Рішення № 98735921, 28.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2021 року м. Київ № 640/14868/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства «ВЄЛМА» до:Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України провизнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством «ВЄЛМА» (адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 21, кв. 62, ідентифікаційний код - 32373028) (далі - позивач або ПП «ВЄЛМА») подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 43141267) (надалі - відповідач 1 або ГУ ДПС у м. Києві) та Державної податкової служби України (адреса: 04655, м. Київ, Львівська пл., буд. 8, ідентифікаційний код - 43005393) (надалі - відповідач 2 або ДПС), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1580134/32373028 від 25.05.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 30.04.2020;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Приватним підприємством «ВЄЛМА» податкову накладну № 9 від 30.04.2020.

Обґрунтовуючи позов ПП «ВЄЛМА» зазначає, що рішення Головного управління ДПС у м. Києві є необґрунтованим та суперечить чинному законодавству, у зв`язку з чим таке рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/14868/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідачем подано відзив, у якому зазначено, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві правомірно прийнято внаслідок ненадання платником податку копій документів, яких було б достатньо для прийняття комісією контролюючого органу рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій вказав, що відповідачем не виконано обов`язку доказування, покладеного на суб`єкта владних повноважень, а відзив не містить жодного абзацу, що має відношення до безпосередніх обставин справи; у ньому не зазначено причин, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення та обставин, через які податковим органом було відмовлено у реєстрації податкової накладної. Позивач зауважив, що ним надано повний комплект документів для реєстрації податкової накладної, при цьому рішення відповідача про відмову у реєстрації відповідної накладної є необґрунтованим та не містить чіткої підстави його прийняття.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачем-2 відзив на позовну заяву подано не було.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

24.02.2003 ПП «ВЄЛМА» було зареєстровано у якості суб`єкта господарювання. Основним видом діяльності товариства є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21).

29.04.2020 ПП «ВЄЛМА» було укладено договір купівлі-продажу товару № 29/04-К з ПСП «Агрофірма «Світанок», за умовами якого позивачем було придбано сою побічний продукт та сою урожаю 2019 року загальною вартістю 6 921 000,00 грн.

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 до вищенаведеного договору, оплата за товар здійснюється покупцем попередньо, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, згідно виставленого постачальником рахунку. Витрати на перевезення зерна несе покупець.

29.04.2020 ПСП «Агрофірма «Світанок» було виставлено рахунок-фактуру № ПР-0000390 на суму 6 921 000,00 грн., який у той же день був оплачений ПП «ВЄЛМА». У зв`язку з отриманням попередньої оплати, ПСП «Агрофірма «Світанок» було виписано податкову накладну № 124 від 29.04.2020.

На підтвердження постачання на користь ПП «ВЄЛМА» зерна надано:

- договір купівлі-продажу товару № 29/04-К від 29.04.2020;

- додаткову угоду № 1 від 29.04.2020 до договору купівлі-продажу товару № 29| 04-К від 29.04.2020;

- рахунок-фактуру № ПР-0000390 від 29.04.2020;

- видаткові накладні № ПР-0001838 від 30.04.2020, № ПР-0001842 від 01.05.2020, № ПР-0001843 від 01.05.2020, № ПР-0001844 від 01.05.2020, № ПР-0001847 від 01.05.2020, № ПР-0001845 від 01.05.2020, № ПР-0001846 від 01.05.2020, № ПР-0001861 від 02.05.2020, № ПР-0001862 від 02.05.2020, № ПР-0001841 від 30.04.2020, № ПР-0001840 від 30.04.2020, № ПР-0001839 від 30.04.2020, № ПР-0001856 від 02.05.2020, № ПР-0001857 від 02.05.2020, № ПР-0001860 від 02.05.2020, № ПР-0001858 від 02.05.2020, № ПР-0001863 від 02.05.2020, № ПР-0001907 від 06.05.2020, № ПР-0001908 від 06.05.2020, № ПР-0001909 від 06.05.2020, № ПР-0001910 від 06.05.2020;

- ТТН № 005221 від 30.04.2020, № 005377 від 01.05.2020, № 005378 від 01.05.2020, № 005379 від 01.05.2020, № 005380 від 01.05.2020, № 005381 від 01.05.2020, № 005218 від 30.04.2020, № 005219 від 30.04.2020, № 005220 від 30.04.2020, № 005382 від 02.05.2020, № 005383 від 02.05.2020, № 005385 від 02.05.2020, № 005386 від 02.05.2020, № 005387 від 02.05.2020, № 005357 від 06.05.2020, № 005359 від 06.05.2020, № 005360 від 06.05.2020;

- платіжні доручення № 485 від 29.04.2020, № 486 від 29.04.2020.

Разом з тим, між ПП «ВЄЛМА» (Постачальник) та ТОВ «Фалькон-Агро» (Покупець) 29.04.2020 укладено договір поставки № 29/04 від 29.04.2020.

Специфікацією № 1 до вказаного договору сторони узгодили реалізацію сої загальною вартістю 9 695 400,00 грн.

Умови поставки - СРТ - Кіровоградська обл., смт. Нове, вул. Ливарна, 10 (ТОВ «Грінстоун Протеїн»).

На підтвердження постачання на користь ТОВ «Фалькон-Агро» зерна надано:

- договір поставки № 29/04 від 29.04.2020;

- специфікацію № 1 до договору поставки № 29/04 від 29..04.2020;

- видаткова накладну № 14 від 30.04.2020, № 15 від 01.05.2020, № 16 від 02.05.2020, № 17 від 03.05.2020, № 18 від 04.05.2020, № 19 від 07.05.2020;

- ТТН № 001 від 30.04.2020, № 0003 від 30.04.2020, № 3004 від 30.04.2020, № 3104 від 30.04.2020, № б/н від 01.05.2020, № 379 від 01.05.2020, № 2209 від 07.05.2020, № 0605 від 06.05.2020, № 226 від 06.05.2020, № 605 від 06.05.2020, ТТН № 017 від 01.05.2020, № 008 від 03.05.2020, № 05381 від 03.05.2020, № 005 від 02.05.2020, № 5387 від 02.05.2020, № 005382 від 02.05.2020, № 15 від 03.05.2020, № 005377 від 02.05.2020, № 156 від 04.05.2020;

- платіжні доручення № 5680 від 30.04.2020, № 2278 від 05.05.2020, № 5732 від 06.05.2020, № 2293 від 07.05.2020.

З метою перевезення сої зі складу постачальника (ПСП «Агрофірма «Світанок») на склад покупця (ТОВ «Фалькон-Агро»), ПП «ВЄЛМА» було укладено договір про перевезення вантажу № 28 від 29.04.2020, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 (перевізник) зобов`язувався виконати перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Здійснення перевезення сої за маршрутом м. Фастів (місце зберігання сої ПСП «Аргофірма «Світанок») - смт. Нове, Кіровоградська обл. (елеватор, на який було поставлено товар ТОВ «Фалькон-Агро) підтверджується такими документами:

договором про перевезення вантажу № 28 від 29.04.2020;

заявкою на надання послуг з перевезення вантажу від 28.04.2020, від 01.05.2020, від 03.05.2020, від 07.05.2020;

актом здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) № 30/3 від 30.04.2020, № 04 від 04.05.2020, № 04/2 від 04.05.2020, 07/2 від 07.05.2020;

податковою накладною № 64 від 30.04.2020, № 5 від 04.05.2020, № 6 від 04.05.2020, № 15 від 07.05.2020;

рахунком № 30.4-04 від 30.04.2020, № 04.1-05 від 04.05.2020, № 04.3-05 від 04.05.2020, № 07.3-05 від 07.05.2020;

випискою по рахунку ПП «ВЄЛМА» щодо розрахунків з ФОП ОСОБА_1 ;

платіжними дорученнями № 503 від 18.05.2020, № 520 від 29.05.2020.

За фактом продажу сої за договором ТОВ «Фалькон-Агро» 13.05.2020 ПП «ВЄЛМА» було направлено до ЄРНП податкову накладну № 9 від 30.04.2020 на суму 3 333 333,33 грн., ПДВ 666 666, 67 грн.

Відповідно до квитанції № 1 реєстрацію вказаної податкової накладної зупинено, в обґрунтування зазначено, що «коди УКТЗЕД товару 1201 відсутні у таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризикованості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду прийняття рішення про реєстрацію відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D» = 2.5039%, «P» = 312810.83».

18.05.2020 до комісії регіонального рівня направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого було надано копії первинних господарських документів.

Рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстру податкових накладних від 25.05.2020 № 1580134/32373028 ПП «ВЄЛМА» відмовлено у реєстрації податкової накладної № 9 від 30.04.2020.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно п.201.7. ст.201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою № 1165 (далі - Порядок зупинення реєстрації ПН/РК) платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК).

Окрім цього, податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК).

Відповідно до Критеріїв ризиковості здійснення операцій відповідно до додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, складені платниками податку ПН/РК, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, до яких належать:

- відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкової накладної/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкової накладної/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС;

- відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 ПК України, стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення;

- відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПК України;

- складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається);

- перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкової накладної/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкової накладної/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги;

- складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Крім того, відповідно до п. 10-11 зазначеного Порядку зупинення реєстрації ПН/РК у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Проте, зі змісту Квитанції вбачається, що відповідачем не дотримано вимоги п.10-11 зазначеного Порядку зупинення реєстрації ПН/РК та не вказано конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У Квитанціях лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Згідно з положеннями п. 4 та п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації, податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з п. 5 Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (п. 10 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (п. 3 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК).

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (п.13 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК).

Також, слід зазначити про те, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК (додаток до Порядку).

Згідно з п. 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що і рішення Комісії ДПС у м. Києві повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням комісії ГУ ДПС у м. Києві від 25.05.2020 № 1580134/32373028 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 9 від 30.04.2020.

У рішенні комісією вказано підставу: «Ненадання платником податку копій документів», а саме:

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити);

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Зважаючи на сукупний аналіз норм, які викладені вище, суд приходить до переконання, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації РК не містить конкретної інформації, щодо причин та підстави для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про ненадання платником податків копій документів, зокрема, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні не зазначено конкретних документів, яких, на думку Головного управління ДПС у м. Києві, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, хоча у податкового органу існує обов`язок підкреслити документи, які не надано платником податків, що прямо випливає із форми рішення, яка затверджена Додатком до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Як вже зазначалося, судом встановлено, що ПП «ВЄЛМА» було подано до контролюючого органу пояснення від 18.05.2020 № 1 та копії документів на підтвердження обставин складення податкової накладної № 9 від 30.04.2020.

З урахуванням положень вищевказаних норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.

Проте, комісією регіонального рівня не взято до уваги документи, які надано платником податків задля підтвердження правомірності формування податкової накладної № 9 від 30.04.2020.

Таким чином, суд доходить висновку, що відмова у реєстрації податкової накладної № 9 від 30.04.2020 за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність прийнятого рішення.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує факту здійснення платником податків господарських операцій.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної № 9 від 30.04.2020.

Суд принагідно підкреслює, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У постанові від 07.02.2020 у справі № 826/11086/18 (адміністративне провадження № К/9901/25973/19) Верховний Суд зазначив, що у разі відмови платнику податку на додану вартість в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних належним способом захисту порушеного права в судовому порядку є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та, як наслідок, зобов`язання відповідний контролюючий орган вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації РК у ЄРПН від 29.05.2020 № 1580134/32373028 від 25.05.2020 є протиправним та підлягає скасуванню, натомість податкова накладна № 9 від 30.04.2020 підлягає реєстрації у ЄРПН.

Відповідно до Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Відтак, оскільки Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління Державної податкової служби у м. Києві підлягає скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 р. № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 9 від 30.04.2020, направлену ПП «ВЄЛМА», днем її фактичного подання - 13.05.2020.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам суб`єктом владних повноважень не надано суду жодних беззаперечних доказів в обґрунтування обставин правомірності винесення ним оскаржуваних рішень.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «ВЄЛМА» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1580134/32373028 від 25.05.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 30.04.2020.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Приватним підприємством «ВЄЛМА» податкову накладну № 9 від 30.04.2020, за датою її направлення до реєстрації - 13.05.2020.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства «ВЄЛМА» (адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 21, кв. 62, ідентифікаційний код - 32373028) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко