Ухвала суду № 98733173, 29.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

29 липня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/2794/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Ковбій О.В. ,

при секретарі: Калівошко В.В.,

розглянувши в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Галузева фірма "Суднореммонтаж" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Галузева фірма "Суднореммонтаж" (далі - позивач, ПП "ГФ "Суднореммонтаж") звернулось до суду з вказаним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 20.08.2020 №02680506;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 20.08.2020 №02690506;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 20.08.2020 №02700506.

Ухвалою суду від 22.06.2021 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.

29.06.2021 року недоліки позовної заяви усунуто, в зв`язку з чим ухвалою суду01.07.2021 року провадження в справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.07.2021 року.

В підготовче засідання, призначене на вказану дату, представник позивача не з`явився, в зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 29.07.2021 року.

В підготовче засідання, призначене на вказану дату сторони з`явились, представником відповідача підтримано раніше надане до суду (згідно штампу суду - 22.07.2021 року) клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Так, згідно клопотання, представник відповідача вважає пропущеним строк звернення ПП "ГФ "Суднореммонтаж" до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування заявлених позивачем податкових повідомлень-рішень.

Заявлену правову позицію обґрунтовує тим, що, на його думку, до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення абз. 3 п.56.18 ст. 56 ПК України, згідно яких строк оскарження податкових повідомлень-рішень за умови використання процедури адміністративного оскарження становить 1 місяць. А тому, враховуючи, що наведені позивачем податкові повідомлення рішення були оскаржені в адміністративному порядку, а рішення про результати розгляду скарги надіслано в адресу підприємства поштою та не було вручено 16.04.2021 року, строк, на думку відповідача, є пропущеним. Наведений правовий висновок відповідач вважає забезпеченим судовою практикою, зокрема, Верховного Суду (постанова від 26.11.2020 року).

Шостого апеляційного адміністративного суду (постанова від 11.05.2019 року в справі №640/20468/18) та тим, що зазначене судове рішення залишено в силі постановою Верховного Суду від 11.10.2019 року.

Представник позивача проти задоволення заяви про залишення позовної заяви без розгляду заперечувала, зазначала про його необґрунтованість.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

Так, питання застосування строків звернення до суду неодноразово було предметом дослідження судів касаційної інстанції.

Зокрема, одним з останніх прикладів правозастосування була наступна правова позиція Верховного Суду, наведена в постановах від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17).

Так, суд касаційної інстанції зазначав, що частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Нормою, що регулює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу).

Таким чином, вказані вище положення Податкового кодексу України передбачають, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.

У той же час, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Аналіз пунктів 56.18 та 56.19 статті 56 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що ці норми по різному регулюють питання строків судового оскарження рішень контролюючого органу, тобто існує колізія норм.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За таких обставин та з огляду на завдання адміністративного судочинства, визначені статтями 2, 13 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дотримувався висновку про те, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу становить 1095 днів.

Разом з тим, як справедливо зазначено представником відповідача, 26.11.2020 року Верховний Суд в справі № 500/2486/19 відійшов від наведеної вище правової позиції зазначивши таке.

Отже, численні юридичні наслідки, які з огляду на положення ПК України виникають або можуть виникнути внаслідок реалізації контролюючим органом своїх повноважень та обов`язків, після того, як визначене контролюючим органом грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого, настають у значно менший строк, ніж 1095 днів. Тому надання такого строку для звернення до суду з вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу щодо визначення грошового зобов`язання створювало б непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, зокрема, щодо обсягу прав і обов`язків як платників податків, так і контролюючих органів. Зокрема така непропорційність здатна створити стан невизначеності щодо легітимності дій контролюючого органу, вчинених у законний спосіб у межах строку давності, встановленого статтею 102 ПК України, оскільки після звернення платника податків з відповідним позовом до суду раніше узгоджені грошові зобов`язання стають неузгодженими.

У зв`язку з наведеним право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі судової палати вважає помилковим твердження позивача про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 ПК України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 ПК України. Також ця норма закріплює обмеження на позасудовий порядок оскарження відповідних рішень податкового органу, у разі їх оскарження в судовому порядку, та визначає зміну правового стану грошового зобов`язання на неузгоджене.

Водночас, пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Отже, Верховний Суд у складі судової палати вважає, що колізія між нормами пунктів 56.18 і 56.19 статті 56 ПК України відсутня, оскільки вони не припускають множинного трактування прав платників податків.

Більш скорочені строки звернення до суду у разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі судової палати у цій справі відступає від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.

Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, правозастосування інституту строків для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду про оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, суттєво змінилось (з 1095 днів на 1 місяць).

Разом з тим, обов`язковому врахуванню підлягають зауваження Верховного суду, викладені ним в постанові, що змінило наведене правозастосування.

Так, у справі, що розглядалась, Верховний Суд у складі судової палати сформулював висновок у розвиток і уточнення зазначеного підходу при оскарженні податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошових зобов`язань. Проте зміна підходів до правозастосування в таких правовідносинах не була непередбачуваною.

Задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, Верховний Суд зазначив, що зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Тому, враховуючи зазначені судом касаційної інстанції особливості правозастосування інституту строків в податковому законодавстві, зокрема, щодо необхідності розглядати зміни в судовій практиці як поважну підставу пропуску такого строку, суд вважає за необхідне визнати поважним пропуск ПП "ГФ "Суднореммонтаж" строку звернення до суду з позовними вимогами про оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 20.08.2020 №02680506, №02690506 та №02700506.

У зв`язку з викладеним, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, оскарженню не підлягає та є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя О.В. Ковбій