Вирок № 98750238, 04.08.2021, Шацький районний суд Волинської області

КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа№ 170/4/21

Рядок- 21 Провадження № 1-кп/170/64/21

Шацький районний суд Волинської області

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

04 серпня 2021 року смт Шацьк

Шацький районний суд Волинської області у складі

головуючого - судді Жевнєрової Н.В.,

за участю секретаря - Остапчук Н.В.,

прокурора - Ляшук І.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Ничая В.М.,

неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_2 ,

його законного представника - ОСОБА_3 ,

представника - Москалюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Шацьк кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 27.10.2020 року за №12020035210000047 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в с. Плоске Шацького району Волинської області, зареєстрований та фактично проживає на АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, невійськовозобов`язаного, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 26 жовтня 2020 року приблизно о 14 год 10 хв, перебуваючи неподалік домогосподарства, розташованого на АДРЕСА_3 , в результаті конфлікту, що раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільно небезпечний характер своїх дій, під час бійки з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно вкусив його зубами за праве вухо, внаслідок чого спричинив малолітньому потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді двох ран на вушній поверхні правої вушної мушлі, що згідно з висновком експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повідомив суду, що свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за викладених обставин не визнає та суду показав, що він є з потерпілим далекими родичами, однак на даний час у них неприязні відносини і вони навіть не вітаються. 26 жовтня 2020 року приблизно о 14 год. він разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 та сином ОСОБА_12 поїхали додому до ОСОБА_6 у с. Плоске забрати генератор до мотоцикла, який вони позичили ОСОБА_6 . Поїхали всі разом, бо він передбачав, що буде конфлікт. До них вийшов потерпілий ОСОБА_2 та його батько ОСОБА_8 . Подія відбувалася біля автомобіля обвинуваченого, на відстані приблизно 100 м від садиби ОСОБА_6 , на відстані приблизно 30 м від автодороги сполученням Прип`ять-Положево, і конфлікт тривав приблизно 10-15 хвилин. ОСОБА_2 віддав його сину ОСОБА_12 генератор, але ОСОБА_12 сказав, що цей генератор не їхній. З цього приводу між ним, обвинуваченим ОСОБА_1 та батьком потерпілого ОСОБА_9 виник словесний конфлікт. Приблизно через 5 хв. після початку конфлікту до них приєднався брат потерпілого ОСОБА_10 , який вдарив сина обвинуваченого ОСОБА_12 два рази в обличчя, від чого ОСОБА_12 впав на землю. Потім ОСОБА_12 вдарив батько потерпілого. Він підійшов до них і батько потерпілого вдарив його ногою по ребрах зліва, від чого він зігнувся. До них підбіг потерпілий і вдарив його ногою в щелепу справа, від чого він впав на землю на живіт, після чого потерпілий сів на нього і почав наносити йому удари кулаками по потиличній частині голови, а він намагався скинути потерпілого з себе. Його дружина ОСОБА_4 почала їх розбороняти і за одяг стягувала потерпілого зі свого чоловіка. В поліцію зателефонував потерпілий ОСОБА_2 . За яких обставин у потерпілого з`явилися зазначені в обвинувальному акті тілесні ушкодження, обвинуваченому невідомо, він потерпілого не кусав, намагався скинути його із себе. Він припускає, що міг під час бійки з потерпілим ненавмисно пошкодити йому вухо годинником, браслет якого під час бійки розірвався і годинник впав з руки в траву, де вони з дружиною знайшли його після події. Чому не повідомив про годинник під час розслідування - пояснити не може. ОСОБА_1 просив суд його виправдати.

Цивільний позов неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 обвинувачений ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі.

Поряд з цим винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 26 жовтня 2020 року приблизно о 14 год. йому подзвонив ОСОБА_12 і повідомив, що приїде забрати генератор до мотоцикла, який він приблизно рік тому дав йому у користування. Невдовзі до них додому у с. Плоске приїхали своїм автомобілем ОСОБА_12 разом з батьком ОСОБА_1 і матір`ю ОСОБА_4 . Він виніс генератор, передав його ОСОБА_12 в руки. Однак ОСОБА_12 сказав, що це не його генератор, кинув його на землю і почав словесно ображати його батька ОСОБА_8 , який теж був тут присутній. Його батько ОСОБА_8 намагався припинити конфлікт і сказав, що якщо так, то ми купимо ОСОБА_12 новий генератор. Тоді до них підійшов його старший брат ОСОБА_10 , який проживає неподалік, який почув сварку. ОСОБА_12 пішов до багажника автомобіля ОСОБА_1, але його старший брат ОСОБА_10 заламав йому руки. До них підійшов його батько ОСОБА_8 . ОСОБА_1 хотів вдарити його батька ОСОБА_8 якимсь гострим предметом, тому він підбіг до ОСОБА_1 і відштовхнув його від свого батька. Після цього ОСОБА_1 повалив його на землю, він лежав на животі, після чого якимось гострим предметом пробив ліву щоку, потім вкусив зубами за праве вухо, при цьому гарчав йому у вухо як пес. Він відчув біль. Потім ОСОБА_1 ще наніс йому два удари кулаком по спині. Бійка між ними тривала приблизно 2-3 хвилини, протягом яких він лежав під ОСОБА_1 на землі, кричав, крутився і намагався звільнитися від ОСОБА_1 . Коли він нарешті піднявся, то побачив, що його брат ОСОБА_10 та батько ОСОБА_8 сваряться з ОСОБА_12 . ОСОБА_19 сказав викликати поліцію, тому він зателефонував на номер 102, вказав їхню адресу проживання і повідомив, що тут відбувається бійка. Приблизно через 20 хв. приїхали працівники поліції. Конфлікт тривав приблизно годину до приїзду працівників поліції. Йому сказали їхати в лікарню з травмою вуха. Наступного дня він поїхав до судово-медичного експерта в м. Любомль, який направив його до лікаря в Любомльську районну лікарню, щоб наклали шви на вухо. Експерту він повідомляв і про травмовану щоку, і про укус вуха. Лікування травми вуха тривало понад три місяці. Йому накладали шви, пов`язку. Коли через тиждень зняли шви, вухо почало боліти, був набряк, який в лікарні проколювали. Відбулося запалення хряща вуха, для лікування якого він їздив у лікарню на всякі процедури, компреси. Він тривалий час мав сильні больові відчуття в ділянці травмованого вуха, була підвищена температура тіла. Він не міг носити шапку в холодну пору року через сильні больові відчуття. Для лікування за рекомендаціями лікаря він вживав різні медикаменти. Приблизно два тижні після отримання травми він не відвідував школу, потім тривалий час ходив у школу з пов`язкою, у зв`язку з чим відчував незручності, бо не міг одягнути шапку, коли одягав, то відчував біль. Також через пов`язку з нього глузували однолітки. У зв`язку з такими незручностями він тривалий час нервував, гостро відчував образу. Він не бажає примирення з обвинуваченим, відчуває до нього неприязнь, наполягає на притягненні його до кримінальної відповідальності та призначенні йому покарання відповідно до вимог закону, просить призначити покарання у виді арешту. Завдану кримінальним правопорушенням майнову та моральну шкоду йому на даний час не відшкодовано. Тому він підтримує свій цивільний позов і просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь завдану кримінальним правопорушенням майнову шкоду в розмірі 848 грн., що підтверджується наданими суду доказами, а також моральну шкоду в розмірі 8 000 грн., та процесуальні витрати на правову допомогу в розмірі, що підтверджуються наданими його представником документами. Моральну шкоду він обґрунтовує тим, що протиправними діями ОСОБА_1 у зв`язку з умисним ушкодженням здоров`я, йому завдано фізичний біль та страждання. Завдана йому моральна шкода полягає також у душевних стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою та насильницькими діями ОСОБА_1 щодо нього.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 27.11.2020 з фототаблицями за участю потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що потерпілий в ході проведення слідчого експерименту відтворив механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_1 , шляхом відтворення дій обвинуваченого на статистові, якого потерпілий поклав в положення на землю на живіт, при цьому верхня частина тулуба була повернута дещо на лівий бік, після чого потерпілий нахилився над статистом, зокрема, над його правою вушною мушлею, і показав, як ОСОБА_1 вкусив його зубами за праве вухо (арк.125-127).

Показання потерпілого про обставини події узгоджуються з відтвореними ним обставинами, відображеними у протоколі слідчого експерименту за його участю.

З витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020035210000047 вбачається, що 27.11.2020 зареєстровано вказане кримінальне провадження (виділення матеріалів досудового розслідування), за заявою ОСОБА_20 , батька неповнолітнього потерпілого, від 26.10.2020 про те, що 26.10.2020 приблизно о 14 год. на території господарства в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2 , правова кваліфікація ч. 2 ст. 125 КК України (арк. 102).

Повідомлені потерпілим обставини події кримінального правопорушення зафіксовано у рапорті поліцейського начальнику Шацького ВП Любомльського ВП ГУНП у Волинській області від 26.10.2020, що зареєстрований в Журналі ЄО за №1909, з якого вбачається, що 26.10.2020 о 14:17 надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_2 , який проживає на АДРЕСА_2 , про те, що до нього приїхав ОСОБА_12 , веде себе агресивно, погрожує зброєю. За результатами виїзду на місце події наряду ГРПП складено протокол заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_20 про нанесення тілесних ушкоджень його неповнолітньому сину ОСОБА_2 ОСОБА_1 (арк. 103).

З протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 26.10.2020, складеного поліцейським у с. Плоске, вбачається, що попереджений про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 383 КК України ОСОБА_20 повідомив, що 26.10.2020 приблизно о 14 год. в АДРЕСА_2 на подвір`ї житлового будинку ОСОБА_1 побив його неповнолітнього сина ОСОБА_2 , віком 14 років, наносив йому удари правою рукою в область голови і спини, внаслідок чого спричинив дитині тілесні ушкодження (арк. 104).

Як убачається з рапорту поліцейського начальнику Шацького ВП Любомльського ВП ГУНП у Волинській області від 27.10.2020, надійшло повідомлення зі служби 102, за змістом якого отримано та зареєстровано повідомлення лікаря Любомльської РЛ Денисюк В.І., про те, що 27.10.2020 в травматологічне відділення звернувся батько з дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; діагноз:рани правої вушної раковини; з пояснень пацієнта: 26.10.2020 під час бійки в с. Плоске Шацького району його вкусив сусід (арк. 105).

Повідомлені лікарем обставини події зафіксовано у надісланому з Любомльського ТМО, районної поліклініки, начальнику Любомльського ВП повідомленні №70, складеному 27.10.2020 о 13:25, за підписом чергового лікаря про те, що в лікарню доставлений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Плоске Шацького району, з травмою, а саме: рани правої вушної раковини. Згідно із заявою неповнолітнього потерпілого та батька дитини, травма одержана 26.10.2020 приблизно о 15 год. на їхньому подвір`ї, вкусив дитину ОСОБА_1 (арк. 106). Повідомлення лікаря та рапорт поліцейського зареєстровано в Журналі ЄО Шацького ВП за №1914.

Окрім того за вказаною подією складено протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення в смт. Шацьк 27.10.2020 року, згідно з яким попереджений про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 383 КК України неповнолітній ОСОБА_2 в присутності законного представника ОСОБА_3 повідомив поліцейському, що 26.10.2020 приблизно о 14 год. 10 хв ОСОБА_1 , перебуваючи на території домогосподарства в АДРЕСА_3 , умисно вкусив його зубами за праве вухо (арк. 107).

За результатами проведеної у кримінальному провадженні судово-медичної експертизи складено висновок експерта №125 від 05.11.2020, згідно з яким при освідуванні ОСОБА_2 27.10.2020, у період часу з 13:00 до 14:00, експертом встановлено, що на внутрішній поверхні вушної мушлі наявні дві рани, особливості яких експертом детально описано із зазначенням їх форми, розмірів та розташування. Після цього експертом вказано, що особа перебуває на лікуванні, рекомендовано надання медичних документів після закінчення лікування.

У висновку вказано, що 04.11.2020 експерту надано вкладиш медичної карти амбулаторного хворого КНП ЦПМД, заповнений 27.10.2020 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якого вбачається, що 27.10.2020 о 13:25 травматолог зробив запис про те, що виявлено скарги на біль в правому вусі, збільшення вушної раковини в розмірах, рани вушної раковини. Зі слів пацієнта, 26.10.2020 приблизно о 15 год. на власному подвір`ї в с. Плоске його вкусив знайомий ОСОБА_1 . За медичною допомогою не звертався. Доставлений в супроводі батька, працівників поліції. Об`єктивно: припухлість правої вушної раковини. По задній поверхні вушної раковини дві дугоподібні рани розмірами приблизно 2,0х0,5 см, покриті кров`янистими згустками та серозним нашаруванням. Локально біль при пальпації. Порушення слуху заперечує. Діагноз: рани вушної раковини. Пацієнту показано проведення первинної хірургічної обробки рани з ревізією ран, накладанням швів. Проведено за згодою батька первинну хірургічну обробку ран правої вушної раковини з ревізією ран, накладання швів. Після відповідної обробки операційного поля під місцевою анестезією рани вушної раковини промито антисептиками. Накладено шви на рани та асептичну пов`язку. 27.10.2020 лікар отоларинголог зробив запис про скарги на біль в правому вусі, збільшення вушної раковини в розмірах. Зі слів пацієнта, він був покусаний знайомим. Об`єктивно: при огляді правого вуха припухлість правої вушної раковини. По задній поверхні є рани дугоподібної форми розмірами 2,0х2,5 см. При пальпації болючість. Діагноз: рвані (укушені) рани правої вушної раковини. 03.11.2020 лікар отоларинголог зробив запис про те, що є скарги на травму вушної раковини справа (укус встановленої особи), що мала місце 26.10.2020. Було проведено первинну хірургічну обробку ран, накладено шви. Шви знято. Рану сановано. Діагноз: укушена рана вушної раковини справа. Рекомендовано самостійну обробку поверхні рани розчином бетадину, спостереження в динаміці.

Відповідаючи на поставлені дізнавачем питання, на підставі судово-медичного дослідження потерпілого експерт ОСОБА_21 дійшов висновку, що виявлені у потерпілого ОСОБА_2 при освідченні дві рани на внутрішній поверхні правої вушної мушлі утворилися внаслідок дії твердих предметів (не виключена можливість внаслідок дії зубів людини), можливо у вказаний час і мають ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, оскільки викликали розлад здоров`я протягом більше шести, але не більше двадцяти однієї доби (арк. 114, 115).

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту судово-медичний експерт ОСОБА_21 суду показав, що висновок складено ним на підставі освідчення потерпілого ОСОБА_2 та вивчення наданої йому дізнавачем медичної документації щодо ОСОБА_2 . Розбіжності в описанні форми виявлених під час огляду потерпілого ОСОБА_2 двох ран правої вушної мушлі ним у висновку експерта та лікарями у медичній документації експерт пояснив тим, що при первинному огляді рани правої вушної мушлі потерпілого мали певну форму і розміри, які ним детально описано, однак форми і розміри ран могли бути змінені в результаті проведення лікарями зазначеної у медичних документах первинної хірургічної обробки. Тому у записах медичної документації на ім`я ОСОБА_2 може бути вказано дещо іншу форму і розміри виявлених у потерпілого ран правої вушної мушлі.

Посилання захисника обвинуваченого на те, що у висновку експерта містяться розбіжності у зазначенні місця розташування ран на правому вусі потерпілого суд вважає безпідставними, оскільки з аналізу медично-довідкової літератури встановлено, що поверхня вушної раковини (або мушлі) є внутрішня і зовнішня, або задня і передня. Отже опис об`єктивно виявлених під час огляду потерпілого ран експертом на внутрішній поверхні вушної мушлі, а лікарями травматологом та отоларингологом на задній поверхні вушної раковини потерпілого не утворюють розбіжностей у встановленні локалізації цих ран, а фактично є синонімічними назвами місця розміщення ран, і обидві ці назви поверхонь вушної раковини (або мушлі), а саме, внутрішня поверхня і задня поверхня, вживаються у медицині та судово-медичній експертній діяльності.

На підставі викладеного суд вважає висновок судово-медичної експертизи №125 від 05.11.2020 науково обґрунтованим, таким, що об`єктивно узгоджується з іншими дослідженими судом доказами; підстав піддавати вказаний висновок експерта сумнівам в його правильності судом не встановлено.

Окрім того свідок ОСОБА_20 , батько потерпілого, суду показав, що під час конфлікту, який мав місце 26.10.2020 приблизно о 14 год. поблизу їхнього домоволодіння у АДРЕСА_3 , між членами сім`ї ОСОБА_22 і ОСОБА_6 , ОСОБА_1 хотів його вдарити чимось гострим, однак його син ОСОБА_2 відштовхнув ОСОБА_1 від нього. Після цього ОСОБА_1 повалив його сина ОСОБА_2 на землю, син впав на спину, і потім в ході бійки ОСОБА_1 вкусив ОСОБА_2 зубами за вухо. Бійка між ними тривала приблизно дві хвилини, свідок перебував приблизно на відстані 2 м від них. Після конфлікту він бачив кров на правому вусі свого сина ОСОБА_2 . Все це дружина ОСОБА_26 знімала на мобільний телефон.

Під час проведення слідчого експерименту 24.11.2020 свідок ОСОБА_20 , який був очевидцем події, відтворив механізм нанесення обвинуваченим ОСОБА_1 тілесних ушкоджень його синові ОСОБА_2 за участю статиста, якого поклав на землю в положення на спину, сам навалився на нього зверху і вказав, що перебуваючи в такому положенні, ОСОБА_1 вкусив його сина ОСОБА_2 зубами за праве вухо. При цьому з фототаблиць до відповідного протоколу проведення слідчого експерименту від 24.11.2020 вбачається, що свідок ОСОБА_20 в момент відтворення укусу потерпілого обвинуваченим за праве вухо фактично поклав статиста на лівий бік, а не на спину (арк. 117-120).

Показання свідка ОСОБА_20 про обставини події узгоджуються з відтвореними ним обставинами, відображеними у протоколі слідчого експерименту за його участю.

Свідок ОСОБА_28 , рідний брат потерпілого, в судовому засіданні показав, що під час конфлікту, який мав місце 26.10.2020 приблизно о 14 год. поблизу домоволодіння його батьків у АДРЕСА_3 , між членами сім`ї ОСОБА_22 і ОСОБА_6 , він бачив, як ОСОБА_1 повалив його брата ОСОБА_2 на землю, який лежав на боку, обличчям донизу і відштовхував ОСОБА_1 від себе. Вони боролися обоє в лежачому положенні, свідок бачив це з відстані приблизно 3 м. Потім ОСОБА_2 підійшов до нього і сказав, що в ході бійки ОСОБА_1 вкусив його зубами за вухо і вколов ліву щоку чимсь гострим.

Як убачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 24.11.2020 з фототаблицями, під час проведення слідчого експерименту 24.11.2020 свідок ОСОБА_28 , який був очевидцем події, відтворив механізм нанесення обвинуваченим ОСОБА_1 тілесних ушкоджень його братові ОСОБА_2 за участю статиста, якого поклав на землю в положення на животі, частково на лівому боку, обличчям донизу, і, відтворюючи дії ОСОБА_29 , свідок присів біля статиста, навалився на нього зверху, схилив голову до правої вушної раковини статиста і вказав, що саме в такому положенні він бачив ОСОБА_1 і свого брата ОСОБА_2 , після чого він бачив кров на правому вусі брата ОСОБА_2 (арк. 121-124).

Показання свідка ОСОБА_28 про обставини події узгоджуються з відтвореними ним обставинами, відображеними у протоколі слідчого експерименту за його участю.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні в установленому законом порядку відмовився від дачі показань щодо себе та свого батька ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_30 , дружина обвинуваченого, суду показала, що 26.10.2020 біля подвір`я ОСОБА_6 відбувся конфлікт, в ході якого потерпілий ОСОБА_2 вдарив обвинуваченого ОСОБА_1 ногою в обличчя справа, вибивши йому зуб, після чого ОСОБА_1 впав на землю на живіт і потерпілий сів на нього та почав наносити йому удари кулаками по потиличній частині голови, притискав його за плечі до землі, а ОСОБА_1 намагався скинути потерпілого з себе. Вона почала їх розбороняти і за одяг стягувала потерпілого зі свого чоловіка. Вона вважає, що під час бійки її чоловік міг зачепити браслетом годинника, який носить на правій руці, вухо потерпілого і подряпати його. Вона бачила кров на правому вусі потерпілого, ушкоджень не бачила. Після події вони з чоловіком знайшли його годинник в траві, браслет був пошкоджений. Під час цієї події вона тримала телефон в руках і намагалася знімати відео. На даний час вона цей телефон втратила, син його загубив, відеозапис поліцейським не надавала. Під час розслідування та допиту її як свідка вона про годинник чоловіка не розповідала, чому - пояснити не може.

Показання свідка ОСОБА_30 про обставини події узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 та частково узгоджуються з показаннями потерпілого й інших допитаних судом свідків.

Показання потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_28 про фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, об`єктивно узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом доказами. Суд вважає, що розбіжності у показаннях вказаних свідків щодо розташування тулуба потерпілого ОСОБА_2 під час його бійки з обвинуваченим ОСОБА_1 пов`язані з тим, що як убачається з показань потерпілого ОСОБА_2 та фототаблиць до протоколів проведення слідчого експерименту з потерпілим та вказаними свідками, потерпілий під час бійки з обвинуваченим намагався звільнитися від нього, тому, лежачи на землі під ОСОБА_1 , він змінював положення тіла, повертався на бік, і зазначені свідки могли бачити його у різні моменти бійки.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_30 в частині, що не узгоджуються з показаннями потерпілого та інших свідків, враховуючи, що її показання про нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченим потерпілому пошкодженим годинником повідомлені нею лише під час судового розгляду, чому вона не повідомляла про це дізнавачу, вона пояснити не може.

Таким чином досліджені судом докази винуватості ОСОБА_1 узгоджуються між собою, здобуті безпосередньо після події, а тому повно і об`єктивно відтворюють обставини вчиненого кримінального правопорушення.

Отже сукупність досліджених судом доказів, які доводять склад кримінального правопорушення в діях ОСОБА_1 , є достатньою для переконання поза розумним сумнівом у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому проступку.

Невизнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, повідомлення суду нової версії нанесення ним потерпілому тілесних ушкоджень, з необережності, пошкодженим браслетом годинника під час бійки, суд розцінює як намагання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності, оскільки під час дізнання обвинувачений визнавав викладені в обвинувальному акті фактичні обставини події і про будь-які інші версії розвитку події дізнавачу не повідомляв. Не повідомляла про ці обставини і допитана під час дізнання свідок ОСОБА_30 .

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо.

З урахуванням викладеного, а також пенсійного віку, майнового стану обвинуваченого, який отримує мінімальну пенсію за віком, інших доходів не встановлено, ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією частини статті, що передбачає покарання за вчинене кримінальне правопорушення. Вказане покарання, на думку суду, з урахування усіх встановлених судом обставин у їх сукупності, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Поряд з цим, розглядаючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення завданої кримінальним правопорушенням шкоди, судом встановлено такі обставини.

Відповідно до положень статей 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, особою яка її завдала. Моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

У цивільному позові представник потерпілого вказує, що кримінальним правопорушенням неповнолітньому потерпілому ОСОБА_2 завдано моральну, фізичну та майнову шкоду. Майнова шкода полягає у витратах на лікування, понесених у зв`язку з ушкодженням обвинуваченим здоров`я потерпілого, а саме: витратах на придбання призначених за зверненням потерпілого лікарями травматологом та отоларингологом ліків, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні випискою Любомльського ТМО Любомльської районної ради від 21.12.2020 №592, фіскальними чеками від 28.10.2020 №3, від 30.10.2020 №128534, висновком судово-медичного експерта №125 від 05.11.2020; виданими лікарем Шацької районної лікарні виписками з медичної карти амбулаторного хворого №184223 від 16.10.2020, №18423 від 08.01.2021, товарним чеком №302 від 10.11.2020, фіскальними чеками №104 від 11.11.2020, №62 від 17.11.2020, №83 від 23.12.2020. Вказані документи підтверджують придбання законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 його матір`ю ОСОБА_3 необхідних для лікування потерпілого медикаментів, лікарських засобів та матеріалів медичного призначення на загальну суму 848 грн. Тому цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого майнової шкоди в розмірі 848 грн. є обґрунтованим і вказану вимогу слід задовольнити повністю.

Також у цивільному позові вказано, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого неповнолітньому потерпілому було заподіяно фізичний біль та душевні страждання. Так в момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий переніс значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, образи, обурення, тривоги та страху за своє здоров`я, зокрема щодо того, наскільки сильно обвинувачений пошкодив його праве вухо, і як йому надалі з цим жити. В подальшому неповнолітній потерпілий був змушений проходити тривале амбулаторне лікування, терпіти болісні лікувальні процедури, отримувати неприємне медикаментозне лікування. Упродовж всього періоду лікування він почувався незручно, дискомфортно, відчував необхідність пристосовуватися до негативних умов існування, а саме, ходити з пов`язкою на голові, потім з пластирем на вусі та постійно відповідати на запитання однолітків про те, що трапилося з його вухом. Законний представник потерпілого, його мати, суду пояснила, що він відмовлявся ходити до школи із заклеєним вухом, оскільки соромився і боявся постійних образ і глузування з боку своїх однолітків. Наслідки перенесеної травми призвели до появи у неповнолітнього потерпілого негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, швидкої втомлюваності, пасивності, зниженого настрою, пригніченості, дратівливості, образливості, підвищеної чутливості, реакції замикання в собі, фіксованості на негативних переживаннях, емоційної напруги, настороги, невпевненості в собі, тривоги з приводу зовнішнього вигляду, адже пошкоджене вухо бачать усі оточуючі. Внаслідок обставин отримання тілесних ушкоджень потерпілий досі має відчуття приниженої гідності, образи, обурення поведінкою ОСОБА_1 , який навіть не попросив у нього вибачення. У потерпілого дотепер продовжуються періодичні болі та бувають набряки правого вуха, у зв`язку з чим він змушений звертатися до лікаря. Наслідки події потягли за собою нераціональне використання неповнолітнім потерпілим життєвого часу, зокрема, на лікування, правові заходи під час досудового розслідування та судового розгляду. Все вказане спричинило неповнолітньому потерпілому моральні страждання. Отже протиправними діями обвинуваченого йому завдано моральну шкоду, що виразилася у сильному нервовому стресі, душевних страждання і переживаннях, яку він оцінює у 8 000 грн.

Виходячи з принципів розумності та справедливості, встановлених судом глибини фізичних та душевних страждань неповнолітнього потерпілого, характеру вимушених змін у його житті, а також тяжкості кримінального правопорушення, ступеня винуватості особи, похилого віку та характеру дій особи, яка завдала моральну шкоду, її поведінки після вчинення кримінального правопорушення і завдання шкоди, заявлений цивільний позов представника в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 в частині стягнення завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди слід задовольнити повністю та стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого завдану кримінальним правопорушенням моральну шкоду в розмірі 8 000 грн.

Відповідно до договору №48 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 03 грудня 2020 року з додатком №1, укладеного між адвокатом Москалюк О.О. та законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 ОСОБА_3 , актами наданих відповідно до вказаного договору юридичних (професійних правничих) послуг №1 від 26 січня 2021 на суму до оплати 3 600 грн, №2 від 28 січня 2021 року на суму до оплати 1 000 грн, №3 від 24 березня 2021 року на суму до оплати 1 750 грн, №4 від 05 травня 2021 року на суму до оплати 2100 грн, №5 від 05 липня 2021 року на суму до оплати 1925 грн, №6 від 20 липня 2021 року на суму до оплати 1000 грн; квитанціями про перерахування грошових коштів законним представником ОСОБА_3 адвокату Москалюк О.О. від 26.01.2021 про оплату суми 3 600 грн, від 22.03.2021 про оплату суми 1400 грн, від 02.02.2021 про оплату суми 1000 грн, від 23.04.2021 про оплату суми 350 грн, від 27.04.2021 про оплату суми 2100 грн; від 07.05.2021 про оплату суми 2100 грн; від 05.07.2021 про оплату суми 825 грн., загальна сума процесуальних витрат потерпілого на правову допомогу становить 11 375 грн (арк. 31-35, 65, 66, 81, 82, 100, 141, 154).

Процесуальні витрати на правову допомогу відповідно до положень ч. 1 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 .

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 368, 370 КПК України, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн (одна тисяча сімсот гривень).

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення завданої кримінальним правопорушенням майнової і моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завдану кримінальним правопорушенням майнову шкоду в розмірі 848 грн. (вісімсот сорок вісім гривень) та моральну шкоду в розмірі 8 000 грн (вісім тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 процесуальні витрати на правову допомогу в розмірі 11 375 грн (одинадцять тисяч триста сімдесят п`ять гривень).

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Шацький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя /підпис/ Н.В.Жевнєрова Згідно з оригіналом Суддя Шацького районного суду Волинської області Н.В.Жевнєрова