Рішення № 98745116, 19.07.2021, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Номер провадження 2-а/676/60/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м УК Р А Ї Н И

19 липня 2021 року. м. Кам`янець- Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Семенюк В.В.

за участю секретаря судового засідання - Стецюк-Стебницької Н.С.

справа № 676/4009/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №853412 від 29.06.2021 року.

Позивачка , обґрунтовуючи позовні вимоги , вказує, що 29.06.2021 року інспектором ВРПП Кам`янець-Подільського районного управління поліції Віктором Паранюком було винесено Постанову серії БАА № 853412 про те, що вона 29.06.2021 року у м. Кам`янці-Подільському Хмельницької області по проспекту Грушевського,5, керуючи траспортним засобом, не подала сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушила ПДР України та скоїла правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП і було накладено штраф в розмірі 510,00 грн.

Вважає, що п.9.2 ПДР України - водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом перемиканням світла фар, вона не порушувала, оскільки світловий покажчик повороту був увімкнений та відключився автоматично після завершення нею маневру.

Вважає оскаржувану постанову , винесену з порушенням її прав та діючого законодавства, незаконною та не обґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідач звернувся до суду із відзивом, в якому просить у позові відмовити, оскільки вважає, що позивачка порушила ПДР та не подала сигнал світловим покажчиком повороту перед перестроюванням, тому інспектор, в межах своїх повноважень, притягнув позивачку до адмінвідповідальності.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з заявою про розгляд справи у її відсутності , позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити, також просить стягнути судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору.

Відповідач, представник Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про день слухання справи повістками. Суд розглядає справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу

не здійснюється відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України .

Дослідивши матеріали справи в цілому, суд встановив наступне .

Із матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення полягало

в тому, що ОСОБА_1 29.06.2021 року у м. Кам`янці-Подільському Хмельницької області по проспекту Грушевського,5, керуючи траспортним засобом, не подала сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушила п.9.2 ПДР та скоїла правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

На місці інспектором ВРПП Кам`янець-Подільського районного управління поліції Віктором Паранюком було винесено Постанову серії БАА № 853412 від 29.06.2021 року та накладено на ОСОБА_1 штраф в розмірі 510,00 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП.

Диспозиція ч.2 ст. 122 КУпАП передбачає порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Позивач вважає, що вимоги, що п.9.2 ПДР України - водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом перемиканням світла фар, вона не порушувала, оскільки світловий покажчик повороту був увімкнений та відключився автоматично після завершення нею маневру.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті (протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції), уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Зазначені норми права вказують на те , що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП виноситься на місці вчинення правопорушення. У такому випадку не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами , встановленими розділом IV КУпАП.

Таким чином , за наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та притягнення до відповідальності на місці вчинення правопорушення , не передбачено складання працівниками органів і підрозділів Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення , надання особі строку для підготовки до розгляду справи , розгляд будь-яких клопотань , у т.ч. щодо забезпечення участі захисника під час винесення постанови.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у справі

№ 753/4366/17 від 17.05.2018 року.

Не спростовує здійсненого позивачем адміністративного правопорушення факт не надання йому під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху роз`яснень , передбачених положеннями статей КУпАП. Ці недоліки не можуть бути підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, якщо особа винувата у адмінправопорушенні.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В ст.7 КУпАП вказано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа), а поліцейський, який виносив оскаржувану постанову є саме такою особою, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, одним із принципів, яким має відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень має уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, має бути мотивованим.

Тому, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суб`єкт владних повноважень, яким є поліцейський, зобов`язаний системно застосовувати положення законодавства та конкретних обставин кожної справи.

Стаття 280 КупАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правоопрушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальнсть Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватись відповідними доказами, невичерпний перелік яких наведений у ст. 251 Кодексу.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 року у справі № 295/3099/17, від 13.02.2020 року у справі № 524/9716/16-а, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі адмінстративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, тому у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Встановлено, що відеофіксація вказаного правопорушення не здійснювалась, що підтверджується відсутністю запису у графі «до постанови додається».

Таким чином, оскільки позивач стверджує, що зазначеного у постанові правопорушення не скоював, а відповідач не надав суду належних та допустимих доказів адміністративного правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно притягнув позивача до адмінвідповідальності і наклав на нього штраф за ч.2 ст.122 КУпАП, що є прямим порушенням принципу законності, встановленого ст.7 КУпАП, а тому винесена постанова підлягає скасуванню, а позов ОСОБА_1 - задоволенню.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області судовий збір в розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 72-77, 241-245, 286 КАС України,

ст. ст. ч.2.ст.122,, 251, 276, 283, 284, 287-289 КУпАП України, ЗУ "Про національну поліцію",

суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №853412 від 29.06.2021 року за ч.2 ст.122 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення - задовольнити.

Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №853412 від 29.06.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження по адміністративній справі - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області ( м. Хмельницький вул. Зарічанська, 7 , код ЄДРПОУ: 40108824) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати, а

саме : сплачений судовий збір в розмірі 454,00 грн.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду: Семенюк В.В