Рішення № 98761320, 04.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2021 р. Справа№200/7425/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 37803258) та просила:

- визнати незаконним та скасування рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 310 від 30.11.2020 року

- зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до загального стажу період навчання з 01.09.1982 року по 30.07.4984 року у Шахтарському педагогічному училищі та

- зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити дострокову пенсію за віком як матері інваліда з дитинства.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволені частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №82 від 03.06.2020 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства ОСОБА_1 та зобов`язано Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період перебування на обліку в Слов`янському міському центрі зайнятості з 08.11.2006 по 02.11.2007 і повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства, з урахуванням висновків суду в даній справі. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Проте відповідачем було знову відмолено позивачу у призначенні пенсії за віком, оскільки позивачем не надано документів підтверджуючих, що дитина мала медичні показання для визнання її інвалідом до досягнення шестирічного віку, а також не зараховано до загального стажу період навчання з 01.09.1982 по 30.07.1984 як викликаючий сумнів, оскільки на цей період є запис у дипломі, але ПІБ у дипломі по-батькові - ОСОБА_3 не відповідає паспорту - ОСОБА_3 .

Позивач вважає дії відповідача щодо не призначення пенсії протиправними та такими, що порушують його конституційні права, а тому звернувся з даним позовом до суду.

Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В установлений судом строк відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.

Щодо не зарахування до загального стажу період навчання з 01.09.1982 по 30.07.1984 відповідач зазначив, що для призначення пенсії заявниця не надавала до пенсійного органу рішення Слов`янського міськрайонного суду від 10.08.2020 по справі №243/6307/20 про встановлення факту належності ОСОБА_1 диплому Шахтарського педагогічного училища, у зв`язку з чим управління не мало жодних підстав зарахувати період навчання.

За таких обставин відповідач відмовив позивачу в призначенні дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства. Також зазначив, що позивач буде мати право виходу на пенсію після надання відповідних медичних документів або після досягнення 65 років.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року замінено відповідача у справі № 200/7425/21-а з Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010; 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .

Враховуючи, що суддя Хохленков О.В. у період з 5 липня 2021 року по 19 липня 2021 року перебував у щорічній основній відпустці, а з 19 липня 2021 року по 30 липня 2021 відсутній, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (перебував на лікарняному), справа розглянута після виходу судді з лікарняного.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами частини 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши подані позивачем документи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Слов`янським МВ ГУМВС України в Донецькій області 20.05.2009.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3 та суб`єктом владних повноважень.

Позивач звернувся до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою №4524 від 28.05.2020 про призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства.

Позивачем при зверненні до пенсійного органу надано наступні документи:

- заява про призначення пенсії;

- копія паспорту;

- копія трудової книжки серії НОМЕР_3 від 20.08.1984;

- копія диплому про навчання серії НОМЕР_4 від 03.07.1984;

- копії свідоцтв про народження дітей: НОМЕР_5 від 07.07.1987, НОМЕР_6 від 08.04.2004;

- копії свідоцтв про укладання шлюбу: НОМЕР_7 від 16.08.2008, НОМЕР_8 від 10.08.1985;

- копія паспорту та ідентифікаційного коду НОМЕР_2 від 20.05.2009;

- копія свідоцтва про народження НОМЕР_9 від 14.07.1965;

- копія паспорту № НОМЕР_10 від 26.05.2019, ідентифікаційного коду та довідки про місце проживання особи від 19.09.2019;

- копії медичних висновків №931 від 10.12.1997, №82 від 01.12.1999, №244 від 05.12.2001;

- копії довідок МСЕК: ДОН-02 №087924 від 15.07.2003, ДОН-07 №040560 від 21.07.2009;

- копія посвідчення серії НОМЕР_11 від 26.09.2006;

- рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2020 по справі №200/6928/20-а.

30.11.2020 року відповідачем прийнято рішення №82 про відмову в призначенні позивачу дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що підставою для відмови у призначенні пенсії стала відсутність документів, які підтверджують, що дитина позивача мала медичні показання для визнання її інвалідом до досягнення шестирічного віку. Відтак, відповідно до наданих документів на момент звернення 28.05.2020 позивач мав загальний страховий стаж 24 роки 04 місяці 7 днів, але документів підтверджуючих той факт, що дитина мала медичні показання для визнання її інвалідом до досягнення шестирічного віку не надано. Згідно медичного висновку №931 дитина визнана інвалідом з дитинства 10.12.1997, тобто у 10 років.

Пенсійним органом зазначено, що до загального стажу позивача не зараховано період навчання з 01.09.1982 по 03.07.1984, як викликаючий сумнів, так як на цей період є запис у дипломі про це, але ПІБ у дипломі (по-батькові - ОСОБА_3 ) не відповідає паспорту - ОСОБА_1 .

За таких обставин відповідачем відмовлено ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства.

Також, відповідач зазначив, що позивач буде мати право виходу на пенсію після надання відповідних медичних документів або після досягнення 65 років.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року в справі №200/6928/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволені частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №82 від 03.06.2020 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства ОСОБА_1 .

Зобов`язано Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період перебування на обліку в Слов`янському міському центрі зайнятості з 08.11.2006 по 02.11.2007 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства, з урахуванням висновків суду в даній справі.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення набрало законної сили 11 листопада 2020 року.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справ, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд, в межах розгляду справи №200/6928/20-а дійшов висновку, що для призначення даного виду пенсійного забезпечення позивачем надано достатньо доказів на підтвердження факту того, що її дитина ОСОБА_5 є особою, що має інвалідність з дитинства. Встановив, що відповідач протиправно не врахував положень пункту 2.18 в повному обсязі, відповідно до якого достатнім документом для призначення пенсії є також висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Проте відповідач в рішенні №310 від 30.11.2020 про відмову в призначенні пенсії знову зазначає підставу для відмови у призначенні пенсії відсутність документів, які підтверджують, що дитина позивача мала медичні показання для визнання її інвалідом до досягнення шестирічного віку. Відтак, відповідно до наданих документів на момент звернення 28.05.2020 позивач мав загальний страховий стаж 24 роки 04 місяці 7 днів, але документів підтверджуючих той факт, що дитина мала медичні показання для визнання її інвалідом до досягнення шестирічного віку не надано. Згідно медичного висновку №931 дитина визнана інвалідом з дитинства 10.12.1997, тобто у 10 років.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.

Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення);

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи:

документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю (при призначенні пенсії згідно з абзацом першим пункту 3 частини першої статті 115 Закону);

6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).

Відповідно до пунктів 2.17 та 2.18 вказаного порядку при призначенні пенсій жінкам, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть.

Визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

В матеріалах справи №200/6928/20-а наявні довідки МСЕК, відповідно до яких ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з причини захворювання з дитинства.

Суд дійшов висновку, що для призначення даного виду пенсійного забезпечення позивачем надано достатньо доказів на підтвердження факту того, що її дитина ОСОБА_5 є особою, що має інвалідність з дитинства.

Окрім того, відповідач не врахував положень пункту 2.18 в повному обсязі, відповідно до якого достатнім документом для призначення пенсії є також висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №310 від 30.11.2020 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства ОСОБА_1 з підстав, в ньому зазначених є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо не зарахування до загального стажу періоду навчання з 01.09.1982 по 03.07.1984, як викликаючий сумнів, так як на цей період є запис у дипломі про це, але ПІБ у дипломі (по-батькові - ОСОБА_3 ) не відповідає паспорту - ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

За частиною 1 статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до пункту "д" частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до рішення Слов`янського міськрайонного суду донецької області від 10 серпня 2020 року по справі №243/6307/20 встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : диплому Шахтарського педагогічного училища НОМЕР_4 03.07.1984 року, у якому в графі «Цей диплом видано» ОСОБА_3 , замість невірного « ОСОБА_3 » правильним « ОСОБА_1 »; в трудовій книжці НОМЕР_3 від 20.08.1984 в записі №15 від 02.11.2007 в графі 4 «Нак. НТ 071112 від 12.11.2007» вважати правильним саме «12.11.2007»

Враховуючи встановлений факт, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до загального стажу період навчання з 01.09.1982 по 03.07.1984.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 5 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційні, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі «Рисовський проти України», в якому суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги незаконним та скасування рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 310 від 30.11.2020 року, зобов`язання Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до загального стажу період навчання з 01.09.1982 року по 30.07.1984 року у Шахтарському педагогічному училищі та зобов`язання Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити дострокову пенсію за віком як матері інваліда з дитинства, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 37803258) про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30.11.2020 року № 310 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період навчання з 01.09.1982 року по 30.07.4984 року у Шахтарському педагогічному училищі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) призначити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) дострокову пенсію за віком як матері інваліда з дитинства.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010; 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Повний текст рішення складено та підписано суддею головуючим 04 серпня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.В. Хохленков