Ухвала суду № 98749423, 03.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

03.08.2021Справа № 910/12194/21

Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до 1. Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Діалог плюс», що діє від свого імені, але в інтересах і за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд прямих інвестицій» «Перспективна нерухомість» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 7-Б, оф. 43) про визнання недійсним договору в частині,-

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2021 року до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 (позивач) надійшла позовна заява б/н від 27.07.2021 року до Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Діалог плюс», що діє від свого імені, але в інтересах і за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд прямих інвестицій» «Перспективна нерухомість» (відповідач-2) про визнання недійсним договору в частині, у якій викладені позовні вимоги, щоб у судовому порядку:

- визнати недійсним договір процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року, укладений між АТЗТ «Енергополь-Україна» та ТОВ «Компанія з управління активами «Діалог плюс», в частині:

- додаткової угоди № 5 від 23.11.2010 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 7 від 17.03.2011 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 10 від 16.05.2011 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 11 від 01.06.2011 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 12 від 30.06.2011 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 13 від 08.07.2011 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 14 від 02.08.2011 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 15 від 22.08.2011 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 16 від 05.09.2011 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 17 від 16.09.2011 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 18 від 31.12.2012 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 19 від 01.10.2013 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 21 від 01.12.2015 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 22 від 01.03.2016 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 23 від 25.07.2018 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 24 від 29.03.2019 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 25 від 01.04.2019 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року;

- додаткової угоди № 26 від 27.12.2019 року до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані додаткові угоди до договору процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року, укладені директором ПАТ «Енергополь-Україна» з перевищенням повноважень, що є підставою для визнання їх недійсними на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Згідно зі ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, а саме юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем не вказано власного поштового індексу.

З позовної заяви вбачається, що позивач визначив відповідачем-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Діалог плюс», що діє від свого імені, але в інтересах і за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд прямих інвестицій» «Перспективна нерухомість» (ідентифікаційний код 35829159).

Проте, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за вказаним позивачем ідентифікаційним кодом відповідача-2 (35829159) у розділі «Найменування юридичної особи» зазначено - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Діалог плюс», місцезнаходження: 04201, м. Київ, вул. Кондратюка Юрія, 5.

З урахуванням викладеного, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність з вимогами ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначення повного та вірного найменування юридичної особи відповідача-2 на стадії подання позовної заяви до суду є обов`язком позивача, а не суду.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно з урахуванням викладеного у вказаній ухвалі вказати повне та вірне найменування юридичної особи відповідача-2, його юридичної адреси та ідентифікаційного коду та, відповідно, направити позовну заяву з додатками визначеному відповідачу.

Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття доказів як будь-яких даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються засобами доказування, передбаченими у частині другій цієї статті, зокрема, письмовими доказами.

За змістом частин першої, другої статті 91 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, які подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Отже, ГПК України, як процесуальним законом, не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма частини четвертої статті 91 ГПК України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України "Про стандартизацію".

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.

Пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003) визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації, який ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.

Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 року у справі № 910/8794/17.

Проте, додані до позовної заяви копії не містять на кожній сторінці не містить слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, керуючись ст. 162, ст. 164, ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву б/н від 27.07.2021 року ОСОБА_1 до 1. Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Діалог плюс», що діє від свого імені, але в інтересах і за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фонд прямих інвестицій» «Перспективна нерухомість» про визнання недійсним договору в частині - залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

3. Зобов`язати ОСОБА_1 у встановлений судом строк через відділ діловодства суду надати:

- письмову заяву, в якій вказати повне та вірне найменування юридичної особи відповідача-2, його місцезнаходження у відповідності до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- письмову заяву, в якій вказати поштовий індекс позивача;

- належним чином засвідчені копії додатків до позовної заяви, відповідно до 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата підписання: 03 серпня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Котков