Ухвала суду № 98753062, 28.07.2021, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/2734/21

Номер провадження 1-кс/237/619/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.21 року м. Курахове

Слідчий суддя Мар`їнського районного суду Донецької області Кучко Я.Ю., при секретарі Махно Ю.В., за участю слідчого СВ ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області Новицького І.О, прокурора Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури Клименко С.А., підозрюваного ОСОБА_1 , за матеріалами досудового розслідування, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052690000227 від «14» червня 2021 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Лугове Луговького району Джамбульської області, громадянин України, не одружений, з середньою освітою, який не працює, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає, що На початку березня 2021, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, близько о 22:00 години, ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, прийшов на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де діючи умисно, з корисливих мотивів, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, відкривши вхідні ворота, проник до території зазначеного домоволодіння, після чого, підійшов до житлового будинку і шляхом демонтування скла вікна житлового будинку, проник до житлового будинку, що є житлом, звідки викрав майно, належне ОСОБА_2 , а саме:

- каструлі об`ємом 20 Л з кришкою, вартість якої становить 293,33 грн.;

- плиту електричну торгової марки «Stenson» моделі «МЕ-0012S» вартість якої становить 142,10 грн.;

- попільнички овальної форми декоровану статуеткою у формі лежачого пса, вартість якої становить 250 грн.;

- два бідони алюмінієві об`ємом 40 Л кожний, вартість яких 800 грн.;

- каструлю алюмінієву 40 Л з кришкою, вартість якої 775 грн.;

- три качатниці алюмінієвих об`ємом 8 Л, вартість яких 1050 грн.

Після чого, разом із викраденим майном ОСОБА_1 покинув місце скоєння злочину, заподіявши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 3310 гривень 43 копійок.

14.06.2021 відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021052690000227 за ч. 3 ст. 185 КК України.

25.06.2021, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, 28.07.2021 йому же повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри. Наявність обґрунтованої підозри, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами

На думку сторони обвинувачення, на теперішній час наявні ризики, передбачені п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є підставою для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, просили обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілого по вказаному кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення. Більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував у повному обсязі та просив обрати відносно нього менш обтяжливий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, заслухавши думки учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено, що тримання під вартою є одним із видів запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України та містить необхідні відомості, які є обов`язковими в розумінні Закону.

Згідно вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри слідчим суддею враховується практика ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами:

1.протоколом огляду місця події від 14.06.2021;

2.свідченнями потерпілої ОСОБА_2 від 14.06.2021;

3.протоколом огляду предметів від 14.06.2021;

4.показами свідка ОСОБА_3 від 18.06.2021;

5.показами свідка ОСОБА_4 від 18.06.2021;

6.показами свідка ОСОБА_5 від 18.06.2021;

7.показами свідка ОСОБА_6 від 22.07.2021;

8.показами свідка ОСОБА_7 від 26.07.2021;

9.протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 25.06.2021;

10. протоколом проведення слідчого експерименту від 26.07.2021;

11. протоколом огляду від 21.06.2021.

Слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах, доданих до клопотання, приходить до висновку, що сукупність вищенаведених матеріалів дають підстави вважати про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 слідчим суддею також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_1 може впливати на свідків та потерпілого шляхом їх вмовлянь або залякування з метою давати покази на свою користь, оскільки показання свідків та потерпілого мають важливе значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні, що дає обґрунтовані підстави вважати, що особа, яка підозрюється у вчиненні розслідуваного злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне може чинити тиск на свідків з метою зміни ними показів.

Одночасно, згідно із практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також, судом визнається обґрунтованим посилання сторони обвинувачення на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може продовжити свою злочинну діяльність, оскільки інкриміноване кримінальне правопорушення, підозрюваний здійснив будучи вже раніше судимим за вчинення однорідного кримінального правопорушення, яке також має корисливий мотив, а саме ч.1 ст. 185 КК України, також слідчим суддею враховується й кількість нових епізодів інкримінованої підозрюваному злочинної діяльності, що у своїй сукупності свідчить про стійку кримінальну спрямованість його діяльності та підтверджує наявність ризику вчинення підозрюваним нового злочину.

Крім того, відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінує в сукупності вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я ОСОБА_1 , матеріальний стан підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місті його постійного проживання, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 .

На підставі вищенаведеного, слідчий суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти сукупності ризиків, передбачених п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та для дієвого виконання кримінального провадження необхідно обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Судом не встановлено стримуючих факторів чи обставин, які б слугували гарантіями уникнення встановлених ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та усунення зазначених ризиків. Так само суд вважає, що викладені у своїй сукупності обставини виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що з урахуванням сутності підозри, створює значні суспільні ризики, які переважать над правом особистої свободи підозрюваного, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні у зв`язку з чим слідчий суддя, з врахуванням факту порушення підозрюваним обов`язків, покладених на нього за попередньою ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважає за можливе визначити розмір застави, який становитиме 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області Новицького І.О, прокурора Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури Клименко С.А., підозрюваного ОСОБА_1 , за матеріалами досудового розслідування, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052690000227 від «14» червня 2021 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Лугове Луговького району Джамбульської області, громадянин України, не одружений, з середньою освітою, який не працює, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб, тобто з 28.07.2021 року до 25.09.2021 року включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Розмір застави згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначати у 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90800 грн.

Реквізити рахунку для зарахування коштів, внесених у вигляді застави: отримувач коштів – ТУ ДСА України в Донецькій області; код отримувача – (код за ЄДРПОУ 26288796); банк отримувача – ДКСУ, м. Київ; рахунок отримувавча –UA828201720355259003000011792.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: не відлучатись з м. Мар`їнка без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим в межах даного кримінального провадження; прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

Вказані обов`язки, в разі внесення застави, покладаються на підозрюваного на строк два місяці.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 30 липня 2021 року.

Слідчий суддя Я.Ю. Кучко