Рішення № 98744569, 27.07.2021, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1369/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Будз М.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради Тернопільської області (об`єднана територіальна громада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Теребовлянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Теребовлянської міської ради Тернопільської області (об`єднана територіальна громада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Теребовлянська державна нотаріальна контора, у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог, вказує на те, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належав дідові позивача ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів вказаний житловий будинок з надвірними будівлями позивачу. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, зокрема на житловий будинок. Позивач звернулась із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, але нотаріус Теребовлянської державної нотаріальної контори відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Враховуючи вказані обставини, позивач звернулась до суду для визнання за нею права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 за рішенням суду.

Ухвалою суду від 07 липня 2021 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 27 липня 2021 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, у позовній заяві вказала про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача Теребовлянської міської ради Тернопільської області (об`єднана територіальна громада) в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Представник Теребовлянської державної нотаріальної контори Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог частини третьої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За вказаних обставин, на підставі частини другоїстатті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно копії довідки Теребовлянського бюро технічної інвентаризації за № 117 від 31 березня 2021 року, власником житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , однак право власності не зареєстроване (а.с.9).

Відповідно до довідки від 27 липня 2021 року № 09-04/18/200, виданої Теребовлянською міською радою Тернопільської області, житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 відноситься до колгоспного двору. ОСОБА_2 зареєстрований та проживав у даному будинку до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім ОСОБА_2 в будинку була зареєстрована внучка ОСОБА_1 , яка проживає та зареєстрована в будинку і на даний час.

Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 від 31 березня 2021 року, виданого Теребовлянським бюро технічної інвентаризації, замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 . (а.с.6-8).

Відповідно до копії висновку про вартість майна житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 станом на 22 квітня 2021 року становить 32040 грн 00 коп.(а.с.10).

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності положення статей 17, 18 Закону Про власність щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею четвертою Постанови Верховної Ради України Про введення в дію Закону України Про власність загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Статус майна колгоспного двору був врегульований статтями 120-126 ЦК УPCP 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно частини другої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належав до суспільної групи колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_2 , інших членів колгоспного двору немає.

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності всіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відтак, ОСОБА_2 належав житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

16 січня 2020 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений старостою с.Романівка Тернопільського району Тернопільської області, яким заповів належний йому на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1 , а приналежну йому на праві приватної власності земельну ділянку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Романівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області в користь ОСОБА_3 (а.с.4).

Заповіт від 16 січня 2020 року на день смерті ОСОБА_2 не змінювався і не скасовувався.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04 травня 2020 року, виданого Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Романівка, Теребовлянського району, Тернопільської області (а.с.5).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, зокрема і на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину, так як постійно проживала з спадкодавцем на час відкриття спадщини та подала заяву до нотаріуса.

14 травня 2020 року була заведена спадкова справа за №97, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Вказане підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої державним нотаріусом Теребовлянської державної нотаріальної контори за № 705/02-14 від 14 червня 2021 року (а.с. 11).

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої Теребовлянською державною нотаріальною конторою за № 705/02-14 від 14 червня 2021 року слідує, що при розгляді документів відсутнє та не зареєстровано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.11)

Оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до правовідносин щодо спадкування після його смерті застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України) 2003 року.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до частини першої статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1270ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Однак, позивач не може отримати свідоцтво про прийняття спадщини, за заповітом, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок, тому право позивача має бути захищено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.

За умовами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З приписів частини 1 статті 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Пунктом 1 частиною 2 статті 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи вищенаведене, визнання позову відповідачем, а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивач не може реалізувати своїх спадкових прав, а тому її право підлягає судовому захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 4, 12, 200, 247, 265, 354 ЦПК України, статтями 15, 16, 392, 1216, 1217, 1218,1223,1233, 1268, 1270 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради Тернопільської області (об`єднана територіальна громада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Теребовлянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: Теребовлянська міська рада Тернопільської області (об`єднана територіальна громада), код ЄДРПОУ - 04058456, місцезнаходження: вулиця Князя Василька, 104 а, місто Теребовля, Тернопільська область;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Теребовлянська державна нотаріальна контора Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), місцезнаходження: вулиця Кн.Василька, 108, місто Теребовля, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 02900570.

Повний текст рішення суду складено 27 липня 2021 року.

Суддя А.В.Мельник