Рішення № 98754413, 26.07.2021, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/90/21

Провадження 2/732/163/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2021 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді КарпинськоїН.М., секретар - Воропаєва К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Городня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, Гостєва Є.В. , діючи на підставі довіреності від 14.12.2020 року та в інтересах позивача, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та просила стягнути з останнього на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Європейська агенція з повернення боргів" суму заборгованості за кредитним договором № 8511400215 від 05 жовтня 2016 року в розмірі 50010 гривень, з яких: 50010,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу. Також представник позивача просила стягнути з відповідача суму понесених судових витрат в розмірі 2270 гривні.

За змістом позову 05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 подав до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» заяву № 8511400215 від 05 жовтня 2016 року на отримання кредиту від ТОВ «ФК`ЦФР», підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК`ЦФР» становлять кредитний договір між ТОВ «ФК`ЦФР» та відповідачем, як позичальником, а також отримав примірник кредитного договору та погодив отримання шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua умови отримання кредитів від ТОВ «ФК`ЦФР». 09.12.2019 між ТОВ «ФК`ЙФР» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги № 20191209, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЦФР» передає (відступає) ТОВ «ФК`ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК`ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК`ЦФР» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «ФК «ЦФР» і боржниками. Відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між позичальником та ТОВ «ФК`ЦФР», додатку № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 20191209 від 09.12.2019, ТОВ «ФК`ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 50010, грн., з яких: 50010,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, подала до суду клопотання про розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити, у випадку неявки у судове засідання відповідача, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення (а.с.57-58).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.63), подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти позову з наступних підстав. 05.10.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» був укладений кредитний договір строком на 48 місяців на загальну суму 88850 гривень, з них: 70000 грн - кредитні кошти, 1850 грн - та 16800 грн - страховий платіж за договором страхування. З 2016 року по 2018 рік відповідачем було сплачено 52356 грн 71 коп. З довідки, яка приєднана позивачем до позовної заяви вбачається, що залишок сплати за кредитним договором станом на 09.12.2019 року становить 36246 грн 94 коп. Сума, заявлена в позові, 50010 грн не відповідає дійсності і не підтверджена жодними доказами. Також, відповідач звертає увагу суду, що він являється військовослужбовцем Збройних Сил України і відповідно до Закону України «Про соціальний та правових захист військовослужбовців та членів їх сімей» штрафні санкції не нараховуються. ОСОБА_1 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 50010 грн у зв`язку з недоведеністю та безпідставністю. Також просить суд звільнити його від сплати судового збору в сумі 2270 грн на підставі ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов"язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов"язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Позивач скористався своїм правом на відповідь на відзив (а.с.80-89). Вказує, що набув право грошової вимоги до відповідача 09.12.2019 на суму 50010,00 грн, що є сумою заборгованості за основною сумою боргу. Позивач не здійснював жодних нарахувань після відступлення прав вимоги до Відповідача. Відповідно до розрахунків заборгованості на рахунки первісного кредитора відповідачем перераховувалось 52356,71 грн, яка була розподілена на: часткову сплату кредиту (тіло) в сумі 38840,00 грн, часткову сплату річних відсотків в сумі 3956,43 грн, часткову сплату щомісячних відсотків в сумі 9560,28 грн. Сума дострокового повернення кредиту за Умовами отримання кредитів, які були погоджені відповідачем зараховується у восьму чергу (п.6.1.1.8).Щодо довідки від 02.01.2020 , то сума станом на 09.12.2019 року 36246,94 є сумою виниклої заборгованості по платежам, строк яких настав. Термін кредитування визначений укладеним, фактично неоспорюваним договором до 09.10.2020, а тому решта платежів, термін яких не настав разом з простроченими грошовими зобов"язаннями складає 50010, 00 грн , що зазначено у Довідці як сума дострокового погашення. Відповідач до первісного кредитора ТОВ „ФК ЦФР" до моменту відступлення права вимоги не звертався з клопотанням про призупинення нарахування штрафних санкцій, пені чи процентів. А новим позивачем після відступлення права вимоги будь-які нарахування штрафних санкцій не здійснювалось. Крім того, договір відступлення прав вимоги датований 09.12.2019, до цього часу правовідносини по підставам та порядку нарахування діяли з ФК „ЦФР", а безпосередню участь в АТО відповідач прийняв з 03.06.2020.

Суд дослідивши усі наявні матеріали справи та докази, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено і цей факт підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8511400215 від 05 жовтня 2016 року.

Між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір відступлення права вимоги № 20191209 від 09 грудня 2019 року (а.с.19-21), відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8511400215 у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.22).

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 20191209 від 09.12.2019 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8511400215 в сумі 50010,00 грн (а.с.22).

Відповідно до п.1.1 договору про відступлення права вимоги № 20191209 від 09 грудня 2019 року, на умовах та в порядку, встановленому цим договором, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредиторові права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно п.1.2 вищевказаного договору, внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрах боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами.

Пунктом 6.2.4 договору передбачено, що відступлення права вимоги здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами.

Згідно приписів ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із розрахунку позивача заборгованості за кредитним договором № 8511400215 від 05.10.2016 року станом на 09.12.2019 року визначена в сумі 50010,00 грн, в тому числі -50010,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом (а.с.16).

Згідно п.2 Умов надання кредиту, прийнятих відповідачем підписанням заявина отримання кредиту № 8511400215 від 05.10.2016 передбачено, що сума кредиту склала 88850,00 грн, дата надання кредиту 05.10.2016, а строк надання кредиту 48 місяців. Сукупна вартість кредиту згідно тарифів включала щомісячні проценти в сумі 2,69 % від суми кредиту згідно з графіком платежів, річні проценти 11,99 % від суми боргу за договором згідно з графіком платежів, щоденна пеня 0,3% від загальної суми прострочення. А сам кредит в розмірі 88850, 00 грн включав такі суми коштів перерахованих за Дорученням відповідача згідно пункту 3 заяви: 70000 грн - переказ коштів на картковий рахунок відповідача в рахунок кредиту, 1850 грн - страховий платіж без ПДВ, 16800 грн - оплата страхового платежу до договором страхування, 200 грн - оплата за пакет послуг «Охоронець Кредит Маркет48». У такий спосіб загальна сума отриманого відповідачем кредиту становить 88850 грн.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 на період укладення кредитного договору був військовослужбовцем

Довідкою Городнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 935 від 28.05.2021 (а.с.128) підтверджено, що ОСОБА_1 01.11.2012 був зарахований на строкову військову службу до в/ч А4591. Згідно довідки від 06.07.2021 № 1360 (а.с.142) за підписом командира військової частини А3821 полковника ОСОБА_2, ОСОБА_1 по теперішній час проходить військову службу у військовій частині А 3821 (адреса розташування: с. Дачне, Біляївський район, Одеська область.

Відповідно до п.п. 3 п. 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено п. 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Таке положення наведеного Закону діяло на момент підписання відповідачем заяви і до відступлення права вимоги.

Пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію п.п. 3 п. 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Згідно положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Національний банк України у своєму листі від 2 вересня 2014 № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Зазначені документи можуть видаватися родинам військовозобов`язаних та резервістів для пред`явлення їх за місцем вимоги.

Вищезазначена частина Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на момент кредитування поширювалась на всіх військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, який не обмежувався районом проведення АТО.

Початком особливого періоду на території України є дата набрання чинності Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, яким затверджено Указ Президента України від 17.03.2014 №303 «Про часткову мобілізацію», тобто 18 березня 2014 року.

23.04.2021 року набрали чинності зміни у новій редакції Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» таке право залишили лише для військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та армійців, які проходять військову службу і є учасниками АТО/ООС. Вищезазначеною пільгою вже не можуть скористатися строковики та військові, що проходять військову службу, але не виконували завдання на Сході України.

В розглянутій справі діє принцип незворотності законодавства в часі, і це передбачено ст. 58 Конституції України, коли нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Тобто, на практиці, військовим, які мали пільгу щодо звільнення від сплати процентів та інших санкцій за кредитами і в подальшому її втратили, пільгове нарахування діє на відповідний період у попередній редакції.

Тому суд не знаходить підстав для прийняття зауважень позивача на відзив відповідача про те, що проценти, пеня та штрафні санкції новим кредитором із 09.12.2019 відповідачу не нараховувались, до попереднього кредитора він з таким клопотанням не звертався, а участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки у смт Зайцеве Донецької області з 03.06.2020 по 27.07.2020, з 28.07.2020 по 02.09.2020 перебуває за межами строку кредитування.

Отже, враховуючи вищенаведені вимоги законодавства України, оскільки відповідач, який являвся позичальником за вище згадуваним договором і на момент кредитування був військовослужбовцем ЗСУ, з нього не підлягають стягненню грошові кошти відсотків за користування кредитом за кредитним договором за вказаний позивачем період, оскільки особливий період розпочався 18.03.2014 року та триває по теперішній час, що є підставою для відмови у задоволенні частини позовних вимог.

Так, рішенням Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.05.2018 року (справа № 521/12726/16-ц) було визнано, що штрафні санкції та проценти за користування кредитом не підлягають стягненню з військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У відповідності до положень п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі», а саме: «У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, З яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог».

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, судом встановлено, що з отриманої суми кредиту, яка фактично становила 88850, 00 грн, відповідач повернув 52356 грн 71 коп, що підтверджено позивачем та відображено у відповідних розрахунках по договору (а.с.16). Таким чином, до сплати підлягає сума, яка складає різницю між отриманим і повернутим (88850 - 52356,71 грн), тобто 36493,29 гривень.

Будь яких доказів про сплату цієї різниці відповідачем не надано. Тому така сума з урахуванням відступлення права вимоги є сумою заборгованості за основною сумою боргу перед позивачем.

У відповідності до ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки Законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» встановлено спеціальне правило для відповідача щодо ненарахування процентів і пені, сума боргу, вказана як 50010,00 грн є незаконною та необгрунтованою.

З урахуванням вказаного позов підлягає задоволенню частково.

Щодо посилання відповідача на ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» з приводу звільнення його від сплати судового збору, суд встановив наступне.

Відповідно до п.13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Вищевказаним законом звільнення від сплати судового збору осіб, які мають статус учасника бойових дій обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюється на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2020, справа № 9901/70/20).

Стороною позивача при подачі позову до суду сплачено судовий збір який підлягає стягненню з відповідача відповідно до приписів ст.141 ЦПК України пропорційно до частини задоволених вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено на 73 % (36493,29:50010х100), то до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума судових витрат в розмірі 1657,10 грн (2270х73%). В решті позову права відповідача захищені шляхом застосування спеціального правила та відмовлено у позові.

Керуючись ст.ст.11,16,514, 536, 625,1048-1050,1052,1054 ЦК України та на підставі ст.ст. 12-13, 43, 82, 89, 128, 130, 131, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Європейська агенція з повернення боргів"" (01032, м. Київ, вул.Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Європейська агенція з повернення боргів"" (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором № 8511400215 від 05 жовтня 2016 року станом на 09.12.2019 в розмірі 36493,29 грн (тридцять шість тисяч чотириста дев"яносто три гривні двадцять дев"ять копійок). В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Європейська агенція з повернення боргів" у відшкодування судових витрат 1657,10 грн (одну тисячу шістсот п"ятдесят сім гривень десять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Карпинська Н.М.