Рішення № 98750315, 26.07.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11797/20

Провадження № 2/201/1055/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 липня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Демидової С.О.

з секретарем судового засідання Кравченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» про визнання договору позики недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 14 грудня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» про визнання договору позики недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено договір № 51663189 від 13 березня 2020 року, згідно якого ним отримано позику. Відповідно до листа № 2602/6 _2020 від 13 березня 2020 року, право вимоги за договором позики № 516633189 від 13 березня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс». Договір був укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, але всупереч приписам Закону України від 12.05.1991 №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі Закон №1023-ХІІ) позивачеві не було надано всю необхідну інформацію щодо умов договору. Позивач не вчинив дій, які б свідчили про підписання ним письмового договору позики. Крім того, укладений між сторонами договір має ознаки кредитного договору. Укладений кредитний договір також не містив детального розпису сукупної вартості кредиту, а дії кредитора з укладення оспорюваного договору містили ознаки нечесної підприємницької практики. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсним договору від 03 березня 2020 року №516633189 ( а.с. 1-9).

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 14 грудня 2020 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с. 16).

Ухвалою судді від 17 грудня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» про визнання договору позики недійсним (а.с. 17-18).

15 березня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду (а.с. 27-28).

Позивачем надано суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав (а.с. 13).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили, витребуванні ухвалою суду документи не надали, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного правового висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом

13 березня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено договір № 51663189, згідно якого позивач отримав позику. Відповідно до листа № 2602/6 _2020 від 13 березня 2020 року, право вимоги за договором позики № 516633189 від 13 березня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс».

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами, встановленими частиною 1 статті 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 48 ЦПК встановлено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

За приписами частин 2, 3 статті 51 ЦПК, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Аналіз приведених норм дає підстави дійти висновку про те, що до суду за захистом порушеного права може звернутися будь-яка особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено. При цьому така особа самостійно визначає іншу особу (відповідача), що порушила її права або охоронювані законом інтереси.

Судовий захист забезпечується судом винятково в разі, якщо він встановить, що права, свободи чи інтереси особи, що звернулася до суду, були порушені особою (особами), визначеними позивачем в якості відповідача (відповідачів).

Судом встановлено, що кредитором за договором від 03 березня 2020 року виступило ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Саме з цією особою було укладено оспорюваний договір.

Між тим, згідно з позовною заявою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не було залучено позивачем в якості відповідача. При цьому позовні вимоги були висунуті іншій особі, яка об`єктивно не могла вплинути на зміст договору, отже не вчинила жодних дій, які б порушили майнові права позивача.

Клопотань про заміну відповідача у справі або про залучення до участі у справі іншого співвідповідача протягом розгляду справи від позивача не надходило.

З огляду на викладене суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог до ТОВ «Таліон Плюс».

У порядку статті 141 ЦПК судові витрати у справі необхідно віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 76-78, 81, 141, 263 – 265, 281, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» про визнання договору позики недійсним відмовити в повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Повний текст рішення виготовлено 03 серпня 2021 року

Суддя С.О. Демидова