Рішення № 98761178, 04.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року Справа № 160/7521/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, Головне управління, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), третя особа ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», в якій просить:

- Визнати протиправною діяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, що полягала у не зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 20 жовтня 1999 року по 18 лютого 2001 року в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»;

- Зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 20 жовтня 1999 року по 18 лютого 2001 року в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»;

- Зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за невраховуваний період роботи з 20 жовтня 1999 року по 18 лютого 2001 року за Списком № 1, починаючи з 02 лютого 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протягом періоду з 26 травня 1992 року по 18 лютого 2001 року він працював в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» на умовах повного робочого дня з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, а його пільговий стаж за Списком № 1 становить 8 років 3 місяці 10 днів. З лютого 2021 року він отримує пенсію по інвалідності. Позивач стверджує, що з листа відповідача від 24 березня 2021 року йому стало відомо про не врахування до пільгового стажу періоду роботи з 20 жовтня 1999 року по 18 лютого 2001 року в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з підстав не проведення атестації робочих місць. Вказує також, що у спірний період він працював за професією «вогнетривник» зайнятий на гарячих роботах згідно Списку № 1, що підтверджується результатами атестацій робочих місць, затверджених постановами адміністрації та профспілкового комітету комбінату про атестацію робочих місць за умовами праці від 20 жовтня 1994 року № 813, від 25 грудня 2001 року № 1269. Вважає рішення відповідача про відмову в зарахуванні вищевказаного періоду роботи за Списком № 1 незаконним, прийнятим при неправильному застосуванні норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та умисному наведенні відповідачем неправдивої інформації щодо не проведення атестації робочих місць в спірний період, що призвело до порушення конституційного права позивача на соціальний захист.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху на підставі частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року на підставі заяви позивача від 01 червня 2021 року про усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно положень частини 2 статті 257, частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Додатково за клопотанням позивача, заявленим у позовній заяві, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат».

07 липня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній в обґрунтування заперечень вказує, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 зараховано по 04 жовтня 2020 року виходячи із 30 років 01 місяців 28 днів, з якого пільговий стаж за Списком № 1 становить 7 років 00 місяців 00 днів, що є недостатнім для призначення пільгової пенсії за віком (менше 15 років). Вказує, що у трудовій книжці позивача і уточнюючій довідці від 23 лютого 2021 року відсутні відомості за період роботи з 20 жовтня 1999 року по 18 лютого 2001 року, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, оскільки у зазначений період атестація робочого місця за посадою «вогнетривник, зайнятий на гарячих роботах» підприємством не проводилася. Позовні вимоги в частині зарахування спірного періоду до стажу роботи та призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 з 02 лютого 2021 року вважає безпідставними, а в частині безпосередньо призначення пенсії на пільгових умовах - передчасними.

Третя особа правом на надання пояснень по суті спору не скористалась.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20 січня 2021 року встановлено третю групу інвалідності (загальне захворювання), що підтверджується випискою з акту медико-соціальної експертної комісії до довідки серії 12 ААВ № 151637.

На підставі заяви від 02 лютого 2021 року про призначення пенсії позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 20 січня 2021 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

01 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відділу обслуговування громадян № 8 (сервісний центр) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії, яку прийнято до розгляду разом із підтверджуючими документами і зареєстровано за № 1726, що підтверджується відповідною розпискою-повідомленням.

З наявного в матеріалах справи перерахунку пенсії за пенсійною справою №047050012129, який виконаний відповідачем 19 червня 2021 року, вбачається, що у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму позивачу здійснено перерахунок пенсії по інвалідності, виходячи із повного страхового стажу ОСОБА_1 47 років 02 місяці 04 дні, у тому числі робота за Списком № 1 - 7 років 04 місяці 24 дні.

15 березня 2021 року позивач звернувся до Кам`янського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про надання інформації щодо призначення пенсії, у відповідь на яку відділом перерахунків пенсій № 5 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 24 березня 2021 року №8718-7865/Г-01/8-0400/21 надано пояснення, що при призначенні пенсії по інвалідності, відповідно довідок від 23 лютого 2021 року № 023-380, № 023-381, виданих ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ОСОБА_1 зараховано пільговий стаж за Списком № 1. У зв`язку з тим, що на підприємстві ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського» за період з 20 жовтня 1999 року по 18 лютого 2001 року не проведено атестацію робочого місця, при розрахунку пенсії цей період роботи не враховано до пільгового стажу за Списком № 1.

Додатково відповідач роз`яснив позивачеві його права на оскарження рішення органів Пенсійного фонду України в органах вищого рівня або в судовому порядку.

Отже, фактично відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії.

Вважаючи таки дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом першим частини першої статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до пункту першому частини другої статті 114 Розділу ХІV-1 Закону № 1058-IV, на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайнятті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочі чоловікам після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзацу першому частини другої статті 24 Закону України № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За приписами частини третьої та четвертої статті 24 Закону України № 1058-IV, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом, а періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України та згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (далі - Порядок № 22-1), до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами): паспорт та документи про місце проживання (реєстрації) особи; документ про присвоєння реєстраційного номеру; трудова книжка (відомості про роботу); диплом, атестат училища, які стверджують денну форму навчання; свідоцтво про шлюб (для жінок); свідоцтво про народження дітей (для жінок); та інші документи.

Згідно з підпунктом третім пункту 4.2 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку № 22-1.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документами про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктами 2.2 - 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Таким чином, нормою вказаного Порядку № 637 (пункт 1) чітко визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З відзиву відповідача та наявного в матеріалах електронної пенсійної справи №047050012129 розрахунку загального та пільгового стажу ОСОБА_1 вбачається, що його загальний страховий стаж зарахований по 04 жовтня 2020 року і становить 47 років 02 місяці 04 дні, у тому числі робота за Списком № 1 - 7 років 04 місяці 24 дні.

Предметом спірних правовідносин у даній справі є період трудової діяльності ОСОБА_1 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського» з 20 жовтня 1999 року по 18 лютого 2001 року, який зарахований відповідачем до загального страхового стажу позивача, проте не визнаний ним як пільговий.

Згідно записів в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , з 26 травня 1992 року по 18 лютого 2001 року він працював на Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф. Е. Дзержинського, яке в подальшому змінювало свою назву і станом на теперішній час є Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат».

Вказане також підтверджується уточнюючими довідками № 023-380, № 023-381, виданих ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» 23 лютого 2021 року на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», а саме:

- з 26 травня 1992 року по 10 березня 1994 року з відволіканням у 1992 році - 18 к.д., у 1993 році - 23 к.д. у 1994 році - 2 к.д. виконував роботу вогнетривника, зайнятого на гарячих роботах, що передбачено розділом III підрозділом 2а код КП: 1030200а-15416 Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року, всього з 26 травня 1992 року по 10 березня 1994 року роботи за Списком № 1 - 1 рік 8 місяців 2 дні;

- з 11 березня 1994 року по 18 лютого 2001 року з відволіканням у 1995 році - 5 к.д., у 1996 році - 25 к.д., у 1997 році - 12 к.д., у 1998 році - 7 к.д., у 1999 році - 31 к.д., у 2000 році - 1 міс. 8 к.д., у 2001 році - 2 к.д., виконував роботу вогнетривника, зайнятого на гарячих роботах в прокатному виробництві і виробництві сталі, що передбачено розділом III підрозділом 2а, 3а код КП: 1030200а-15416, 1030300а-15416 Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року, всього з 11 березня 1994 року по 18 лютого 2001 року роботи за Списком № 1 - 6 років 7 місяців 8 днів.

Вказані уточнюючі довідки надавались позивачем одночасно із заявою про перерахунок пенсії від 01 березня 2021 року і були долучені відповідачем до матеріалів пенсійної справи.

Відмовляючи позивачу в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 20 жовтня 1999 року по 18 лютого 2001 року, пенсійний орган керувався тим, що атестація робочого місця позивача у вказані період не проводилася.

Пунктом 2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) визначено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацем першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» чоловікам на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до статті 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, та мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно пунктів 3, 8 і 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинні на період роботи особи.

У вищевказаний спірний період роботи позивача діял Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року, в подальшому - Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року.

Отже, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

З аналізу вищенаведеного можливо зробити висновок, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1 та/або Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Суд дослідив, що позивач працював з 26 травня 1992 року по 18 лютого 2001 року на Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф. Е. Дзержинського повний робочий день із шкідливими і важкими умовами праці, виконував роботу за професією «вогнетривник» зайнятий на гарячих роботах.

Згідно із розрахунком стажу позивача спірний період його роботи з 20 жовтня 1999 року по 18 лютого 2001 року зарахований до його загального страхового стажу.

Суд доходить висновку, що відповідач повинен був зарахувати вказаний період до пільгового стажу позивача за Списком № 1, з наступних підстав.

Атестація робочих місць згідно з пунктами 2, 3, 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 % робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21 серпня 1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Також приписами Порядку № 442 визначено, що в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 21 серпня 2000 року №205 «Про затвердження Роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках» з метою запобігання необґрунтованому позбавленню працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, належних їм пільг і компенсацій, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв`язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об`єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку атестації робочих місць.

Підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не перерви між первинною атестацією робочого місця та повторним проведенням атестації робочого місця, оскільки визначальним є те, що у випадку, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених Порядком проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Таким чином, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2018 року у справі №352/547/16-а, від 26 червня 2018 року у справі №227/1518/17 та відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленому у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п`ять років, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Крім того, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Відповідно до постанови від 29 грудня 2006 року № 992 ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» проведена атестація робочих місць за умовами праці, зокрема, посади «вогнетривник зайнятий на гарячих роботах».

При цьому, попередні атестації робочих місць за умовами праці були проведені у 1994 році та 2001 році на підставі постанов ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат» від 20 жовтня 1994 року № 813 (доповнено постановою підприємства від 23 грудня 1994 року № 984) та відповідно від 25 грудня 2001 року № 1269.

Також листом головного державного експерта області з умов праці від 26 жовтня 1999 року № 14/1-121 надано згоду на поширення дії атестації робочих місць за умовами праці в ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського», проведеної 20 жовтня 1994 року, терміном до 01 січня 2001 року.

Крім того, у листі головного державного експерта області з умов праці від 27 грудня 2000 року № 14/1-261 зазначено про надання згоди на поширення дії атестації робочих місць за умовами праці в ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат», проведеної 20 жовтня 1994 року, терміном до 31 грудня 2001 року.

При цьому, відповідачем не спростовано той факт, що головний державний експерт з умов праці у Дніпропетровській області, погоджуючи продовження використання попередніх атестацій в період проведення наступної чергової атестації, діяв в межах наданих йому законодавством повноважень.

Таким чином, враховуючи те, що до проведення чергової атестації в період з 20 жовтня 1999 року по 18 лютого 2001 року позивач працював за професією, пільговий характер роботи якої в подальшому підтвердився проведеною атестацією, та продовжив роботу за цією ж професією після проведення атестації, суд доходить висновку, що вказаний спірний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу та врахуванню для визначення розміру пенсії, оскільки, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Отже, не проведення атестації робочого місця позивача з 20 жовтня 1999 року по 18 лютого 2001 року не може бути підставою для не зарахування відповідного періоду роботи до пільгового, оскільки відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

За таких обставин, суд вважає безпідставними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у не зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період роботи з 20 жовтня 1999 року по 18 лютого 2001 року в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з причини відсутності відомостей про проведення чергової атестації його робочого місця, а тому такі дії відповідача належить визнати протиправними.

Суд також доходить висновку щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 20 жовтня 1999 року по 18 лютого 2001 року в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за невраховуваний період роботи з 20 жовтня 1999 року по 18 лютого 2001 року за Списком № 1, починаючи з 02 лютого 2021 року, суд зазначає наступне.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача, суд дійшов висновку щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 березня 2021 року про перерахунок пенсії відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовну заяву задоволено частково, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають частковому стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 1/2 від 908 грн. = 454 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094), третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» (код ЄДРПОУ 05393043, ул. Соборна, 18-Б, м. Кам`янське, 51925) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягали у не зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 20 жовтня 1999 року по 18 лютого 2001 року в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 20 жовтня 1999 року по 18 лютого 2001 року в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 березня 2021 року про перерахунок пенсії відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) сплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.08.2021 р.

Суддя О.М. Неклеса