Ухвала суду № 98733542, 03.08.2021, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1083/20

Провадження № 1-кп/177/36/21

У Х В А Л А

03 серпня 2021 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді - Березюк М. В.

за участю:

секретаря судового засідання - Данилової А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040450000369 від 20.07.2020 щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

за участі:

прокурора Томенко М.А.,

обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 Верхуша Я.О.

захисника обвинуваченого Юрківа В.В. Кудрявцева А.Л.

В С Т А Н О В И В:

Криворізьким районним судом здійснюється судовий розгляд вказаного кримінального провадження.

У судовому засіданні 03.08.2021 прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, які були підставою для застосування та продовження цього ж запобіжного заходу та які на даний час не зменшилися і продовжують існувати. Прокурор вважала, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку кожного з обвинувачених.

Прокурор клопотання підтримав, з підстав, наведених у ньому та просив його задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місцем розгляду справи був повідомлений.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожен окремо, вважали клопотання таким, що не підлягає задоволенню, у зв`язку з відсутністю ризиків, про які вказувала прокурор.

Захисники обвинувачених, відповідно адвокат Верхуша Я.О. та Кудрявцев А.Л., у судовому засіданні, кожен окремо, просили відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно їх підзахисних та просили застосувати до них запобіжний захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства. Вважали, що наявність ризиків не обґрунтована та не доведена належними і допустимими доказами. Потерпілі та свідки по даному кримінальному провадженню вже допитані, доказів того, що обвинувачені мають намір переховуватися від суду, прокурором не надано.

Захисники вказували, що на даний час відсутні такі ризики, які б виправдовували продовження відносно кожного з обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинувачених запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників судового провадження, розглянувши матеріали поданого клопотання, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до кожного з обвинувачених, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ухвалами Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відповідно від 26.08.2020 та 23.07.2020, який неодноразово продовжувався Криворізьким районним судом Дніпропетровської області під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, востаннє, відносно ОСОБА_2 ухвалою від 08.06.2021, спливає 06.08.2021, та відносно ОСОБА_1 ухвалою від 24.06.2021 та спливає 22.08.2021.

На даний час, завершити розгляд справи, з об`єктивних причин, не представляється можливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд своїм рішенням має забезпечити не лише права обвинувачених, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України», тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною, разом з іншими, для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , кожен окремо, обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину проти власності, пов`язаного з погрозовою застосування насильства, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років із конфіскацією майна. Вказане свідчить про існування ризику можливого переховування від суду, з метою уникнення відповідальності, у разі ухвалення судом обвинувального вироку.

Кожен з обвинувачених є раніше неодноразово судимим, в тому числі за тяжкі злочини проти власності, при цьому звільняючись з місць позбавлення волі на шлях виправлення не ставали, продовжуючи вчиняти нові кримінальні правопорушення, свою поведінку у суспільстві не змінювали в бік виправлення, що підтверджує існування ризику вчинення останніми нового кримінального правопорушення.

За даним кримінальним провадженням розпочато та триває судове слідство, допитано потерпілого, свіків, однак не допитані обвинувачені, прокурором заявлено та іншими учасниками провадження підтримано, клопотання про додатковий допит потерпілого, який вказував про тиск на нього з боку обвинуваченого ОСОБА_2 , шляхом здійснення телефонних дзвінків та роз`яснень, які покази він має надавати. Враховуючи викладене, суд вважає встановленим ризик позапроцесуального незаконного впливу з боку обвинувачених на потерпілого.

Твердження обвинувачених, що кожен з них має певні соціальні зв`язку, зокрема ОСОБА_1 – дружину, дитину та хворого батька, беручи до уваги дані щодо особи кожного з обвинувачених, а саме схильність до вчинення кримінальних правопорушень, факт систематичності таких правопорушень, на переконання суду, не є виключними стимулюючими факторами для запобігання ризикам визначеним п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Тим більше, що вказані соціальні зв`язки, не запобігли вчиненню обвинуваченими попередніх кримінальних правопорушень, що не спростовує існування вище вказаних ризиків.

Твердження сторони захисту щодо відсутності даних про переховування обвинувачених від слідства та суду, не свідчить про те, що вони, усвідомлюючи тяжкістість пред`явленого обвинувачення та можливого призначення покарання, у разі доведення їх винуватості, не будуть переховуватися від суду, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що ризики, передбачені п. п. 1, 3 , 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, суд дійшов висновку, що обраний відносно кожного з обвинувачених, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їм інкримінується, а також особі кожного з обвинувачених, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а тому суд вважає виправданою необхідність продовження строку тримання обвинувачених під вартою, оскільки, на переконання суду, жоден з більш м`яких запобіжних заходів, не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених під час судового розгляду даного кримінального провадження, тому вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

Відповідно, з вище вказаних підстав, не підлягає задоволенню клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Оскільки перед судом заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а до ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26.08.2020 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави у межах 20 розмірів прожиткових мінімумів громадян, що складає 38420 грн, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зі збереженням права на заставу та покладенням обов`язків, визначених в ухвалі слідчого судді.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 331, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Томенко М.А. про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Верхуша Я.О., а також обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, адвоката Кудрявцева А.Л., про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, – відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12020040450000369 від 20.07.2020, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 01.10.2021, включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні № 12020040450000369 від 20.07.2020, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 01.10.2021, включно, з можливістю внесення застави та виконанням покладених на обвинуваченого обов`язків згідно ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26.08.2020 у справі № 210/4377/20 провадження № 1-кс/210/1715/20.

Копію ухвали негайно направити до Криворізької УВП № 3.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя М.В.Березюк