Рішення № 98735696, 03.08.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2532/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся адвокат Петренко Віталій Олександрович до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся адвокат Петренко Віталій Олександрович (позивач) до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №146596-5607-2412 від 07.09.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ГУ ДПС Чернівецької області, як контролюючий орган, як за законом, так і за умовами Договору оренди землі від 07.12.2006 року №3326 не є особою відповідальною за нарахування позивачу зобов`язань зі сплати орендної плати.

Податкове та інше законодавство визначає відповідальним за нарахування орендної плати за договором оренди землі, як господарського договору, виключно орендаря. В разі наявності питань у орендодавця, як сторони по договору, щодо розміру розрахованого (задекларованого) річного розміру орендної плати, ці питання вирішуються між сторонами по договору.

ГУ ДПС Чернівецької області - відповідач по справі, є адміністратором сплати, тобто особою, що відповідно до закону лише відслідковує своєчасність надходження на рахунок орендодавця орендних платежів і жодного відношення не має до питань визначення орендарю зобов`язань з орендної плати, як господарського зобов`язання.

Відтак визначене ГУ ДПС Чернівецької області позивачу оскаржуваним ППР зобов`язання зі сплати річного розміру орендної плати на 2020 року в розмірі 97909,26 грн не може вважатись законним, так як відповідач не має для цього ні правових підстав, ні компетенції.

Відповідно до закону як сам договір, так і зміни до договору, в тому числі і зміни розміру річної орендної плати, в обов`язковому порядку підлягають державній реєстрації.

Договір оренди землі від 07.12.2006 року №3326 після його нотаріального посвідчення було зареєстровано в органах ДЗК, після чого положення цього договору набули чинності та стали обов`язкові для виконання сторонами. Зміни умови договорів оренди землі, відповідно до закону, набувають чинності, тобто породжують права і обов`язки для орендаря та орендодавця не з моменту їх виникнення, а після їх державної реєстрації.

Пунктом 7 Договору оренди землі від 07.12.2006 року № 3326, укладеного між ОСОБА_1 та Чернівецькою міською радою, встановлено, що річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі і становить 8303,54 грн за рік.

Пунктами 34, 35 Договору оренди землі від 07.12.2006 року № 3326 передбачено, що договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Оскільки змін до Договору оренди землі від 07.12.2006 року № 3326 Чернівецька міська рада не реєструвала, чинними та діючими є умови та положення зареєстрованого Договору оренди землі від 07.12.2006 року № 3326, де в п. 7 вказано, що річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі і становить 8303,54 грн за рік.

Істотним є і те, що Чернівецька міська рада не зверталась до ГУ ДПС Чернівецької області та не надавала розрахунку збільшеного розміру річної орендної плати Договору оренди землі від 07.12.2006 року № 3326.

Щодо згадувань про рішення у справі 926/955/13, то це судове рішення не має жодного стосунку до відповідача. Крім того через допущені господарським судом помилки рішення у справі 926/955/13 не могло бути зареєстровано, а відповідно через його невизначеність і не створювало обов`язків для орендаря. З метою усунення невизначеності, оскільки орендодавець ухилявся від вчинення таких дій, орендар був змушений сам звернутись до господарського суду з заявою про виправлення помилок в судовому рішенні у справі 926/955/13. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області у справі 926/955/13 від 22 жовтня 2020 року остаточно виправлено помилки судового рішення справі 926/955/13.

11 листопада 2020 року отримано примірник ухвали Господарського суду Чернівецької області від 22 жовтня 2020 року у справі №926/955/13 з написом про те, що ця ухвала до апеляційного суду не оскаржувалась і набрала законної сили.

Орендодавець в особі Чернівецької міської ради і після отримання примірника ухвали у справі 926/955/13 від 11 листопада 2020 року не здійснив реєстрації змін до Договору оренди землі від 07.12.2006 року № 3326.

За таких обставин, попри набуття судовим рішенням у справі №926/955/13 чинності після постановлений Господарським судом Чернівецької області ухвали від 22 жовтня 2020 року, через відсутність реєстрації змін в Договорі оренди землі від 07.12.2006 року №3326 не створило для позивача зобов`язань по сплаті річної орендної плати у збільшеному розмірі.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що між ОСОБА_1 та Чернівецькою міською радою було укладено договір №3326 від 07.12.2006 року оренди земельної ділянки площею 0,2076 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка надається в оренду строком до 16.02.2054 року (п.6 договору).

Згідно п.7 договору орендна плата сплачується орендарем виключно в грошовій формі у розмірі 8303,54грн на рік.

Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції та індексації у відповідності до вимог чинного законодавства України; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом (п. 10 договору).

У 2013 році Чернівецька міська рада звернулась з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі №3326 від 07.12.2006 року в частині розміру орендної плати за землю, мотивуючи тим, що відповідачем не виконано викладене у п.13.9 рішення 15 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 24.11.2011 року №338 зобов`язання щодо приведення у відповідності до вимог рішення 24 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 12.02.2008 року №510 умов укладеного сторонами договору оренди від 07.12.2006 року №3326 на земельну ділянку площею 0,2076 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 в частині розміру орендної плати за землю виклавши п.7 договору в такій редакції: річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 51607,08грн.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 26.02.2014 року у справі №926/955/13 вирішено позов задовольнити та внести зміни до договору оренди землі №3326 від 07.12.2006 року виклавши п.7 договору в такій редакції: "річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 51607,08 грн". Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 року у справі №926/955/13 рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.02.2014 року у справі №926/955/13 залишено без змін.

Таким чином, на підставі договору оренди землі №3326 від 07.12.2006 року та з урахуванням рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.02.2014 року у справі №926/955/13, нараховано ОСОБА_1 орендну плату за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за 2020 рік - 97909,26 грн та направлено платнику з дотриманням норм чинного законодавства.

ФОП ОСОБА_1 за 2016-2019рр. подавала податкові декларації по орендній платі за землю за кожен рік окремо, без врахування нової нормативно-грошової оцінки землі та щорічного коефіцієнта індексації нормативно-грошової оцінки землі.

Щодо твердження позивача про те, що контролюючий орган не має право нараховувати орендну плату за землю, слід зазначити, що згідно н.286.5. ст.286 ПК і України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться і контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо: розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 цієї статті; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними. підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів зокрема документів на право власності користування пільгою а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає йому нове податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим а тому скасуванню не підлягає.

Представник позивача, ознайомившись з відзивом на позовну заяву, подав до суду відповідь на відзив в якому зазначив, що доводи викладені в позові, щодо безпідставності та протиправності визначення господарського зобов`язання позивачу оскаржуваним ППР відповідачем, у відзиві не спростовано. Також не спростував відповідач у відзиві правові позиції Верховного Суду з питань підстав нарахування та сплати орендної плати.

Крім того, представник позивача зазначив, що станом на 14.01.2021 року Чернівецька міська рада не здійснила реєстрації речового права на земельну ділянку передану в оренду позивачу по Договору оренди землі від 07.12.2006 року №3326 в єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та прав власності на нерухоме майно, яким є земельні ділянки.

Відповідач, ознайомившись з відповіддю на відзив, подав до суду заперечення в якому зазначив, що відповідно до п.10 Договору про оренду земельної ділянки №3326 від 7 грудня 2006 року укладеного між Чернівецькою міською радою та ОСОБА_1 передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених цим договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у т. ч. внаслідок інфляції та індексації у відповідності до чинного законодавства; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках передбачених законом.

У пункті 28 Договору сторони погодили, що зміна умов цього договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткових договорів. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов цього договору спір розв`язується у судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області 26.02.2014 року у справі № 926/955/13 внесено зміни до договору оренди землі № 3326 від 7 грудня 2006 року, а саме пункт 7 Договору викладно в такій редакції: "Річна орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі і становить 51607,08 грн". Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 року по справі №926/955/13 рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.02.2014 у справі №926/955/13 залишено без змін.

Також зазначив, що Договір №3326 від 07.12.2006 року є нотаріально посвідченим та зареєстрованим 29.05.2007 року у Чернівецькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК", що було встановлено Господарським судом Чернівецької області під час розгляду справ №926/955/13 та №926/2488/19 про що зазначено в рішеннях.

Необґрунтованими також вважає доводи позивача про те, що у відповідача відсутні повноваження нараховувати ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою, оскільки суперечать нормам чинного законодавства.

Такого ж висновку дійшли суди у справі №824/499/20-а, в межах якої оскаржувались податкові повідомлення-рішення якими донараховано ОСОБА_1 орендну плату за землю на підставі того ж самого договору №3326 від 7 грудня 2006 року, за податкові періоди 2016рік, 2017рік, 2018рік та 2019рік.

Ухвалою суду від 25.11.2020 року даний адміністративний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 08.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 12.01.2021 року.

Судове засідання призначене на 12.01.2021 року відкладене на 26.01.2021 року, у зв`язку з неявкою представника позивача.

В судовому засіданні призначеному на 26.01.2021 року оголошено перерву до 04.02.2020 року, за клопотанням представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

26.01.2021 року, за клопотання сторін, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

07.12.2006 року між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки №3326 за умовами якого орендодавець надає, згідно рішення 8 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 27.10.2006 року №136, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться в адміністративних межах міста Чернівці, за адресою: АДРЕСА_1, економіко-планувальна зона№30. Кадастровий номер земельної ділянки - 7310136600:30:001:0048.

Відповідно до п. 7 Договору оренди земельної ділянки орендна плата сплачується виключно у грошовій формі у розмірі 8303,54 грн (а.с. 32-40).

Рішенням Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.02.2014 року №926/955/13, яка набрала законної сили 08.07.2014 року, внесено зміни до договору оренди землі №3326 від 07 грудня 2006 року, який укладений між Чернівецькою міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та зареєстрований у Чернівецькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок №4 АА007058 вчинено запис за номером 040780900089 від 29.05.2007, який стосується земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2076 га, кадастровий номер - 7310136600:30:001:0048, виклавши пункт 7 договору в наступній редакції: "Річна орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 51607,08 грн (а.с. 10-16, 21-23).

07.09.2020 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 07.09.2020 року №146596-5607-2412, яким визначено позивачу податкове зобов`язання по орендній платі за землю з фізичних осіб за 2020 рік на суму 97909,26 грн (а.с. 41).

Рішенням про результати розгляду скарг від 04.11.2020 року №4807/Ш/99-00-06-02-04-09 Державна податкова служба України залишила без змін ППР ГУ ДПС у Чернівецькій області від 07.09.2020 року №146596-5607-2412, а скаргу - без задоволення (а.с. 17-20).

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення №146596-5607-2412 від 07.09.2020 року, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору

Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Щодо наявності у податкового органу компетенції по нарахуванню орендної плати за землю, слід зазначити, що законодавством відокремлено механізм справляння орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності, повноту та своєчасність справляння якої покладено на органи фіскальної служби.

Так, відповідно до пп.14.1.39. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 19-1.1. статті 19 ПК України визначено, що контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Згідно статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема:

- отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали (пп.. 20.1.3. п.20.1 ст. 20 ПК України);

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп.. 20.1.4. п.20.1 ст. 20 ПК України);

- визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (пп.. 20.1.18. п.20.1 ст. 20 ПК України);

- отримувати безоплатно від органів, що забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, необхідну для здійснення повноважень контролюючих органів щодо забезпечення погашення податкового боргу платника податків. У випадках, передбачених законом, податковий керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, які містяться в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Строк надання інформаційних довідок цими органами на письмові запити контролюючих органів не може перевищувати п`яти робочих днів з дня отримання таких запитів (пп.. 20.1.24. п.20.1 ст. 20 ПК України);

- проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп.. 20.1.43. п.20.1 ст. 20 ПК України).

Відповідно до п. 286.1 та 286.5 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджений наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року № 1204. Пунктами 1 та 2 Розділу ІІ Порядку передбачено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо:

1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявність показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявність діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

3) згідно із законодавством з питань державної митної справи, податковим та іншим законодавством відповідальним за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

4) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом;

5) результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях;

6) в інших випадках, коли надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення передбачено законом.

У випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами - "Ф" - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних із порушенням податкового або іншого законодавства (додаток 1).

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що у відповідача відсутні повноваження нараховувати ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою кадастровий номер 7310136600:30:001:0048, на підставі податкового повідомлення-рішення, а також те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам законодавства та визначеній формі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до положень п. 287.10 ст. 287 ПК України, податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного, подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, положення ст.102 Податкового кодексу України, не передбачають обов`язку відповідача провести перевірку для визначення суми грошового зобов`язання, в той час контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків.

Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" користування землею в Україні є платним.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України, плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Таким чином, ПК України визначив обов`язки орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Чернівецької області 26.02.2014 року у справі № 926/955/13 внесено зміни до договору оренди землі №3326 від 7 грудня 2006 року, який укладений між Чернівецькою міською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 , а саме пункт 7 Договору викладно в такій редакції: "Річна орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі і становить 51607,08 грн".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 року по справі №926/955/13 рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.02.2014 року у справі №926/955/13 залишено без змін.

Відтак, доводи представника позивача відносно того, що контролюючим органом в порушення приписів п.288.1 ст.288 ПК України визначено спірними податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов`язання з орендної плати за землю без урахування розміру орендної плати, встановленої договорами оренди вказаних земельних ділянок, укладеними позивачем із Чернівецькою міською радою, в сторону збільшення такої плати без внесення відповідних змін до цього договору оренди, що суперечить вимогам Цивільного кодексу України, є безпідставними.

Як вбачається з наданого розрахунку грошових зобов`язань з орендної плати, визначених спірним податковим повідомленням-рішенням, контролюючий орган нарахував позивачеві ці грошові зобов`язання, виходячи з коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель з орендної плати за земельну ділянку площею 0,2076 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136600:30:001:0048, надану Чернівецькою міською радою в строкове платне користування позивача: за 2020 року розмірі 97909,26 (51607,08 грн х 1,249 х 1,433х1,06х1,0х1,0).

Приписами п.п.14.1.42 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з п.289.3 ст.289 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Оскільки позивачем декларувалися та сплачувалися суми орендної плати без врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки в 2020 році, цілком обґрунтованим є збільшення контролюючим органом позивачу суми грошового зобов`язання з орендної плати за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Отже, покладення контролюючим органом на позивача обов`язку зі сплати орендної плати за землю згідно з оскарженим податковим повідомленням-рішенням від 07.09.2020 року №146596-5607-2412, яким донараховано податкове зобов`язання з орендної плати за землю за 2020 рік в розмірі 97909,26 грн є обґрунтованим.

Отже, нарахування позивачу грошового зобов`язання з орендної плати за користування земельною ділянкою Головним ДПС у Чернівецькій області за податковим повідомленням-рішенням 07.09.2020 року №146596-5607-2412 здійснено на законних підставах, з урахуванням чого, вказане податкове повідомлення-рішення винесене правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України та не підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що доводи представника позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що в спірних правовідносинах позивач обрав неналежний спосіб захисту порушених прав, оскаржив рішення яке безпосередньо не порушує його права і їх не відновить. Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся адвокат Петренко Віталій Олександрович до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 );

Представник позивача - Петренко Віталій Олександрович (вул. Героїв Майдану, 71, офіс 409, м. Чернівці, Чернівецька область, 58029);

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 43143196, вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область ,58013).

Суддя В.О. Григораш