Рішення № 98750832, 30.07.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/771/21

2/357/1718/21

Категорія 82

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Кривенко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваканда» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Київ), про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «Ваканда» звернулося до суду з вказаним позовом та просили зняти арешт з нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений постановою про арешт майна /серія та номер : ВП № 61070793/, яка видана Білоцерківським МВ ДВС ГТУЮ у Київській області, зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.01.2020 року, номер запису про обтяження: 35201637, на підставі рішення державного реєстратора Прохацького Р.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50827636 від 27.01.2020 року.

І. Позиція сторін у справі.

Позов мотивований тим, що 17.11.2006 року між Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №12-06-Ип/05, згідно якого банк надав відповідачу в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 40 000,00 дол.США з оплатою 15,5 % річних на строк до 16.11.2021 року. В забезпечення виконання умов кредитного договору, 17.11.2006 року між Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Шелудченко О.В., зареєстрований в реєстрі за № 6252 згідно якого іпотекодавець, який є майновим поручителем ОСОБА_1 , передав в іпотеку іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_2 . Додатковим забезпеченням кредитного договору № 12-06-Ип/05 є договір поруки № 12 06-П1/05 від 17.112006 року укладений між Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 , відповідно до якого у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. 04.04.2019 року, відповідно до укладених між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «АРАГОН» договорів, право вимоги за кредитним договором № 1206-Ип/05 та іпотечним договором від 17.11.2006 року, перейшло до ТОВ «ФК «АРАГОН». 20.05.2020 року між ТОВ «ФК «АРАГОН» та ТОВ «ВАКАНДА» було укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, відповідно до якого до ТОВ «ВАКАНДА» перейшли права іпотекодержателя за іпотечним договором від 17.11.2006 року. 02.12.2020 року згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу стало відомо про те, що постановою Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області в межах виконавчого провадження № 61070793 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 . 27.01.2020 року державним реєстратором Прохацьким Р.О. здійснено державну реєстрацію обтяження (арешт) стосовно зазначеної вище квартири, номер запису про обтяження 35201637, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та і обтяжень, індексний номер 50827636 від 27.01.2020 року. З наявної у ТОВ «ВАКАНДА» інформації арешт на квартиру АДРЕСА_2 накладений в межах виконавчого провадження № 61070793 з примусового виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 22.10.2019 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики. Отже, арешт на заставлене (іпотечне) майно державний виконавець наклав з метою забезпечити реальне виконання судового рішення в іншій судовій справі, у якій позивач не є стороною, відповідно не має статусу учасника виконавчого провадження, в рамках якого накладено цей арешт. Однак, наявність обтяження предмета іпотеки, яке полягає в його арешті та забороні відчуження, позбавляє позивача можливості реалізувати свої пріоритетні права як іпотеко держателя, відповідно до вимог ЗУ «Про іпотеку» та Іпотечного договору від 17.11.2006 року.

Представник відповідача ОСОБА_5 , адвокат Кузьменко С.В. позов не визнала. У наданому суду відзиві відповідач ОСОБА_5 зазначила, що неправомірно перейшли до позивача права іпотекодержателя, вказала на відсутність договору поруки між ТОВ «ФК Арагон» і ТОВ «Ваканда» і документу в підтвердження сплати боргу. Відповідач вважає, що попередній іпотекодержатель ТОВ ФК «Арагон» не отримав від АТ «Банк «Фінанси та кредит» права вимоги за іпотечним договором, згідно якого ОСОБА_5 є іпотекодавцем.

Відповідач у справі ОСОБА_3 , в письмових поясненнях просив відмовити в задоволенні позову, поставив під сумнів право позивача, як іпотекодержателя майна та, відповідно, право вимоги й право звернення до суду з даним позовом.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду від 19.03.2021 року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та ухвалою суду від 19.03.2021 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

12.04.2021 року відповідач ОСОБА_5 направила відзив на позов; заяву із запереченнями проти розгляду справи за правими спрощеного позовного провадження; клопотання про витребування доказів, клопотання про прийняття зустрічного позову.

Ухвалою суду від 19.04.2021 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_5 про витребування доказів.

27.04.2021 року на виконання ухвали суду Білоцерківським МВ ДВС ЦМУЮ України (м.Київ) надіслано матеріали виконавчого провадження № 61070793.

12.05.2021 року засобами електронного зв`язку представник позивача ТОВ «Ваканда» направив суду заперечення проти прийняття зустрічної позовної заяви та клопотання про залучення співвідповідача.

В судовому засіданні 13.05.2021 року, протокольною ухвалою, було залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3

18.06.2021 року представник відповідача, адвокат Кузьменко С.В. подала клопотання про повернення зустрічного позову та клопотання про витребування доказів.

30.06.2021 року відповідач ОСОБА_3 подав суду заяву про відкладення розгляду справи; надав письмові пояснення по справі та клопотання про проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, просив витребувати докази.

Ухвалою судді від 01.07.2021 року задоволено заяву - адвоката Кузьменко С.В. про відкликання зустрічної позовної заяви, та зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 повернуто заявнику. Відмовлено відповідачу ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача ТОВ «Ваканда» Свірєпова А.В. вимоги позову підтримала, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач та її представник адвокат Кузьменко С.В. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідач надала відзив по справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, відзив чи клопотання не подав.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, матеріали справи містять його позицію по даній справі, позов не визнано.

Третя особа - Білоцерківський МВ ДВС Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Київ) в судове засідання не направили свого представника, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, на виконання ухвали суду направили матеріали виконавчого провадженя.

Суд, з`ясувавши позицію учасників справи та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 17.11.2006 року між Банк «Фінанси та Кркедит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №12-06-Ип/05 згідно якого банк надав відповідачу в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 40 000,00 дол.США з оплатою 15,5 % річних на строк до 16.11.2021 року (а.с.10-14).

Встановленим, є те, що в забезпечення виконання умов кредитного договору, 17.11.2006 року між Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Шелудченко О.В., зареєстрований в реєстрі за № 6252, згідно якого іпотекодавець ОСОБА_5 , яка є майновим поручителем ОСОБА_1 , передала в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 . (а.с.17,18).

Відповідно до п. 8.4.3. Іпотечного договору від 17.112006 року іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі коли в момент настання терміну виконання позичальником зобов`язань, забезпечених Іпотекою за цим Договором, вони не будуть виконані.

Додатковим забезпеченням кредитного договору № 12-06-Ип/05 є договір поруки № 12-06-П1/05 від 17.11.2006 року укладений між Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , відповідно до якого у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (а.с19,20).

04.04.2019 року, відповідно до укладених між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «АРАГОН» договорів, право вимоги з кредитним договором № 12- 06-Ип/05 та іпотечним договором від 17.11.2006 року, серія та номер 6252 перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «АРАГОН», що підтверджується договором № 24 про відступлення прав вимоги від 04.04.2019 року (а.с.21-23) та договором про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 04.04.2019 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Журавльовою Л.М зареєстрованим в реєстрі за № 273 (ас.25,26).

20.05.2020 року між ТОВ «Фінансова Компанія «АРАГОН» та ТОВ «ВАКАНДА було укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Матвієнко О.О., зареєстрований в реєстрі за № 2231, відповідно якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАКАНДА» перейшли права іпотекодержателя за іпотечним договором від 17.11.2006 року, серія 6252. (а.с.28,29).

Як зазначає позивач, що 02.12.2020 року згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «ВАКАНДА» стало відомо, що постановою Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київські області в межах виконавчого провадження № 61070793 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 .

Встановлено, що 27.01.2020 року державним реєстратором Прохацьким Р.О. здійснено державну реєстрацію обтяження (арешт) стосовно зазначеної вище квартири, номер запису про обтяження 35201637, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та і обтяжень, індексний номер 50827636 від 27.01.2020 року, що підтверджуються інформаційною довідкою № 235024527 від 02.12.2020 року.(а.с.32 на звороті).

З наявної інформації арешт на квартиру АДРЕСА_2 , накладений в межах виконавчого проваджень № 61070793 з примусового виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.10. 2019 року по справі № 357/9429/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики.

Позивач зазначає, що арешт на заставлене (іпотечне) майно державний виконавець наклав з метою забезпечити реальне виконання судового рішення в іншій судовій справі, у якій позивач не є стороною, відповідно, не має статусу учасника виконавчого провадження, в рамках якого накладено цей арешт.

Однак, наявність обтяження предмета іпотеки, яке полягає в його арешті та забороні відчуження, позбавляє позивача можливості реалізувати свої права як іпотекодержателя відповідно до вимог ЗУ «Про іпотеку» та Іпотечного договору від 17.11.2006 року.

Як зазначено в п. 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого сулу України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику у справах про зняття арешту» у матеріалах справи залежно від предмета та підстави позову мають бути належним чином завірені копії акта опису та арешту, постанови про арешт коштів чи майна боржника, вироку, рішення суду або іншого органу, на виконання яких проводився опис і арешт, матеріали, що є в кримінальній справі щодо належності описаного майна і джерел коштів на його придбання, документи про право власності на майно, кредитні зобов`язання, реєстраційні посвідчення, паспорти та інші документи, що видаються на це майно.

У статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, що діяла на час винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження) визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копію постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статі 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

ТОВ «Ваканда» звернулась до суду з цим позовом як іпотекодержатель нерухомого майна, на яке накладено арешт у межах виконавчого провадження, де позивач не є учасником.

потекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).

За положеннями статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений у розділі V Закону України "Про іпотеку".

Зокрема, частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

При цьому, за змістом частини шостої статті 3 Закону України «Про іпотеку» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до частини сьомої статті 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про іпотеку» пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майном-

вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріорите стосовно одного й того ж нерухомого майна;

нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого ІіІШО пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна.

Зі змісту наведених приписів Закону України "Про іпотеку" випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту до задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно при цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю реального порушення боржником: забезпеченого іпотекою зобов`язання на момент пред`явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов`язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмет іпотеки.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 235024527 від 02.12.2020 року обтяження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 іпотекою було зареєстровано в державному реєстрі 17.11.2006 року, номер запису про іпотеку 31032261. А арешт на цю квартиру був накладений Білоцерківським міським відділом ДВС ГТУЮ у Київській області в межах виконавчого провадження № 61070793 - 27.01.2020 року.

Отже, встановивши, що обтяження нерухомого майна іпотекою виникло та було зареєстровано раніше, ніж арешт накладений державною виконавчою службою та ТОВ «ВАКАНДА», як обтяжувач з вищим пріоритетом, відповідності до вимог ЗУ «Про іпотеку», володіє переважним та першочерговим правом на отримання своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна, суд вважає, що накладення виконавчою службою арешту на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці, обмежує забезпечене іпотекою право позивача на позачергове задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_2 .

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Ваканда» підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі, які складаються з судового збору - 2102,00 грн., по 700 грн. 60 коп. з кожного відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись Законом України "Про іпотеку", ст. ст. 1, 2, 40 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений постановою про арешт майна (сері та номер : ВП № 61070793), яка видана Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.01.2020 року, номер запису про обтяження: 35201637, на підставі рішення державного реєстратора Прохацького Руслана Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50827636 від 27.01.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) , ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваканда» судові витрати по справі в сумі 2102 грн., тобто, по 700 грн. 60 коп. з кожного відповідача.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено 04.08.2021 року.

СуддяО. Я. Ярмола