Рішення № 98749310, 02.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.08.2021Справа № 910/7109/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаконт»

до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 179583,65 грн,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діаконт» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 179583,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Діаконт» та ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» було укладено Договір підряду №1/ЮУАЕС/1-123-11-19-05964 від 15.11.2019. На виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 153917,41 грн, що підтверджується актом приймання-передачі ТМЦ від 11.02.2020, технічним актом №1 від 14.02.2020 по Договору №1/ЮУАЕС/1-123-11-19-05964 від 15.11.2019 та актом №1 приймання виконаних робіт від 27.02.2020 за Договором №1-ЮУАЕС/1-123-11-19-05964 від 15.11.2019, проте відповідачем було порушено умови вказаного Договору в частині оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим, станом на 19.04.2021 утворилась заборгованість у розмірі 153917,41 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд, стягнути з відповідача суму вказаної заборгованості а також нарахованих відповідно до умов договору та норм чинного законодавства пеню в розмірі 10002,51 грн, інфляційні втрати в розмірі 11235,97 грн та 3% річних в розмірі 4427,76 грн.

Відповідач проти позову заперечував зазначаючи, що порушення строку оплати є наслідком настання кризової економічної ситуації як у ДП «НАЕК «Енергоатом», так і на ринку електроенергетики України в цілому, внаслідок введення нової моделі енергетичного ринку у червні 2019 року яку неможливо було спрогнозувати. Просив врахувати що відповідач не ухиляється від сплати основної заборгованості та звернути увагу про відсутність доказів щодо понесення позивачем збитків внаслідок порушення ДП «НАЕК «Енергоатом» договірних зобов`язань, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Також відповідачем надано власний розрахунок (контррозрахунок) 3% річних.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.11.2019 між Державним підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діаконт» (позивач, підрядник) було укладено Договір №1/ЮУАЕС від 15.11.2019 «Капітальний ремонт системи спеціальної телевізійної СТС-40М» відповідно до умов якого підрядник, в межах договірної ціни, на свій ризик власними силами і засобами, якісно і в установлений договором термін зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту системи спеціальної телевізійної СТС-40М (далі - обладнання), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи (розділ 1 договору).

У п. 3.1., 3.2. договору визначено, що договірна ціна за предметом цього договору встановлюється на підставі акцептованої замовником цінової пропозиції підрядника. Договірна ціна за предметом договору визначається кошторисом (Додаток №2 до договору) та згідно з Протоколом погодження договірної ціни (Додаток №3 до договору) складає 172162,26 грн, окрім того ПДВ (20%) 34432,45 грн. загальна суму договору - 206594,71 грн.

Відповідно до п. 3.3. договору вартість робіт визначена відповідно до кошторису підрядника, з наданням розшифровок за статтями витрат.

Згідно з п. 3.4. договору остаточна договірна ціна визначається, виходячи з фактично виконаних обсягів робіт та витрат за іншими статтями, врахованими у договірній ціні, які уточнюються на підставі наданих підрядником підтверджуючих документів у порядку, визначеному умовами договору, але не може перевищувати первинної ціни, заявленої у договорі.

Згідно з п. 5.5. договору датою завершення робіт за договором є дата підписання комісією технічного акту про приймання обладнання з ремонту. Технічний акт має бути оформлений сторонами протягом 10 робочих днів з дати отримання замовником письмового повідомлення від підрядника про те, що капітальний ремонт обладнання завершено.

Відповідно до п.п. 6.1.1., 6.1.2. договору замовник зобов`язаний приймати виконані роботи згідно з технічним актом та актом виконаних робіт. Своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи.

Згідно з п. 6.4.1. договору підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи.

Відповідно до п. 14.1.1., 14.1.2., 14.1.3. невід`ємною частиною цього договору є технічні вимоги (Додаток №1); кошторис (Додаток №2); протокол погодження договірної ціни (Додаток №3).

На виконання умов вищезазначеного договору 15.11.2019 між позивачем та відповідачем погоджено Технічні вимоги щодо капітального ремонту системи спеціальної телевізійної СТС-40М (Додаток №1 до договору), Кошторис (Додаток №2), Протокол погодження договірної ціни (Додаток №3).

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі Акта приймання-передачі ТМЦ від 11.02.2020 на виконання п. 5.4. договору позивачем передано, а відповідачем без жодних зауважень щодо строку та якості виконаних робіт прийнято обладнання після проведеного капітального ремонту, зокрема систему телевізійну СТС-40, інв. №12454408 у кількості 1 шт.

Копією Технічного Акта №1 по договору від 14.02.2020 підтверджується, що на виконання п. 5.4. договору позивачем було передано вищезазначений акт з поіменним переліком виконаних робіт, а відповідачем прийнято відповідний акт без будь-яких зауважень щодо кількості, якості та строку виконання робіт.

Актом №1 здачі-приймання виконаних робіт за договором підтверджується, що роботи з капітального ремонту системи спеціальної телевізійної СТС-40М виконані в повному обсязі, прийняті Замовником та задовольняють умовам договору №1/ЮУАЕС від 15.11.2019. Вартість виконаних робіт склала 153917,41 грн.

Матеріали справи містять копію Акта звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем відповідно до якого заборгованість останнього за спірним договором складає 153917,41 грн.

Позивачем було направлено відповідачу лист №668-20 від 21.12.2020 в якому ТОВ «Діаконт» зазначило про наявність у відповідача заборгованості по ряду укладених договорів, зокрема і по Договору №1/ЮУАЕС від 15.11.2019 «Капітальний ремонт системи спеціальної телевізійної СТС-40М», у зв`язку з чим просило погасити наявну заборгованість, яка за спірним договором складає 153917,41 грн.

У відповідь на вищезазначений лист відповідач листом №51/14 від 04.01.2021 повідомив, що частково погасив заборгованість по укладеним із ТОВ «Діаконт» договорами. Разом з тим, зазначив, що у зв`язку із неналежним виконанням ДП «Гарантований покупець» зобов`язань перед ДП «НАЕК «Енергоатом» в частині розрахунку за поставлену електричну енергію, внаслідок чого підприємство має фінансові проблеми. Окрім того, у вищезазначеному листі відповідач не заперечував факт наявності заборгованості перед позивачем у розмірі 153917,41 грн та зазначив, що відповідна заборгованість буду погашена у разі поліпшення ситуації на ринку електроенергії.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Так матеріалами справи підтверджується факт прийняття відповідачем обумовлених договором робіт, про що сторони підписали Акт приймання-передачі ТМЦ від 11.02.2020, Технічний акт №1 від 14.02.2020 та Акт №1 здачі-приймання виконаних робіт за договором від 27.02.2020.

Пунктом 4.1. договору визначено, що підставою для розрахунків сторін є двосторонній акт виконаних робіт підписаний уповноваженими представниками замовника і підрядника.

Відповідно до п. 4.2. договору розрахунки з підрядником за виконані роботи здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 45 банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Проте, відповідач, всупереч умов укладеного між сторонами договору не здійснив оплату виконаних робіт, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 153917,41 грн. Крім того вказана заборгованість не заперечується відповідачем.

За таких обставин, враховуючи що долученими до матеріалів справи доказами позивачем доведено факт виконання ним обумовлених договором робіт та прийняття їх відповідачем, а відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження погашення заборгованості яка виникла внаслідок прострочення ним здійснення оплати за спірним договором, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог ТОВ «Діаконт» про стягнення основної суми боргу в розмірі 153917,41 грн.

Стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 11235,97 грн та трьох відсотків річних в сумі 4427,76 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних, судом встановлено, що відповідний розрахунок містить арифметичні помилки.

Здійснивши власний розрахунок суми 3% що підлягає стягненню з відповідача за несвоєчасне виконання зобов`язання, яке відповідає вимогам чинного законодавства, судом встановлено, що вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 4419,43 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що наданий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства та є арифметично вірним, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 10002,51 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 9.3. договору сторони погодили, що за порушення термінів оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 7% від суми простроченого платежу.

Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання своїх зобов`язань за вказаним договором в частині своєчасного виконання зобов`язань по сплаті обумовлених виконаних позивачем робіт, що є підставами для стягнення з відповідача пені, вимоги позивача в цій частині є законними та обґрунтованими.

В той же час, за приписами ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що долучений до матеріалів справи розрахунок заявленої до стягнення пені містить арифметичні помилки.

Здійснивши власний розрахунок, який відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору, є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 9975,19 грн.

В свою чергу у відзиві на позовну заяву відповідач просив врахувати його ступінь вини у простроченні виконання зобов`язання, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом наведених норм зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе її зменшення.

Тобто, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Разом з тим, заявлені позивачем до стягнення 3% річних та інфляційні втрати передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України мають компенсаційний, а не штрафний характер. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, заявлені до стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційні витрати, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а тому суд позбавлений можливості зменшити розмір заявлених до відповідача вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, як і не подано жодних доказів на підтвердження погашення заборгованості.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, місто Київ, вул. Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаконт» (08170, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Віта-Поштова, вул. Набережна, буд. 33; ідентифікаційний код 33870520) 153917 (триста тридцять шість тисяч сімсот шістдесят чотири) грн 41 коп. заборгованості, 9975 (тридцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн 19 коп. пені, 11235 (одинадцять тисяч двісті тридцять п`ять) грн 97 коп. інфляційних втрат, 4419 (чотири тисячі чотириста дев`ятнадцять) грн 43 коп. трьох відсотків річних, а також 2693 (дві тисячі шістсот дев`яносто три) грн. 22 коп. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання: 02.08.2021.

Суддя Я.В. Маринченко