Рішення № 98761848, 04.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 лютого 2021 року Справа № 280/5364/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Погомій Я. І.

представника позивача: Рабушко В.С.

представника відповідача: Корольова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

-скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.03.2020 № 0004333305, №0004323305, рішення про застосування штрафних санкцій від 10.03.2020 №0004343305, №0003413305, та вимоги від 10.03.2020 №Ф-0004303305.

В обґрунтування позову заначили, що 26.11.2019 ГУ ДПС У Запорізькій області складено акт № № 121/08-01-33- 05/ НОМЕР_1 . Позивачем надано заперечення на нього, які зводились до того, що перевіряючий не досліджував надані первинні документи. 05.02.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області складено акт № 30/08-01-33- 05/ НОМЕР_1 , проте, позивач зазначає, що належної оцінки платіжним документам, звітності позивача контролюючий орган ані під час самої перевірки, ані під час розгляду попереднього Акту перевірки - не надав. Під час повторної перевірки проведення інвентаризації не вимагалось, а тому посилання на лист попередньої перевірки не є доречним так як заперечення платника податку були прийняті. Водночас, контролюючий орган, викладаючи у акті перевірки зазначений висновок, вказав, що вказані порушення позивача встановлено на підставі калькуляцій, проте, як зазначає позивач калькуляції не були остаточними та можуть змінюватись, що не заборонено законодавством, а їх надання ані прямо, ані опосередковано не визначено. З огляду на вищевикладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді від 17.08.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у поданому до суду 17.09.2020 відзиві, в якому зазначив, що вході проведення перевірки встановлено ППФО ОСОБА_1 не надано в повному обсязі належним чином оформлених підтверджуючих первинних документів, щодо використання придбаних товарів (послуг) в господарській діяльності, з метою отримання доходу, у т.ч. виробництві підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів. А отже, в порушення пункту 177.4. статті 177 Податкового Кодексу України ППФО ОСОБА_1 безпідставно включив до складу витрат у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік (від 29.01.18, № 9297331549) суму витрат у розмірі 104598,73 грн. та за 2018 рік (від 08.02.19 № 9310134175) суму витрат у розмірі 1104800,13 грн. на придбання ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції. Вважає, що оскаржувані рішення є такими, що не підлягають скасуванню, оскільки їх було прийнято в межах діючого законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 16.10.2020 клопотання представника позивача задоволено. Призначено розгляд адміністративної справи № 280/5364/20 у загальному позовному провадженні. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням 10.11.2020.

03.11.2020 ухвалою суду клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Рубашко Вячеслава Степановича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, - задоволено.

10.11.2020 підготовче судове засідання відкладено протокольною ухвалою на 21.12.2020.

Протокольною ухвалою 21.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.01.2021.

12.01.2021 у судовому засідання протокольною ухвалою відкладено розгляд справи по суті на 04.02.2021.

У судовому засіданні 04.02.2021, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши представників сторін та розглянувши матеріали, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ГУ ДПС у Запорізькій області з 30.10.2019 по 19.11.2019 була проведена документальна планова виїзна перевірка ППФО ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 26.11.2019 № 121/08-01-33-05/ НОМЕР_1 .

Такае, згідно акту від 26.11.2019 № 121/08-01-33-05/ НОМЕР_1 встановлені порушення платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 :

пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено чистий оподатковуваний доход в сумі 4667582,31 грн., в т.ч. за 2017р. - 2116448,85 грн., за 2018р. - 2551133,46 грн., що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 840164,82 грн., у тому числі за 2017р. - 380960,79 грн., за 2018р. - 459204,03 грн.

підпункту 1,2, 1.3, 1.4. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено чистий оподатковуваний доход в сумі 4667582,31 грн., в т.ч. за 2017р. - 2116448,85 грн., за 2018 р. - 2551133,46 грн., що призвело до заниження суми військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 70013,73 грн., в т.ч. за 2017р. - 31746,73 грн., за 2018 р. - 38267,00 грн.

частини 1 статті 7, частини 2 статті 9 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, внаслідок не вірного визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску в результаті чого занижено належного до сплати в бюджет єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22%, у розмірі - 223425,71 грн., у т.ч. по періодах: за 2017 р. на суму - 88436,39 грн., за 2018 р. на суму - 134989,32 грн.

абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, в наслідок чого не своєчасно сплачено єдиний внесок в сумі 134,88 грн. по терміну нарахування 20.10.2018, який фактично сплачено 03.12.2018.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 26.11.2019 № 121/08-01-33-05/ НОМЕР_1 , ФОП ОСОБА_1 були надані до ГУ ДПС у Запорізькій області заперечення від 26.12.2019.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки від 26.11.2019 № 121/08-01-33 05/ НОМЕР_1 та з урахуванням додаткових документів, які були надані Вами до зазначених заперечень до акту та необхідністю з`ясування обставин, які не були досліджені під час планової виїзної документальної перевірки та зазначені в запереченнях ППФО ОСОБА_1 , ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, у відповідності до вимог п.п.78.1.5 п,78.1 ст,78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI починаючи з 23.01.2020.

Про результати розгляду заперечень ППФО ОСОБА_1 було відправлено поштою з повідомленням про вручення лист про надання висновку від 15.01.2020 № 725/14/08-01-33-05-05.

На підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.01.2020 № 125 з 23.01.2020 по 29.01.2020 проведена документальна позапланова виїзної перевірки ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи НОМЕР_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018, в частині питань, що викладені у запереченнях б/н від 26.12.2019 на акт документальної планової виїзної перевірки від 26.11.2019 № 121/08-01-33-05/ НОМЕР_1 та за результатами якої складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 05.02.2020 № 30/08-01-33 05/ НОМЕР_1 .

Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлені порушення платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 :

пунктів 177.2, 177,4 статті 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено чистий оподатковуваний доход в сумі 1209398,86 грн., в т.ч. за 2017р. - 104598,73 грн., за 2018р. - 1104800,13 грн., що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 217691,80 грн., у тому числі за 2017р. - 18827,77 грн., за 2018р. - 198864,03 грн.

підпункту 1,2, 1.3, 1.4. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено чистий оподатковуваний доход в сумі 1209398,86 грн., в т.ч. за 2017р. - 104598,73 грн., за 2018р. - 1104800,13 грн., що призвело до заниження суми військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 18140,98 грн., в т.ч. за 2017р. - 1568,98 грн., за 2018р. - 16572,00 грн.

частини 1 статті 7, частини 2 статті 9 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-УІ, внаслідок не вірного визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску в результаті чого занижено належного до сплати в бюджет єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22%, у розмірі - 158001,08 грн., у т.ч. по періодах: за 2017 р. на суму - 23001,76 грн., за 2018 р. на суму- 134989,32 грн.

абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, в наслідок чого не своєчасно сплачено єдиний внесок в сумі 134,88 грн. по терміну нарахування 20.10.2018 р., який фактично сплачено 03.12.2018 р.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 05.02.2020 № 30/08-01-33-05/ НОМЕР_1 , позивачем були надані до ГУ ДПС у Запорізькій області заперечення від 24.02.2020.

В запереченнях від 24.02.2020 ППФО ОСОБА_1 просив призначити додаткову позапланову виїзну перевірку відповідно до п. 78.1.5 ПКУ призначивши компетентних спеціалістів, зобов`язати проаналізувати надані ним калькуляції. Ззазначив про бажання прийняти участь у розгляді заперечень.

На підставі п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ Головним управлінням ДПС у Запорізькій області ППФО ОСОБА_1 було відправлено поштою з повідомленням про вручення лист від 26.02.2020 № 3995/14/08-01-33-05-05 про запрошення платника податків до ГУ ДПС у Запорізькій області для розгляду заперечень на 12 год. 00 хв. 03.03.2020. Також повідомлено платника про місце та час розгляду заперечень за телефоном НОМЕР_2 .

На розгляд заперечень 03.03.2020 ППФО ОСОБА_1 або його представник не з`явився.

Про результати розгляду заперечень ППФО ОСОБА_1 було відправлено поштою з повідомленням про вручення лист про надання висновку від 05.03.2020 № 4525/14/08-01-33-05-05.

На підставі зазначеного акту перевірки від 26.11.2019 № 121/08-01-33-05/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у Запорізькій області винесено:

вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.03.2020 № Ф-0004303305 (далі вимога № Ф- 0004303305) на суму 158001,08 грн.

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.03.2020р. № 0004343305 (далі рішення № 0004343305) на суму 33901,39 грн.

податкове повідомлення - рішення по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування (код платежу 11010500) від 10.03.2020 № 0004323305 (далі - ППР № 0004323305) на загальну суму 326537,70 грн., у тому числі основного платежу - 217691,80 грн. та штрафні санкції- 108845,90 грн.,

податкове повідомлення - рішення по військовому збору (код платежу 11011001) від 10.03.2020 № 0004333305 (далі - ППР № 0004333305) на загальну суму 27211,47 грн., у тому числі основного платежу - 18140,98 грн. та штрафні санкції - 9070,49 грн.

рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.03.2020 № 0004313305 (далі рішення № 0004313305) на суму 33,05 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 КАС України відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У відповідності до ст. 2, 4, 6 Кодексу адміністративного судочинства України - до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму, на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01 січня 2011 року.

За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В ст. 3 Господарського кодексу України вказано, що господарською діяльністю є діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних та соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку. Одним із принципів підприємництва, що викладені в ст. 44 Господарського кодексу України, є самостійність формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 розділу II ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок оподаткування доходів отриманих фізичною особою - підприємцем, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначений статтею 177 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

За п. 177.2 ст. 177 ПК України об`єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пункту 177.3 статті 177 Податкового кодексу України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п.п.177.4.1. п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (зі змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

26.11.2019 ГУ ДПС у Запорізькій області складено акт № 121/08-01-33-05/ НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи НОМЕР_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин за період з 01.01.2017 по 31.12.2018та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску та загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018»

За результатами розгляду заперечень Позивача від 26.12.2019 на акт перевірки, Відповідач призначив повторну перевірку, результати якої і оскаржуються Позивачем за цим позовом.

Таким чином, 05.02.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області складено акт № 30/08-01-33-05/ НОМЕР_1 (надалі- Акт або Акт перевірки) «Про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи НОМЕР_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску та загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 в частині питань, що викладені у запереченнях б/н від 26.12.2019 на акт документальної планової виїзної перевірки від 26.11.2019 №121/08-01-33-05/ НОМЕР_1 ».

За висновками акту документальною плановою виїзною перевіркою відповідачем зазначено порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 :

1. пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено чистий оподатковуваний дохід в сумі 1209398,86 грн., в т.ч. за 2017р. - 104598,73грн., за 2018р. - 1104800.13 грн., що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 217691,80 грн., у тому числі за 2017р. - 18827,77 грн., за 2018р. - 198864,03 грн.

2. підпункту 1.2, 1.3, 1.4. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено чистий оподатковуваний доход в сумі 1209398-86 грн., в т.ч. за 2017р. - 104598-73 грн., за 2018р. - 1104800-13 грн., що призвело до заниження суми військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 18140-98 грн., в т.ч. за 2017р. - 1568-98 грн., за 2018р. - 16572грн.

3. частини 1 статті 7, частини 2 статті 9 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-УІ, внаслідок не вірного визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску в результаті чого занижено належного до сплати в бюджет єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22%, у розмірі - 158001-08 грн. абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, в наслідок чого не своєчасно сплачено єдиний внесок в сумі 134,88 грн. по терміну нарахування 20.10.2018 , який фактично сплачено 03.12.2018.

Відповідачем на підставі документальної позапланової перевірки було винесено повідомлення рішення від 10.03.20р.:

- №0004333305 за платежем військовий збір на суму 27211, 47 грн.

- №0004323305 за платежем податок на доходи з фізичних осіб на суму 326 537, 70грн.

- №0004343305 рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування ) єдиного внеску на суму 33 901-39грн.

- №0004313305 рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску на суму 33, 05 грн.

- №Ф-0004303305 вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 158 001, 08грн.

Водночас, контролюючий орган, викладаючи у акті перевірки зазначений висновок, вказав, що вказані порушення позивача встановлено на підставі калькуляцій.

Відповідач на сторінці 13 акту зазначає, що ППФО ОСОБА_1 в ході проведення документальної планової перевірки було надано частину попередніх калькуляцій вартості виробництва продукції за 2017 рік. Попередні калькуляції вартості виробництва продукції за 2018 рік ППФО ОСОБА_1 до перевірки не надавались. В ході проведення документальної планової виїзної перевірки було встановлено, що ППФО ОСОБА_1 , здійснював у 2018р. продаж аналогічної продукції, яка також виготовлялась і у 2017 році.

З наведених підстав Відповідач вказує на відсутність документів, які б підтверджували понесення витрат на виготовлення решти виробів, по яким в ході проведення документальної планової перевірки не надавалися специфікації витрат сировини та матеріалів для виготовлення продукції, що в свою чергу не дає змоги провести розрахунок понесених витрат на виробництво решти виробів.

Стосовно доводів Відповідача про ненадання під час проведення перевірки частково калькуляції слід вказати наступне.

Так, в якості доказів наявності у позивача всіх необхідних документів на підтвердження витрат сировини та матеріалів для виготовлення продукції, а також документів, які б підтверджували понесення витрат на виготовлення виробів, до матеріалів справи додано документи, що, на думку Позивача, надають можливість здійснити розрахунок витрачених ТМЦ (робіт, послуг) виробів, які були виготовлені ФОП ОСОБА_1 протягом 2017-2018 років: платіжні доручення, видаткові накладні, акти прийму-здачі робіт тощо.

Також слід зазначити, що в матеріалах справи міститься узагальнений реєстр первинних документів за період 2017-2018, що підтверджує придбання Позивачем у різних контрагентів ТМЦ.

Згідно з актом перевірки від 05.02.2020 та запереченнями на нього, Позивач під час перевірки та оскарження акта перевірки надавав Відповідачу наявні у нього первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліках, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, на підтвердження вчинення господарських операцій та використання придбаного для виготовлення продукції.

Проте приймаючи оскаржені рішення, згідно з актами перевірки, Відповідач виходив лише з того, що Позивачем не надано в достатньому обсязі специфікації/калькуляції витрат сировини та матеріалів для виготовлення продукції.

З цього приводу, суд вважає необхідним зазначити, що такі калькуляції не є первинними бухгалтерськими документами у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки вони відповідно до статті 1 цього Закону не є документами, які містить відомості про господарську операцію та підтверджує її реальне (фактичне) здійснення.

У зв`язку з чим, віднесення цих документів податковим органом до первинних бухгалтерських документів є безпідставним.

Крім того, в зазначених актах перевірок не зазначено по яким саме виробам позивача неможливо провести розрахунок витрат на їх виробництво, а також те, що позивачем не правильно визначено собівартість реалізованих товарів.

Відтак, за таких обставин справи, а також з огляду на надання позивачем наявних у нього первинних документів під час проведення відповідачем контрольного заходу, суд вважає неправомірним притягнення Позивача до відповідальності на підставі положень пункту 177.2 , 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

Виходячи з загального економічного визначення під калькуляцією розуміють обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. Калькуляція - це розрахунково-вартісна методика бухгалтерського обліку, за змогою якого обраховується собівартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, придбаних матеріальних цінностей. Конкретний перелік і склад статей калькулювання собівартості визначається підприємством.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з п. 2.1 Положення №88 Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, "господарські операції" - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи, що калькуляція містить відомості лише про перелік і склад статей витрат на виробництво одиниці певного виду робіт, і не містить жодних відомостей про здійснені господарські операції підприємцем в межах провадження діяльності , її не можна вважати первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Тому, калькуляція не є обов`язковим документом бухгалтерського обліку і не може свідчити про недотримання та/або порушення підприємцем вимог податкового законодавства при формуванні витрат .

Калькуляцією не фіксується жодна господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, то, на думку Мінфіну, (лист від 29.05.2009 р. № 31-34000-10-16/14618 ).

Калькуляція - це поданий у табличній формі бухгалтерський розрахунок витрат у грошовому виразі на виробництво одиниці виробу або партії виробів, а також на виконання робіт і послуг (п. 597 Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 09.07.2007 р. № 373).

Калькуляція (планова і фактична) собівартості одиниці продукції є елементом управлінського обліку. А інформація внутрішньогосподарського (управлінського) обліку згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» призначена для внутрішніх користувачів (а не для зовнішніх).

Отже, відповідач під час проведення перевірки має право досліджувати і перевіряти лише первинні документи, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліках, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль над дотриманням якого покладено на органи ДПС (п/п. 20.1.8ПКУ).

Аналогічна позиція викладена в спеціальному п.п. 75.1.2 ст.75 ПК України : документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів(!),які використовуються в бухгалтерському та податковому обліках і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Отже, про надання калькуляції під час перевірки в Податковому кодексі ані прямо, ані опосередковано не йдеться.

Щодо донарахування контролюючим органом військового збору.

01 січня 2015 року Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII, запроваджено військовий збір. Відповідно до підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України.

Так, згідно із пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні: фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею163 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

У відповідності до підпункту 164.1.3. пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Тобто, нарахування військового збору здійснюється на загальний місячний (річний ) дохід.

Відповідно до підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування.

Отже, ОСОБА_1 є платником військового збору, а об`єктом оподаткування є річний чистий оподатковуваний дохід від здійснення підприємницької діяльності.

Як вбачається з висновків Акта перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області позивачем занижено чистий оподатковуваний доход в сумі 1209398,86 грн., в т.ч. за 2017року - 104598,73 грн., за 2018 року 1104800,13 грн., що призвело до заниження суми військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 18140,98 грн., в т.ч. за 2017 рік - 1568,98 грн., за 2018 року - 16572 грн.

Однак, з урахуванням висновків суду, викладених вище, є необґрунтованими нарахування військового збору за податковим повідомленням-рішенням №0004333305 за платежем військовий збір на суму 27211,47 грн. та як наслідок вказане рішення підлягають скасуванню.

Спеціальним Законом України, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (в редакції, чинній на час існування спірних відносин).

Відповідно до статті Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 6 вказаного Закону обов`язки, передбачені частиною 2 цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

За змістом частини 11 статті 8 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з положеннями частини 7 статті 9 Закону Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за змістом Акта перевірки донарахування єдиного соціального внеску здійснено з посиланням на заниження позивачем оподатковуваного доходу отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб за 2017-2018 роки та донарахованого нарахування на суму такого заниження ЄСВ.

За таких обставин, під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржувані рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд вважає, що оскільки висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим спірні вимога та рішення контролюючого органу про донарахування ЄСВ, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті 10 березня 2020 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення № 000433305, №0004323305 та №0004323305.

Визнати протиправними та скасувати прийняті 10 березня 2020 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0004343305 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0004313305.

Визнати протиправною та скасувати винесену Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 158001,08 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43143945) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 5456 грн. 85 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2021.

Суддя Н.В. Стрельнікова