Ухвала суду № 98743553, 03.08.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/5977/21

2/465/3222/21

У Х В А Л А

про направлення справи за підсудністю

03.08.2021 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м.Львова Мартинишин М.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» про припинення грошових зобов`язань за договорами та стягнення сум сплачених відсотків та штрафних санкцій за кредитними договорами -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Франківського районного суду м.Львова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» про припинення грошових зобов`язань за договорами та стягнення сум сплачених відсотків та штрафних санкцій за кредитними договорами.

Розглянувши надані матеріали, прихожу до висновку про необхідність передання справи за підсудністю, виходячи з наступного.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Слід також врахувати, що недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

За загальним правилом про підсудність за ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи вищезазначене та з огляду матеріалів справи вважаю, що не було встановленні обставин щодо підсудності такої справи Франківському районному суду м.Львова, а покликання представника позивача щодо підсудності даної справи Франківському районному суду м.Львову на ч.5 ст.28 ЦПК України та ЗУ «Про захист прав споживачів» є безпідставними.

Оскільки місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» адміністративно-територіальним поділом не відносяться до території Франківського районного суду м.Львова, а тому приходжу до висновку, що матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» про припинення грошових зобов`язань за договорами та стягнення сум сплачених відсотків та штрафних санкцій за кредитними договорами підлягають направленню для розгляду за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

За нормами ч.3 ст.31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 30, 31, 187, 260, 261, 354 ЦПК України -

постановив:

Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» про припинення грошових зобов`язань за договорами та стягнення сум сплачених відсотків та штрафних санкцій за кредитними договорами направити для розгляду за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України п. п. 15., 15.5 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Франківський районний суд м.Львова.

Суддя Мартинишин М.О.