Рішення № 98733123, 02.08.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2401/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ШАЙН ХАУЗХОЛД" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішеннь про коригування митної вартості товарів,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ШАЙН ХАУЗХОЛД" (далі - позивач, ТОВ "ШАЙН ХАУЗХОЛД") звернулося до суду з адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитлужби (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 13.01.2021 №UA508040/2021/000009/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю "ШАЙН ХАУЗХОЛД";

- визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 18.01.2021 №UA508040/2021/000013/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю "ШАЙН ХАУЗХОЛД".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на умовах, визначених контрактом, та на підставі супроводжувальних документів продавець - компанія "Yongkang Toot Industry and Trade Co., Limited", здійснила на адресу покупця - ТОВ "ШАЙН ХАУЗХОЛД" поставку товарів згідно вантажно-митні декларації №UA508040/2021/000125 від 13.01.2021, №UA508040/2021/000220 від 18.01.2021.

З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, як він вважає, повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, 13.01.2021 відповідачем прийнято рішення № UA508040/2021/000009/2 та 18.01.2021 рішення №UA508040/2021/000013/2, якими скориговано митну вартість товарів. Позивач вважає, що оскаржені рішення відповідача про коригування митної вартості товару прийнято з порушенням вимог ст.ст. 53-55 МК України, оскільки вони не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої підприємством митної вартості. Конкретні обставини, які викликали у митного органу сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також документи, надання яких може усунути сумніви контролюючого органу, відповідачем не зазначено. Також, графа 33 вказаного рішення не містить жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності, як це передбачено наказом Мінфіна України від 24.05.2012 р. № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору". При цьому, позивач наголошує, що обставини на які вказує відповідач в оскарженому рішенні жодним чином не спростовує митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування її вартості.

Ухвалою суду від 01.06.2021 провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22.06.2021 відповідач надав до суду відзив на позов, зі змісту якого вбачається, що останній не погоджується з доводами позивача, зазначає, що декларантом обрано основний метод визначення митої вартості товару - за ціною товару щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до вимог ч.4 ст.58 МКУ під митною вартістю товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту розуміється ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність розбіжностей, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товару за ціною договору. Позивач не спростував наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що дії митного органу є правомірними та відповідають вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

24.06.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач не погоджується з позицією митного органу щодо використання даних інших вантажним митних декларацій інших суб`єктів господарювання, оскільки товари, зазначені в інших деклараціях, не є тотожними (однаковими) тим товарам, що імпортовані позивачем, відносно яких скориговано їх митну вартість. Перевищення вартості імпортованого за договором товару обсягам, передбаченим договором, пояснює підписаною додатковою угодою зі збільшенням обсягу товарів, розбіжність в найменування експортера в сертифікаті відповідності пояснює, тим, що зазначений експортер є агентом, що здійснював сертифікацію, відсутність документів щодо страхування пояснює відсутністю витрат на страхування..

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

03.01.2019 року між ТОВ "ШАЙН ХАУЗХОЛД" та компанією "Yongkang Toot Industry and Trade Co., Limited", Китай, укладено контракт № КD190103 (далі-Контракт) на поставку "товарів, асортимент якого описаний і погоджений сторонами в Специфікації в кожній окремій поставці" на умовах СFR порт Одеса відповідно до правил Інкотермс 2010.

Відповідно до умов вказаного контракту, специфікацій №46/KD190103 від 30.11.2020, комерційного інвойсу від 30.11.2020 року ВН201130В, пакувального листа від 30.11.2020 року; коносаменту COSU6883455950 від 07.12.2020, автотранспортної накладної №055187 від 11.01.2021, сертифікату про походження товару від 24.12.2020 року №CCPIT 351200433862220С3307Y164, декларації про походження товарів ВН201130В від 30.11.2020 року, пакувального листа від 08.12.2020 року; коносаменту COSU6284295630 від 11.12.2020 року, автотранспортної накладної №055395 від 17.01.2021, декларації про походження товарів ВН201208 від 08.12.2020, рахунку-фактури ВН201208 від 08.12.2020, акту зважування №WGT183424 від 17.01.2021, специфікації №47/KD190103, позивач отримав товар згідно переліку, наведеного в зазначених документах.

Декларантом позивача через представника ТОВ "Транспортні логістичні системи" було подано для митного оформлення товару митні декларації №UA508040/2021/000125 від 13.01.2021 року (а.с. 17) та №UA508040/2021/000220 від 18.01.2021 року (а.с. 37), відповідно до яких заявлена митна вартість товарів за ціною договору (контракту) (основний метод визначення митної вартості).

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, а тому запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

На виконання вимог митного органу позивач, листами від 01.04.2021 №15, від 07.04.2021 №17 додатково надав відповідачу копії додаткових угод №1 від 20.11.2019 та № 2 від 01.09.2020 до контракту, а також заявлялось про відсутність страхування товару.

За результатами опрацювання поданих позивачем вантажних митних декларацій, відповідач, прийняв спірні рішення про коригування митної вартості товарів.

Вважаючи спірні рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятих відповідачем рішень про коригування митної вартості товару, суд зазначає, що підстави для коригування однакові, тому, вважає за можливе надати загальну оцінку доводам відповідача, викладених в цих рішеннях.

Так, статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

В даному конкретному випадку, відповідачем витребувано від позивача додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари на стадії витребування документів відзив не містить.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, доказів повідомлення позивача про конкретні складові митної вартості товарів, які мають бути підтверджені додатково наданими ним документами відповідачем не надано.

Щодо підстав для коригування митної вартості, наведених відповідачем в оскаржених рішеннях, суд зазначає наступне.

Так, відповідач, посилаючись на пункт 4.2 контракту від 03.01.2019 року стверджує про відсутність відомостей щодо включення до вартості товару витрат на транспортування та страхування, суд зазначає, що відповідно до умов поставки CFR, за якими постачався товар позивачу за контрактом №КD190103 від 03.01.2019 страхування товару є обов`язком продавця.

З приводу зазначеного суд вказує, що на сьогодні застосовуються, окрім іншого Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Відповідно до Інкотермс-2010 CFR (Cost and Freight (...named port of destination)) (...назва порту призначення). Термін "вартість і фрахт" означає, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь які додаткові витрати, які виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця. За умовами CFR відсутня обов`язкова умова щодо страхування товару.

Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CFR, суд вважає, що в даному випадку Товариство не мало обов`язку додатково страхувати товар, а доказів того, що страхування товару було здійснено позивачем або продавцем товару за власної ініціативи додатково до умов поставки та договору - відповідачем не надано.

Отже, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування та транспортування вантажу, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються, так як страхування товару не здійснювалось, а доказів протилежного - не надано.

Враховуючи викладене, з огляду на визначені зовнішньоекономічним контрактом №КD190103 від 03.01.2019 року умови поставки, всі витрати із завантаження, пакування, маркування та транспортування товару вже є включеними продавцем у фактурну вартість товару, а тому додаткові витрати на страхування та транспортування товару до порту, згідно з вимогами частини десятої статті 58 МК України, Товариство не понесло. За таких обставин, вимоги Митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а коригування митної вартості, заявленої Товариством, на цій підставі - необґрунтованим.

Крім того, п.6.3 контракту №КD190103 від 03.01.2019 року передбачено умови передачі (приймання) товару, а саме визначено перелік товаросупровідних документів: 3 морських коносаментів; 2 оригінала специфікації; комерційний рахунок-фактура - 2 оригінали; пакувальний лист - 2 оригінали.

Тобто, за умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу.

У документах, надання покупцеві яких передбачено контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товару, та які надавались на вимогу відповідача, вказана ціна товару з урахуванням умов поставки CFR.

За таких обставин суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування та перевезення, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п.8 ч.2 ст.53 МК України.

Аналогічний правовий висновок з цього питання викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 р. по справі № 821/829/18, від 14.08.2018 р. по справі № 821/1617/17, від 8 лютого 2019 року у справі №825/648/17, від 25 лютого 2020 року у справі № 260/718/19.

Щодо аргументів відповідача про перевищення обсягу імпортованого ТОВ "ШАЙН ХАУЗХОЛД" товару загальної суми контракту №KD190103 від 03.01.2019 року в розмірі 495000,00 дол. США, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна додаткова угода №1 від 20.11.2019 року до контракту №KD190103 від 03.01.2019 року, пунктом 1 якої визначено, зокрема, змінити загальну суму контракту збільшивши її до 1000000,00 дол. США та додаткова угода № 2 від 01.09.2020 до контракту №KD190103 від 03.01.2019 року, пунктом 1 якої визначено, зокрема, змінити загальну суму контракту збільшивши її до 2000000,00 дол. США.

Таким чином, зазначеними додатковими угодами підтверджено відповідність господарської діяльності позивача загальним умовам договору та необґрунтованість тверджень відповідача про інакше.

Таким чином наведені відповідачем аргументи, щодо наявності розбіжностей в документах, наданих ТОВ "ШАЙН ХАУЗХОЛД" для підтвердження заявленого рівня митної вартості є неспроможними.

Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається зі змісту графи 33 рішення №UA508040/2021/000009/2 про коригування митної вартості товарів, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу, у бік збільшення:

- товару №1 скориговано на підставі наявної у митного органу митної декларації від 29.12.2020 № UA100300/2020/428966;

- товару №3 скориговано на підставі наявної у митного органу митної декларації від 19.12.2020 № UA500070/2020/504600;

товару №4 скориговано на підставі наявної у митного органу митної декларації від 16.12.2020 № UA500490/2020/507281.

При цьому суд зазначає, що товари в наведених деклараціях не є аналогічними товару, який декларує позивач.

Рішенням №UA508040/2021/000013/2 про коригування митної вартості товарів, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу, у бік збільшення:

- товар №1 скориговано на підставі наявної у митного органу митної декларації від 29.12.2020 № UA100300/2020/428966;

- товар №2 скориговано на підставі наявної у митного органу митної декларації від 21.12.2020 № UA110130/2020/37589;

- товар №4 скориговано на підставі наявної у митного органу митної декларації від 23.12.2020 № UA500050/2020/214824;

- товар №5 скориговано на підставі наявної у митного органу митної декларації від 16.12.2020 № UA500020/2020/238684;

- товар №7 скориговано на підставі наявної у митного органу митної декларації від 03.12.2020 № UA100340/2020/522471.

Однак товари в наведених деклараціях не є аналогічними товару, який декларує позивач.

Таким чином правомірність застосування відповідачем для коригування митної вартості товарів зазначених в оскаржуваних рішеннях митних декларацій не підтверджена.

Також в графі 33 рішення зазначено, що попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Отже, вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо. Та, найголовніше - товар, інформація щодо митної вартості за яким взята відповідачем за основу при коригуванні митної вартості товарів позивача не зазначений в рішенні, є посилання лише на митну декларацію.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття ним оскаржених рішень щодо коригування митної вартості. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позов в повному обсязі.

Судові витрати розподілено згідно статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби (Код ЄДРПОУ: 43335608, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) про коригування митної вартості товарів від 13.01.2021 №UA508040/2021/000009/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю "ШАЙН ХАУЗХОЛД" (Код ЄДРПОУ: 40636431, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, буд.169).

Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби (Код ЄДРПОУ: 43335608, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) про коригування митної вартості товарів від 18.01.2021 №UA508040/2021/000013/2 щодо зільшення митної вартості товарів, імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю "ШАЙН ХАУЗХОЛД" (Код ЄДРПОУ: 40636431, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, буд.169).

Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (Код ЄДРПОУ: 43335608, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАЙН ХАУЗХОЛД" (Код ЄДРПОУ: 40636431, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, буд.169) судові витрати у розмірі 5086 (п`ять тисяч вісімдесят шість) грн 23 коп, шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 108020200