Ухвала суду № 98743861, 03.08.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4813/16-ц

Провадження № 6/487/175/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Павлової Ж.П., за участю секретаря Поліщук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа №487/4813/16-ц виданого Заводським районним судом м.Миколаєва 13.09.2018 року за рішенням суду від 08.08.2018 року таким, що не підлягає виконанню.

У поданій заяві ОСОБА_1 посилався на те, що постановою Миколаївського апеляційного суду від 29.11.2018 року у справі №22-ц/812/236/18 скасовано рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 08.08.2018 року у цивільній справі №487/4813/16-ц про стягнення з нього на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитом у розмірі 80 903,24 грн. та зменшена сума стягнення до 58 735,59 грн. Крім того, здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання виконавчого листа № 487/4813/16-ц за рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 08.08.2018 року у цивільній справі №487/4813/16-ц, яке скасовано постановою Миколаївського апеляційного судом від 29.11.2018 року у справі №22-ц/812/236/18 є порушенням порядку встановленого Законом України «Про виконавче провадження» та прав заявника.

У судове засідання боржник ОСОБА_1 та стягував АТ КБ «ПриватБанк» не з`явилися про день розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.3 ст.432 ЦПК України, неявка стягувача і боржника у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши надані матеріали, оцінивши докази, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 08.08.2018 року, вимоги за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №DN81AR12530216 від 24.03.2008 року у розмірі 80 903,24 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 49 261,28 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 17 421,51 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором – 14 220,45 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 238,71 грн.

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про захист конституційних прав людини і громадянина – залишено без задоволення.

На підставі заяви представника АТ КБ «ПриватБанк» від 04.09.2018 року, яка міститься в матеріалах цивільної справи, на виконання вищезазначеного рішення суду, Заводським районним судом м.Миколаєва були видані виконавчі листи, про що свідчить відмітка представника банку на неї від 17.09.2018 року про отримання останніх.

Встановлено, що 08.10.2018 року ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга на рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 08.08.2018 року.

Відповідно до постанови Миколаївського апеляційного суду від 29.11.2018 року, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково. Рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 08.08.2018 року в частині позову АТ КБ «ПриватБанк» змінено, зменшено стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» загальної заборгованості з 80 903,24 грн. до 58 735,59 грн. та судових витрат з 1237,071 грн. до 899,30 грн. Рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову залишено без змін. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 509,10 грн. судових витрат.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 ст. 432 ЦПК України, передбачено, що суд який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Підстави для цього зазначені у ч. 2 ст. 432 ЦПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо: а) його було видано помилково; б) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою; в) з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено скасування рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, як самостійну підставу для закінчення виконавчого провадження. У зв`язку з цим у разі, якщо виконавчий лист вже пред`явлено до виконання, необхідності звертатися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає. Виконавче провадження в цьому випадку буде закінчене на зазначеній підставі.

Крім того, згідно із ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Таким чином, передбачених ч. 2 ст. 432 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження» обставин для визнання виконавчого листа, який був виданий Заводським районним судом м.Миколаєва 13.09.2018 року на підставі рішення суду від 08.08.2018 року у цивільній справі 487/4813/16-ц таким, що не підлягає виконанню, не вбачається.

Крім того, на даний час вказане рішення суду набрало законної сили (29.11.2018 року), тому визнання виконавчого листа, таким що не підлягає виконанню фактично порушить принцип обов`язковості виконання рішення суду.

Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності з позиції належності та допустимості, враховуючи, що заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не містить законних та обґрунтованих підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд доходить висновку про відмову у її задоволенні.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Ж.П.Павлова