Ухвала суду № 98753501, 02.08.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 02.08.2021

Справа № 937/7177/21

2-а/937/70/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2021 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Ковальова Ю.В.,

при вирішенні питання про відкриття провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 4524575 від 22.07.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП, провадження по справі закрити.

Перевіривши адміністративний позов на відповідність його вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що він підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до приписів частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач сплатив суму судового збору у розмірі 1,00 грн., що підтверджується доданою до позову квитанції про сплату №35865 від 28.07.2021 року.

Однак, враховуючи правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року (оприлюднено 28.04.2020 року) по справі № 543/775/17, яка є обов`язковою в силу ч. 5 ст. 242 КАС України, згідно якої відповідно до положень статей 3, 5 Закону №3674-VI «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".

Частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2270 гривні (ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік).

За подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст.4 вказаного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією позовною заявою складає 908 гривень 00 копійок (реквізити: UA968999980313171206000008491, отримувач коштів – ГУК у Запорізькій області/ТГ м. Мелітополь/22030101, код отримувача (код за ЄРДПОУ) 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації і доходів бюджету – 22030101).

Тобто позивачу слід доплатити суму судового збору у розмірі 907 грн. 00 коп..

Крім того, суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч.3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Позивач оскаржує постанову серії ЕАО № 4524575 від 22.07.2021 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Вказана постанова винесена поліцейським капралом поліції УПП в Запорізькій області Бухтій Антоном Володимировичем.

Згідно правового висновку, який міститься в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а «при розгляді справ про адміністративні правопорушення, державні інспектори відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державної інспекції сільського господарства України.

Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 242-1 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

При цьому, зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду касаційної інстанції про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не призначений ним інспектор».

Однак, в позові відповідачем зазначено саме ОСОБА_2 , а не орган державної влади.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та запропонувати позивачу виправити недоліки, а саме- сплатити судовий збір та уточнити позовні вимоги й роз`яснити наслідки невиконання вимог ухвали.

Керуючись ст.ст. 160,161, 169 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви в десять днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та не може бути оскаржена.

Суддя: Ю.В. Ковальова