Рішення № 98762629, 03.08.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7630/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд: – визнати протиправними дії ГУ ПФУ з відмови йому – ОСОБА_1 , листом №6649-6409/О-02/8-1500/21 від 23 квітня 2021 року, у проведенні перерахунку пенсії з 05 березня 2019 року та з 01 лютого 2020 року з врахуванням нових розмірів грошового забезпечення, що зазначені в довідках Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 29 березня 2021 року про розмір грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019 року та станом на 01 лютого 2020 року; – зобов`язати ГУ ПФУ провести перерахунок пенсії йому – ОСОБА_1 , з 05 березня 2019 року та з 01 лютого 2020 року з врахуванням нових розмірів грошового забезпечення, що зазначені в оновлених довідках Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 29 березня 2021 року про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 05 березня 2019 року та станом на 01 лютого 2020 року, без обмеження її максимального розміру та зі сплатою йому – ОСОБА_1 , суми недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилася внаслідок проведеного перерахунку, за період з 01 квітня 2019 року та з 01 лютого 2020 року по день фактичного проведення перерахунку.

Позивач зазначив, що йому як пенсіонеру, якій отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закону України №2262-ХІІ), з 01.01.2018 року пенсія перерахована виходячи з наступних сум грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років, тобто не були включені додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Верховного суду від 12.11.2019 року по справі №826/3858/18 визнано протиправними та не чинними пункти 1,2,6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова КМУ №103) та зміни до пункту 5 додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року (далі - Порядок №45).

Крім того, Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови КМУ №103, що відновлює дію пункту 4 постанови «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі Постанова КМУ №704) в редакції від 30.08.2017 року, яка передбачала розрахунок військовослужбовцям розміру посадового окладу та за окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом.

Позивач вказує, що він звернувся до ООТЦКСП із заявою про видачу довідок про розмір грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019 року та станом на 01.02.2020 року, розрахованого відповідно до п. 4 Постанови КМУ №740, проте йому було відмовлено, що стало підставою для звернення до суду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 року по справі 420/10882/20 зобов`язано Одеський ОТЦКСП надати йому та відповідачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року та станом на 01 лютого 2020 року.

Одеським ОТЦКСП на виконання судового рішення надані оновлені довідки, які надані до ГУ ПФУ, проте ГУ ПФУ відмовив у перерахунку пенсії.

Позивач вважає таки дії відповідача протиправними, оскільки він має право на перерахунок пенсії з додатковими видами грошового забезпечення у відповідності до вимог ст.ст.43,63 Закону України № 2262-ХІІ, Порядку №45.

Ухвалою суду від 07.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у порядку ст.262 КАС України.

Представник ГУ ПФУ надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що ст.63 Закону України №2262-ХІІ посилається на Порядок №45, яким встановлено, що перерахунок пенсій провадиться на умовах та в розмірах, передбачених КМУ. Після прийняття КМУ рішення про перерахунок пенсій формуються списки, на підставі яких готуються довідки відповідними уповноваженими органами.

Позивачу на підставі списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, уповноваженим органом передана довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку позивачу пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” за нормами, чинними на 01.03.2018.

На виконання вищезазначеної Постанови №103 ГУ ПФУ в березні 2018 проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

До ГУ ПФУ надійшла оновлена довідка про розмір грошового забезпечення позивача на виконання рішення суду. Представник вважає, що довідка видана з порушенням Порядку.

Представник відповідача також зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18, визнані протиправними та не чинними пункти 1, 2 постанови КМУ №103, проте КМУ рішення про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку пенсії не приймалось, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії на підставі повторно наданих довідок. Крім того, вимога про перерахунок пенсій з 05.03.2021 року не відповідає законодавству, оскільки перерахунок здійснюється з першого числа наступного місяця.

Також на думку представника відповідача позивачем пропущений строк звернення до суду.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «№2262-ХІІ та до перерахунку пенсії відповідно до постанови №103 його пенсія була розрахована з грошового забезпечення, у склад якого входили посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років, а також додаткові види грошового забезпечення.

На умовах та у розмірах, передбачених постановою КМУ №103, здійснено перерахунок пенсії. При проведенні перерахунку основний розмір пенсії з 01.01.2018 розрахований з грошового забезпечення, яке складено з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу. Таким чином, перерахунок пенсії позивач був здійснений зі складових грошового забезпечення, встановленого постановою КМУ №103, та в нього не були включені всі додаткові види грошового забезпечення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеного без змін постановою суду апеляційної інстанції від 05.03.2019 року, визнані протиправними та не чинними пункти 1, 2 постанови КМУ №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою КМУ №103.

Крім того, Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови КМУ №103

Позивач вважаючи, що з дня набранням законної сили судовими рішенням у справах №826/3858/18, №826/6453/18 повинно бути поновлено встановлене Законом №2262-ХІІ, його право на перерахунок пенсії з врахуванням всіх складових грошового забезпечення, звернувся до ООТЦКСП із заявою про видачу довідок про розмір грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019 року та станом на 01 лютого 2020 року, розрахованого відповідно до п. 4 Постанови КМУ №740, проте йому було відмовлено, що стало підставою для звернення до суду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 року по справі №420/10882/20 зобов`язано Одеський ОТЦКСП надати ОСОБА_1 та ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року із зазначенням всіх додаткових видів грошового забезпечення, які враховувались при обчисленні пенсії станом на 31 грудня 2017 року, для проведення перерахунку пенсії та довідку станом на 01 лютого 2020 року із зазначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, для проведення перерахунку пенсії.

На виконання постанови суду по справі №420/10882/20 позивачу надані довідки №ЮО 94178 від 29.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року та № ЮО 94178 від 29.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2020 року.

ГУ ПФУ не здійснило перерахунок пенсії позивачу, у зв`язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Позивачу пенсія за вислугу років призначена з підстав, на умовах та у розмірі встановлених статтями 12,13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за цим Законом).

Статтею 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ).

Так, ст. 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону №2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Згідно з абзацами 2,4 та 5 п. 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом МОУ від 31.12.2014 року №937, на обласні військові комісаріати покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону №2262-ХІІ, постанови КМУ від 17.07.1992 року №393 та Порядку №45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління ПФУ від 30.01.2007 року№3-1 (далі - Порядок №3-1). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.

Аналізуючи зазначені правові норми Верховний Суд в постанові від 17.12.2019 року по зразковій справі №160/8324/19, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року, зробив правовий висновок, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати військо службовці мають право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та ст.9 Закону №2011-ХІІ. Але до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

По даній справі оновлена довідка позивача №ЮО 94178 від 29.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та ст.9 Закону №2011-ХІІ, була отримана ним та надана до ГУ ПФУ для перерахунку пенсії та відповідно до висновків Верховного суду по зразковій справі з моменту отримання належної довідки у пенсійного органу виникає обов`язок з перерахунку пенсії позивача.

Проте відповідач протиправно та безпідставно не здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі довідки №ЮО 94178 від 29.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року.

Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коди ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на заявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норм) закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Суд по даній справі дійшов правового висновку про неправомірність дій ГУ ПФУ щодо не здійснення перерахунку пенсії позивача за оновленою довідкою позивача та обов`язок ГУ ПФУ вирішити питання про перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року за оновленою довідкою №ЮО 94178 від 29.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Суд вважає обґрунтованими доводи представника відповідача, що перерахунок пенсії повинен здійснюватися саме з 01.04.2019 року, а не з 05.03.2019 року як просить у позові позивач.

Між тим відповідно до п.9 Постанови №45 Пенсійний фонд України та його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок, тобто вказані дії відповідача є його дискреційними повноваженнями. Розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення/перерахунку пенсії здійснює уповноважений орган, проте дискреційними повноваженнями відповідача є перевірка правильності складання довідки та її складових. Пункт 9 Постанови №45 співвідноситься з повноваженнями ГУ ПФУ, визначеними в Положенні про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду від 22.12.2014 року №28-2, зокрема щодо проведення планових та позапланових перевірок документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивача за оновленою довідкою №ЮО 94178 від 29.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки та зобов`язання ГУ ПФУ з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, вирішити питання про перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.04.2019 року позивачу на підставі нової довідки довідка №ЮО 94178 від 29.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, наданою Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача у відзиві на позов на пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки представник відповідача не заявив відповідного клопотання з цього приводу в установленому процесуальним законодавством порядку. Крім того, позивач звернувся до суду 11.05.2021 року щодо не здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО 94178 від 29.03.2021, тобто саме з приводу спірних правовідносин з ГУ ПФУ позивачем строк не пропущений.

Вимоги позивача про проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру є передчасною, оскільки в цієї частині права позивача не порушувались.

Що стосується вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача у не проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2020 року з врахуванням нового розміру грошового забезпечення, що зазначено в довідці від №ЮО 94178 від 29.03.2021 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.02.2020 року; зобов`язати ГУ ПФУ провести перерахунок з 01.02.2020 року на підставі вказаної довідки суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню.

При цьому суд виходить з наступного.

З 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ та відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.

30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704.

Постановою №704 зокрема було затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 року) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 (яка набрала чинності 24.02.2018 року) до пункту 4 постанови №704 було внесено зміни, а саме встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Разом з тим, згідно пункту 1 Примітки до Додатку 1 постанови КМУ № 704 «Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу» (в редакції постанови КМУ № 1041 від 20.12.2017 року) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Згідно Примітки до Додатку 14 «Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу» оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Таким чином, пункт 4 постанови КМУ № 704 (в редакції постанови КМУ №103) визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року», тоді як згідно приміток до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено процентний показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Разом з тим, на момент набрання чинності постановою КМУ №704, а саме 24.02.2018 року, пункт 4 вказаного нормативного акту викладений у редакції згідно з пунктом 6 постанови КМУ від 21.02.2018 №103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Пункт 6 постанови КМУ №103 втратив чинність у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі №826/6453/18.

Тобто, з 29.01.2020 року відновлена дія п. 4 постанови КМУ №704 у первісній редакції, яка запроваджувала у якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Разом з тим, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VII, який набрав чинності 01.01.2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Таким чином, оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VII не втратила чинності та за юридичною силою є вищою ніж приписи п. 4 Постанови № 704 (у редакції до внесення змін Постановою №103), відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою та окладу за п. 4 постанови КМУ №704 у первісній редакції.

В постанові по справі №200/9195/19-а від 04 листопада 2020 року Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що зі змісту Закону №1774-VIII вбачається, що ним вносилися зміни до низки законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Отже, таким приписом законодавець заборонив застосовувати розмір мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів. Водночас пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIII законодавець передбачив, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року. З прийняттям Закону № 1774-VIII в Україні було змінено підхід щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини не лише при визначенні посадових окладів, а й щодо розрахунку всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата.

Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,241-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення з 01.04.2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 за оновленою довідкою №ЮО 94178 від 29.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, наданою Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, вирішити питання про перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.04.2019 року ОСОБА_1 на підставі нової довідки №ЮО 94178 від 29.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, наданою Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва