Рішення № 98757475, 28.07.2021, Петрівський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 рокусмт ПетровеСправа № 941/504/21 Провадження № 2-а/941/6/21

Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Шаєнко Ю. В.

при секретарі - Фатьяновій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, інспектора РППСПД(№1 смт.Петрове) Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Бурлака Івана Олександровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи це тим, що згідно з постановою серії БАА №891177 в справі про адміністративне правопорушення від 08.04.2021 року, складеної інспектором РППСПД(№1 смт.Петрове) Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Бурлаком І.О., його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121, ч.5 ст.121, ч.4 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень за те, що він 26 .03.2021 року о 21 годині 30 хвилин в с.Богданівка Петрівського району Кіровоградської області по вулиці Інгулецька, керуючи автомобілем ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла, з не пристебнутим паском безпеки, та як особа позбавлена права керування транспортними засобами. Однак, позивач вказує на те, що при винесенні постанови були порушені його права та вимоги чинного законодавства, а оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального, матеріального права та підлягає скасуванню виходячи з наступного. В розумінні вимог статей 8, 18, 23, 32, 35 Закону України "Про національну поліцію" вбачається, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху, при цьому поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, надання доказів порушення ПДР, а водій, при таких обставинах на вимогу працівника поліції повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п 2.1. Правил. Тобто вимога працівника поліції щодо пред`явлення для перевірки документів, зазначених в п.2.1. Правил передує порушення водієм Правил дорожнього руху або скоєння дорожньо-транспортної пригоди, і тільки тоді у водія виникає обов`язок надат (пред`явити) для перевірки такі документи. Зі змісту оскаржуваної постанови, яка виносилася не на місці вчинення правопорушення, а через 13 днів з дня вчинення в нічний час за місцем проживання позивача, тобто відсутні будь-які докази і об`єктивні дані вчинення саме позивачем порушення вимог ПДР, що стали взагалі підставою для зупинки автомобіля та перевірки документів, зазначених п 2.1. Правил, а також, яким чином поліцейським 26.03.2021 року було виявлено та встановлено, що саме позивачем скоювались будь-які правопорушення о 21 годині 30 хвилин у сфері забезпечення дорожнього руху, та що саме позивач дійсно керував вищевказаним автомобілем у вказаний в оскаржуваній постанові час і місці. Таким чином, позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності без наявності відповідних доказів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, є порушенням принципу всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та принципу суворого додержання законності при здійсненні проваджень у справах про адміністративні правопорушення, встановлених КУпАП.

На підставі викладеного позивач вважає, що адміністративне стягнення є незаконним та необґрунтованим та прийнятим з численними порушеннями процесуальних норм, а тому він змушений звернутись до суду з адміністративним позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

У судове засідання позивач не з`явився, своєю заявою просив слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв, подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив вимоги адміністративного позову у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення відповідач мотивував тим, що відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395 згідно розділу III пункту 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно ст.255 КУпАП, орган(посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, інспектор оцінив всі обставини справи, установлені під час розгляду справи, докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Крім того, позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги не зробив жодних посилань та не надав жодних доказів як на підставу своїх заперечень щодо відсутності в його діях порушень Правил дорожнього руху України.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що в оскаржуваній постанові чітко вказана суть порушення чинних Правил дорожнього руху, постанова складена у відповідності до вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395. Відповідно до ст.283 КУпАП, оскаржувана постанова містить всі вимоги визначені КУпАП, а тому відповідач вважає постанову правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

Відповідач - інспектор РППСПД(№1 смт.Петрове) Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Бурлак І.О. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали адміністративного позову та докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №891177 в справі про адміністративне правопорушення від 08.04.2021 року, складеної інспектором РППСПД(№1 смт.Петрове) Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Бурлаком І.О., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121, ч.5 ст.121, ч.4 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень за те, що він 26 .03.2021 року о 21 годині 30 хвилин в с.Богданівка Петрівського району Кіровоградської області по вулиці Інгулецька, керуючи автомобілем ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла, з не пристебнутим паском безпеки, та як особа позбавлена права керування транспортними засобами(а.с.32).

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року №3353-ХІІ, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Диспозиція ст.121 та 126 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах(посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (ч.1 ст.276 КУпАП).

Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом(посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (ч.1 ст.277 КУпАП).

Згідно п.8 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідо до покладених на неї завдань регулює дорожнній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично дорожній мережі.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху(ч.1, ч.2, ч.3, ч.5 ст.122. ч.4 ст.126 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган(посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.4 ст.258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами(посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу, яка містить вимоги до змісту постанови про правопорушення.Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395 визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Згідно з п.9-10 розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно вимог статей 8, 18, 23, 32, 35 Закону України "Про національну поліцію" вбачається, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху, при цьому поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, надання доказів порушення ПДР, а водій, при таких обставинах на вимогу працівника поліції повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п 2.1. Правил. Тобто вимога працівника поліції щодо пред`явлення для перевірки документів, зазначених в п.2.1. Правил передує порушення водієм Правил дорожнього руху або скоєння дорожньо-транспортної пригоди, і тільки тоді у водія виникає обов`язок надат (пред`явити) для перевірки такі документи. Зі змісту оскаржуваної постанови, яка виносилася не на місці вчинення правопорушення, а через 13 днів з дня вчинення в нічний час за місцем проживання позивача, тобто відсутні будь-які докази і об`єктивні дані вчинення саме позивачем порушення вимог ПДР, що стали взагалі підставою для зупинки автомобіля та перевірки документів, зазначених п 2.1. Правил, а також, яким чином поліцейським 26.03.2021 року було виявлено та встановлено, що саме позивачем скоювались будь-які правопорушення о 21 годині 30 хвилин у сфері забезпечення дорожнього руху, та що саме позивач дійсно керував вищевказаним автомобілем у вказаний в оскаржуваній постанові час і місці.

Таким чином, позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності без наявності відповідних доказів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, є порушенням принципу всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та принципу суворого додержання законності при здійсненні проваджень у справах про адміністративні правопорушення, встановлених КУпАП.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Стаття 283 КУпАП зобов`язує співробітника поліції спочатку розглянути адміністративну справу (вивчити докази, свідчення свідків, розглянути пояснення обвинуваченого, документи, позицію адвоката) і тільки після цього винести постанову.

Пунктом 24 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Тобто постанови про адміністративні правопорушення не повинні бути не повні та не об`єктивні.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту норм статей 251, 252, 280 КУпАП суд приходить висновку, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема за ст.121, ст. 126 КУпАП, є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так само, не надано доказів правомірності зупинення автомобіля позивача, а також правомірності підстав вимагати посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Сама ж по собі наявність такої постанови не підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, зокрема, оскаржуваної постанови, документ не містить жодних посилань на будь-які інші фактичні дані, на підставі яких інспектор дійшов висновку про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.5 ст.121, ч.4 ст.126 КУпАП.

Відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів того, що позивачем було порушено вимоги ПДР України, що в подальшому стало підставою для перевірки документів позивача та притягнення його до адміністративної відповідальності, відповідно до ч.1 ст.121, ч.5 ст.121, ч.4 ст.126 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що розгляд справи відповідачемносив формальний характер, що в свою чергу призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо. Відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови були порушенні вимоги ст.ст. 245, 254, 276, 280, 283 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом Не доведено правомірність зупинення позивача, а отже, переконання про його винність у скоєнні правопорушення була висловлена відповідачем наперед, тому суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з закриттям провадження по справі.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст.77, 139, 205, 242-246, 250, 286 КАС України, ст.ст.126, 251, 283, 293 КУпАП, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Визнати дії інспектора РППСПД (№1 смт.Петрове) Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Бурлака Івана Олександровича щодо складання постанови від 08.04.2021 року серії БАА №891177 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121, ч.5 ст.121, ч.4 ст.126 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень незаконними.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №891177 від 08.04.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121, ч.5 ст.121, ч.4 ст.126 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень - скасувати та провадження по справі про адміністративне провадження закрити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Петріський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28 липня 2021 року.

Суддя (підпис) Ю. В. Шаєнко

Згідно з оригіналом

Виготовлено шляхом роздруківки копії судового рішення, збереженого в електронному вигляді в автоматизованій системі документообігу суду.