Ухвала суду № 98735996, 30.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

30 липня 2021 року м. Київ № 640/21114/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у порядку письмового провадження, до моменту відкриття провадження у справі, заяву б/н від 26.07.2021 «Про забезпечення позову» представника ОСОБА_1 - Оніщенка О.В. (адвоката) у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 доДержавної міграційної служби Українипровизнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса для листування (згідно позову): АДРЕСА_2 , е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Державної міграційної служби України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 9, ідентифікаційний код - 37508470, е-mail: info@dmsu.gov.ua) (далі - відповідач, ДМС України), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ДМС України від 11.06.2021 № 177-21.

Мотивуючи позовні вимоги позивач наголошує на протиправності оскаржуваного рішення відповідача, що доводиться насамперед тим, що нові документи ДМС України напевно могли бути джерелом інформації, проте не безумовною підставою для скасування статусу біженця без їх підтвердження належними і допустимими доказами.

Поряд із цим суд відмічає, що разом з позовом позивачем (по тексту альтернативно - Заявник) подано заяву про забезпечення позову, у якій викладені вимоги про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення ДМС № 177-21 від 11.06.2021;

- заборони ДМС (її територіальним органам та підрозділам) вчиняти будь-які дії щодо примусового повернення позивача в Російську Федерацію;

- заборонити ДМС (її територіальним органам та підрозділам) вчиняти будь-які дії щодо примусового видворення позивача з України.

Обґрунтовуючи заяву позивач, за викладених у позові фактичних обставин, відзначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно (назавжди) унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав біженця в Україні.

Так, ОСОБА_1 вказує, що до завершення судового провадження щодо скасування рішення № 177-21, у останнього існуватимуть незворотні та некеровані ризики закриття можливості виконання рішення суду та поновлення порушених прав: дії ДМС України щодо примусового повернення чи видворення позивача в країну, в якій його життю загрожуватиме небезпека через політичні переконання (політичні переконання залишатимуться юридично неважливими та непідтвердженими упродовж усього строку дії оскаржуваного рішення); застосування до позивача в Російській Федерації тортур чи поводження, що принижує людську гідність; небезпеки для життя або здоров`я, внаслідок систематичного порушення прав людини в Російській Федерації; неможливості повторного залишення Російської Федерації для отримання захисту в Україні - обмеження свободи пересування/позбавлення волі в Російській Федерації та заборона на в`їзд до України.

Позивач виокремлює, що після здійснення відповідних заходів на підставі діючого рішення № 177-21 про скасування статусу біженця, назавжди буде втрачена можливість для ОСОБА_1 користування в Україні правами щодо: тимчасового працевлаштування, навчання, медичної допомоги в порядку, встановленому законодавством України; проживання у родичів, у готелі, піднаймання житлового приміщення; безоплатної правової допомоги в установленому порядку; іншими правами, передбаченими Конституцією та законами України для іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України.

Тому, за переконанням Заявника, йому: неправомірно обмежують доступ до спірного рішення ДМС України щодо нього та доказів, якими воно підтверджуються; такі обмеження ускладнюють належний захист своїх прав в суді в рамках вкрай короткого строку (5 днів); галузеве законодавство не зупиняє дію рішення внаслідок його судового оскарження.

Поряд з цим, позивачу: неконкретизовано повідомлено про необхідність залишити територію України; загрожують наступні процедури його повернення та/або видворення з України; загрожує заборона на виїзд до України; загрожує переслідування та позбавлення свободи в Російській Федерації.

Таким чином дане робить неможливим виконання рішення суду та поновлення порушених прав після закінчення розгляду справи.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву про забезпечення позову внесено до системи автоматизованого розподілу та передано для розгляду судді Пащенку К.С.

Вирішуючи по суті подану позивачем заяву, проаналізувавши наведені останнім обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (скорочено - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень;

4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як слідує із позову, публічно-правовий спір між сторонами існує, за переконанням Заявника, за обставин прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм та вимог чинного законодавства України.

Виходячи з наведених у заяві фактичних обставин, суд відмічає, що правомірність та оцінка спірного рішення, процедурні питання дотримання його прийняття підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті про таке оскарження та буде дана судом за результатами розгляду справи.

Окремо варто наголосити, що на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності оспорюваного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного, з огляду на те, що Заявником у заяві не доведено, в контексті ст. 150 КАС України, наявність обставин, що можуть слугувати підставами для вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи, що станом на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності рішення, суд вважає, що заява є необґрунтованою, а тому відсутніми є підстави для її задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви б/н від 26.07.2021 «Про забезпечення позову» представника ОСОБА_1 - Оніщенка О.В. (адвоката).

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, може бути оскаржено.

Суддя К.С. Пащенко