Рішення № 98734106, 02.08.2021, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 384/431/20

№пр. 2/384/8/2021

02 серпня 2021 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області

у складі:

головуючого - судді Галицького В.В.,

зі секретарем судового засідання Лалаян А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка Кіровоградської області питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою Вільшанської селищної ради в особі селищного голови Харковенка Володимира Федоровича до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, -

В С Т А Н О В И В:

Вільшанська селищна рада в особі селищного голови Харковенка Володимира Федоровича звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації.

17.05.2021 року до Вільшанського районного суду Кіровоградської області від Вільшанського селищного голови М. Паранчевського та представника позивача адвоката Гірника Г.С. надійшло клопотання, в якому просять прийняти відмову від позову Вільшанської селищної ради в особі селищного голови Харковенка Володимира Федоровича до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації. Також просить повернути позивачу Вільшанській селищній раді, на розрахунковий рахунок UA668999980314040544000011513 ГУК у Кіров.обл./тг с-щеВільш/24060300, ЄДРПОУ 37918230, Інші надходження, з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 17 травня 2021 року прийнято відмову Вільшанського селищного голови М. Паранчевського та представника позивача адвоката Гірника Г.С. по справі за позовом Вільшанської селищної ради в особі селищного голови Харковенка Володимира Федоровича до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації. Провадження у цивільній справі за позовом Вільшанської селищної ради в особі селищного голови Харковенка Володимира Федоровича до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову. Управлінню Державної казначейської служби України у Вільшанському районі Кіровоградської області повернути Вільшанській селищній раді на розрахунковий рахунок UA668999980314040544000011513 ГУК у Кіров.обл./тг с-щеВільш/24060300, ЄДРПОУ 37918230, Інші надходження, 50 відсотків судового збору у розмірі 1098 грн. 50 коп., сплаченого нею згідно платіжного доручення №695 від 02.09.2020 року.

Разом з тим, судом не вирішено клопотання представника відповідача, яке надійшло до суду 16.03.2021 року про приєднання до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу у сумі 7600 грн..

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Згідно ч.4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

В судовому засіданні встановлено, що 16.03.2021 року до Вільшанського районного суду Кіровоградської області надійшло клопотання представника відповідача адвоката Калінка-Бондар О.Б. про приєднання до матеріалів справи доказів, в якому зазначено, що позовні вимоги не визнають, в задоволенні позову просять відмовити. Просить приєднати до матеріалів справи докази на підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу у сумі 7600 грн., до закінчення судових дебатів, яке судом не вирішено.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (ст. 134 ЦПК України); 2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (ст. 141 ЦПК України).

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст.137 ЦПК України ).

У відповідності до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Представником відповідача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано копію угоди про захист та надання правової допомоги від 09 жовтня 2020 року, додаткову угоду до угоди про захист та надання правової допомоги від 09 жовтня 2020 року, довідку щодо вартості наданої правничої допомоги № 12/03 від 12 березня 2021 року разом із додатком до довідки № 12/03 від 12.03.2021 року щодо вартості наданої правничої допомоги, оригінал квитанції № 115 від 27.11.2020 року на суму 7600,00 грн., які підтверджують обсяг наданих послуг, виконаних робіт та їх вартість (а.с. 88, 89, 90, 91-92).

В Додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі № 143/173/19 (провадження № 61-16088св19) зроблено висновок, що: згідно з частинами п`ятою, шостою ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на те, що позивач не звертався до суду із клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи прийняття відмови Вільшанського селищного голови М. Паранчевського та представника позивача адвоката Гірника Г.С. та закриття провадження у зв`язку з відмовою позивача від позову по даній справі, понесені відповідачем витрати на правову допомогу підлягають стягненню з позивача, у зв`язку з чим, суд, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення та стягнути з позивача на користь відповідача 7600,00 грн. понесених витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Клопотання представника відповідача адвоката Калінка-Бондар О.Б. про приєднання до матеріалів справи доказів задовольнити.

Стягнути з Вільшанської селищної ради (що знаходиться за адресою: 26600, смт.Вільшанка, вул. Центральна, 40, Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04365595) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 7600,00 грн..

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через Вільшанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: