Рішення № 98743989, 03.08.2021, Новоодеський районний суд Миколаївської області

03.08.2021

Справа № 482/865/21

Номер провадження 2-а/482/24/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Сергієнка С.А., за участю секретаря судового засідання Мазанової Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 06.07.2021 року звернувся до суду з даним позовом та просить визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського серії ГАБ №142145 від 13.02.2021 року, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 178 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 51грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що у середині травня 2021 року він дізнався від Новоодеського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про те, що на нього 13.02.2021 року було складено постанову про вчинення адміністративного правопорушення серії ГАБ № 142145.

Постанова винесена старшим сержантом Приймаком Олексієм Олексійовичем на підставі персональних даних позивача, які він отримав з бази «ІПН П»

Позивач вказує, що його притягнуто до відповідальності за розпивання алкогольних напоїв у громадському місці, на дитячому майданчику за адресою: м. Миколаїв, вул. Терасна, 8, близько 15:00 год., 13.02.2021 року.

Позивач стверджує, що за адресою: м. Миколаїв, вул. Терасна, 8, близько 15:00

13.02.2021 року він не перебував, алкогольні напої не вживав.

У період з 11.02.2021 року по 26.02.2021 року він перебував на стаціонарному лікуванні у Миколаївській обласній клінічній лікарні, за адресою: вул. Київська 1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54058.

Посилаючись на вищевказане позивач просить суд визнати оскаржувану постанову незаконною та скасувати.

Відповідач направив суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує, та просить відмовити позивачу у задоволенні його позову.

Розгляд справи проводився без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 13.02.2021 року поліцейським взводу №1 роти ТОР УПП в Миколаївській області старшим сержантом Приймаком Олексієм Олексійовичем було винесено постанову серії ГАБ №142145, згідно якої 13.02.2021 року близько 15 год. 00 хв. за адресою м. Миколаїв, вул. Терасна, 8 на дитячому майданчику ОСОБА_1 розпивав алкогольний напій а саме пиво «Хайк» об`ємом 0,5літра, чим порушив громадський порядок, вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 178 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу у сумі 51 грн.

Суд звертає увагу на те, що ч.1 ст. 178 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Частина 2 ст. 178 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення.

Позивач вказує, що у період з 11.02.2021року по 26.02.2021 року він знаходився на стаціонарному лікуванні у Миколаївській обласній клінічній лікарні за адресою вул. Київська, 1 у м.Миколаїв, на підтвердження чого надав виписку із медичної карти №328, а отже він не міг перебувати за місцем вчинення правопорушення вказаним у оскаржуваній постанові.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Поряд із версією подій ОСОБА_1 , яка підтверджена медичним документом, відповідачем не надано до суду жодних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.2 ст. 178 КУпАП.

Щодо рапорту працівника поліції на який відповідач посилається як на доказ вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.2 ст. 178 КУпАП суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 251 КУпАП, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Підставою для накладення інспектором поліції штрафу може бути фото- та відеофіксація, а також показання свідків. Візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення (постанова ВС по справі № 357/10134/17 від 23 жовтня 2019 року).

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За ч.ч. 3-5 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Оцінка ж доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Суд також враховує постанову ВС у справі №177/525/17 від 08.07.2020, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення до суду не надано.

При цьому суд враховує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з положень КУпАП, сама по собі не є доказом у справі про адміністративне правопорушення та не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке приймається ним на підставі оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, постанову у справі про адміністративне правопорушення, яка надана позивачем, суд не може визнати належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 05.08.2019 року по справі № 712/12830/16-а.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач, всупереч вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та, відповідно, правомірність оскаржуваної постанови.

У силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України скасовує рішення суб`єкта владних повноважень і закриває справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 139 КАС України та з огляду на те що судом було відстрочено позивачу сплату судового збору до винесення рішення у справі, із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подачу позову.

Керуючись статтями 19, 62 Конституції України, статтями 2, 6, 9, 71-74, 77, 90, 242, 244-246, 268, 286, 272, 293, 295 КАС України, статтями 7, 9, 122, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ГАБ №142145 винесену 13.02.2021 року поліцейським взводу №1 роти ТОР УПП в Миколаївській області старшим сержантом Приймаком Олексієм Олексійовичем, згідно ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст. 178 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу у сумі 51 грн., а провадження у справі закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 178 КУпАП.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Миколаївській області за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) на держави 454 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко