Рішення № 98733797, 12.07.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5913/17

2/214/1875/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 липня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

при секретарі - Джемерчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», назва якого змінилась на Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2017 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», назва якого в процесі розгляду справи змінилась на АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що є загальновідомим фактом та не потребує доказування,звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 17688 грн. 32 коп. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №б/н від 25.08.2011 року, яка виникла у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно його умов та в обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 25 серпня 2011 року відповідач стала клієнтом банку, підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та підтвердивши свою згоду на те, що підписана Анкета-заява, Пам`ятка клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи банку складають укладений між ними Договір про надання банківських послуг, згідно якого відповідачу було надано кредит у розмірі 800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки,а відповідач зобов`язалась своєчасно та в повному обсязі повернути кредитні кошти та сплачувати відсотки. Однак, відповідач своїх обов`язків по своєчасному погашенню кредиту та по сплаті відсотків належним чином не виконувала, у результаті чого станом на 24 вересня 2017 року утворилась вказана вище сума заборгованості. Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати у розмірі 1600 грн.

14 березня 2018 року заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було задоволено.

Ухвалою суду від 17.04.2020 року вищевказане заочне рішення було скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання надав письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання також надав до суду письмову заяву, в якій просив у задоволенні позову відмовити та розглянути справу за його відсутності, а також за відсутності відповідача. Крім того, представник відповідача надав до суду заяву про пропуск строку позовної давності, в якій зазначив, що після першої несплати встановленого щомісячного платежу, позивач знав про порушення свого права та мав можливість звернутись до суду за його захистом, проте не скористався таким правом, у зв`язку з чим вважав, що позивачем пропущено строк звернення до суду та просив застосувати строк позовної давності. Також представник відповідача надав письмові пояснення, в яких зазначив, що укладений між позивачем та відповідачем договір не може вважатись договором приєднання, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, розміщені на сайті банку, неодноразово змінювались АТ КБ «ПРИВАТБАНК», надані позивачем Правила не містять підпису відповідача, відтак відсутні підстави вважати, що саме з цими Умовами та Правилами була ознайомлена відповідач. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну позову, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, 25 серпня 2011 року відповідач стала клієнтом позивача підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та підтвердивши свою згоду на те, що підписана Анкета-заява, Пам`ятка клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи банку складають укладений між нею та позивачем Договір про надання банківських послуг (далі - Кредитний договір), згідно якого відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі та на умовах визначених укладеним договором, а відповідач зобов`язалась своєчасно та в повному обсязі повернути кредитні кошти та сплачувати відсотки. Також позивачем до Анкети-заяви від 25.08.2011 року у якості доказу було надано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract» та «Універсальна Gold» (а.с.5,6,7-30).

Відповідно до наданого представником позивача скріншоту з Приват24 ОСОБА_1, строк дії картки НОМЕР_1 до останнього дня вересня 2017 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Зобов`язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого представником позивача, відповідач у порушення зазначених норм закону та умов Кредитного договору свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 24 вересня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 17688грн. 32 коп., яка складається з наступного: 759 грн. 32 коп. - заборгованість за кредитом; 12910 грн. 51 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2700 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 818 грн. 49 коп. - штраф (процентна складова) (а.с. 3-4).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, згідно наданої банком копії Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг б/н від 25.08.2011 року, убачається, що відповідачем виявлено бажання оформити на своє ім`я банківську картку, проте вказана Анкета-заява не містить позначки яку саме платіжну картку бажає оформити відповідач. Разом з тим, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження оформлення відповідачем певної кредитної картки. Таким чином, наданий позивачем Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с.6) не є належним доказом, оскільки містить чотири різні види кредитних карт із різними умовами надання послуг, відтак суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування відсотків, пені та штрафів, а рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Так, підписана сторонами у справі Анкета-заява від 25.08.2011 року не містить умови договору про розмір відсотків та встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за кредитом, стягнути складові його повної вартості, зокрема нараховані відсотки, пеню за прострочене зобов`язання, а також штрафи, передбачені Умовами та правилами надання банківських послуг.

Між тим, наданий позивачем до матеріалів справи Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, не містить підпису відповідача та матеріали справи не містять інших підтверджень, що саме ці Умови та правила, надані позивачем до позовної заяви, розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась саме із ними, підписуючи заяву від 25.08.2011 року.

Суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Тарифи, Умови та правила надання банківських послуг, неодноразово змінювались самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (25 серпня 2011 року) до моменту звернення до суду із даним позовом (17 жовтня 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи, Умови та правила у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин надані позивачем Тарифи, Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17.

Таким чином, суд вважає, що Тарифи, Умови та правила, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 25 серпня 2011 року шляхом підписання заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді істотні умови договору, у тому числі відсотки та відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, тому суд вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сум нарахованих відсотків, пені та штрафів.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За договором про надання банківських послуг (позичальник отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким встановлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту, тобто зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України).

Отже позовна давність для вимоги про стягнення заборгованості за кредитом починає свій відлік зі спливом останнього дня місяця строку дії картки.

Так, згідно наданого позивачем скріншоту з Приват24 відповідача, строк дії картки № НОМЕР_1 до останнього дня вересня 2017 року.

Оскільки строк дії кредитної картки № НОМЕР_1 визначений до 30 вересня 2017 року включно, то саме вказана дата є кінцевим терміном повернення коштів.

При цьому з позовом про стягнення заборгованості позивач звернувся до суду 17 жовтня 2017 року, тобто в межах трирічного строку, який розпочав свій відлік з моменту закінчення строку дії кредитної картки.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором б/н від 25.08.2011 року у розмірі 759 грн. 32 коп., що складає заборгованість за кредитом.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 68 грн. 68 коп. (а.с.37).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 257, 266, 526, 527, 530, 554, 610, 623, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», назва якого змінилась на Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д) в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № б/н від 25.08.2011 року суму заборгованості за кредитом станом на 24 вересня 2017 року у розмірі 759 грн. 32 коп., що складається із заборгованості за кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д) судові витрати в сумі 68 грн. 68 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.