Рішення № 98748754, 23.07.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2021 р. Cправа №902/70/21

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Примак Тетяни Григорівни, м.Вінниця

до Державного реєстратора Літинської селищної ради Морозюк Наталії Анатоліївни, смт Літин Вінницької області

до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, м.Вінниця

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійські інвестиції"

про скасування записів про право власності та поновлення державної реєстрації земельної ділянки

за участю представників сторін:

позивача: Турченка Є.І.,

відповідача (Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області): Чорного Р.О.

Представник відповідача (Державного реєстратора Літинської селищної ради Морозюк Наталії Анатоліївни) та третьої особи в судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ :

25.01.2021 на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Примак Тетяни Григорівни з наступними позовними вимогами до Державного реєстратора Літинської селищної ради Морозюк Наталії Анатоліївни:

1. Скасувати записи про право власності №35727459 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:02:010:0276 та №35727759 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:02:010:0277.

2. Скасувати рішення про закриття розділу Державного реєстру прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:010:0107.

Окрім того, в позовній заяві також заявлені вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, а саме:

1. Скасувати у Поземельних книгах на земельні ділянки з кадастровими номерами 0520655900:02:010:0276 та 0520655900:02:010:0277 записи про державну реєстрацію таких земельних ділянок, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про їх скасування.

2. Поновити у Поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:02:010:0107 запис державну реєстрацію цієї земельної ділянки, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Ухвалою суду від 18.02.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/70/21, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

25.05.2021 судом постановлено ухвалу (із занесенням до протоколу судового засідання) про закриття підготовчого провадження у справі та призначення до розгляду по суті.

За результатами судового засідання, 14.07.2021, судом постановлено ухвалу (із занесенням до протоколу судового засідання) про оголошення перерви під час його проведення на 23.07.2021.

23.07.2021 представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог "без зміни підстав та предмету позову". Просив ухвалити рішення до державного реєстратора Літинської селищної ради Морозюк Наталії Анатоліївни, яким:

"1. Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0276 та земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0277.

2. Скасувати рішення державного реєстратора про закриття розділу у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0107."

На визначену судом дату (23.07.2021) з`явились представники позивача та відповідача (Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області). Відповідач (державний реєстратор Літинської селищної ради Морозюк Натілія Анатоліївна), а також третя особа (ТОВ "Таврійські інвестиції") не забезпечили явку уповноважених представників в судове засідання, хоча про місце, дату та час його проведення останні повідомлені належним чином, шляхом направлення відповідних телеграм.

Вказаний вид повідомлення узгоджується із приписами ч.6 ст.120 ГПК України відповідно до яких суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від сторін та третьої особи щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що учасники справи належним чином повідомлені про дане судове засідання. Неявка останніх є підставою до розгляду справи за їх відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Таким чином, під час судового засідання, 23.07.2021, представник позивача підтримав позовні вимоги із врахуванням заяви про уточнення їх змісту та просив суд їх задовольнити. При цьому представник позивача просить суд залишити позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області без розгляду, оскільки вони є передчасними.

Під час розгляду вказаної заяви суд враховує наступне.

Відповідно до ст.42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Як слідує із даної норми, вказане право позивача є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі сторін у справі. Водночас, положення ст.226 Господарського процесуального кодексу України не є диспозитивними та передбачають обов`язок суду залишити позов без розгляду з підстав вказаних у частині 1 цієї статті.

Враховуючи волевиявлення представника позивача суд залишає без розгляду наступні вимоги:

1. Скасувати у Поземельних книгах на земельні ділянки з кадастровими номерами 0520655900:02:010:0276 та 0520655900:02:010:0277 записи про державну реєстрацію таких земельних ділянок, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про їх скасування.

2. Поновити у Поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:02:010:0107 запис державну реєстрацію цієї земельної ділянки, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

З огляду на викладене, предметом розгляду є вимоги позивача до Державного реєстратора Літинської селищної ради Морозюк Наталії Анатоліївни:

1. Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0276 та земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0277.

2. Скасувати рішення державного реєстратора про закриття розділу у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0107.

В судовому засіданні представник відповідача 2 зазначив, що оскільки до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області не залишилось позовних вимог, відносно задоволення решти позовних вимог покладається на розсуд суду.

Після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати та орієнтовний час повернення.

Повернувшись з нарадчої кімнати, 23.07.2021, суд долучив до матеріалів справи вступну та резолютивну частини рішення.

Таким чином, розглянувши матеріали господарської справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

14.05.2008, за підписом начальника Управління земельних ресурсів у Вінницькому районі, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.01.2008 за №33 виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №265675, відповідно до якого ФОП Примак Тетяна Григорівна є власником земельної ділянки площею 1,4747 га, яка розташована у АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - для комерційних потреб. Даний акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010855900305.

На вказаній земельній ділянці, якій присвоєно кадастровий номер: 0520655900:02:010:0107 знаходиться майновий комплекс, об`єкт нежитлової нерухомості який, як свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, належить ОСОБА_1 .

15.01.2020 державним реєстратором Кудлаївської сільської ради Козловським Миколою Сергійовичем прийнято рішення, на підставі якого в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №35111849 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:010:0107, при цьому власником зареєстровано ТОВ "Таврійські Інвестиції".

За заявою ТОВ "Таврійські Інвестиції" Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області здійснено поділ вказаної земельної ділянки на дві окремі земельні ділянки за кадастровими номерами 0520655900:02:010:0276 та 0520655900:02:010:0277.

Реєстрація права власності на новостворені земельні ділянки здійснена державним реєстратором Літинської селищної ради Морозюк Н.А. Як результат, 28.02.2020 державним реєстратором Морозюк Н.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені записи про право власності ТОВ "Таврійські інвестиції" №35727459 на земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0276 та №35727759 на земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0277.

В подальшому, позивач, вважаючи проведені реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:010:0107 незаконними, подав скаргу до Міністерства юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" №737/5 від 02.03.2020, скаргу задоволено та скасовано рішення від 05.02.2020 за №50985413 та рішення від 15.01.2020 за №37965002, на підставі яких в Державний реєстр прав внесені записи про право власності №№ 35347244, 35347352, 35111849, прийняті державним реєстратором Кудлаївської сільської ради Немирівського районну Вінницької області Козловським Миколою Сергійовичем; обов`язок щодо скасування зазначених реєстраційних дій покладено на Департамент нотаріату та державної реєстрації.

Разом з тим, листом "Щодо виконання наказу" №10871/П-4667/19.1.2 від 04.03.2020 Міністерство юстиції України повідомило про неможливість виконання вказаного наказу в частині скасування рішення від 15.01.2020 за №37965002 по земельній ділянці за кадастровим номером 0520655900:02:010:0107 у зв`язку із наявністю в Державному реєстрі прав відомостей про закриття розділу на вищевказану земельну ділянку. Закриття вищевказаного розділу відбулося на підставі рішення про закриття розділу та реєстраційної справи (поділ об`єкта нерухомого майна) №5139222 від 28.02.2020, що було підставою поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:010:0107 на два самостійних об`єкти нерухомого майна, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 0520655900:02:010:0277 та земельна ділянка з кадастровим номером 0520655900:02:010:0276.

Одночасно Міністерство юстиції України зазначило, що відповідно до п.60 порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012, запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Таким чином, позивач, вважаючи, що дії державного реєстратора Морозюк Н.А. фактично унеможливили скасування незаконних дій державного реєстратора Козловського М.С. звернувся до суду за даним позовом.

Враховуючи встановлені обставини суд зважає на наступне.

У відповідності до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.1 ст.316, ч.ч. 1, 2 ст.319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 статті 1 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно до статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Приписами п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державній реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження, зокрема, на земельні ділянки.

Під час розгляду позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0276 та земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0277 до предмета дослідження відноситься питання набуття ТОВ "Таврійські інвестиції" права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:02:010:0107, з якої і сформовано зазначені вище земельні ділянки шляхом її поділу за заявою останнього.

Як зазначалось вище, 15.01.2020 державним реєстратором Кудлаївської сільської ради Козловським Миколою Сергійовичем прийнято рішення, на підставі якого в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №35111849 щодо вказаної земельної ділянки із реєстрацією її власника - ТОВ "Таврійські Інвестиції".

Водночас суд зауважує, що Міністерством юстиції України наказом №737/5 від 02.03.2020 скасовано рішення №37965002 від 15.01.2020, прийняте державним реєстратором Козловським М.С., на підставі якого у Державному реєстрі прав внесено вказаний запис про право власності №35111849 за ТОВ "Таврійські інвестиції" відносно земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:010:0107. Даний наказ прийнято на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 27.02.2020.

Так, рішення Колегії, з-поміж іншого, обґрунтовано наступним:

"7. Також, аналізуючи відомості Державного реєстру прав Колегією встановлено порушення в процедурі здійснення державної реєстрації, а саме була прийнята одна заява та рішення для проведення подвійної реєстрації права власності, чим порушено вимоги частини 4 ст.3 Закону.

8. Аналізуючи документи додані до заяви, державним реєстратором Козловським М.С. не була звернута увага про необхідність встановлення відповідності вимог до документів, що подаються для державної реєстрації прав, які встановлені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, чим порушено частину 1 статті 22 Закону.

9. Норма, щодо обов`язкового викладення акту прийому-передачі майна на спеціальних бланках нотаріальних документів почала діяти з 02.11.2019 року, проте державним реєстратором Козловським М.С. проведені реєстраційні дії, зокрема на підставі поданого акту прийому - передачі майна від 01.08.2019, викладеному на спеціальному бланку нотаріальних документів.

10. Оскільки рішення від 05.02.2020 № 50985413, від 15.01.2020 № 3796500 прийняті державним реєстратором Козловським М.В. з порушенням вимог статі 3, 18, 24 Закону, вищезазначені рішення підлягають скасуванню."

Надаючи оцінку вказаній обставині суд зважає на наступне.

Відповідно до пункту 8 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2018 за №1128 (далі по тексту також Порядок №1128) під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Таким чином, на етапі розгляду скарги по суті комісії з питань розгляду скарг здійснює перевірку оскаржуваного рішення державного реєстратора, обґрунтованість та правомірність прийнятих ним рішень та вчинених дій, тобто розглядає порушені у скарзі питання.

Положення ч.6 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачають, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором.

Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються (ч. 7 ст. 37 З.У. "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

З викладеного слідує, що наказ Міністерства юстиції України №737/5 від 02.03.2020, в тому числі в частині скасування рішення №37965002 від 15.01.2020, на підставі якого в Державному реєстрі прав внесено запис про право власності №35111849 за ТОВ "Таврійські інвестиції" відносно земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:010:0107 підлягає виконанню шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Поряд з тим, як зазначалося вище, рішення Міністерства юстиції України не виконано через наявність в Державному реєстрі прав відомостей про закриття розділу на вищевказану земельну ділянку у зв`язку із поділом об`єкта нерухомого майна, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:02:010:0277 та земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:02:010:0276.

Відносно вказаних новостворених земельних ділянок, 28.02.2020 державним реєстратором Морозюк Н.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені записи про право власності №35727459 на земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0276 та №35727759 на земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0277.

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №П-4/0-0.20-499/135-20 від 15.05.2020 слідує, що державна реєстрація вказаних земельних ділянок здійснена на підставі заяв про державну реєстрацію та технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок ТОВ "Таврійські Інвестиції" для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для комерційних потреб) на території смт Стрижавка, вул.Будівельна, 1, Вінницький район, Вінницька область.

В додаток до відзиву на позовну заву відповідачем-2 долучено копію Технічної документації із землеустрою щодо поділу чи об`єднання земельних ділянок ТОВ "Таврійські інвестиції" (а.с.113- 172).

Так, відповідно до змісту Пояснювальної записки підставою для проведення робіт по створенню технічної документації щодо складання документів, що посвічують право власності в зв`язку з поділом на земельну ділянку яка перебуває в приватній власності ТОВ "Таврійські інвестиції" для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для комерційних потреб) смт Стрижавка, вул.Будівельна, 1, Вінницький район, Вінницька область є:

а) Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.01.2020. Номер запису про право власності: 35111849;

б) договір з ТОВ "Таврійські інвестиції";

в) заява на поділ.

З викладеного слідує, що поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:010:0107 було проведено на підставі заяви ТОВ "Таврійські інвестиції" реєстрацію право власності якого, відносно даної земельної ділянки, скасовано наказом Міністерства юстиції України №737/5 від 02.03.2020.

При цьому відповідно до положення ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, суд констатує, що ТОВ "Таврійські інвестиції" не набуло право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:02:010:0107, що виключає можливість реалізації останнім права розпорядження даною земельною ділянкою, в тому числі здійснення її поділу та подальшого набуття права власності на новостворені земельні ділянки.

Вказаний висновок суду обумовлений наступним.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

З викладеного слідує, що державна реєстрації прав здійснюється державним реєстратором на підставі відповідних правовстановлюючих документів.

Як слідує з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно щодо об`єкта нерухомого майна запис про право власності / довірчої власності №35727759 відносно новоствореної земельної ділянки з кадастровим номером: 0520655900:02:010:0277 та запис про право власності / довірчої власності №35727459 відносно новоствореної земельної ділянки з кадастровим номером: 0520655900:02:010:0276 були здійснені на підставі наступних документів: технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, серія та номер: б/н, виданий 10.02.2020, видавник: ПП ЦЕП "Сервіс - Центр", витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-0518598072020, виданий 10.02.2020, видавник: Відділ у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Судом досліджено матеріали Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та встановлено відсутність буд-яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відносно якої здійснювався поділ, та на підставі яких у ТОВ "Таврійські інвестиції" виникло право власності на неї. Зазначене також відображено у пункті 15 змісту Технічної документації (а.с.115).

Також суд, з метою з`ясування викладених обставин, ухвалами від 18.02.2021 та від 27.04.2021 зобов`язав відповідача (Державного реєстратора Літинської селищної ради Морозюк Наталії Анатоліївни) надати суду письмові пояснення з підтверджуючими доказами щодо підстав внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про право власності №35727459 на земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0276 та №35727759 на земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0277. При цьому третю особу (ТОВ "Таврійські інвестиції") було зобов`язано надати суду письмові пояснення з підтверджуючими доказами щодо наявності права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0107, а також щодо підстав її поділу на дві окремі земельні ділянки за кадастровими номерами 0520655900:02:010:0276 та 0520655900:02:010:0277 (якщо такі обставини мають місце).

Поряд з тим, вказані вимоги ухвал суду відповідачем - 1 та третьою особою залишилися не виконаними. Пояснень причин не виконання вимог суду останніми не надано.

Так, відповідно до ч.10 ст.81 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право власності ТОВ "Таврійські інвестиції" на земельні ділянки з кадастровими номерами: 0520655900:02:010:0276 та 0520655900:02:010:0277 ґрунтується лише на відомостях, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та які в подальшому скасовані наказом Міністерства юстиції України №737/5 від 02.03.2020.

Поряд з тим, в такий спосіб, ототожнювати факт набуття права власності з фактом його реєстрації, а тим більше тлумачити факт реєстрації як підставу виникнення такого права є юридичною помилкою, намаганням підмінити поняття причини та наслідку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:010:0107, яка в подальшому була поділена на дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами: 0520655900:02:010:0276 та 0520655900:02:010:0277 є фізична особа-підприємець Примак Тетяна Григорівна. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про припинення права власності останньої на вказану земельну ділянку.

Положення частини 1 статті 79-1 Земельного кодексу України визначають, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

При цьому відповідно до частини 2 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (ч.4-6 ст. 79-1 Земельного кодексу України).

Відповідно до пункту й) частини 2 статті 25 Закону України "Про землеустрій" одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі (частина 1 статті 26 Закону України "Про землеустрій").

Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" визначено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 31 Закону України "Про землеустрій" зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цього Закону може бути розробником документації із землеустрою, за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою (ч. 1). Погодження та затвердження змін до документації із землеустрою здійснюються в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою (ч. 2).

За змістом частини 12 статті 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погоджується: у разі якщо поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; у разі поділу, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, - заставодержателем; у разі поділу, об`єднання власником земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - землекористувачем. Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок затверджується замовником.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

За змістом пункту 49 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 №1051, Поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об`єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107 - 137 цього Порядку.

Згідно з пунктом 136 цього Порядку відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою вносяться на підставі заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, яка утворилася в результаті такого поділу чи об`єднання, шляхом здійснення Державним кадастровим реєстратором таких дій:

1) скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги відповідно до пункту 60 цього Порядку із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

2) здійснення державної реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи об`єднання, згідно з пунктами 107 - 111 і 113 цього Порядку;

3) внесення до Поземельної книги на земельну ділянку, сформовану в результаті поділу чи об`єднання земельних ділянок, запису про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованого кадастрового номера земельної ділянки шляхом: проставлення на титульному аркуші Поземельної книги в паперовій формі позначки про утворення земельної ділянки в результаті поділу чи об`єднання за формою згідно з додатком 28, в якій зазначаються скасований кадастровий номер земельної ділянки, підстава для поділу чи об`єднання земельної ділянки, дата такого поділу чи об`єднання, відомості про Державного кадастрового реєстратора, який зробив позначку;

Одночасно варто зауважити, що підстави припинення права власності на земельну ділянку визначено положенням ст. 140 Земельного кодексу України, зокрема такими підставами є:

а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;

в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

д) конфіскація за рішенням суду;

е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Таким чином зміст зазначених норм права вказують на те, що у разі поділу земельної ділянки змінюються межі, площа та кадастровий номер цієї земельної ділянки, проте обсяг прав попереднього землевласника, набутих на таку земельну ділянку у встановленому законом порядку не змінюється у зв`язку з чим зміна кадастрового номера, здійснена з дотриманням вищенаведених норм закону, не є правовою підставою, передбаченою положеннями статті 140 Земельного кодексу України для, припинення права власності земельною ділянкою.

За приписами частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, зважаючи на те, що ТОВ "Таврійські інвестиції" зареєструвало право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 0520655900:02:010:0276 та 0520655900:02:010:0277, які як встановлено вище були утворені шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:010:0107, що належить позивачу, відновити становище, яке існувало до порушення, на переконання суду, можливо лише в порядку статті 16 Цивільного кодексу України, шляхом скасування проведеної державної реєстрації прав власності на новостворені земельні ділянки.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0276 та земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0277 задовольнити.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора про закриття розділу у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0107 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.10 ст.24 Закону України "Про державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Законом встановлено виключний перелік підстав, за яких державна реєстрація земельної ділянки може бути скасована.

Відповідно до п.114 Порядку ведення державного земельного кадастру, відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Згідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про державний земельний кадастр", у разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.

Водночас відповідно до положення п.2 ч.1 ст.14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі поділу, об`єднання об`єктів нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна.

У разі наявності в Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об`єкт нерухомого майна в результаті допущення технічної помилки закривається розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, відкриті пізніше.

Закритий розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа не підлягають поновленню. У разі скасування рішення державного реєстратора про закриття розділу Державного реєстру прав на об`єкт нерухомого майна відкривається новий розділ та формується нова реєстраційна справа відповідно до цього Закону.

При цьому як зазначалось вище, поділ земельної ділянки можливий лише за наявності відповідного волевиявлення землевласника, тобто в даному випадку поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:010:0107 був проведений за відсутності такого волевиявлення.

Зазначене виключає можливість поділу спірної земельної ділянки та відповідно закриття розділу у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0107.

Згідно ст. 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Статтею 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" врегульовано підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про держаний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Стаття 24 Закону України "Про держаний земельний кадастр" встановлює, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Відповідно до статті 6 "Про Державний земельний кадастр" ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин; внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюється державним кадастровим реєстратором.

Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування державним кадастровим реєстратором Держгеокадастру та його територіальних органів.

Пунктом 60-62 Порядку ведення Державного земельного кадастру визначено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою. Державний кадастровий реєстратор письмово повідомляє протягом трьох робочих днів особу, на яку зареєстрована земельна ділянка, про скасування (поновлення) запису за формою згідно з додатком 10.

Відповідно до ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до пункту б) частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що відновити стан земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:010:0107, який існував до порушення прав позивача на володіння нею, можливо шляхом скасування рішення державного реєстратора про закриття розділу у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на вказану земельну ділянку.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача у зв`язку із чим, позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись п.5 ч.1 ст.226, ст.ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Фізичної особи-підприємця Примак Тетяни Григорівни від 23.07.2021 задовольнити.

2. Залишити без розгляду наступні позовні вимоги:

"1. Скасувати у Поземельних книгах на земельні ділянки з кадастровими номерами 0520655900:02:010:0276 та 0520655900:02:010:0277 записи про державну реєстрацію таких земельних ділянок, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про їх скасування.

2. Поновити у Поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:02:010:0107 запис державну реєстрацію цієї земельної ділянки, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру."

3. Позов задовольнити.

4. Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0276 та земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0277.

5. Скасування рішення державного реєстратора про закриття розділу у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на земельну ділянку за кадастровим номером 0520655900:02:010:0107.

6. Копію рішення суду надіслати згідно переліку рекомендованими листами та на наступні електронні адреси учасників справи: представнику позивача (ukreurolex.advokat@gmail.com та 2831712357@court.gov.ua), відповідачу - 1 (litin.otg@gmail.com), відповідачу - 2 (vinnytsia@land.gov.ua).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 02 серпня 2021 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - третій особі (Немирівське шосе, 82, м.Вінниця, 21034)