Рішення № 98761840, 02.08.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 серпня 2021 року о/об 10 год. 05 хв.Справа № 280/4274/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Рома" (69001, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд.39; код ЄДРПОУ 31269946)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Рома" (надалі – позивач, ТОВ "ПФ "Рома") до Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі – відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області: 1) №00067940701 від 17.05.2021 в сумі 167533,75 грн, у тому числі податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств 156092,00 грн та штрафу 11441,75 грн.; 2) №00067950701 від 17.05.2021 в сумі 229421,25 грн, у тому числі податкового зобов`язання з податку на додану вартість 183537,00 грн та штрафу 45884,25 грн.; 3) №00067970701 від 17.05.2021 в сумі 10245,25 грн.

У позовній заяві зазначено наступне. 1) З приводу обгрунтування неправомірності визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток на загальну суму 167533,75 грн., у тому числі податкового зобов`язання з податку на прибуток - 156092 грн. та фінансових санкцій - 11441,75 грн. (податкове повідомлення-рішення №00067940701 від 17.05.2021) позивач вказує на таке: 1.1) Більшість розбіжностей, описаних в Акті перевірки, зроблена на підставі виключно даних журналів-ордерів по рахунках 231 та 26, що надані для перевірки підприємством 01.04.2021 на вимогу податкових інспекторів. При встановленні розбіжностей у кількісному виразі перевіряючі не здійснили аналіз первинних документів на предмет підтвердження чи спростування виявлених невідповідностей, не було надано жодного запиту про надання пояснень - в письмовій або усній формі - для з`ясування причин виникнення відхилень та всебічного розгляду так званих «порушень». При наданні журналів-ордерів позивачем було підкреслено, що він пропонує робити висновки, спираючись надані первинних документів. Тобто, доказом виявлення надлишків товарів повинні бути первинні документи, які фіксують такі операції. В облікових регістрах узагальнюється лише інформація про проведення господарських операцій. В запереченнях до Акту перевірки від 21.04.2021 позивачем були надані пояснення та первинні документи, на підставі яких були зроблені записи в регістрах бухгалтерського обліку, але належна оцінка їм надана не була. 1.2) Проведені позивачем в облікових регістрах (журналах-ордерах, відомостях, облікових картках) записи є внутрішньогосподарськими операціями, обумовленими або технологією виробництва, або управлінськими рішеннями. Так, по дебету та кредиту рахунку 231 «ТМЦ у виробництві» проведені операції: з перетворенням вихідної сировини в напівфабрикати, які в подальшому використовувалися при виготовленні продукції позивача; зі зміни одиниці виміру сировини, наприклад з кв.м. в кг.; з усунення виявленого пересортування в найменуванні запасу (товару). По дебету та кредиту рахунку 26 «Готова продукція» фіксувалися операції, пов`язані з зміною кількісних характеристик готової продукції, зокрема одиниць виміру кількості товару або кодуванням товару для певних управлінських рішень. За приписами ч.5 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних. Наведена норма Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» надає право підприємству узагальнювати інформацію в облікових регістрах на свій розсуд, за умови її відповідності змісту господарської операції, визначеної в первинному документі. Тому наявність скорочень або розширень в найменуванні запасу (товару) в облікових регістрах не може бути свідченням встановлення певних фактів, у тому числі наявності іншого товару. Ведення бухгалтерського обліку забезпечується позивачем в ПО 1С «Виробництво». Для узагальнення інформації про проведені господарські операції в ПО передбачені різноманітні облікові регістри, що відрізняються за ступенем деталізації та метою використання, у тому числі журнал-ордер, відомість по рахунку 231 «Матеріали в виробництві» та 26 «Готова продукція». У цих облікових регістрах міститься інформація про обороти активів за певний період (місяць, квартал, рік) в кореспонденції з іншими рахунками бухгалтерського обліку (по дебету списання на виробництво прямих витрат (pax.231) або оприбуткування на склад (pax.26), по кредиту собівартість завершеної виробництвом готової продукції, напівфабрикату тощо (pax.231) або переміщення товару зі складу (pax.26). Зазначені операції здійснені у відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Мінфіну України №291 від 30.11.1999 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21.12.1999 за №893. 2) З приводу обґрунтування неправомірності визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 229421,25 грн., у тому числі основного зобов`язання 183537,00 грн. та фінансових санкцій 45884,25 грн. (податкове повідомлення-рішення №00067950701 від 17.05.2021) позивач вказує на таке: 2.1) Висновок відповідача про не використання сировини (товарів) в господарській діяльності грунтується на тому, що при проведенні внутрішньогосподарських операцій по рахунках 231 «ТМЦ у виробництві» і 26 «Готова продукція», замість первинно списаних у виробництво матеріалів та руху товарів на складі, були оприбутковані інші матеріали та товари. Обгрунтування позиції позивача про те, що списані з дебету матеріальних рахунків 231 «ТМЦ у виробництві» і 26 «Готова продукція» в кредит тих же рахунків активи є тотожними за найменуванням та іншими якісними характеристиками наведено в розділі 1) цього позову. Тому твердження Акту перевірки про не оприбуткування на жодному з матеріальних рахунків бухгалтерського обліку первинно списаних у виробництво матеріалів та первинно оприбуткованої готової продукції на складі є припущенням, яке не відповідає фактичним обставинам, первинним документам та обліковим регістрам. В зв`язку з чим застосування п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України є неправомірним. 2.2) Відповідно до умов Договорів, укладених між ТОВ «Паперова фабрика «Рома» і ТОВ «Рома-К» здійснюється постачання товару, при цьому вартість доставки включається в ціну товару: - у п.3.3 Договору поставки №15/07/2014 від 15.07.2014 передбачено «Якщо поставка товару Покупцю здійснюється транспортом Постачальника, то в ціну товару включається вартість доставки за товар Покупцю»; - у п.5.3 Договору дистриб`юції №02.03.20 від 02.03.2020 передбачено «Якщо поставка товару Дистриб`ютору здійснюється транспортом Виробника, то в ціну товару включається вартість доставки за продукцію». Як зазначено в Акті перевірки (стор.27), транспортування товарів на адресу ТОВ «Рома-К» здійснюється ТОВ «ПФ «Рома» за власний рахунок із залученням сторонніх організацій підприємств-перевізників. В бухгалтерському обліку витрати, пов`язані з придбанням транспортних послуг, з метою здійснення доставки власної продукції покупцю, відносяться до витрат на збут, а саме Дт 93 «Витрати на збут» Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». В Договорах-замовленнях на перевезення вантажу, товарно-транспортних накладних та актах надання послуг робіт, що складалися на кожну доставку продукції, саме ТОВ «ПФ «Рома» є замовником послуги. Таким чином транспортні послуги надавалися саме позивачу, а не ТОВ «Рома-К». Відповідно до пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги це роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості. Але позивач не надавав ТОВ «Рома-К» транспортних послуг. Натомість саме позивачу надавались послуги з перевезення ТОВ «КІА ФОРВАРДІНГ» та ТОВ «Карго 8». З огляду на те, що предметом постачання за договорами поставки №15/07/2014 від 15.07.2014 та дистриб`юції №02.03.20 від 02.03.2020 була продукція, яка виробляється позивачем, висновок Акту перевірки про «безоплатне надання транспортних послуг» є хибним та таким, що не відображає суті господарських взаємовідносин між покупцем, постачальником та транспортними організаціями. В якості доказу безоплатного надання послуг відповідач посилається на збитки від реалізації продукції, отримані позивачем в лютому, березні, травні та липні 2020 року. Тобто, на думку відповідача, якщо ціною не перекриваються витрати, пов`язані з реалізацією продукції, то додатково понесені витрати у вигляді транспортних послуг вважаються безоплатно наданими. Проте таке твердження податкового органу не відповідає визначенню «безоплатно наданих товарів, робіт, послуг» наведеному до пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України. Також збиток від реалізації товарів (робіт, послуг), відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування ПДВ. Тому позивач вважає некоректними висновки Акту перевірки про нарахування грошових зобов`язань з податку на додану вартість, з підстав збиткової діяльності позивача в окремих податкових періодах (місяцях). 3) З приводу обгрунтування неправомірності визначення штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 10245,25 грн. (податкове повідомлення-рішення №00067970701 від 17.05.2021) позивач вказує на таке. Застосування фінансових санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних є наслідком нарахування податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 183537 грн. за податковим повідомленням-рішенням №00067950701 від 17.05.2021, тобто є похідним від визнання його правомірним. Обгрунтування позиції позивача щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №00067950701 від 17.05.2021 наведено в розділі 2) цього позову.

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено про таке. Перевіркою встановлені порушення, що виникли внаслідок наступного. 1) Встановлені надлишки у виробництві і на складі готової продукції не визнані доходом. Перевіркою встановлено, що відповідно даних бухгалтерського обліку (головних книг за 2019 рік і 2020 рік), на підприємстві ТОВ «ПФ «Рома» проведено операції, які відображено бухгалтерськими проводками: а) Дт 231 «ТМЦ у виробництві» Кт 231 «ТМЦ у виробництві»: - в 2019 році на загальну суму 360212,30 грн.; - в 2020 році на загальну суму 345557,50 грн.; б) Дт 26 «Готова продукція» Кт 26 «Готова продукція»: - в 2019 році на загальну суму 153503,33 грн.; - в 2020 році на загальну суму 267354,24 грн. Відповідно до положення «Про інвентаризацію активів та зобов`язань», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 за №879 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за №1365/26142, взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці допускається тільки щодо запасів однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворились за один і той самий період, що перевіряється, та в однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи. Детальним аналізом проведених ТОВ «ПФ «Рома» бухгалтерських проводок встановлено: списані і оприбутковані товари мають різні характеристики (розміри, щільність, призначення тощо), використовуються у виробництві різної продукції, мають різні вартісні показники. На підприємстві ТОВ «ПФ «Рома» підстав для відображення у бухгалтерському обліку пересортиці (взаємного заліку лишків та нестач) не має, оскільки: - До перевірки надані документи щодо проведених в періоді з 01.01.2019 по 31.12.2020 інвентаризацій, за результатами яких складені інвентаризаційні відомості, згідно даних яких, розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та фактичною наявністю ТМЦ розбіжностей не встановлено. Будь які інші документи стосовно проведених інвентаризацій до перевірки не надавались. - В ході перевірки проведено аналіз руху (прибуття, вибуття) товарів по рахункам 231 «ТМЦ у виробництві» і 26 «Готова продукція» за 2019 рік і 2020 рік та встановлено списання одних видів товарів по кредиту зазначених рахунків та одночасне оприбуткування інших товарів по дебету цих же рахунків з різними найменуваннями, різними цінами та іншими параметрами і властивостями. Залік нестач лишками товарів з різними найменуваннями, різними цінами та іншими параметрами і властивостями (різнорідних товарів) оформляти як пересортицю є не можливим. 2) Використання товарів не в господарській діяльності. Товари що списані з дебету матеріальних рахунків 231 «ТМЦ у виробництві» і 26 «Готова продукція» в кредит тих же рахунків, не оприбутковані на жодний з матеріальних рахунків бухгалтерського обліку підприємства. Тобто, ТОВ «ПФ «Рома» ніколи не зможе використати ці товари у своїй господарській діяльності. У відповідності до п.4 П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 за №246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, запаси - активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності. Чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. Товари, що списані і неоприбутковані, тобто приймають участь в операціях не пов`язаних з їх реалізацією, припинили відповідати поняттю виробничих запасів, які повинні використовуватися в господарській діяльності. Таким чином, в порушення вимог п.189.1 ст.189, пп.«г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України в результаті ненарахування податкових зобов`язань при здійсненні операцій, що не є господарською діяльністю підприємства, ТОВ «ПФ «Рома» занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 173437,00 грн. 3) Безоплатне надання транспортних послуг. Відповідно до первинних документів, наданих до перевірки, ТОВ «ПФ «Рома» здійснює реалізацію продукції власного виробництва (формований папір, касова стрічка тощо). Одним з контрагентів - покупців є ТОВ «Рома-К» (код за ЄДРПОУ 31904237), юридична адреса: м.Київ, проспект Перемоги, буд.67, кор.1. Перевіркою встановлено, що в адресу ТОВ «Рома-К» транспортування товарів ТОВ «ПФ «Рома» здійснює за власний рахунок із залученням сторонніх організацій підприємств - перевізників. В бухгалтерському обліку витрати, пов`язані з придбанням транспортних послуг з метою здійснення доставки власної продукції покупцю, відносяться до витрат на збут, а саме Дт 93 «Витрати на збут» Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». При здійсненні аналізу діяльності підприємства, перевіркою встановлені періоди, в яких собівартість реалізованої продукції перевищує доходи, одержані від її реалізації, тобто реалізація готової продукції здійснена за ціною нижчою ніж її собівартість (зі збитками), і при цьому, доставку цієї продукції здійснювало із залученням сторонніх організацій за власний рахунок. Як зазначалось вище, вартість придбаних транспортних послуг до складу собівартості продукції не входить, а відображається у складі витрат на збут. Відповідно до умов укладених між ТОВ «ПФ «Рома» (Постачальник) та ТОВ «Рома-К» (Покупець) Договору поставки від 15.07.2014 за №15/07/2014 і Договору дистриб`юції від 02.03.2020 за №02.03.2020, якщо поставка товару здійснюється транспортом Виробника, то в ціну товару включається вартість доставки за продукцію. Зважаючи на викладене, в порушення умов, передбачених укладеними договорами, ТОВ «ПФ «Рома» здійснювало транспортування товарів на адресу ТОВ «Рома-К» за власний рахунок. При цьому не враховувало ці витрати у вартості товарів, що постачаються та не отримувало за них будь-яку компенсацію, тобто послуги з транспортування товару надані безоплатно. В порушення вимог п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті ненарахування податкових зобов`язань при здійсненні операцій що не є господарською діяльністю підприємства, ТОВ «ПФ «Рома» занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 10100,00 грн.

Відповідач проти позовної заяви заперечував.

Ухвалою судді від 31.05.2021 в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О. у період з 12.07.2021 по 01.08.2021 перебував у відпустці.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

У період з 15.03.2021 по 02.04.2021 ГУ ДПС у Запорізькій області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ПФ "Рома" за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2019, за результатами якої складено Акт №2648/08-01-07-01/31269946 від 09.04.2021 (надалі – Акт перевірки №2648/08-01-07-01/31269946 від 09.04.2021).

Результатом розгляду ГУ ДПС у Запорізькій області Акту перевірки №2648/08-01-07-01/31269946 від 09.04.2021 стало прийняття 17.05.2021 відносно ТОВ "ПФ "Рома":

1) податкового повідомлення-рішення №00067940701, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 167633,75 грн., у тому числі: 156092,00 грн. – за податковими зобов`язаннями; 11441,75 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями;

2) податкового повідомлення-рішення №00067950701, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання по податку на додану вартість у сумі 229421,25 грн., у тому числі: 183537,00 грн. – за податковими зобов`язаннями; 45884,25 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями;

3) податкового повідомлення-рішення №00067940701, яким до позивача через відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 10245,25 грн.

Спір з приводу калькуляцій сум між сторонами відсутній.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано до суду: Запити про надання пояснень щодо виниклих питань під час перевірки за №1, №2, №3, №4, №5, №6; Пояснення виниклих питань під час проведення перевірки на Запити за №1, №2, №3, №4, №5, №6; Норми витрат сировини та матеріалів на виробництво; Видаткові накладні; Акти переробки ТМЦ; Витяги з Журналів-ордерів і Відомостей по рахунку 23.1 ТМЦ у виробництві; листування позивача з контрагентами; Службові записки від 19.08.2019, від 15.05.2019, від 01.09.2020, від12.11.2020; Розпорядження ТОВ "ПФ "Рома" від 29.08.2019; Протокол обстеження складу макулатури від 30.08.2019; Акт оприбуткування сировини від 30.09.2020; Акт обстеження складу сировини від 30.09.2020; Розпорядження ТОВ "ПФ "Рома" від 28.09.2020; Накладну переміщення в переробку; Накладні на внутрішнє переміщення; Витяги з Журналів-ордерів і Відомостей по рахунку 26 Готова продукція; Акти обстеження складу готової продукції; Договір поставки №15/07/2014 від 15.07.2014; Договір дистриб`юції №02.03.20 від 02.03.2020; Договори-заявки на перевезення вантажів; Товарно-транспортні накладні; Акти надання послуг; інші документи.

В обґрунтування викладеного в Акті перевірки №2648/08-01-07-01/31269946 від 09.04.2021 відповідачем надано до суду: Додатки до Акту перевірки №2648/08-01-07-01/31269946 від 09.04.2021; Заперечення ТОВ "ПФ "Рома" до Акта про результати документальної планової виїзної перевірки №2648/08-01-07-01/31269946 від 09.04.2021; Лист ГУ ДПС у Запорізькій області від 07.05.2021 за №27213/6/08-01-07-01-12 на Заперечення ТОВ "ПФ "Рома" до Акта про результати документальної планової виїзної перевірки №2648/08-01-07-01/31269946 від 09.04.2021; інші документи.

Судом вивчено приписи пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (які були чинними у податкові періоди, оподаткування яких становить предмет спору у справі) та інші норми права.

При вирішенні спору по суті суд виходить з зазначеного вище та викладеного нижче.

Так, згідно з п.44.1 ст44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. (…).

У ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, зокрема: господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як зазначено у ч.3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно з п.3 «Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку», затверджених 29.12.2000 наказом Міністерства фінансів України №356, облікові регістри (книги, відомості, журнали тощо) призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації про господарські операції, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах.

У ч.5 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено: «5.Підприємство самостійно: … обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; …».

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність – це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як зазначено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) – це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. (…).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією. Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

З огляду на наведені норми права, суд погоджується з позицією позивача, що «доказом виявлення надлишків товарів повинні бути первинні документи, які фіксують такі операції. В облікових регістрах узагальнюється лише інформація про проведення господарських операцій».

Судом враховано, що згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Судом прийняті до уваги наведені позивачем у позовній заяві обґрунтування «щодо кожного з фактів відображених в Акті перевірки «нібито» порушень норм податкового законодавства, а точніше некоректних (не обґрунтованих) тлумачень господарських операцій».

За матеріалами справи, відповідачем з посиланням на конкретні первинні документи та господарські операції позивача з контрагентами не обґрунтовується заниження позивачем податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 у сумі 156092 грн. 00 коп. та заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 173437 грн. 00 коп.

Згідно з п.3.3 Договору поставки №15/07/2014 від 15.07.2014, укладеного між ТОВ «ПФ «Рома» (Постачальник) та ТОВ «Рома-К» (Покупець), якщо поставка товару Покупцю здійснюється транспортом Постачальника, то в ціну товару включається вартість доставки за товар Покупцю.

Відповідно до п.5.3 Договору дистриб`юції №02.03.20 від 02.03.2020, укладеного між ТОВ «ПФ «Рома» (Виробник) та ТОВ «Рома-К» (Дистриб`ютор), якщо поставка товару Дистриб`ютору здійснюється транспортом Виробника, то в ціну товару включається вартість доставки за продукцію.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

В той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Відповідачем не доведено, що за господарськими операціями позивача з ТОВ «Рома-К» відсутній намір у позивача отримати відповідний економічний ефект, тобто господарські операції не передбачають можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

За матеріалами справи, господарські операції позивача з ТОВ «Рома-К» зумовлені розумними економічними причинами (діловою метою), а, отже, такі господарські операції є вчиненими у межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки підлягають відображенню в податковому обліку.

Суд погоджується з твердження позивача, що «транспортні послуги надавалися саме позивачу, а не ТОВ «Рома-К»».

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем не доведено заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 10100 грн. 00 коп.

Як свідчать матеріали справи, застосування відповідачем штрафної (фінансової санкції) у сумі 10245,25 грн. пов`язане з відсутністю реєстрації податкових накладних на суму 183537 грн. 00 коп. в Єдиному реєстрі податкових накладних та збільшенням грошового зобов`язання по податку на додану вартість на суму 183537 грн. 00 коп. за податковими зобов`язаннями згідно з податковим повідомленням-рішенням №00067950701 від 17.05.2021.

На думку суду, оскільки контролюючим органом позивачу не обґрунтовано збільшено грошове зобов`язання по податку на додану вартість на суму 183537 грн. 00 коп. за податковими зобов`язаннями згідно з податковим повідомленням-рішенням №00067950701 від 17.05.2021, то, відповідно, контролюючим органом до позивача й не обґрунтовано застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 10245,25 грн. через відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до податкового повідомлення-рішення №00067940701 від 17.05.2021.

Таким чином, не знаходять своє підтвердження порушення позивачем вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, за періоди, зазначені в Акті перевірки №2648/08-01-07-01/31269946 від 09.04.2021.

Звідси, нарахування податкових зобов`язань, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача є не обґрунтованим.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 17.05.2021 за №00067940701, №00067950701, №00067940701 контролюючим органом не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Оскільки відповідачем у справі було ГУ ДПС у Запорізькій області, то з нього мають бути стягнуті на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 6108 грн. 00 коп. Водночас, з Державного бюджету України має бути повернуто позивачу надміру сплачений судовий збір у сумі 2116 грн. 33 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Рома" (69001, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд.39; код ЄДРПОУ 31269946) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, податкове повідомлення-рішення №00067940701 від 17.05.2021, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Рома" збільшено грошове зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 167633 грн. 75 коп., у тому числі: 156092 грн. 00 коп. – за податковими зобов`язаннями; 11441 грн. 75 коп. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, податкове повідомлення-рішення №00067950701 від 17.05.2021, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Рома" збільшено грошове зобов`язання по податку на додану вартість у сумі 229421 грн. 25 коп., у тому числі: 183537 грн. 00 коп. – за податковими зобов`язаннями; 45884 грн. 25 коп. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, податкове повідомлення-рішення №00067940701 від 17.05.2021, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Рома" через відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 10245 грн. 25 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Рома" (69001, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд.39; код ЄДРПОУ 31269946) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору у сумі 6108 грн. 00 коп.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Рома" (69001, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд.39; код ЄДРПОУ 31269946) з Державного бюджету України сплачений 24.05.2021 Платіжним дорученням №3825 у частині в сумі 2116 грн. 33 коп., оригінал якого знаходиться у матеріалах цієї справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 02.08.2021.

Суддя О.О. Прасов