40067799 від 12.03.2020 року, перевіркою встановлено, що ТОВ «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ» порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з ПДВ протягом строків, визначених п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 ПК України. Несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ в загальній сумі 50284,9 грн за звітний (податковий) період 2019-2020 рік.

ГУ ДПС в Одеській області, було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість за звітний (податковий) період 2020 рік.

За наслідками камеральної перевірки встановлено, що ТОВ «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ» порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених ст. 57, ст. 203 ПК України.

За результатами проведеної перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 23.07.2020 року №4140/15-32-51-04/40067799.

На підставі Акту № 4140/15-32-51-04/40067799 від 23.07.2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 011501504 від 27.08.2020 року, яким за порушення ТОВ «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ» строку сплати суми грошового зобов`язання з Податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного пунктом 57.1 ст.57, пунктом 2032 ст.203 Податкового кодексу України та на підставі п.126.1 ст.126 ПК України за затримку на 88, 85, 57, 56, 53, 51, 51, 51, 51, 51, 51, 51, 51, 51, 51, 51, 51 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 57222,75 грн, зобов`язано сплатити штраф 20% в розмірі 11444,55 грн.

Як вбачається з Акту № 4140/15-32-51-04/40067799 від 23.07.2020 року, перевіркою встановлено, що ТОВ «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ» порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з ПДВ протягом строків, визначених п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 ПК України. Несвоечасна сплата узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ в загальній сумі 83011,75 грн за звітний (податковий) період 2020 рік.

ГУ ДПС в Одеській області, було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за звітний (податковий) період травень 2020 року.

14.07.2020 року посадовою особою Головного управління ДПС в Одеській області складено Акт № 4003/15-32-51-04/40067799 від 14.07.2020 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ», код ЄДРПОУ 40067799 за звітний (податковий) період - травень 2020 року.

Як вбачається з акту №4003/15-32-51-04/40067799 від 14.07.2020 р., перевіркою встановлено, що відповідно до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період травень 2020 року (від 16.06.2020 року № 9137519070) наявне відхилення + 448 586,36 грн.

На підставі Акту №4003/15-32-51-04/40067799 від 14.07.2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0111745104 від 04.08.2020 року, яким встановлено порушення ТОВ «Прес-служба Одеси» п.187.1 ст.187, п.200.1 ст.200, п.200.2 ст. 200, п.201.10 ст.201, п.201.14 ст.200, п. 201.15 ст.200 ПК України, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 672 879 грн 54 коп., з яких 448 586,36 грн. податкового зобов`язання та 224 293,18 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

ГУ ДПС в Одеській області, було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за звітний (податковий) період вересень 2020 року.

13.11.2020 року посадовою особою Головного управління ДПС в Одеській області складено Акт №1046/15-32-04-12/40067799 від 13.11.2020 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ», код ЄДРПОУ 40067799 за звітний (податковий) період - вересень 2020 року.

Як вбачається з Акту №1046/15-32-04-12/40067799 від 13.11.2020 року, перевіркою встановлено, що відповідно до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період вересень 2020 року (від 16.06.2020 року № 9137519070) наявне відхилення + 168082,18 грн. (прямо суперечить вiдомостям з Акту №4003/15-32-51-04/40067799 від 14.07.2020 року)

На підставі Акту №1046/15-32-04-12/40067799 від 13.11.2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №4413/0412 від 13.11.2020 року, яким встановлено порушення ТОВ «Прес-служба Одеси» п.187.1 ст.187, п.200.1 ст.200, п.200.2 ст. 200, п.201.10 ст.201, п.201.14 ст.200, п. 201.15 ст.200 ПК України, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 252123 грн 27 коп., з яких 168 082,18 грн. податкового зобов`язання та 84943,09 грн-штрафні (фінансові) санкції.

Позивач вважає вищевказані податкові повідомлення-рішення №0070015104 від 08.05.2020 року, №0111745104 від 04.08.2020 року, №4413/0412 від 28.12.2020 року та податкову вимогу форми «Ю» №234732-51 від 05.06.2020 року протиправними у зв`язку з чим звернувся до суду.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України (тут і надалі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Разом з цим пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно статтею 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною, в силу вимог підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу, вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

В той же час, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (абзац 1 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Статтею 76 Податкового кодексу України врегульовано порядок проведення камеральної перевірки, згідно пункту 76.1 якої камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Відповідно до пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Таким чином, податковий орган наділений повноваженнями проводити камеральну перевірку, при проведенні якої підлягають перевірці дані, задекларовані платником податків у поданій ним до податкового органу податковій звітності.

Аналогічні положення містяться у Методичних рекомендаціях щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 №165.

Стосовно, податкового повідомлення-рішення № 0070015104 вiд 08.05.2020 року, яким за порушення ТОВ «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ» строку сплати суми грошового зобов`язання з Податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного підпунктом 57.1 ст.57, пунктом 203.2 ст.203 Податкового кодексу України та на підставі п.126.1 ст.126 ПК України за затримку на 88, 86, 86, 84, 81, 81, 81, 81, 81, 81, 81, 81, 81, 81, 81, 81, 81, 64, 64, 58, 55, 54 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 54 299,5 грн, зобов`язано сплатити штраф 20% в розмірі 9 859,9 грн. та податкового повідомлення-рішення № 011501504 від 27.08.2020 року, яким за порушення ТОВ «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ» строку сплати суми грошового зобов`язання з Податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного пунктом 57.1 ст.57, пунктом 2032 ст.203 Податкового кодексу України та на підставі п.126.1 ст.126 ПК України за затримку на 88, 85, 57, 56, 53, 51, 51, 51, 51, 51, 51, 51, 51, 51, 51, 51, 51 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 57222,75 грн, зобов`язано сплатити штраф 20% в розмірі 11444,55 грн. суд зазначає наступне.

Відповідальність за несплату узгодженої суми податкових зобов`язань протягом граничних строків передбачена пунктом 126.1 статті 126 розділу II Податкового кодексу України.

Вимогами Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цiєї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ст. 126).

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку. зазначеного в пунктi 57.1 1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПК України).

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом (п. 87.9 ст. 87 ПК України).

Посилання позивача у позовній заяві на п. 126.1 ст. 126 ПК України, у редакції станом на 2021 рік, оскільки правовідносини в рамках даної камеральної перевірки охоплюють період березень 2020 року, тому суд курується нормою чинною на момент складання акту перевірки.

З огляду на викладене, суд вважає висновки викладені в актах перевірок від 12.03.2020 року №1649/15-32-51-04/40067799 та від 23.07.2020 року №4140/15-32-51-04/40067799 обґрунтованими та правомірними, а тому прийняті на підставі зазначених актів податкові повідомлення-рішення № 0070015104 вiд 08.05.2020 року, та № 011501504 від 27.08.2020 року є правомірними та законними, а тому позов в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0070015104 вiд 08.05.2020 року, та № 011501504 від 27.08.2020 року задоволенню не підлягають.

Стосовно, податкового повідомлення-рішення №0111745104 від 04.08.2020 року, яким встановлено порушення ТОВ «Прес-служба Одеси» п.187.1 ст.187, п.200.1 ст.200, п.200.2 ст. 200, п.201.10 ст.201, п.201.14 ст.200, п. 201.15 ст.200 ПК України, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 672 879 грн 54 коп., з яких 448 586,36 грн. податкового зобов`язання та 224 293,18 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податкового повідомлення-рішення №4413/0412 від 13.11.2020 року, яким встановлено порушення ТОВ «Прес-служба Одеси» п.187.1 ст.187, п.200.1 ст.200, п.200.2 ст. 200, п.201.10 ст.201, п.201.14 ст.200, п. 201.15 ст.200 ПК України, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 252123 грн 27 коп., з яких 168 082,18 грн. податкового зобов`язання та 84943,09 грн-штрафні (фінансові) санкції суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із вимогами пункту 75.1 статті Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За змістом пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Таким чином, камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність:

подання податкових декларацій (розрахунків);

реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних;

виправлення помилок у податкових накладних;

сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Наведені вище норми права свідчать про те, що при збільшенні позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справаі№804/6286/17), від 01.10.2018 у справі №821/1648/17, від 29.09.2019 у справі 808/818/15, від 24.06.2020 у справі №640/18801/18.

Отже, оскільки дії податкового органу при проведенні камеральної перевірки позивача є протиправними, то відповідно і спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами такої перевірки, є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0111745104 від 04.08.2020 року, та №4413/0412 від 13.11.2020 року підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

23.06.2021р. до суду від відповідача за надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд замінити Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на правонаступника відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Частиною 3 статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» постановлено у пункті 1 ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком.

У додатку до постанови зазначене зокрема Головне управління ДПС в Одеській області.

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» наказано утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, в якому зазначене зокрема Головне управління ДПС в Одеській області.

Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління ДПС в Одеській області, затверджене Наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 року № 643 (зі змінами внесеними наказом ДПС від 04.03.2021 року № 264), Головне управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - ДПС). ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Одеської області. ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 43142370).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) перебуває у стані припинення.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Згідно з ч.6 та ч.7 даної статті, після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги згоду позивача на заміну відповідача, суд вважає за доцільне клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) про заміну відповідача задовольнити

23.06.2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та обґрунтування відповідача, наведені в клопотанні, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 12 КАС України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За приписами ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5-6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо, зокрема, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 14970,32грн., отже слід стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ» 13703,37 грн. судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Стосовно стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

У відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Судом встановлено, що з метою отримання професійної правничої (правової) допомоги, 28.04.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ» звернулося до адвоката Безродної Олександри Володимирівни, що підтверджується ордером серії ОД №558468.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ» здійснено оплату за надання правничої допомоги відповідно до Меморіального ордеру №КП/8563402 від 07 квітня 2021р. на суму 4000грн.; відповідно до Меморіального ордеру №24853735 від 07 квітня 2021р. на суму 4000грн.; відповідно до Меморіального ордеру №ПН89783 від 07 квітня 2021р. на суму 4000грн.; відповідно до Меморіального ордеру №ПН24683 від 07 квітня 2021р. на суму 4000грн.; відповідно до Меморіального ордеру №ПН24233 від 07 квітня 2021р. на суму 4100грн.; відповідно до Меморіального ордеру №24475977 від 06 квітня 2021р. на суму 4900грн.

Дослідивши вищезазначені докази, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу, сплачених позивачем адвокату Безродній Олександрі Володимирівні.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.

Враховуючи вищевикладене, предмет спору, який містить один епізод спірних правовідносин та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, справа не містить великої кількості доказів та значного обсягу складених процесуальних документів, приймаючи до уваги часткове задоволення позову, а також заперечення відповідача щодо витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку про обґрунтованість витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 173, 195, 241, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Замінити Головне управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 43142370) на правонаступника - Головне управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166).

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ» (вул.Картамишевська,9-д, м.Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 40067799) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0111745104 від 04.08.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 4413/0412 від 28.12.2020 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕС-СЛУЖБА ОДЕСИ» (вул.Картамишевська,9-д, м.Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 40067799) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 13703,37 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С.Єфіменко