Рішення № 98762482, 03.08.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 серпня 2021 р. № 400/1203/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Ісламова І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК", вул. Наваринська, 2/1, оф.5,Миколаїв,54001, до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001, про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.02.2021 № 00010360704, № 00010340704,

За участю:

від позивача: Рак В.О. ;

від відповідача: не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Нафтовая компанія «Трейд-НК» звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 17.02.2021 року №0001036074, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 9956807 гривень та нараховано розмір штрафних санкцій - 25% від завищеної суми бюджетного відшкодування на підставі п.123.1 ст.123 ПК України у сумі 2489201,75 гривень; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПН» від 17.02.2021 року №00010340704, яким нараховано штрафні санкції за відсутність складення/реєстрації податкових накладених потягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПК України у розмірі 30600 гривень.

Свої позовні вимоги товариство обґрунтувало тим, що висновки податківців з приводу зачистки резервуарів не відповідають дійсності та суперечать законодавству. В червні 2019 року, товариство у зв`язку з господарською необхідністю, для вивільнення резервуарів для дизельного палива, вимушена була проводити роботи по зачищенню емностей. Зачистка проводилася в резервуарах на нафтобазі за адресою м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 15-а та на нафтобазі за адресою м. Миколаїв, вул. Самойловича, 38. Роботи здійснювалися підрядною організацією ТОВ «Юг-Спецсервіс», що підтверджується актами очищення резервуарів, підписаними сторонами. Безпідставними є твердження податкового органу щодо необхідності мати в наявності ТОВ «Юг-Спецсервіс» власне спеціальне обладнання, виробничі потужності для здійснення робіт по зачистці емностей від залишків нафтопродукту, не встановлено реєстрацію податкових накладних на адресу ТОВ «Юг-Спецсерівс» щодо придбання робіт по зачистці емностей від залишків нафтопродуктів, не підтверджено спроможність ТОВ «Юг-Спецсервіс» здійснювати роботи по зачистці емнотсей від залишків нафтопродуктів. Контролюючий орган не врахував, що у ТОВ «Юг-Спецсервіс» є Дозвіл Держгірпромнагляду №378.13.48 чинний до 23.09.2023.

Твердження відповідача щодо не надання первинних документів для підтвердження надання послуг контрагентом, не відповідає дійсності, оскільки відповідно до договору між позивачем та ТОВ «Юг-Спецсервіс» кількість працівників, та вимоги до них, зазначаються у будь-якій зручній формі: телефоном, засобами електронного зв`язку. Директором ТОВ «Нафтова компанія «Трейд-НК» в усній формі в травні 2019 року було узгоджено з директором ТОВ «Термінал Трейд НК» залучення двох працівників. При цьому, хибним є застосування до цього договору Типової інструкції з охорони праці при зачищенні резервуарів ПММ ТОИ, оскільки цей нормативний акт не діє на території України.

В постанові ВС від 19.06.2020 у справі №160/1446/19 зроблено правовий висновок, що поняття економічного ефекту не розкрито в Податковому кодексі України. Однак, із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект це приріст активів платника податків та або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. При цьому, не обов`язково аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операцій. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому. Також, не виключено, що в результаті об`єктивних причин, економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є один із варіантів перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Позивач вважає, що у випадку списання суб`єктом господарювання відпрацьованих нафтопродуктів, внаслідок чого вони набувають статус відходів та передаються спеціалізованому підприємству для утилізації та знищення, такий платник податку не повинен нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ за такою операцією, оскільки: товари придбавалися для подальшої реалізації, але в результаті здійснення господарської діяльності набули в подальшому статус відходів, операції з утилізації і знищення відходів нафтопродуктів є частиною господарської діяльності суб`єкта господарювання.

Позивач посилається на п.19 П(с)БО 16 «Витрати», який на його думку, надає можливість враховувати витрати пов`язані з зачисткою резервуарів до витрат пов`язаних з господарською діяльністю.

Відповідно до договору оренди резервуарів від 27.05.2019 орендар зобов`язується здійснити зачистку резервуарів та підвідних трубопроводів. Самі ж орендовані резервуари використовувалися ТОВ «Нафтова компанія «Трейд-НК» для зберігання ПММ для продажу, тобто у господарській діяльності та з метою отримання прибутку. Порядок списання ПММ під час чистки резервуарів на АЗС зазначено в Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України. Згідно з п.17.9 Інструкції, нафтопродукти, що не підлягають переведенню до інших марок, у тому числі відпрацьовані, підлягають утилізації або знищенню в установленому законом порядку.

Необхідною умовою зберігання власних нафтопродуктів, призначених для продажу, в резервуарах орендодавця було здійснення щомісячної зачистки резервуарів та підвідних трубопроводів, що передбачено чинним нормативно-правовими актами, а тому процес зачистки резервуарів для зберігання нафтопродуктів в орендованих резервуарах є господарською діяльністю платника податку, оскільки придбані ним нафтопродукти зберігались в даних резервуарах з метою наступною реалізації контрагентам, та без виконання однієї з умов Договорів оренди резервуарів, а саме зачистка тих самих резервуарів, неможливо було би займатися основним видом діяльності ТОВ «Нафтова компанія «Трейд-НК» оптовою торгівлею твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Тим більше, що в зачищених резервуарах від бензину планувалось заливати дизельне паливо, що підтверджується контрактом №02/02-1 від 02.06.2019. Таким чином, зачищення резервуарів в рамках виконання зобов`язань по договору оренди резервуарів та додаткових угод до них, що перелічені вище, відбувалось в процесі здійснення господарської діяльності Орендаря та відповідно обліковуються як витрати на збут. Операції зі списання ПММ та набуття ними статусу відходів поставлені в залежність від діяльності платника податків, яка обумовлена господарською, тобто, такою що спрямована на отримання доходу діяльністю, у платника податку на додану вартість, не виникає передбаченого п.198.5 ст.198 ПК України, обов`язку щодо визначення зобов`язань з податку на додану вартість. Відповідно до ст.198.3 Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Є підстави стверджувати, що товариство правомірно задекларувало за жовтень 2020 року від`ємне значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що відповідно до первинних документів позивача за період червень 2019-березень 2020, товариством списано бензину, у зв`язку з зачисткою, загальною кількістю 2001,633 т. Однак, аналізом наданих до перевірки та до заперечень первинних документів встановлена невідповідність актів очищення резервуарів актам списання товарів за відповідні періоди, виходячи з наступного. Так, встановлено, що позивачем списано на зачищення бензину більше, ніж можуть вмістити резервуари, що зачищалися. При цьому, відповідно до наданих пояснень, роботи по зачищенню резервуарів проводилися ручним способом з використанням дрантя. Первинні документи містять суперечливу та недостовірну інформацію, отже не можуть відповідно до змісту ПК України, Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в України», вважатися документами для підтвердження даних бухгалтерського та податкового обліку і звітності.

За поясненням товариства під час перевірки, зберігання нафтопродуктів до моменту передачі їх на утилізацію відбувалося на нафтобазах за адресами м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 15-, вул. Самойловича, 38. Станом на 01.06.2019 у позивача було 22 резервуари, які були всі зачищені. А за таких обставин залишилось не поясненим де зберігались некондиційні нафтопродукти до моменту передачі їх на утилізацію. Згідно, ЄРПН не встановлено реєстрацію податкових накладних щодо придбання послуг зберігання некондиційних нафтопродуктів у сторонніх організацій до моменту передачі їх на утилізацію або оренди додаткових емностей.

Щодо розрахунків з підрядником ТОВ «Юг-Спецсервіс», то сторони на підтвердження виконання робіт, склали лише акт надання послуг від 30.12.2020, а акти надання послуг на кожний місяць коли списувалися нафтапродукти не складалися.

На запит контролюючого органу щодо надання пояснень, документального оформлення та підтвердження операцій з зачистки резервуарів та відображення таких операцій в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Нафтова компанія «Трейд-НК» повідомила, що роботи з зачищення резервуарів проводилася із залученням орендованого персоналу на підставі договору аутстафінгу від 03.06.2019. Але, жодних документів на те, що зазначений договір був виконаний, між сторонами в подальшому не складено. Відсутні в ЄРПН документи про реєстрацію про надання послуг аутстафінгу. В позові ТОВ «Нафтова компанія «Трейд-НК» зазначено, що за згодою сторін для допомоги в наданні послуг із зачищення резервуарів було залучено двох працівників ТОВ «Термінал Трейд-НК» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , але безпосередньо зачистку резервуарів вони не здійснювали. Отже, перевіркою не встановлено яким чином проводилися роботи по зачищенню резервуарів.

Оскільки бензин з балансу підприємства списаний у період з червня 2020 по березень 2020 в операціях, що не є господарською діяльністю, товариство повинно було відобразити це у власному податковому обліку, скорегувавши суму податкового зобов`язання.

В судових засіданнях 31.05.2021, 13.07.2021, 27.07.2021 та 03.08.2021 представники сторін підтвердили свої позиції викладені у процесуальних заявах по суті справи.

Суд розглянув справу у загальному провадженні, у відкритому судовому засіданні 03.08.2021 за участю сторін.

03.08.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, повний текст судового рішення підписано 04.08.2021.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Трейд-НК» зареєстровано юридичною особою 07.03.2017. Основним видом діяльності товариства є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

ТОВ «Нафтова компанія «Трейд-НК» орендує у ТОВ «Трейд-НК», ТОВ «Термінал Трейд-НК» та ТОВ «ОМО» приміщення та резервуари за адресами: м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 15-а та м. Миколаїв, вул. Самойловича, 38.

18.09.2017 ТОВ «Нафтова компанія «Трейд-НК» уклав контракт на постачання бензину з компанією LLP «Incom Trade».

Протягом лютого 2018-травня 2019, товариство отримало від постачальника LLP «Incom Trade» з Канади та Румунії 360000 кг бензину 92.

Податок на додану вартість, сплачений під час придбання цього бензину, ТОВ «Нафтова компанія «Трейд-НК» відобразило у власному податковому обліку в якості податкового кредиту.

Частково зазначений бензин був реалізований, а частково на кінець травня 2019 в резервуарах позивача залишилось 421410,75 кг.

25.09.2018 ТОВ «Нафтова компанія «Трейд-НК» уклала контракт на поставку бензину з ТОВ «Сана-Груп».

В червні 2019 відповідно до цього контракту ТОВ «Сана-Груп» поставило на адресу позивача 1757000 кг бензину 92 та бензину 95 на загальну суму 52703940 гривень, у тому числі ПДВ на суму 8783990 гривень

8783990 гривень податку на додану вартість, сплаченого під час придбання цього бензину ТОВ «Нафтова компанія «Трейд-НК» відобразило у власному податковому обліку в якості податкового кредиту.

Протягом червня 2019-березня 2020 ТОВ «Нафтова компанія «Трейд-НК» списує бензин 92 та бензин 95 придбаний у LLP «Incom Trade» та ТОВ «Сана-Груп» на витрати, пов`язані з зачисткою резервуарів.

Всього протягом цього періоду були списано 2001633,75 кг на загальну суму 49784035,76 гривень, у тому числі ПДВ на суму 9956807 гривень.

У бухгалтерському обліку зазначено було відображено на рахунку 93 «Витрати на збут».

В листопаді 2020 року ТОВ «Нафтова компанія «Трейд-НК» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2020 року, в якій відобразило 9956807 гривень, як такі що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податків.

Фактична вся суму 9956807 гривень, заявлена ТОВ «Нафтова компанія «Трейд-НК» до бюджетного відшкодування, утворилась за рахунок придбання списаного в подальшому на зачищення бензину.

В період з 31.12.2020 по 11.01.2021 ГУ ДПС у Миколаївській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Нафтова компанія «Трейд-НК» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 р., за результатами чого складено Акт №264/14-29-07-04/41198065 від 20.01.2021 р.

Під час перевірки податківці дійшли висновку, що не підтверджено списання бензину в зв`язку з зачисткою резервуарів або з виконанням вимог договору оренди резервуарів на витрати на збут, то такі товари вважаються використаними підприємством в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

До зазначених висновків відповідач дійшов на підставі того:

- невідповідність актів очищення резервуарів актам списання товарів за відповідні періоди. Встановлено списання на витрати, пов`язані з зачисткою резервуарів, бензину 92 в об`ємах більше, ніж можуть вмістити резервуари, що зачищали.

- сумнівність виконання робіт по зачищенню, оскільки на підприємстві працює лише 1 особа - директор, а відповідно до первинних документів роботи по очищенню резервуарів проводилися ручним способом з використанням дрантя.

- у позивача відсутні ємності для збереження такого значного обсягу зачищеного бензину.

- за поясненням позивача, фактично роботи виконувалися працівниками залученими на підставі договору аутстафінгу з ТОВ «Термінал Трейд-НК». Але, окрім самого договору аутстафінгу жодних первинних документів, щодо його виконання складено та надано на перевірку не було.

- списання пального в період з червня 2019 по березень 2020 відбувалось в кількості від 16 до 100% від залишків пального у резервуарах.

- між придбання палива у ТОВ «Сана-Груп» та початком робіт з його утилізації, пройшло всього 3 дні, що свідчить по штучність зачищення, та не віднесення цього списання пального до господарської діяльності.

- будь-яких дій на виконання контракту по закупівлі дизельного палива, для розміщення якого, позивачу начебто потрібно було зачистити резервуари не здійснено.

- в товарно-транспортних накладних на відвантаження списаного бензину є невідповідності, що дають підстави для сумнівів у справжності зазначених документів.

17.02.2021 уповноваженою особою ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі Акту перевірки №264/14-29-07-04/41198065 від 20.01.2021 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0010360704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9 956 807 гривень.

17.02.2021 уповноваженою особою ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі Акту перевірки №264/14-29-07-04/41198065 від 20.01.2021 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0010340704, яким застосовані штрафні санкції 30 600 гривень.

Відповідно до 198.1. ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.п «г» п.198.5. ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до 14.1.36. ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У цьому випадку, не викликає сумніву право позивача на включення коштів сплачених під час придбання бензину до складу податкового кредиту, оскільки це цілком відповідає вимогам п.п. «а» п.198.1 ст.198 ПК України.

Разом з тим, предметом спору по цій справі є питання чи відноситься до господарської діяльності позивача зачищення 2001633,75 кг бензину на загальну суму 49784035,76 гривень, у тому числі ПДВ на суму 9956807 гривень.

Відповідно до усталеною практики Верховного Суду, зокрема викладеної у постанові від 17.03.2020 у справі №812/9439/13-а, мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Отже, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Відповідно до п.14.1.231. ст.14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

В той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Проте із визначеного в Податковому кодексі України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.

З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

Таким чином, вирішення цієї справи цілком залежить від того, чи можливо знайти у діях позивача по списанню 2001633,75 кг бензину на загальну суму 49784035,76 гривень, спрямованість на досягнення економічного ефекту чи ні.

Дослідив матеріали справи, та вислухав представників сторін, суд дійшов висновку, що жодного економічного сенсу у цих діях позивача немає:

- загальна вартість пального, яке було списано на зачищення, є значною для будь-якого підприємства;

- загальний обсяг пального, яке було списано на зачищення, також є значним, та його реальна утилізації потребує витрат ще більших ніж його реалізація;

- у позивача відсутні будь-які підтвердження того, що списаний бензин непридатний до використання, а тому навіть його реалізація з дисконтом, є більше економічно ефективною ніж списання;

- позивач одночасно реалізовував пальне споживачам та списував його на зачищення, що свідче про те, списаний бензин був цілком придатний до використання;

- придбання бензину у ТОВ «Сана» відбувається одночасно з його списанням на зачищення в червні 2020. Тобто, позивач розраховувався за товар, витрачав на нього кошти, відвантажував у власні ємності, а вже через три дні почав списувати цей товар, витрачати кошті на його утилізацію;

- контракт з «TOLLOIL» на поставку дизельного палива, для зберігання якого, начебто зачищалися резервуари з бензином, так і не був виконаний;

- взагалі контракт на поставку дизельного палива з «TOLLOIL» укладений 02.06.2020, а поставка бензину від ТОВ «Сана» здійснювалось 25.06.2020. Тобто, на момент придбання бензину від ТОВ «Сана» в червні 2020 р., який в цьому ж місяці почав списуватися на зачищення, вже існував контракт на поставку дизельного палива;

- первинні документи щодо списання бензину, найму працівників на роботи з утилізації пального, вивезення бензину, містять неточності та розбіжності, які самі по собі, не є критичними, але у поєднанні з переліченими вище аргументами, ставлять під сумнів реальність всієї господарської операції.

Іншими словами, аргументи позивача про економічну доцільність придбання палива для його майбутнього списання на зачищення, не витримує перевірки на очевидність навіть «качиним тестом» (duck-test).

Суд вимушений погодитися з позицією відповідача, та не знаходить підстав для задоволення позову.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК" (вул. Наваринська, 2/1, оф.5,Миколаїв,54001 41198065) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) відмовити.

2. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 04.08.2021