Рішення № 98759355, 26.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2021 м. КиївСправа № 910/15404/19

За позовом: НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ;

до відповідача-1: публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК";

відповідача-2: ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ;

про визнання права на часткове задоволення кредиторських вимог, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Суддя Балац С.В.

Секретар судового засідання Легка А.С.

Представники:

позивача: Гузієнко Я.М.;

відповідача-1: Ковалик В.В.;

відповідача-2: Шутов О.О.

С У Т Ь С П О Р У :

Національний банк України (далі - НБУ) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" (далі - Банк) в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на ліквідацію Банку та до Фонду про:

- визнання права НБУ як заставодержателя на часткове задоволення своїх кредиторських вимог до Банку за рахунок коштів у сумі 23.830.007,93 грн., отриманих Банком від реалізації права вимоги Банку до публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (далі - Товариство) за договором кредитної лінії 30.09.2013 № ВКЛ-2022390/1 (далі - Договір № ВКЛ-2022390/1), укладеного між Банком та Товариством, щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24,0 % річних;

- визнання протиправними дій Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо неподання до Фонду звернення та супровідних документів про позачергове задоволення вимог НБУ та перерахування 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу права вимоги Банку до Товариства щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24,0 % річних за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог НБУ;

- зобов`язання Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку подати до Фонду звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог НБУ в сумі 23.830.007,93 грн. в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами, за рахунок коштів, отриманих від продажу права вимоги Банку до Товариства щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24 % річних за Договором № ВКЛ-2022390/1;

- визнання протиправною бездіяльності Фонду щодо не спрямування коштів в сумі 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу права вимоги Банку до Товариства щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24 % річних за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового задоволення вимог НБУ;

- зобов`язання Фонду розглянути звернення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо позачергового задоволення вимог НБУ та спрямувати кошти у сумі 23.830.007,93 грн., отримані Банком від продажу права вимоги до Товариства щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24 % річних за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог НБУ за кредитними договорами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами, всупереч положень частини статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не здійснено перерахування НБУ, як заставодержателю, кошти в сумі 23.830.007,93 грн., які отримані від реалізації права вимоги до Товариства за Договором № ВКЛ-2022390/1 щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24 % річних.

НБУ 24.01.2020 подав суду заяву про зміну предмету позову (яка була прийнята судом), в якій позовні вимоги виклав в наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо не здійснення обліку коштів в сумі 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1 на окремому аналітичному рахунку;

- визнати протиправними дії Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо неподання до Фонду звернення та супровідних документів про позачергове задоволення вимог НБУ шляхом перерахування 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами;

- зобов`язати Банк в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку подати до Фонду звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог НБУ в сумі 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами;

- визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо не спрямування коштів у сумі 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами;

- зобов`язати Фонд розглянути звернення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо позачергового задоволення вимог НБУ шляхом спрямування коштів у сумі 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог НБУ за кредитними договорами.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.05.2020 у справі № 910/15404/19 (суддя Марченко О.В.), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 рішення господарського суду м. Києва від 25.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 скасовано, справу № 910/15404/19 передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

В результаті повторного автоматичного розподілу справу № 910/15404/19 передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.04.2021 справу 910/15404/19 прийнято до провадження судді Балац С.В. та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 24.05.2021.

Банк скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням наступного: НБУ включено до реєстру вимог кредиторів у сьому чергу, тому вимоги про перерахування коштів, які виходять за межі прав заставодержателя є необґрунтованими; рішення про перерахування коштів НБУ вже було прийняте Банком, від 06.06.2019 № 1456, відповідно до умов якого визначено до перерахування 108.646.042,25 грн. на користь НБУ, як заставодержателю; жодний із зазначених позивачем способів захисту не може бути визначений у даному позові, відтак є необґрунтованим; зі спливом строку кредитування припиняється право позикодавця нараховувати проценти за кредитом.

В підготовчому засіданні 24.05.2021 суд на місці, зокрема, ухвалив: оголосити перерву в підготовчому засіданні до 05.07.2021.

Фонд скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням обрання неефективного способу захисту в частині позовних вимог до Банку та передчасність вимог до Фонду.

НБУ скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про наступне: при укладенні договору застави між Банком та НБУ не встановлено жодних обмежень щодо обсягу заставлених майнових прав; обраний НБУ спосіб захисту має найбільший ефект по відновленню прав останнього; рішення Банку від 06.06.2019 № 1456 не стосується вимог НБУ за даним позовом; твердження Банку про припинення застави за Договором застави-2 є необґрунтованими, що встановлено у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у даній справі.

До господарського суду надійшло клопотання представника Банку про зупинення провадження у справі до вирішення Печерським районним судом м. Києва спору у справі № 757/38343/19-ц та набрання законної сили рішення у такій справі.

В підготовчому засіданні 05.07.2021 суд на місці ухвалив:

- клопотання Банку про зупинення провадження судом відхилене, оскільки розгляд цивільної справи Печерського районного суду м. Києва № 757/38343/19-ц жодним чином не впливає на розгляд даної справи;

- закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.07.2021.

В судовому засіданні 19.07.2021 оголошено перерву до 26.07.2021.

В судовому засіданні 26.07.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

У 2008 і 2009 роках НБУ (кредитор) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - ТОВ "Укрпромбанк"; позичальник), яке в подальшому було замінено на Банк у зв`язку з укладенням НБУ, ТОВ "Укрпромбанк" і Банком тристороннього договору про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь Банку, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. 30.06.2010, зареєстрованого в реєстрі за № 2258, було укладено низку кредитних договорів: від 22.10.2008 № 51, від 05.11.2008 № 64, від 11.11.2008 № 86/11-08/СТ, від 11.09.2008 № 39/09- 08/СТ, від 29.12.2008 № 144, від 29.12.2008 № 144/1, від 30.12.2008 № 144/2, від 31.12.2008 № 144/3, від 05.01.2009 № 144/4, від 12.01.2009 № 144/5, від 29.01.2009 № 144/6, від 06.02.2009 № 144/7, від 11.02.2009 № 144/8, від 13.02.2009 № 144/9, від 16.02.2009 № 144/10, від 27.02.2009 № 144/11, від 04.03.2009 № 144/12, від 05.03.2009 № 144/13, від 13.03.2009 № 144/14, від 20.03.2009 № 144/15, від 06.04.2009 № 144/16, від 15.04.2009 № 144/17, від 17.04.2009 № 144/18, від 30.04.2009 № 144/19, від 03.06.2009 № 144/20.

Між НБУ (заставодержатель) і Банком (заставодавець) укладено договір застави майнових прав від 08.11.2013 № 51/64/144/39/86/ЗМП-11 (далі - Договір застави-2).

Предметом застави за Договором застави-2 є майнові права за Договором № ВКЛ-2022390/1 з додатковими договорами до нього, відповідно до якого боржник повинен повернути заставодавцю кредитні кошти у сумі 150.000.000 грн. з кінцевим терміном повернення 29.09.2014 та сплачувати проценти за користування кредитом за ставкою 24 % річних; зобов`язання, що випливають з Договору № ВКЛ-2022390/1, забезпечуються договорами застави від 30.09.2013 № ВКЛ-2022390/1/S-1 та №ВКЛ-2022390/1/S-2, укладеними заставодавцем і боржником (пункт 1.1 Договору застави-2 в редакції договору від 27.12.2013 № 1).

- майнові права сторони за домовленістю оцінюють на загальну суму 150.000.000 грн.; незалежна експертна оцінка, яка здійснена 08.11.2013 суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Незалежна експертна компанія "Правий берег" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності Фонду Державного майна України від 07.07.2010 № 9743/10) оцінювачем Устюговим Є.О. (сертифікат ФДМУ від 21.12.2000 № ЕО-84, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 12.12.2005 № 4228) (пункт 1.2 Договору застави-2 в редакції договору від 27.12.2013 № 1);

- боржником щодо заставодавця є суб`єкт господарювання: Товариство (пункт 1.3 Договору застави-2);

- надана застава забезпечує виконання заставодавцем вимог заставодержателя за кредитними договорами від 22.10.2008 № 51, від 05.11.2008 № 64, від 11.11.2008 № 86/11-08/СТ, від 11.09.2008 № 39/09- 08/СТ, від 29.12.2008 № 144, від 29.12.2008 № 144/1, від 30.12.2008 № 144/2, від 31.12.2008 № 144/3, від 05.01.2009 № 144/4, від 12.01.2009 № 144/5, від 29.01.2009 № 144/6, від 06.02.2009 № 144/7, від 11.02.2009 № 144/8, від 13.02.2009 № 144/9, від 16.02.2009 № 144/10, від 27.02.2009 № 144/11, від 04.03.2009 № 144/12, від 05.03.2009 № 144/13, від 13.03.2009 № 144/14, від 20.03.2009 № 144/15, від 06.04.2009 № 144/16, від 15.04.2009 № 144/17, від 17.04.2009 № 144/18, від 30.04.2009 № 144/19, від 03.06.2009 № 144/20, що укладені сторонами, та будь-якими додатковими угодами (договорами) до них, додатками, змінами та доповненнями до них, які чинні на момент укладення договору про внесення змін та доповнень від 27.12.2013 № 1 та можуть бути укладені після його укладання (далі - Кредитні договори) (пункт 1.4 Договору застави-2 в редакції договору від 27.12.2013 № 1);

- за рахунок заставлених майнових прав вимоги заставодержателя задовольняються у повному обсязі, включаючи суму боргу за кредитом, нараховані проценти, пеню та штраф (пункт 1.5 Договору застави-2);

- заставодержатель має право:

- звертати стягнення на предмет застави (отримання вимоги, що випливає з заставленого права) та реалізовувати заставлені майнові права і задовольнити за їх рахунок свої грошові вимоги за Кредитними договорами у повному обсязі до настання терміну виконання заставодавцем відповідних зобов`язань у разі: неповернення заставодавцем згідно з умовами Кредитних договорів заборгованості за кредитом, процентів за користування ним у разі їх дострокового витребування заставодержателем відповідно до умов Кредитних договорів, а також пені та штрафу (у разі їх нарахування); одноразової прострочки заставодавцем сплати процентів за користування кредитом згідно з умовами Кредитного договору на строк більше ніж п`ять днів; невиконання заставодавцем обов`язків, передбачених підпунктами 3.4.1, 3.4.7 і 3.4.9 пункту 3.4 Договору застави-2 (підпункт 3.1.4 пункту 3.1 Договору застави-2);

- якщо сума коштів від реалізації права вимоги на кошти недостатня для повного задоволення вимог заставодержателя, то він має право одержати суму, якої не вистачає, з іншого майна заставодавця в порядку, передбаченому законодавством України та Договором застави-2 (підпункт 3.1.5 пункту 3.1 Договору застави-2);

- у разі втрати майнових прав з будь-якої причини, у тому числі у разі списання заставодавцем заборгованості за Договором № ВКЛ-2022390/1 як безнадійної, протягом 24 годин письмово повідомити про це заставодержателя і в десятиденний строк замінити його іншим рівноцінним майном (коштами) (підпункт 3.4.1 пункту 3.4 Договору застави-2);

- у разі зменшення вартості предмету застави в результаті будь-яких подій (у тому числі, закінчення строку дії кредитного договору, погіршення категорії ризику за таким кредитом) у 10-денний строк здійснювати оформлення іншого забезпечення (підпункт 3.4.6 пункту 3.4 Договору застави-2);

- у разі знецінення заставлених майнових прав надати в заставу додатково інше майно протягом десяти банківських днів або здійснити поповнення предмету застави іншим майном до розміру кредиту та процентів за користування ним після надіслання заставодержателем відповідної вимоги заставодавцю (підпункт 3.4.7 пункту 3.4 Договору застави-2);

- протягом десяти банківських днів надати інше забезпечення у разі припинення дії Договору №ВКЛ-2022390/1 (крім випадків, передбачених підпунктом 3.4.6 пункту 3.4 Договору застави-2), що припадає на строк користування кредитом, у сумі не менше ніж відповідна заборгованість за кредитом, проценти за користування ним та пені (підпункт 3.4.9 пункту 3.4 Договору застави-2);

- заставодавець уступає заставодержателю право вимоги до боржника, що випливає з Договору № ВКЛ-2022390/1, відповідно до якого боржник повинен повернути заставодавцю кошти у сумі 150.000.000,00 грн. за процентами та іншими видами платежів, що підлягають сплаті на підставі зазначеного кредитного договору (пункт 4.1 Договору застави-2 в редакції договору від 27.12.2013 №1);

- у частині уступки права вимоги Договір застави-2 укладено з відкладальною умовою відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України; права вимоги переходять до заставодержателя наступного дня після настання строку виконання зобов`язань за Кредитними договорами, якщо вони не будуть виконані повністю або після настання випадків, передбачених підпунктом 3.1.4 пункту 3.1 Договору застави-2 (пункт 4.2 Договору застави-2);

- після перерахування боржником коштів за Договором № ВКЛ-2022390/1 заставодержателю, наявна заборгованість заставодавця за Кредитними договорами є відповідно погашеною повністю або частково; у разі переходу до заставодержателя права вимоги за Договором № ВКЛ-2022390/1 заставодержатель має право на звернення стягнення та реалізацію предмета застави згідно з умовами забезпечувального договору, якщо в боржника немає коштів на погашення заборгованості за Договором № ВКЛ-2022390/1 (пункт 4.3 Договору застави-2);

- Договір застави-2 набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 6.1 Договору застави-2).

На підставі постанови правління НБУ від 02.03.2015 № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "ДЕЛЬТА БАНК"", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в Банку.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 08.04.2015 № 71 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк"", тимчасову адміністрацію в Банку запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 до 02.09.2015 включно.

На підставі постанови правління НБУ від 02.10.2015 № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації Банку, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Банка Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 20.02.2017 № 619 продовжено строки здійснення процедури ліквідації Банку на два роки до 04.10.2019.

НБУ було заявлено про свої вимоги, в тому числі щодо кредиторських вимог, які виникли за Кредитними договорами, до Банку у строки та порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Кредиторські вимоги НБУ, в тому числі які виникли за Кредитними договорами, були акцептовані та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банка у сумі 9.344.571.307,23 грн., з яких заборгованість за Кредитними договорами становить 2.985.551.667,83 грн.

На підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі № 910/13064/17 Банком додатково акцептовано кредиторські вимоги НБУ у сумі 23.944.916,68 грн. та внесені відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку.

Станом на 22.10.2019 Банк не задовольнив кредиторські вимоги НБУ та мав перед останнім непогашену заборгованість, яка підтверджується поданими НБУ довідками-розрахунками.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі № 910/14423/15 стягнуто з Товариства на користь Банку 150.000.000 грн. заборгованості за прострочення кредиту; 31.405.479,45 грн. пені; 15.583.561,65 грн. заборгованості за простроченими нарахованими процентами; 1.641.997,22 грн. пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів; 13.500.000 грн. штрафу за неналежне виконання зобов`язання; 1.886.301,37 грн. 3 % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом та 91.555,79 грн. 3 % річних від суми простроченої заборгованості за процентами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 у справі № 910/14423/15 скасовано вищезазначене рішення місцевого господарського суду та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 та залишено в силі рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі № 910/14423/15.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2016, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі № 910/14423/15 за нововиявленими обставинами задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2015 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2017 скасовано рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2016 та залишено в силі господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі № 910/14423/15.

На виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі № 910/14423/15 від Товариства 07.08.2017 надійшли кошти, у тому числі 150.000.000 грн. на погашення заборгованості за тілом кредиту за Договором № ВКЛ-2022390/1.

30.10.2017 на виконання рішення Фонду від 26.10.2017 № 4818, грошові кошти, які отримані від Товариства в рахунок погашення тіла кредиту у розмірі 167.122.633,66 грн., були перераховані НБУ.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 20.12.2018 № 3400 "Про затвердження умов продажу активів АТ "ДЕЛЬТА БАНК"" було вирішено здійснити реалізацію частини предмету застави, а саме:

- право вимоги Банку до Товариства щодо сплатити процентів за користування кредитом за ставкою 24 % річних за Договором № BKЛ-2022390/l у сумі 77.647.468,01 грн. за початковою ціною 77.647.468,01 грн.;

- право вимоги Банку до Товариства щодо сплатити процентів за користування кредитом за ставкою 24 % річних за Договором № ВКЛ-2022390 у сумі 151.766.129,39 грн., за початковою ціною 151.766.129,39 грн.

НБУ, як заставодержателем, на підставі рішення НБУ від 22.01.2019 № 34-рш "Про погодження умов реалізації майнових прав за кредитними договорами, переданих ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ДЕЛЬТА БАНК" у заставу Національному банку України", надано згоду відповідачам на реалізацію предмета застави, при цьому погодивши, що початкова ціна реалізації майнових прав за Договором застави-1 складає 151.766.129, 39 грн., а майнових прав за Договором застави-2 - 77.647.468,01 грн.

Оскільки Предмет застави був об`єднаний в один лот, його початкова ціна склала 229.413.597,40 грн. (151.766.129,39 грн. + 77.647.468,01 грн.).

За результатами відкритих торгів (аукціону), які були здійсненні за допомогою електронної торгової системи ProZorro та оформлених протоколом електронних торгів від 26.03.2019 № UA-EA-2019-01-28-000102-b, Банком та ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" 15.04.2019 було укладено Договір відступлення, за умовами якого Банк відступив, а ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" набуло належні Банку права вимоги за реалізованим Предметом застави.

За відступлення прав вимоги за реалізованим Предметом застави ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" сплачує Банку грошові кошти у сумі 75.706.487,14 грн. (пункт 4 Договору відступлення).

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 04.04.2019 № 772 продовжено строки здійснення процедури ліквідації Банку строком на один рік з 05.10.2019 до 04.10.2020 включно та делеговано повноваження ліквідатора Банка уповноваженій особі Фонду на ліквідацію Банку Кадирову В.В.

За реалізований Предмет застави до НБУ надійшла частина коштів в сумі 46.129.604,41 грн. (50.082.822,70 грн. - 7 % витрати Фонду згідно з Положенням № 138), як кошти, отримані від реалізації права вимоги до Товариства за Договором № BKJI-2022390 щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24 % річних.

Проте, НБУ не були перераховані грошові кошти від реалізації права вимоги до Товариства за Договором № ВКЛ-2022390/1 щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24 % річних в сумі 23.830.007,93 грн. (25.623.664,44 грн. - 1.793.656,51 грн. (7 % витрати Фонду згідно з Положенням № 138).

Вказані обставини призвели до звернення НБУ до господарського суду (враховуючи заяву про зміну предмету позову, яка прийнята судом) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо не здійснення обліку коштів в сумі 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1 на окремому аналітичному рахунку;

- визнати протиправними дії Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо неподання до Фонду звернення та супровідних документів про позачергове задоволення вимог НБУ шляхом перерахування 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за Кредитними договорами;

- зобов`язати Банк в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку подати до Фонду звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог НБУ в сумі 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за Кредитними договорами;

- визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо не спрямування коштів у сумі 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за Кредитними договорами;

- зобов`язати Фонд розглянути звернення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо позачергового задоволення вимог НБУ шляхом спрямування коштів у сумі 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог НБУ за Кредитними договорами.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 572 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (стаття 1 Закону України "Про заставу").

Стаття 12 цього Закону встановлює що у договорі застави визначаються суть, розмір та строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, тa/або посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. При укладанні договору застави за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін може бути проведена аудиторська перевірка достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору застави та оцінка предмета застави відповідно до законодавства.

Згідно зі статтею 582 Цивільного кодексу України оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що зазначена у договорі заставна вартість предмета застави є визначеною на дату укладення договору ринковою вартістю переданого у заставу майна. Така вартість визначається за згодою заставодавця і заставодержателя (статті 582 Цивільного кодексу України та 12 Закону України "Про заставу"), а щодо комунального чи державного майна - за результатами незалежної оцінки (стаття 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Одночасно у статті 589 Цивільного кодексу України та статтях 19, 20 Закону України "Про заставу" визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Приписами статті 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" також унормовано, що за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов`язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням.

У пункті 1.2 Договору застави-2 майнові права сторонами за домовленістю оцінено на загальну суму 150.000.000,00 грн.

Одночасно пунктом 1.5 Договору застави-2 визначено, що за рахунок заставлених майнових прав вимоги заставодержателя задовольняються у повному обсязі, включаючи суму боргу за кредитом, нараховані проценти, пеню та штраф.

Про те, що максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням, відповідає розміру заставної вартості предмета застави, яка визначена за домовленістю сторін на день укладення договору, умови останнього не містять.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 902/492/17, виражений у грошовій формі розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника, які існують за кредитним договором, і оцінка предмета забезпечення сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.

Подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 911/1532/17, від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17.

Таким чином, зазначена у пункті 1.2 Договору застави-2 заставна вартість у розмірі 150.000.000,00 грн. не є погодженим сторонами максимальним розміром вимоги, яка забезпечується обтяженням.

Приписами частини 3 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", встановлено, що майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом.

У разі продажу Фондом заставленого майна (активів) кошти, отримані від реалізації такого майна (активів), спрямовуються на погашення вимог заставодержателя у розмірі не більше основної суми заборгованості за забезпеченим таким майном (активами) зобов`язанням разом з нарахованими процентами після відшкодування Фонду витрат на утримання та продаж такого майна. Решта коштів включається до ліквідаційної маси банку.

Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Положення про порядок здійснення та розрахунку витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на утримання та продаж заставленого майна, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.02.2016 № 138, кошти, отримані від реалізації заставного майна, повинні обліковуватись Фондом/уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй повноважень) на окремому аналітичному рахунку. Такі кошти (за виключенням витрат Фонду, розрахованих відповідно до цього Положення) перераховуються заставодержателю у такі строки: протягом 5-ти банківських днів з дня затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна неплатоспроможного банку або банку, що ліквідується, та формування ліквідаційної маси (за винятком коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна протягом місяця, у якому затверджено результати інвентаризації майна неплатоспроможного банку або банку, що ліквідується); надалі - щомісяця не пізніше десятого банківського дня після закінчення календарного місяця.

Пунктом 13 Розділу VIII Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21.08.2017 № 3711, встановлено, що у разі продажу майна (активів) банку, що є предметом застави за кредиторськими вимогами заставодержателя, здійснюється позачергове задоволення вимог такого заставодержателя. Уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) на паперовому носії подає звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог такого заставодержателя до відповідного структурного підрозділу Фонду для подальшого винесення питання на розгляд виконавчої дирекції Фонду.

Відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 910/12988/18: "Враховуючи, що перерахування на користь позивача коштів у розмірі 5.463.014,64 грн. може бути здійснено не інакше як за наслідками подання відповідачем до Фонду звернення та супровідних документів про позачергове задоволення відповідних вимог Національного банку України, суди дійшли до обґрунтованих висновків про задоволення позову в частині вимог про зобов`язання ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог НБУ в розмірі 5 463 014,64 грн в рахунок погашення кредиторських вимог за кредитним договором №24.".

Судом встановлено, що Банком не здійснено звернення до Фонду про позачергове задоволення вимог НБУ в сумі 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за Кредитними договорами.

Підсумовуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про зобов`язання Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку подати до Фонду звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог НБУ в сумі 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за Кредитними договорами, є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Так позовні вимоги про: визнання протиправною бездіяльності Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо не здійснення обліку коштів в сумі 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1 на окремому аналітичному рахунку та визнання протиправними дії Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо неподання до Фонду звернення та супровідних документів про позачергове задоволення вимог НБУ шляхом перерахування 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за Кредитними договорами - зводяться виключно до встановлення судом факту (обставин неправомірності дій Банку).

При цьому, вимоги про встановлення судом фактів, що мають юридичне значення не відносяться до юрисдикції господарських судів.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо не здійснення обліку коштів в сумі 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1 на окремому аналітичному рахунку та визнання протиправними дії Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо неподання до Фонду звернення та супровідних документів про позачергове задоволення вимог НБУ шляхом перерахування 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за Кредитними договорами - підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги задоволення судом позовної вимоги про зобов`язання Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку подати до Фонду звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог НБУ в сумі 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором № ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за Кредитними договорами, решта вимог НБУ до Фонду у вигляді визнання протиправною бездіяльності останнього та зобов`язання розглянути звернення щодо позачергового задоволення вимог НБУ, за висновками суду, є передчасними та задоволенню не підлягають.

Заперечення Банку та Фонду, викладені в поданих до суду заявах судом відхилені з огляду на наступне:

- як встановлено вище, зазначена у пункті 1.2 Договору застави-2 заставна вартість у розмірі 150.000.000,00 грн. не є погодженим сторонами максимальним розміром вимоги, яка забезпечується обтяженням;

- прийняте Банком рішення від 06.06.2019 № 1456 про перерахування 108.646.042,25 грн. на користь НБУ складається з коштів, які отримані від реалізації за іншими кредитами, що перебувають у заставі НБУ, спрямування коштів за якими останній в даному позові не вимагає;

- як встановлено вище, в частині задоволеної судом позовної вимоги НБУ, останнім обрано належний спосіб захисту порушеного права.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати публічне акціонерне товариство "ДЕЛЬТА БАНК" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" подати до фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог національного банку України в сумі 23.830.007,93 грн., отриманих від продажу майнових прав акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" за договором кредитної лінії від 30.09.2013 № ВКЛ-2022390/1, укладеним між акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК" та публічним акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ", в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами: від 22.10.2008 № 51, від 05.11.2008 № 64, від 11.11.2008 № 86/11-08/СТ, від 11.09.2008 № 39/09-08/СТ, від 29.12.2008 № 144, від 29.12.2008 № 144/1, від 30.12.2008 № 144/2, від 31.12.2008 № 144/3, від 05.01.2009 № 144/4, від 12.01.2009 № 144/5, від 29.01.2009 № 144/6, від 06.02.2009 № 144/7, від 11.02.2009 № 144/8, від 13.02.2009 № 144/9, від 16.02.2009 № 144/10, від 27.02.2009 № 144/11, від 04.03.2009 № 144/12, від 05.03.2009 № 144/13, від 13.03.2009 № 144/14, від 20.03.2009 № 144/15, від 06.04.2009 № 144/16, від 15.04.2009 № 144/17, від 17.04.2009 № 144/18, від 30.04.2009 № 144/19, від 03.06.2009 № 144/20, укладених між національним банком України та публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК".

3. Провадження у справі в частині решти вимог до публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" - закрити.

4. У задоволенні вимог до ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ - відмовити повністю.

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" (Україна, 01133, місто Київ, ВУЛ. ЩОРСА, будинок 36-Б, ідентифікаційний код: 34047020) в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" на користь НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ (Україна, 01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ ІНСТИТУТСЬКА, будинок 9, ідентифікаційний код: 00032106) витрати по сплаті судового збору в сумі 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03 серпня 2021 року

Cуддя С.В. Балац