Ухвала суду № 98741427, 30.07.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/310/17

УХВАЛА

Іменем України

30 липня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді- Саєнко О.Б., при секретарі - Кобенді Ю.О.,

за участю: прокурора - Ужвака О.С., захисника -Таранова М.М.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання захисника Таранова Миколи Миколайовича про закриття кримінального провадження та скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 22 вересня 2016 року в ЄРДР за № 12016020100001351 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчинені ними кримінального правопорушення передбаченого ст. 246 КК України - на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України, в зв`язку з набранням чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою,-

ВСТАНОВИВ:

З 07 лютого 2017 року в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває на розгляді вищевказане кримінальне провадження.

Згідно до обвинувального акту, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконну порубку дерев у захисних насадженнях, а саме полезахисній лісовій смузі, розташованій на території Комарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області на межі с. Комарів та с. Степанівка, заздалегідь підготовили автомобіль «ГАЗ-63», д.н.з. НОМЕР_1 , кран-балку та бензопилу «Goodluck».

У подальшому в невстановлений слідством час, в період з березня 2016 року по 21.09.2016 обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, з використанням робочої сили найманих робітників, ввівши в оману останніх щодо наявності необхідних дозвільних документів на проведення порубки дерев, не маючи спеціального на те дозволу, здійснили незаконну порубку 140 живих дерев на пні породи «ДУБ» в полезахисній лісовій смузі, розташованій на території Комарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області на межі с. Комарів та с. Степанівка.

За вказівкою ОСОБА_1 ,- ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ГАЗ- 63», д.н.з. НОМЕР_1 , в період з березня 2016 року по 21.09.2016 неодноразово приїжджав у вищезазначену полезахисну смугу. В цей час ОСОБА_1 привозив найманих робітників, які за допомогою бензопил відокремлювали дерева від кореня шляхом спилювання та розчищали стовбур дерева від гілок. Після чого, ОСОБА_2 , за допомогою автомобіля «ГАЗ-63» д.н.з. НОМЕР_1 , перетягував відокремлені стовбури до заздалегідь встановленої опорної кран-балки, де вищевказані стовбури розпилювались та завантажувались на вказаний автомобіль, після чого вивозились в невстановленому досудовим слідством напрямку.

Відповідно до розрахунку шкоди заподіяної незаконною порубкою 140 дерев Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 03.10.2016 загальний розмір збитків навколишньому природному середовищу складає 1080520,72 гривень, тобто своїми протиправними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заподіяли шкоди державі на загальну суму 1080520,72 гривень.

Таким чином, органом досудового розслідування дії кожного з обвинувачених: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 246 КК України, як незаконна порубка лісу, тобто незаконна порубка дерев у захисних насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.

30.07.2021 у даному судовому засіданні захисник Таранов М.М. подав суду два клопотання про закриття кримінального провадження та скасування арешту майна у кримінальному провадженні; перше з яких обґрунтовано тим, що згідно з обвинувальним актом, затвердженим прокурором 31.01.2017 обвинувачені обвинувачуються у тому, що ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , маючи умисел на незаконну порубку дерев у захисних насадженнях, а саме полезахисній лісовій смузі, розташованій на території Комарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області на межі с. Комарів та с. Степанівна, заздалегідь підготовили автомобіль «ГАЗ-63», д.н.з. НОМЕР_1 , кран-балку та бензопилу «Goodiuck». В подальшому в невстановлений слідством час, в період з березня 2016 року по 21.09.2016р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, з використанням робочої сили найманих робітників, ввівши в оману останніх щодо наявності необхідних дозвільних документів на проведення порубки дерев, не маючи спеціального на те дозволу, здійснили незаконну порубку 140 живих дерев на пні породи «Дуб», чим заподіяли шкоду на загальну суму 1 080 520 (один мільйон вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) грн.

Вказує , що вищезазначені дії органом досудового розслідування були кваліфіковані за ст.246 КК України.

Зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» було внесено зміни до ст.246 КК України виклавши її в новій редакції, які набрали законної сили 01.01.2019 .

Вказує, що відповідно до ч.1, 2 ст. 246 КК України (в редакції від 01.01.2019) передбачено кримінальну відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду. Згідно з приміткою 1 до ст.246 КК України (в редакції від 01.01.2019 ) у цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Таким чином, вважає, що з 01.01.2019 кримінально караним є діяння по незаконній порубці дерев, що завдало шкоди, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Вказує, що відповідно до п.5 підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Згідно з підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня 2019 року, складає 1 921,00 грн. Таким чином, податкова соціальна пільга в 2019 році складає 960,50 грн. (1 921,00 грн. х 50%).

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня 2016 року, складає 1 378,00 грн. Отже, податкова соціальна пільга в 2016 році складає 689,00 грн. (1 378, 00 грн. х 50%).

У зв`язку з вищевикладеним, вважає, що діяння по незаконній порубці дерев в 2019 році буде мати ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. ч. 1, 2 ст.246 КК України за умови, що завдана шкода складає більше 1921 000,00 грн. Крім того, вважає, що діяння по незаконній порубці дерев в 2016 році буде мати ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.ч.1, 2 ст.246 КК України за умови, що завдана шкода складає більше 1 378 000,00 грн.

В свою чергу, вважає що шкода внаслідок незаконної порубки дерев, яка інкримінується ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складає 1 080 520 (один мільйон вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) грн., що є меншою суми шкоди необхідної для кваліфікації діяння як кримінального правопорушення.

Виходячи з вищевикладеного, вважає, що з 01.01.2019 за діяння, в якому обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, а тому просить суд закрити дане кримінальне провадження, у зв`язку з набранням чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Також, оскільки вважає, що дане кримінальне провадження підлягає закриттю, тому просив суд задовольнити його клопотання та скасувати арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.09.2016 на тимчасове вилучене майно - автомобіль «ГАЗ-63», державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору.

В даному судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали клопотання захисника, з підстав зазначених у них; доповнень від них до суду не поступило.

Прокурор Ужвак О.С. не заперечував щодо задоволення вищевказаних клопотань, просив закрити дане кримінальне провадження на підставі п.4 ч.1 ст. 284 КПК України.

Вислухавши заявлені клопотання захисником, з`сувавши міркування присутніх учасників кримінального провадження, оглянувши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд вважає, що заявлені захисником клопотання підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 3 КК України злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки, визначаються тільки КК України. Диспозиція ст. 246 КК України, станом на період інкримінованого обвинуваченим кримінального проводження (березень 2016 - 21.09.2016), передбачала кримінальну відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах (стаття 246 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1019-VIII від 18.02.2016) Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» № 2531-VIII від 06 вересня 2018 року, який набрав чинності з 01 січня 2019 року, до ст. 246 КК України були внесені зміни.

В кінцевій редакції змін ст. 246 КК України в собі містить чотири частини, а також примітку № 1, про те, що у цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

З набранням чинності цим законом змінилось поняття «істотної шкоди», як ознаки складу злочину, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, що призвело до часткової декриміналізації цієї статті. Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заподіяли шкоди державі на загальну суму 1080520, 72 гривень.

Згідно з пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, для цілей кваліфікації кримінальних правопорушень неоподатковуваний мінімум доходів громадян обчислюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 ст. 169 цього Кодексу, п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на один місяць), встановленого законом України "Про державний бюджет" на 01 січня відповідного року. Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01.01.2019 року становив 1921, 00 гривень.

Тобто, з 01 січня 2019 року діяння, в якому обвинувачуються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перестало бути кримінально карним, заподіяна ними шкода державі не вважається істотною.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. Відповідно до ч.1 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Виходячи із вищевикладеного, клопотання захисника Таранова М.М. підлягає задоволенню, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України підлягає закриттю на підставі п.4 ч. 1 ст.284 КПК України.

Стосовно заявленого цивільного позову прокурора у даному кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований Главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема, ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при закритті кримінального провадження у справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, суд дійшов висновку, що цивільний позов прокурора не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді, а підлягає залишенню без розгляду.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Щодо клопотання про скасування арешту на вилучене майно, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Отже, відповідно до положень, викладених ч.4 ст. 174 КПК України, слід скасувати арешт застосований на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.09.2016 на тимчасово вилучене майно: -автомобіль «ГАЗ-63», д.н.з НОМЕР_1 , зеленого кольору, з деревиною породи дуб в кількості 9 колод довжиною 3,5 м; -бензопилу марки « GOODLUCK», жовтого кольору ; - металеву конструкцію типу « кран-балка», які знаходяться на території Відділ поліції № 5 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ( м. Вінниця, вул. Мечнікова ,7), яке повернути ОСОБА_1 (Т.1 а.с.48).

Процесуальні витрати за проведення проведення судово-товарознавчої експертизи №387-396/17-21 від 21.07.2017 у розмірі 1762, 00 гривень та судово-трасологічної експертизи №103-Т від 30.01.2017 у розмірі 703, 68 гривень , у відповідності до ч.2 ст.122 КПК України, слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. 5 КК України, ст.ст. 284, 288, 350, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Таранова Миколи Миколайовича - задовольнити.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020100001351 від 22.09.2016 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України, закрити на підставі п.4 ч.1 ст. 284 КК України, у зв`язку із набранням чинності Закону України, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння вчинене особами.

Цивільний позов першого заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури радника юстиції Криворучко О.І. - залишити без розгляду.

Скасувати арешт застосований на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.09.2016 на тимчасово вилучене майно: -автомобіль «ГАЗ-63», д.н.з НОМЕР_1 , зеленого кольору, з деревиною породи дуб в кількості 9 колод довжиною 3,5 м; -бензопилу марки « GOODLUCK», жовтого кольору ; - металеву конструкцію типу « кран-балка», які знаходяться на території Відділ поліції № 5 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ( м. Вінниця, вул. Мечнікова ,7), яке повернути ОСОБА_1 .

Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №387-396/17-21 від 21.07.2017 у розмірі 1762, 00 гривень та судово-трасологічної експертизи №103-Т від 30.01.2017 у розмірі 703, 68 гривень віднести за рахунок держави. Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо або через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня проголошення ухвали.

Повна ухвала суду проголошена 03.08.2021 о 14.40 годин.

Суддя: О.Б. Саєнко