Рішення № 98759387, 04.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.08.2021Справа № 910/9031/21Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення вартості недостачі вантажу в розмірі 81 963,19 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення вартості недостачі вантажу в розмірі 81 963,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не забезпечив збереження вантажу під час перевезення вантажу за залізничними накладними № 45233343, 53248514 (досилочна), 45205093, 53230769 (досилочна), 45202868, 53230736 (досилочна), 45205101, 53230751 (досилочна), 45202850, 53230744 (досилочна), 46132411, 46132429, 46134003, у зв`язку з чим вагони з вантажем (вугілля кам`яне), прибули з недостачею на загальну суму 81 963,19 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

25.06.2021 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, який судом до уваги не приймається, оскільки не містить власноручного підпису представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - позивач) відповідно до залізничних накладних №№ 45233343, 53248514 (досилочна), 45205093, 53230769 (досилочна), 45202868, 53230736 (досилочна), 45205101, 53230751 (досилочна), 45202850, 53230744 (досилочна), 46132411, 46132429, 46134003, здійснило відправлення вугілля кам`яного марки г-газовий на станцію Кривий Торець Донецької залізниці одержувачу - ТОВ «Донінтервугілля».

По прибуттю вагонів №№ 60725116, 54752001,62006754, 52571379, 58916735, 61015152, 63813208, 56589476, 53521845, 56202500, 61191243, 54780945, 61015962, 60457736, 53527529, 62611074, 53542114, 61299848, 55329544, 62257175, 54039029, 56168156, 56480346, 61079661, 54039235, 62256086, 61016911, 60456761, 62009048, 60520145, 58919176, 60728250, 55022321, 59724385, 56965841, 62523634, на станцію Слов`янськ Донецької залізниці було складено комерційні акти:

- № 492006/57/82 від 26.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 60725116 складає 1800 кг.;

- № 492006/57/74 від 26.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 54752001 складає 2450 кг.;

- № 492006/57/75 від 26.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 62006754 складає 1450 кг.;

- № 492006/60/76 від 26.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 52571379 складає 2950 кг.;

- № 492006/61/77 від 26.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 58916735 складає 1850 кг.;

- № 492006/62/78 від 26.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 61015152 складає 2550 кг.;

- № 492006/63/79 від 26.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 63813208 складає 3000 кг.;

- № 492006/64/80 від 26.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 56589476 складає 3000 кг.;

- № 492006/65/81 від 26.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 53521845 складає 2100 кг.;

- № 492006/52/69 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 56202500 складає 1850 кг.;

- № 492006/53/70 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 61191243 складає 1800 кг.;

- № 492006/54/71 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 54780945 складає 950 кг.;

- № 492006/55/72 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 61015962 складає 3100 кг.;

- № 492006/56/73 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 60457736 складає 4100 кг.;

- № 492006/51/68від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 53527529 складає 3700 кг.;

- № 492006/48/65 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 62611074 складає 1950 кг.;

- № 492006/49/66 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 53542114 складає 3050 кг.;

- № 492006/50/67 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 61299848 складає 4150 кг.;

- № 492006/46/63 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 55329544 складає 3300 кг.;

- № 492006/45/62 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 62257175 складає 2350 кг.;

- № 492006/44/61 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 54039029 складає 1800 кг.;

- № 492006/43/60 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 56168156 складає 2400 кг.;

- № 492006/42/59 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 56480346 складає 3450 кг.;

- № 492006/41/58 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 61079661 складає 3200 кг.;

- № 492006/40/57 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 54039235 складає 2600 кг.;

- № 492006/39/56 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 62256086 складає 3500 кг.;

- № 492006/47/64 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 61016911 складає 3600 кг.;

- № 492006/69/92 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 60456761 складає 700 кг.;

- № 492006/70/100 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 62009048 складає 750 кг.;

- № 492006/71/101 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 60520145 складає 800 кг.;

- № 492006/72/102 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 58919176 складає 800 кг.;

- № 492006/73/103 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 60728250 складає 800 кг.;

- № 492006/74/104 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 55022321 складає 850 кг.;

- № 492006/76/106 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 59724385 складає 700 кг.;

- № 492006/77/98 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 56965841 складає 800 кг.;

- № 492006/78/99 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 62523634 складає 700 кг.;

- № 492006/69/92 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 60456761 складає 700 кг.

Позивач зазначив, що відповідач, як перевізник належним чином не виконав зобов`язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв`язку з чим зобов`язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 81 963,19 грн., заподіяні незбереженням прийнятого до перевезення вантажу згідно залізничних накладних №№ 45233343, 53248514 (досилочна), 45205093, 53230769 (досилочна), 45202868, 53230736 (досилочна), 45205101, 53230751 (досилочна), 45202850, 53230744 (досилочна), 46132411, 46132429, 46134003.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов`язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно з пунктом 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено: у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею 133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Факт нестачі за спірними перевезеннями підтверджений комерційними актами № 492006/57/82 від 26.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 60725116 складає 1800 кг.; № 492006/57/74 від 26.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 54752001 складає 2450 кг.; № 492006/57/75 від 26.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 62006754 складає 1450 кг.; № 492006/60/76 від 26.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 52571379 складає 2950 кг.; № 492006/61/77 від 26.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 58916735 складає 1850 кг.; № 492006/62/78 від 26.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 61015152 складає 2550 кг.; № 492006/63/79 від 26.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 63813208 складає 3000 кг.; № 492006/64/80 від 26.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 56589476 складає 3000 кг.; № 492006/65/81 від 26.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 53521845 складає 2100 кг.; № 492006/52/69 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 56202500 складає 1850 кг.; № 492006/53/70 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 61191243 складає 1800 кг.; № 492006/54/71 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 54780945 складає 950 кг.; № 492006/55/72 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 61015962 складає 3100 кг.; № 492006/56/73 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 60457736 складає 4100 кг.; № 492006/51/68від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 53527529 складає 3700 кг.; № 492006/48/65 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 62611074 складає 1950 кг.; № 492006/49/66 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 53542114 складає 3050 кг.; № 492006/50/67 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 61299848 складає 4150 кг.; № 492006/46/63 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 55329544 складає 3300 кг.; № 492006/45/62 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 62257175 складає 2350 кг.; № 492006/44/61 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 54039029 складає 1800 кг.; № 492006/43/60 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 56168156 складає 2400 кг.; № 492006/42/59 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 56480346 складає 3450 кг.; № 492006/41/58 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 61079661 складає 3200 кг.; № 492006/40/57 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 54039235 складає 2600 кг.; № 492006/39/56 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 62256086 складає 3500 кг.; № 492006/47/64 від 25.02.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 61016911 складає 3600 кг.; № 492006/69/92 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 60456761 складає 700 кг.; № 492006/70/100 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 62009048 складає 750 кг.; № 492006/71/101 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 60520145 складає 800 кг.; № 492006/72/102 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 58919176 складає 800 кг.; № 492006/73/103 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 60728250 складає 800 кг.; № 492006/74/104 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 55022321 складає 850 кг.; № 492006/76/106 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 59724385 складає 700 кг.; № 492006/77/98 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 56965841 складає 800 кг.; № 492006/78/99 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 62523634 складає 700 кг.; № 492006/69/92 від 24.03.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 60456761 складає 700 кг.

Приписами статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Статтею 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

На підтвердження вартості втраченого вантажу позивачем надано суду довідки про вартість вугільної продукції № 1/2038 від 21.04.2021, № 1/2040 від 21.04.2021, № 1/2042 від 21.04.2021, № 1/2039 від 21.04.2021, № 1/2041 від 21.04.2021, № 1/2043 від 21.04.2021, № 1/2037 від 21.04.2021, № 1/2044 від 21.04.2021, підписаних Директором філії ВТП «Павлоградвантажтранс» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та Головним бухгалтером ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», відповідно до яких, вартість вугільної продукції у вагонах №№ 54752001, 62006754, 52571379, 58916735, 61015152, 63813208, 56589476, 53521845, 60725116 складає з ПДВ 1 441,43 грн., у вагоні № 56202500 - 1 513,64 грн., у вагонах №№ 61191243, 54780945, 61015962, 60457736 - 1453,10 грн., у вагонах №№ 53527529, 62611074, 53542114, 61299848 складає 1 513,64 грн., у вагонах № 55329544, 62257175, 54039029, 56168156, 56480346, 61079661, 54039235, 62256086 - 1 610,47 грн., у вагоні № 60456761 - 1 439,81 грн., у вагонах №№ 59724385, 62009048, 60520145, 58919176, 60728250, 55022321 - 1 371,92 грн., у вагонах №№ 56965841, 62523634 - 1 211,18 грн.

У пункті 2.7 роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 зазначено, що згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Вартість вантажу, що перевозиться з оголошеною вартістю, визначається у такому ж порядку (пункт 4 Правил перевезення вантажів з оголошеною вартістю).

Статут не передбачає обов`язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.

Враховуючи встановлені обставини справи, оскільки положення статті 115 Статуту залізниць України не визначають вичерпного переліку документів, якими може підтверджуватись вартість вантажу, а відтак такі обставини мають бути встановлені судом за допомогою належних та допустимих доказів, зокрема, на підставі довідок про вартість вугільної продукції, які складені відправником вантажу та підтверджують вартість відправленого вантажу, в зв`язку з чим приймає означені довідки у якості належних доказів.

Водночас, згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1) 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м`ясо свіже; 2) 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 3) 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м`ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м`ясні всякі; 4) 0,5 % маси всіх інших вантажів.

Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються:

- від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці;

- від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

В свою чергу, відповідно до п. 1 Правил перевезення вантажів, які змерзаються, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644 (далі - Правила), вантажами, які змерзаються, вважаються вантажі, що перевозяться навалом і які при температурі нижче 0° C втрачають свої властивості сипучості внаслідок змерзання окремих часток вантажу між собою та примерзання їх до підлоги та стін вагона.

Згідно з п. 2 Правил у разі пред`явлення до перевезення вантажів, які змерзаються, відправник повинен ужити заходів щодо зменшення їх вологості до безпечної для змерзання межі. Норми безпечної вологості повинні встановлюватись відправниками спільно з одержувачами відповідно до Державних стандартів, Технічних умов та практики перевезення. Якщо зменшити вологість до безпечних меж неможливо, то відправник повинен ужити заходів щодо запобігання чи зменшення ступеня змерзання вантажу шляхом застосування відповідних профілактичних засобів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Правил у разі завантаження у вагони в холодну пору року вантажів, вологість яких вища за безпечну до змерзання, відправник повинен застосувати засоби профілактики від змерзання та примерзання вантажу до стін та підлоги вагонів. В умовах стійких морозів ефективним засобом застерігання від змерзання вантажу у вагонах є попереднє (до навантаження) промороження шляхом багаторазового пересипання (перелопачування) його екскаватором, скрепером, грейферним краном або іншим механізмом. При цьому необхідно, щоб частини вантажу якнайкраще обвітрювалися зовнішнім повітрям.

Проморожування може вважатися закінченим після досягнення в середині шару пересипаного вантажу температури -3° С та нижче.

Проморожування може також здійснюватись без пересипання (перелопачування, переміщення) вантажу. Вантаж викладається на майданчику шаром 30 - 50 см та витримується на морозі до повного проморожування, після чого дрібниться на шматки таких розмірів, які забезпечували б вільне вивантаження крізь люки вагона.

Згідно з п. 5 Правил до числа інших запобіжних (профілактичних) засобів належать:

- пересипання вантажу негашеним вапном, кухонною сіллю, хлористим кальцієм;

- перекладання сухим торф`яним дріб`язком з підстиланням його на підлогу вагона;

- шарове перекладання торф`яним дріб`язком вантажу у вагоні при навантаженні;

- змазування підлоги та стін напіввагонів мінеральними та кам`яновугільними маслами;

- оббризкування вантажу кам`яновугільними та іншими маслами.

Відповідно до залізничних накладних (у графі 20) завантажено вугілля кам`яне марки г-газовий.

Водночас, у графі №50 залізничних накладних, яка заповнюється відправником, зазначено: «Вантаж змерзається. Вантаж переморожується на відкритому складі. Вжито заходів щодо зменшення вологості менше 7,5%».

Таким чином, спірні вантажі згідно залізничних накладних №№ 45233343, 45205093, 45202868, 45205101, 45202850, відправлені вантажовідправником вантажоодержувачу у вологому стані, а тому при визначенні розміру недостачі маси вантажу, у спірних вагонах, відправлених згідно наведених залізничних накладних, необхідно застосовувати норму природної втрати, яка складає 2%, що узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду у постановах № 910/435/17 від 21.06.2018 та № 910/5497/17 від 26.06.2018.

Разом з тим, залізничні накладні №№ 46132411, 46132429, 46134003 у графі № 50 таких відміток не містить, а отже норма природної втрати у вагоні за означеною накладною становить 1%.

Здійснивши перерахунок вартості нестачі вантажу з у рахуванням наведеного, обґрунтованими є вимоги в частині стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 54 331,86 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини втрати частини вантажу та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми збитків, які виникли у зв`язку з незбереженням вантажу при перевезенні, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 54 331,86 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку відшкодувати відповідачу вартість недостачі вантажу.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, 76; ідентифікаційний код: 00178353) збитки у розмірі 54 331 (п`ятдесят чотири тисячі триста тридцять одна) грн. 86 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 504 (одна тисяча п`ятсот чотири) грн. 74 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 04.08.2021

Суддя О.А. Грєхова