Вирок № 98744341, 03.08.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/8559/21

Провадження № 1-кп/592/485/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді: Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Алфімової І. В. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми кримінальне провадження № 12021200480001367, відомості за яким 24.06.2021 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стінка, Сумського р-ну, Сумської обл. , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який тимчасово ніде не працює та офіційно ніде непрацевлаштований, який має повну середню освіту, який проживає в офіційно зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має на утримання двох дітей: неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітню дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, українця, невійськовозобов`язаного, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше неодноразово судимого:

1) вироком Сумського районного суду Сумської області від 14.02.2001 року за ч. 2 ст. 140, ч. 4 ст. 81, ст. ст. 42, 44 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з конфіскацією особистого майна;

- постановою Прилуцького міського суду Чернігівської області від 19.10.2001 року було ухвалено вважати засудженим за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України (в редакції 2001 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- умовно-достроково звільненого 27.02.2002 року з Прилуцької виховної колонії Чернігівської області на підставі постанови Прилуцького міського суду Чернігівської області від 19.02.2002 року на невідбутий строк 01 рік 05 місяців 16 днів, на підставі ст. 107 КК України (в редакції 2001 року) ;

2) вироком Сумського районного суду Сумської області від 15.04.2008 року за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 393, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років 6 місяців;

- ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.02.2016 року на підставі ч. 5 ст. 72 КК України було зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення в період часу з 23.08.2007 року до 16.10.2008 року включно;

- звільненого 30.12.2016 року з Олексіївської виправної колонії Харківської області (№ 25) за відбуттям строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів: Ралка С. М. , Дорошенко К. О. ,

обвинуваченого: ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

02.06.2021 року близько 19 години 34 хвилини ОСОБА_1 прибув до огородженої території з будівництвом товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ОФІС ЦЕНТР" , яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Супруна, буд. 11. В подальшому у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна шляхом проникнення на вказану територію через паркан. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи таємно, з корисливою метою та мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому, бажаючи настання таких наслідків, тобто діючи з прямим умислом, 02.06.2021 близько 19 години 35 хвилин, перебуваючи біля огородженої території з будівництвом товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ОФІС ЦЕНТР" , яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Супруна, буд. 11, ОСОБА_1 переліз через зазначений паркан, таким чином незаконно проник на вказану територію. Перебуваючи всередині, на території товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ОФІС ЦЕНТР" , користуючись тим, що за ним ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 взяв кондиціонер марки HPS, моделі НРТ-12Н1, ринкова вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-21/7456-ТВ від 30.06.2021 року, становить 3676,00 грн. , який знаходився в будівлі поруч, та одразу направився до паркану, через який перекинув кондиціонер. Після цього, перелізши через паркан з території товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ОФІС ЦЕНТР" , ОСОБА_1 був помічений охоронцем вказаного підприємства, який намагався припинити його протиправні дії. Однак йому не вдалося цього зробити, оскільки ОСОБА_1 вирвався з рук охоронця та втік з місця вчинення злочину. Отже, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразилися в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , а саме: кондиціонеру марки HPS, моделі НРТ-12Н1, ринкова вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-21/7456-ТВ від 30.06.2021 року, становить 3676,00 грн. , який належить товариству з обмеженою відповідальністю "СК-ОФІС ЦЕНТР" , поєднану з проникненням в інше приміщення, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, тобто в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , поєднану з проникненням у інше приміщення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив суду про те, що у вчиненому він щиро кається. Також обвинувачений ОСОБА_1 пояснив суду про те, що 02.06.2021 року приблизно о 19 годині 35 хвилин він дійсно вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , поєднану з проникненням у інше приміщення, щодо потерпілого - товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ОФІС ЦЕНТР" за обставин, які викладені в обвинувальному акті. Він просив суд суворо його не карати, враховуючи наявність у нього на утриманні неповнолітнього сина та малолітньої дочки.

В судові засідання представник потерпілого - товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ОФІС ЦЕНТР" ОСОБА_5 не прибув. Про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином (а. п. 2, 5, 6, 10, 16, 17, 48, 49) .

13.07.2021 року представник потерпілого - товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ОФІС ЦЕНТР" ОСОБА_5 надіслав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву, в якій він просив розгляд кримінального провадження № 12021200480001367провести за його відсутності. При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 покладався на розсуд суду (а. п. 19, 38, 39) .

Із змісту абз. 15 п. 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України" № 223-1446/0/4-12 від 05.10.2012 року вбачається, що у разі неприбуття до суду потерпілого, належним чином повідомленого про судовий розгляд (за наявності підтвердження отримання ним судового виклику) , за відсутності поважних причин такої неявки та клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку з його неприбуттям, суд, заслухавши думку інших учасників судового провадження, відповідно до ч. 1 ст. 325 КПК України вправі ухвалити рішення про проведення судового розгляду без потерпілого, за винятком випадків, передбачених КПК України, зокрема, якщо кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення або у судовому провадженні розглядається угода про примирення потерпілого з підозрюваним, обвинуваченим чи ухвала про відмову у її затвердженні тощо (опублікування в періодиці: Закон і Бізнес, 2012, 10, № 42, Часопис цивільного і кримінального судочинства, 2012, 00, № 6, Судова практика, 2013, 00, № 1-2, Бюлетень законодавства і юридичної практики України, 2013, 00, № 5) .

Таким чином, враховуючи те, що представник потерпілого - товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ОФІС ЦЕНТР" ОСОБА_5 був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, враховуючи те, що за відсутності представника потерпілого - товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ОФІС ЦЕНТР" ОСОБА_5 можливо з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, відтак суд вирішив провести судовий розгляд без представника потерпілого - товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ОФІС ЦЕНТР" ОСОБА_5, що у повній мірі узгоджується та не суперечить положенням ч. 1 ст. 325 КПК України.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого злочину та не заперечували проти скороченого судового розгляду, відтак, у суворій відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку (а. п. 44) .

Крім того, суд з`ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного та скороченого розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

У відповідності до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Крім того, суд бере до уваги положення п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у злочинах проти власності" № 10 від 06.11.2009 року, із змісту якого вбачається, що, вирішуючи питання про наявність у діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення в житло, інше приміщення чи сховище, суди повинні мати на увазі таке. Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів) , який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища. Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки суди повинні з`ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном. Викрадення майна не можна розглядати за ознакою проникнення в житло або інше приміщення чи сховище, якщо умисел на викрадення майна у особи виник під час перебування в цьому приміщенні. Під житлом потрібно розуміти приміщення, призначене для постійного або тимчасового проживання людей (будинок, квартира, дача, номер у готелі тощо) . До житла прирівнюються також ті його частини, в яких може зберігатися майно (балкон, веранда, комора тощо) , за винятком господарських приміщень, не пов`язаних безпосередньо з житлом (гараж, сарай тощо) . Поняття "інше приміщення" включає різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей або матеріальних цінностей (виробниче або службове приміщення підприємства, установи чи організації, гараж, інша будівля господарського призначення, відокремлена від жилих будівель, тощо) (опублікування в періодиці: Вісник Верховного Суду України, 2009, 00, № 12, Закон і Бізнес, 2010, 01, № 1-2, Юридичний вісник України, 2010, 01, № 5, Юридична практика. Судовий випуск, 2010, 01, № 1, Судова практика, 2010, 00, № 1-2, Судова практика, 2015, 00, № 1) .

Згідно ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Із змісту абз. 5 п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України вбачається, що у мотивувальній частині вироку зазначаються у разі визнання особи винуватою мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення.

Отже, суд вважає за необхідне, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 337, абз. 5 п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення, оскільки це не погіршує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, - стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , що у повній мірі узгоджується та не суперечить вимогам, передбаченим ст. ст. 421, 437 КПК України, а саме: замінити помилково інкриміновану кваліфікуючу ознаку - проникнення до іншого володіння особи на кваліфікуючу ознаку - крадіжка, поєднана з проникненням у інше приміщення, враховуючи те, що чинна редакція (диспозиція та гіпотеза) ч. 3 ст. 185 КК України взагалі не містить таку кваліфікуючу ознаку, як проникнення до іншого володіння особи.

Кваліфікуючою ознакою крадіжки закон називає вчинення цього злочину з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище. Житло - це жилий будинок чи жиле приміщення, які призначені для постійного (приватний будинок, квартира, кімната в будинку, квартирі чи гуртожитку) чи тимчасового (кімната в готелі, санаторії, казармі чи кубрику військовослужбовців, палата в лікарні чи іншому закладі охорони здоров`я, дачний чи садовий будинок, намет, вагончик) проживання людей, а також ті їх складові частини, які використовуються для відпочинку, зберігання майна або задоволення інших потреб людини (балкон, веранда, комора тощо) . Не можуть визнаватися житлом приміщення, не призначені та не пристосовані для постійного чи тимчасового проживання (відокремлені від жилих будівель льохи, гаражі, інші будівлі господарського призначення) . Судова практика визнає житлом купе провідника, каюту члена команди морського чи річкового судна, будівельний вагончик, збірний будинок та іншу тимчасову споруду, яка спеціально пристосована і використовується для тривалого проживання людей. Інше приміщення - це різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей чи матеріальних цінностей (виробниче чи службове приміщення підприємства, установи, організації, гараж, інша будівля господарського призначення, яка відокремлена від жилих будівель, тощо) . Під сховищем слід розуміти частину території, відведену для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, яка обладнана огорожею або технічними засобами чи забезпечена іншою охороною, а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, сейфи і тому подібні сховища. Судова практика не визнає сховищем неогороджену і таку, що не охороняється, площу території. Водночас не кожна територія, що охороняється, може бути визнана сховищем. Ним визнається лише територія, спеціально відведена для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей. Проникнення - це вторгнення у житло, інше приміщення чи сховище з метою вчинення крадіжки, грабежу чи розбою. Воно може здійснюватися як таємно, так і відкрито, як з подоланням перешкод або опору людей, так і безперешкодно, шляхом обману тощо, а також за допомогою різних знарядь, які дають змогу винній особі викрадати майно із житла, іншого приміщення чи сховища без входу до нього. Спосіб проникнення значення для кваліфікації не має. У разі заподіяння в результаті проникнення фізичної шкоди особам, які перешкоджали такому проникненню (охоронці, вахтери тощо) , дії винних осіб за наявності для того підстав слід додатково кваліфікувати як злочин проти життя чи здоров`я. Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи даної кваліфікуючої ознаки, слід з`ясувати, з якою метою особа опинилася у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли у неї виник умисел, направлений на заволодіння майном. Така кваліфікуюча ознака має місце лише тоді, коли проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища здійснювалося з метою заволодіння чужим майном. Не можна кваліфікувати як вчинені з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище дії особи, яка потрапила до житла, іншого приміщення чи сховища без наміру вчинити викрадення, а потім заволоділа чужим майном. Якщо ж вона потрапила у житло з відповідного дозволу, використавши для цього дійсний чи вигаданий привід, з метою викрадення майна чи заволодіння ним, її дії слід кваліфікувати як вчинені з проникненням у житло. Не утворює цієї ознаки викрадення майна з житла, іншого приміщення чи сховища особою, яка відповідно до свого службового становища, у зв`язку з роботою, правовим статусом, особливим характером діяльності підприємства, установи, організації була наділена правом безперешкодного доступу до них. Це, зокрема, стосується викрадення майна службовцями та робітниками із службових чи виробничих приміщень, в яких вони працюють, членами сім`ї - із житла, в якому вони мешкають, відвідувачами магазинів, ательє, виставок - з приміщень чи сховищ, де здійснюються продаж чи виставка товарів і доступ до яких є вільним для всіх бажаючих.

Зіставивши ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, і встановлені судом ознаки злочинного діяння, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що вони відповідають один одному. Таким чином, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, а, отже, його злочинні дії необхідно кваліфікувати як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , поєднану з проникненням у інше приміщення.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 , згідно ч. 5 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації злочинів, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Крім того, суд бере до уваги положення абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 року (із змінами і доповненнями) , згідно якому, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень) , склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку) , його матеріальний стан тощо.

Як особа обвинувачений ОСОБА_1 характеризується наступним чином.

Проживає в офіційному зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. п. 1, 95-98, 101) .

Має на утриманні двох дітей: неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітню дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. п. 1, 110, 111) .

Має батьків, осіб передпенсійного віку: батька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мати - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. п. 1, 92) .

Раніше був неодноразово судимий:

1) вироком Сумського районного суду Сумської області від 14.02.2001 року за ч. 2 ст. 140, ч. 4 ст. 81, ст. ст. 42, 44 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з конфіскацією особистого майна, вирок набрав законної сили 27.03.2001 року (а. п. 25, 82, 83) ;

- постановою Прилуцького міського суду Чернігівської області від 19.10.2001 року було ухвалено вважати засудженим за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України (в редакції 2001 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, постанова набрала законної сили (а. п. 82, 83) ;

- умовно-достроково звільненого 27.02.2002 року з Прилуцької виховної колонії Чернігівської області на підставі постанови Прилуцького міського суду Чернігівської області від 19.02.2002 року на невідбутий строк 01 рік 05 місяців 16 днів, на підставі ст. 107 КК України (в редакції 2001 року) , постанова набрала законної сили (а. п. 82, 83) ;

2) вироком Сумського районного суду Сумської області від 15.04.2008 року у справі № 1-27/08 за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 393, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років 6 місяців, вирок набрав законної сили 16.10.2008 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/5226259) (а. п. 1, 25-36, 82, 83) ;

- ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.02.2016 року у справі № 638/705/16-к, провадження № 1-в/638/654/16 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України було зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення в період часу з 23.08.2007 року до 16.10.2008 року включно, ухвала набрала законної сили 09.02.2016 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/55408914) (а. п. 82, 83, 93, 94) ;

- звільненого 30.12.2016 року з Олексіївської виправної колонії Харківської області (№ 25) за відбуттям строку покарання (а. п. 82, 83) .

Має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а. п. 1) .

Має постійне місце реєстрації проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а. п. 1, 84, 85)

Згідно довідці комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" Сумської міської ради № 278 від 01.07.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а. п. 87) .

Згідно довідці комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" Сумської міської ради № 278 від 01.07.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (а. п. 88) .

Згідно довідці комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань" № 902/01-10 від 25.06.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а. п. 89) .

Згідно довідці комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Обласна клінічна спеціалізована лікарня" № 1043П/01-11 від 29.06.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , під динамічним спостереженням у лікаря-психіатра не перебуває (а. п. 90) .

Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в ч. 1 цієї статті.

Крім того, суд бере до уваги положення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 року (із змінами і доповненнями) , згідно якому, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - щире каяття; - активне сприяння розкриттю злочину; - усунення заподіяної шкоди (а. п. 2) ; - вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин (встановлення в державі карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відсутність постійного та стабільного заробітку, негативні життєві умови, складне матеріальне становище, безробіття) ; - молодий вік винного у вчиненні злочину (а. п. 1) ; - наявність на утриманні винного у вчиненні злочину двох дітей: неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а. п. 1, 110, 111) ; - повне визнання своєї вини у вчиненні ним злочину.

Крім того, враховуючи, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, мають бути суворо додержані вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе взяти до уваги наступне.

Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи, - вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин обґрунтовується тим, що поєднання несприятливих для особи обставин фізичного, матеріального або морального характеру, що негативно впливають на основні умови її життя, заподіюють особі страждання, негативно впливають на її психіку, можуть викликати у неї стан розпачу, надмірну дратівливість, що не сприяє належному здійсненню самоконтролю поведінки, послаблюють волю особи, знижують її опірність негативним умовам, підсилюють роль ситуативних моментів. Впливаючи на свідомість особи, ці негативні чинники визначають вибір лінії поведінки людини. Визнання цієї обставини такою, що пом`якшує покарання, пояснюється тим, що особа знаходиться під виливом відповідних негативних зовнішніх чинників (тяжких особистих, сімейних чи інших обставин) , які здійснюють тиск на свідомість та волю особи, обмежуючи свободу вибору варіанту поведінки, та схиляють до вчинення суспільно небезпечного діяння. Крім того, наявність цієї обставини свідчить, як правило, про випадковість злочину, про відсутність у винного антисоціальних установок. КК України не розкриває конкретного змісту цієї обставини, що пом`якшує покарання. Визнання тих чи інших чинників тяжкими особистими, сімейними чи іншими обставинами здійснюється судом. Встановити вичерпний перелік їх у законі неможливо. Юридична теорія та судова практика тяжкими особистими, сімейними чи іншими обставинами визнає: тяжку хворобу винного, його рідних, близьких або інших осіб; складні взаємовідносини в сім`ї; пережиту душевну травму; стихійне лихо, гострий конфлікт в сім`ї, на роботі; відсутність заробітку; неможливість утримувати сім`ю; негативні життєві умови; складне матеріальне становище; безробіття; несприятливі житлові умови, епідемії. Збіг цих обставин здійснює вплив на формування мотивів вчинення злочину, послаблює волю особи та обумовлює вибір злочинної поведінки. Особа вчиняє злочин з метою усунення або послаблення впливу тяжких обставин, їх негативних наслідків, або в результаті того, що вплив цих обставин на психіку особи послабив її вольовий контроль, знизив її увагу, обережність, здатність керувати своїми діями. Навіть одна, але тяжка обставина може вплинути на психіку особи, послабити волю, знизити її опірність ситуації, що згідно з морально-етичними нормами суспільства викликає поблажливе ставлення до особи, яка вчинила злочин. Таким чином, враховуючи те, що певні тяжкі обставини (обставина) виступають домінантою у мотивації злочинної поведінки особи, і вона вчиняє злочин для того, щоб уникнути подальшого негативного впливу цих обставин (обставини) , або внаслідок того, що вплив цих обставин (обставини) на психіку особи знизив її здатність керувати своїми діями, вчинення злочину під впливом тяжкої особистої, сімейної чи іншої обставини (обставин) є підставою для поблажливого ставлення до особи, яка вчинила злочин, з боку суду та визнання цієї обставини такою, що пом`якшує покарання.

Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи, - молодий вік винного у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що молодий вік винного може свідчити про відсутність у винної особи стійких злочинних навичок, і, відповідно, про меншу суспільну небезпеку цієї особи.

Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи, - наявність на утриманні винної особи неповнолітніх, малолітніх дітей при призначенні покарання обґрунтовується принципом гуманізму, справедливості, індивідуалізації покарання. Наявність на утриманні винної особи неповнолітніх, малолітніх дітей розуміється як надання винною особою відповідним особам матеріального забезпечення, яке майже завжди є основним джерелом існування для таких осіб. Крім того, наявність на утриманні винної особи неповнолітніх, малолітніх дітей означає, що винна особа бере безпосередню участь в їхньому вихованні та здійсненні щодо них інших батьківських обов`язків. Наявність на утриманні винної особи неповнолітніх, малолітніх дітей, окрім їхнього матеріального забезпечення, означає також, що винна особа здійснює догляд за ними, якщо ці особи потребують стороннього догляду. Державі не може бути байдуже, у якому становищі опиняться особи, які знаходяться на утриманні винної особи, після засудження останньої. Крім того, держава повинна піклуватися, дбати про фізичний та моральний розвиток неповнолітніх, малолітніх дітей у повноцінній сім`ї, адже бездоглядність неповнолітніх, малолітніх дітей завжди була однією із причин дитячої злочинності.

Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи, - повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, суд вважає: - рецидив кримінальних правопорушень (а. п. 82, 83) .

Згідно ч. 3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Верховний Суд України в абз. 1 п. 6-1 постанови Пленуму "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 року (із змінами і доповненнями) звернув увагу судів на особливості призначення покарання за вчинення готування до злочину або вчинення замаху на злочин. Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 68 КК України у разі засудження особи за готування до злочину строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті у разі засудження за замах на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України. При цьому, призначаючи особі покарання згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 68 КК України, у вироку суд повинен наводити відповідні мотиви; посилатися на ст. 69 КК України у такому разі не потрібно.

Крім того, при ухваленні даного вироку суд бере до уваги постанову Верховного Суду від 25.07.2019 року у справі № 156/98/18, провадження № 51-9408км18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/83272707) .

Отже, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, думку прокурора, думку представника потерпілого - товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ОФІС ЦЕНТР" ОСОБА_5, висловлену в письмовій заяві, в якій він просив при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 покладався на розсуд суду (а. п. 19, 38, 39) , думку обвинуваченого ОСОБА_1 , враховуючи наявність декількох обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про можливість і доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді позбавлення волі на певний строк, із звільненням його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов по справі представником потерпілого - товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ОФІС ЦЕНТР" ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_1 ані під час досудового розслідування, ані до початку судового розгляду пред`явлений не був (а. п. 2, 19, 38, 39) .

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України (а. п. 7-9, 68-72, 79, 80) .

Документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № СЕ-19/119-21/7456-ТВ від 30.06.2021 року, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 514,86 грн. , згідно довідці № СЕ-19/119-21/7530-Д від 02.07.2021 року, пов`язані з проведенням судової дактилоскопічної експертизи в сумі 1029,72 грн. , слід відшкодувати за рахунок обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави (а. п. 2, 3, 5, 7, 50-67) .

Крім того, суд бере до уваги ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.07.2021 року у справі № 592/8444/21, провадження № 1-кс/592/4157/21, якою клопотання слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області Марченка А. А. , погоджене прокурором Окружної прокуратури м. Суми Дорошенко К. О. , у кримінальному провадженні № 12021200480001367, внесеному 24.06.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стінка, Сумського р-ну, Сумської обл. , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, було задоволено. Було ухвалено застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стінка, Сумського р-ну, Сумської області, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Було ухвалено покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язок прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки: 1) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; 2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає на час проведення досудового розслідування та судового розгляду, без дозволу слідчого, прокурора або суду. Було ухвалено визначити строк дії ухвали слідчого судді в частині покладення обов`язків на підозрюваного - до 06.09.2021 року включно. Було ухвалено роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 про те, що в разі невиконання цих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. Контроль за виконанням ухвали було постановлено покласти на слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області Марченка А. А. . Копію ухвали про застосування запобіжного заходу було постановлено негайно вручити підозрюваному після її оголошення. Ухвала набрала законної сили 08.07.2021 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/98174288) (а. п. 5, 8, 81, 102-104) .

Отже, суд дійшов висновку про те, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_1 , застосований ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.07.2021 року у справі № 592/8444/21, провадження № 1-кс/592/4157/21, слід залишити колишнім, а саме: особисте зобов`язання до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців та не довше 06.09.2021 року включно.

Крім того, суд бере до уваги ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.06.2021 року у справі № 592/7825/21, провадження № 1-кс/592/3942/21, якою клопотання слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області Марченка А. А. про арешт майна було задоволено. Було ухвалено накласти арешт на кондиціонер марки HPS, моделі HPT-12H1, білого кольору, розміром 0,25 х 1 м та передати його на збереження представнику товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ОФІС ЦЕНТР" - ліквідатору ОСОБА_5 , попередивши останнього про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України. Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала набрала законної сили (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97893415) (а. п. 71, 105-107) .

Крім того, суд бере до уваги ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.06.2021 року у справі № 592/7824/21, провадження № 1-кс/592/3941/21, якою клопотання слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області Марченка А. А. про арешт майна за матеріалами кримінального провадження № 12021200480001367 від 24.06.2021 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, було задоволено. Було ухвалено накласти арешт на сліди рук з поверхні кондиціонера, які можливо залишив ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були поміщені до спеціального пакету № SUD 1002821, а також чоловічу кофту, сірого кольору, розмір XL, марки "Lee Cooper" , яку було поміщено до паперового пакету № 1, виявлені та вилучені в ході проведення огляду місця події від 02.06.2021 року. Виконання ухвали було постановлено покласти на слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області Марченка Андрія Анатолійовича. Було ухвалено роз`яснити, що у відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Ухвала набрала законної сили (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97920974) (а. п. 70, 108, 109) .

Отже, суд дійшов висновку про те, що арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.06.2021 року у справі № 592/7825/21, провадження № 1-кс/592/3942/21, ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.06.2021 року у справі № 592/7824/21, провадження № 1-кс/592/3941/21, слід скасувати, що у повній мірі узгоджується та не суперечить положенням ч. 4 ст. 174 КПКУ країни.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 62, 63, 68 Конституції України; ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України; ст. ст. 11, 12, 50-52, 63, 65-68, 75, 76, 89, 185 КК України, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, з урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази, а саме:

- сліди рук, які було поміщено до спеціального пакету № SUD 1002821, - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- чоловічу кофту, сірого кольору, розміру XL, марки "Lee Cooper" , поміщену до паперового пакету, - повернути ОСОБА_1 ;

- кондиціонер, білого кольору, марки HPS, моделі НРТ-12Н1, спліт-система, потужність обігріву 3,6 кВт, потужність охолодження 3,5 кВт, який перебував в експлуатації, розміром 0,25 х 1 м, переданий 02.06.2021 року на відповідальне зберігання під охоронну розписку представнику потерпілого - товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ОФІС ЦЕНТР" ОСОБА_5 , - вважати йому повернутим;

- диск CD-R, на якому містяться відеозаписи з камер зовнішнього відеоспостереження, що розташовані над вхідними дверима товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ОФІС ЦЕНТР" , - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № СЕ-19/119-21/7456-ТВ від 30.06.2021 року, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 514,86 грн. , згідно довідці № СЕ-19/119-21/7530-Д від 02.07.2021 року, пов`язані з проведенням судової дактилоскопічної експертизи в сумі 1029,72 грн. , відшкодувати за рахунок ОСОБА_1 на користь держави.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_1 , застосований ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.07.2021 року у справі № 592/8444/21, провадження № 1-кс/592/4157/21, залишити колишнім, а саме: особисте зобов`язання до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців та не довше 06.09.2021 року включно.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.06.2021 року у справі № 592/7825/21, провадження № 1-кс/592/3942/21, ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.06.2021 року у справі № 592/7824/21, провадження № 1-кс/592/3941/21, скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Ковпаківський районний суд м. Суми, який постановив вирок.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: І.Г. Бичков