Рішення № 98733121, 02.08.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2192/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованої прибудови до квартири житлового будинку,

встановив:

У жовтні 2019 року Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (далі - позивач, Управління, Управління ДАБК) звернулось до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просило постановити рішення про знесення самочинно збудовану прибудову до квартири житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок ОСОБА_1 .

21.10.2019 ухвалою суду, на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, вказану позовну заяву разом з доданими документами було повернуто позивачу, разом зі сплаченим судовим збором за подання даного адміністративного позову в сумі 1 921,00 грн., платіжне доручення №199 від 12.08.2019.

За наслідками апеляційного перегляду ухвали суду від 21.10.2019, оскільки матеріали справи та додані до адміністративного позову документи достовірно свідчать про подання та підписання позовної заяви належною посадовою особою позивача (т.б. його керівником), якій це право надано п.п.5.3.3 та 5.3.9 «Положення про Управління з питань ДАБК Херсонської міської ради» №137, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2020, апеляційну скаргу представника Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради задоволено, ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 скасовано та направлено справу №540/2192/19 до суду 1-ї інстанції для продовження розгляду.

18.05.2020 справа №540/2192/19 надійшла до Херсонського окружного адміністративного суду.

20.05.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зобов`язано сторін надати до суду належні та достатні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти позову, в належні процесуальним законодавством строки.

Позовні вимоги Управління ДАБК обґрунтовані тим, що на підставі наказу Управління № 238 від 31.08.2018 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення для проведення позапланової перевірки від 31.08.2018 № 3/46 (строк дії направлення з 31 серпня до 13 вересня 2018), та заяви гр. ОСОБА_2 від 27.08.2018 №333/01-25М, посадовою особою Управління було проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну з будівництвом прибудови за адресою: АДРЕСА_1 ». Управлінням ДАБІ у Херсонській області була зареєстрована декларація від замовника ОСОБА_1 про початок виконання будівельних робіт від 03.08.2015 №ХС 082152120566 об`єкта «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну за адресою: АДРЕСА_1 », де зазначено, що реконструкція проводиться в межах існуючої будівлі без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані. Під час виїзду на об`єкт, встановлено, що ОСОБА_1 розпочала реконструкцію власної квартири з будівництвом прибудови з фундаментом та зміною зовнішніх геометричних розмірів фундаментів житлового будинку у плані, документи на земельну ділянку під прибудову відсутні, перевіряючими була виконана фотофіксація. Відповідно було встановлено порушення відповідачем п. 2, пп. 5 п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 17.01.2017 № 1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», у зв`язку з чим є підстава вважати прибудову до квартири самочинним будівництвом, зокрема якщо вона збудована або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. 04.09.2018 було складено акт, за результатами проведення позапланового заходу № 3/46 та протокол про адміністративне правопорушення від 04.09.2018, видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.09.2018 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 04.09.2018. З метою усунення виявленого порушення відповідно до вказаного припису від 04.09.2018 позивач вимагав від ОСОБА_1 надати документи, які надають право на проведення будівельних робіт у термін до 05.11.2018. 10.09.2018 за результатами перевірки було винесено постанову № 56/662/01-22 по справі про адміністративне правопорушення, якою за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП накладено штраф на ОСОБА_1 у сумі 8 500,00 гривень.

28.11.2018 на підставі наказу Управління № 298 від 15.11.2018 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення для проведення позапланової перевірки від 15.11.2018 № 3/67 (строк дії направлення з 15 листопад до 28 листопада 2019), та припису про усунення порушення вимог законодавства від 04.09.2018, посадовою особою Управління знову було проведено відповідну позапланову перевірку за адресою об`єкта реконструкції, за результатами якої встановлено, що ОСОБА_1 вимоги припису від 04.09.2018 не виконано, не надані на розгляд до Управління витребувані документи, чим порушено пп. 3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 та підпункт «а», «б» п. 3 ч.3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно, були складені 28.11.2018 акт № 3/67, протокол про адміністративне правопорушення від 28.11.2018, видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.11.2018. З метою усунення виявленого порушення відповідно припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.11.2018, в якому Управління, згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вимагало від ОСОБА_1 добровільно виконати знесення самочинно збудованої прибудови до квартири у термін до 28.01.2019. За результатами перевірки винесено постанову № 78/886/01-22 по справі про адміністративне правопорушення від 12.12.2018, якою за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП накладено штраф на ОСОБА_1 у сумі 5 100,00 гривень.

15.07.2019 на підставі наказу Управління № 145 від 12.07.2019 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення для проведення позапланової перевірки від 12.07.2019 № 9/30/30 (строк дії направлення з 12 липня до 25 липня 2019), та припису про усунення порушення вимог законодавства від 28.11.2018, посадовою особою Управління ДАБК проведено відповідну позапланову перевірку за об`єктом реконструкції. За результатами позапланової перевірки встановлено, що під час проведення позапланової перевірки, на вимогу виконання припису Управління про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.11.2018, встановлено що вимоги припису від 28.11.2018 відповідачем не виконані, а саме: згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ОСОБА_1 повинна була добровільно виконати знесення самочинно збудованої прибудови до квартири у термін до 28.01.2019, але даний припис не виконано, чим порушено пп. 3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 та підпункт «а» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Стосовно зазначеного порушення 15.07.2019 було складено акт № 9/3/30.

Враховуючи зазначене, оскільки ОСОБА_1 вимоги вказаного припису від 28.11.2018, у термін до 28.01.2019, не виконала та не виконує, добровільно знесення самочинного будівництва не вчиняє, відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України, позивач просить суд позов задовольнити та винести рішення про знесення самочинно збудованої забудови до квартири житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок відповідача.

20.07.2020 ухвалою суду, у зв`язку із поверненням судової кореспонденції із відміткою пошти «адресат відсутній» та з метою дотримання процесуальних прав сторін та строків розгляду справи, ураховуючи факт неотримання відповідачем ухвали суду від 20.05.2020, судом вирішено додатково повідомити відповідача ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі №540/2192/19, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: https://adm.ks.court.gov.ua/sud2170/pres-centr/general/ та направити запит до Центру надання адміністративних послуг щодо отримання інформації про місце проживання (перебування) ОСОБА_1 ; повторно направлено відповідачу ухвалу суду від 20.05.2020 про відкриття провадження у справі; продовжено відповідачу строк для подання відзиву на адміністративний позов.

03.08.2020 до суду надійшов відзив від представника відповідача, в якому зазначено про безпідставність позовних вимог. Представник відповідача зазначив про те, що ОСОБА_1 не отримувала від позивача будь-яких приписів та документів, складених за результатами проведених позапланових заходів, у тому числі засобами поштового зв`язку, усі три позапланові перевірки відбувалася за відсутності ОСОБА_1 , перевірки проведені позивачем одноособово, складені за результатами перевірки документи отримані з порушенням порядку, встановленого законом. Представник зауважив, що відповідачка має двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з нею, відповідно, на момент проведення перевірки на утриманні ОСОБА_1 перебувало двоє малолітніх дітей, з чого вбачається, що остання з об`єктивних причин не могла бути присутньою під час проведення позапланового заходу, навіть якщо б знала про нього. ОСОБА_1 була позбавлена права бути присутньою під час проведення позапланової перевірки та надавати пояснення по суті перевірки, та не ознайомлення відповідача до початку проведення позапланової перевірки з наказом про її проведення, направленням на проведення перевірки та службовим посвідченням посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю, є грубим порушенням позивачем вимог п. 9 та п. 13 Порядку № 553.

Представник відповідача вказав на тому, що в судовому порядку відповідачкою оскаржуються неправомірні дії позивача та постанови по справі про адміністративне правопорушення, а саме, до Херсонського міського суду Херсонської області оскаржена постанова Управління ДАБК по справі про адміністративне правопорушення №56/662/01-22 від 10.09.2018, адміністративна справа № 766/4264/20 та в провадженні П`ятого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10.06.2020 по адміністративній справі № 766/4263/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 78/886/01-22 від 12.12.2018.

Враховуючи правові позиції, висловлені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.07.2020 по справі № 463/4564/16-а, Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21.05.2020 по цивільній справі № 726/824/15, представник зазначає, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, оскільки припис про знесення самочинного будівництва не був належним чином вручений відповідачці, відповідно в порушення ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позивач передчасно звернувся до суду з вказаним позовом, факту не виконання відповідачкою вимог припису про добровільне знесення самочинного будівництва встановлено не було. Застосовуючи правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.01.2020 по справі № 822/2149/18, виходячи з положень ст. 376 ЦПК України, однією з обов`язкових умов, які передують вирішенню питання про знесення самочинного будівництва являється з`ясування позиції Херсонської міської ради, як власника земельної ділянки на якій здійснено прибудову. Представник також зауважив, що відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 75 КАС України, надані позивачем до справи докази у вигляді фото не є належними доказами по справі, не містять в собі жодної інформації щодо предмета доказування, а відтак не являються належними доказами по справі та враховуючи зазначене, просить суд в задоволенні позову відмовити.

31.08.2020 ухвалою суду подальший розгляд справи №540/2192/19 ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.09.2020 о 10:30 год.

16.09.2020, у зв`язку із поданим 15.09.2020 клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи, через зайнятість в розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду від 10.06.2020 за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №78/886/01-22 від 12.12.2018, ухвалою суду, клопотання представника відповідача задоволено, призначено підготовче судове засідання на 24.09.2020 о 10:30 год.

24.09.2020, у зв`язку із надходженням від представника відповідача клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтованого поданням представником 23.09.2020 до Херсонського окружного адміністративного суду позову до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.11.2018, яким ОСОБА_1 зобов`язано добровільно виконати знесення самочинно збудованої прибудови до квартири, а також, клопотання від представника позивача про відкладення розгляду даної справи, у зв`язку із необхідністю ознайомитись із зазначеним клопотанням представника позивача, підготуванням відповідних письмових пояснень, ухвалою суду клопотання останнього задоволено, відкладено підготовче засідання на 05.10.2020 о 10:30 год.

05.10.2020, у зв`язку із надходженням від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки станом на 05.10.2020 ще не вирішено питання про відкриття провадження у справі, в якій ОСОБА_1 оскаржує припис ДАБК від 28.11.2019, наявністю від представника позивача поданої заяви, в якій просив розгляд клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи провести без його участі, в порядку письмового провадження, відповідно, ухвалою суду клопотання представника відповідача задоволено, відкладено підготовче засідання на 19.10.2020 о 10:30 год.

19.10.2020 від представника позивача надійшло клопотання про подальший розгляд справи здійснювати в письмовому провадженні, без його участі, представник відповідача надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі та його розгляд в порядку письмового провадження, відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, ухвалою суду від 19.10.2020 подальший розгляд справи ухвалено здійснити у порядку письмового провадження в межах строків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

21.10.2020, розглянувши клопотання представника відповідача від 19.10.2020 про зупинення провадження у справі, у зв`язку з тим, що в провадженні Херсонського окружного адміністративного суду перебуває справа №540/2723/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправною та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.11.2018, яким ОСОБА_1 зобов`язано добровільно виконати знесення самочинно збудованої прибудови до квартири, оскільки рішення у справі № 540/2723/20 матиме преюдиційне значення для розгляду даної справи № 540/2192/19, відповідною ухвалою суду зупинено провадження до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 540/2723/20.

05.05.2021, судом розглянуто клопотання представника позивача від 16.04.2021 про поновлення провадження у справі, оскільки рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі №540/2723/20 набрало законної сили 09.01.2021, та ухвалою суду поновлено провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 08.06.2021 о 09:30 год.

08.06.2021 в судове засідання прибув представник позивача, представник відповідача не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи, судом, ухвалою на місці відкладено розгляд справи у зв`язку із неявкою представника відповідача на 24.06.2021 о 09:30 год.

24.06.2021, у зв`язку із надходженням від представників сторін клопотань про закриття підготовчого засідання в порядку письмового провадження, без їх участі, ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 13.07.2021 о 09:30 год.

13.07.2021 в судове засідання прибув представник позивача, представник відповідача до суду не прибув, подав заяву з проханням відкласти розгляд справи на іншу дату через зайнятість в іншому судовому процесу, по іншій справі в Білозерському районному суді Херсонської області.

Судом на місці протокольно ухвалено відкласти розгляд справи на 02.08.2021 о 09:30 год. у зв`язку із неявкою представника відповідача.

02.08.2021 до суду надійшли заяви від представників сторін. У своїй заяві від 02.08.2021 за вх. № 15530/21 представник позивача просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку із відрядженням за межі Херсонської області, що підтверджено наданою до заяви копією квитка від 23.07.2021. Представник відповідача, у поданій до суду заяві від 02.08.2021 за вх. № 15531/21 просив розглядати справу в порядку письмового провадження, позов не визнає, з підстав викладених у відзиві.

До суду 02.08.2021 надійшла наступна заява від представника позивача отримана за вх. № 15603/21, якою останній відкликав раніше подану заяву від 02.08.2021 про відкладення розгляду справи, відповідно, в останній заяві просить розглянути справу у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав, позов просить задовольнити.

Враховуючи подані 02.08.2021 представниками сторін заяви, суд, відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, вважає можливим розгляд даної справи здійснювати у порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи документів із дотриманням строків її розгляду визначених КАС України.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно… за №135716285 від 28.08.2018, ОСОБА_1 на праві власності належить 1-кімнатна квартира, за адресою: АДРЕСА_1 , отримана у спадок за заповітом, на підставі свідоцтва про право на спадщину ВРП №359084 від 15.02.2012.

В матеріалах справи міститься зареєстрована Управлінням ДАБІ у Херсонській області декларація від замовника ОСОБА_1 про початок виконання будівельних робіт від 03.08.2015 №ХС 082152120566 об`єкта «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну за адресою: АДРЕСА_1 », де зазначено, що реконструкція проводиться в межах існуючої будівлі без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані.

Зокрема, в даній декларації вказано код об`єкта 1122.1, категорія складності ІІ, головний інженер проекту ОСОБА_5 , згідно наказу ПП «Салена» №58 від 26.06.2015 (сертифікат серії АР 000807), технічний нагляд здійснює ОСОБА_6 , ІТ №002792 від 06.08.2010.

Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (чинного в редакції від 18.06.2013 на час виконання проектної документації та подання декларації), яким затверджено Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №913/19651, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не вимагаються відповідно до п. 25 даного Переліку - реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення, про що зазначено в Декларації про початок виконання будівельних робіт.

Також, в даній декларації вказано, що земельна ділянка використовується для будівництва в межах існуючої будівлі без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані відповідно до п. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що відповідно виключало необхідність у отриманні належного документа на право власності чи користування земельною ділянкою за об`єктом реконструкції.

До Управління ДАБК 27.08.2018 за вхідним №333/01-25М надійшла заява від гр. ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , з проханням здійснити перевірку вимог містобудівного законодавства при проведенні робіт з реконструкції квартири та забудови балкону та кухні за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 41 Закону № 3038-VI, ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 та заяви гр. ОСОБА_2 від 27.08.2018 №333/01-25М, наказом Управління № 238 від 31.08.2018 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення для проведення позапланової перевірки від 31.08.2018 № 3/46 зі строком дії з 31 серпня до 13 вересня 2018, посадовою особою Управління було проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну з будівництвом прибудови за адресою: АДРЕСА_1 » (власник - ОСОБА_1 ).

Під час виїзду на об`єкт, встановлено, що ОСОБА_1 розпочала реконструкцію власної квартири з будівництвом прибудови з фундаментом та зміною зовнішніх геометричних розмірів фундаментів житлового будинку у плані, документи на земельну ділянку під прибудову відсутні, авторський та технічний нагляд не ведеться, перевіряючими була виконана фотофіксація. Відповідно було встановлено порушення ОСОБА_1 п. 2, пп. 5 п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 17.01.2017 № 1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», а саме: виявлено факт подання недостовірних даних, наведених в зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.08.2015 № ХС 082152120566 об`єкта «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну за адресою: АДРЕСА_1 », у зв`язку з чим є підстава вважати прибудову до квартири самочинним будівництвом, зокрема якщо вона збудована або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

Як наслідок, 04.09.2018 було складено акт, за результатами проведення позапланового заходу № 3/46, в якому зазначено вищевказані встановлені порушення; оформлено протокол про адміністративне правопорушення від 04.09.2018, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 96 КУпАП; видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.09.2018. Також, 04.09.2018 винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт до 05.09.2018, зобов`язання ОСОБА_1 повідомити Управління про виконання даного припису до 06.09.2018.

З метою усунення виявленого порушення відповідно до вказаного припису від 04.09.2018 Управління ДАБК вимагало від ОСОБА_1 надати документи, які надають право на проведення будівельних робіт у термін до 05.11.2018.

З матеріалів справи вбачається надіслання Управлінням ДАБК до ОСОБА_1 листа від 04.09.2018 за № 647/01-22 з проханням прибути до Управління о 14 год. 00 хвил. 10.09.2018 на розгляд справи про адміністративне правопорушення та надати пояснення, зауваження або інші відомості щодо виконання будівельних робіт по вказаному об`єкту.

В матеріалах справи містяться копії поштових повідомлень про надіслання Управлінням на адресу ОСОБА_1 04.09.2018 листа-вимоги та 05.09.2018 направлення, акту, припису та протоколу. Зазначені документи були надіслані адресату, у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 у їх отриманні особисто. Та, поштова кореспонденція була повернута адресату із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

05.09.2019 наказом Управління ДАБК № 243 на підставі пп. 5 п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 17.01.2017 № 1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» та на підставі акту перевірки від 04.09.2018 скасовано реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.08.2015 за №ХС082152120566 на об`єкт будівництва «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну за адресою: АДРЕСА_1 ». Замовником будівництва є ОСОБА_1

10.09.2018 за результатами перевірки Управлінням ДАБК було винесено постанову № 56/662/01-22 по справі про адміністративне правопорушення, якою за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП накладено штраф на ОСОБА_1 у сумі 8 500,00 гривень. Дана постанова була надіслана Управлінням на адресу ОСОБА_1 рекомендованою поштою 11.09.2018, що підтверджується наданим до справи копією поштового повідомлення, та дана поштова кореспонденція повернулась адресату із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до наказу Управління № 298 від 15.11.2018 «Про проведення позапланової перевірки» винесеного на підставі ст. 41 Закону № 3038-VI, ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 та заяви гр. ОСОБА_2 від 27.08.2018 №333/01-25М, 28.11.2018, направлення для проведення позапланової перевірки від 15.11.2018 № 3/67, зі строком дії з 15 листопад до 28 листопада 2019 та припису про усунення порушення вимог законодавства від 04.09.2018, посадовою особою Управління знову було проведено відповідну позапланову перевірку за адресою об`єкта реконструкції, на предмет перевірки дотримання ОСОБА_1 вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.09.2018.

Згідно складеного 28.11.2018 акту перевірки № 3/67, перевіряючими за наслідками позапланової перевірки встановлено, що вимоги припису від 04.09.2018 ОСОБА_1 не виконані, чим порушено пп. 3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 та підпункт «а», «б» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у зв`язку з чим було складено припис від 28.11.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зобов`язано ОСОБА_1 у термін до 28.01.2019 добровільно виконати знесення самочинно збудованої прибудови до квартири.

Відповідно, був складений також, протокол від 28.11.2018 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено зафіксовані порушення актом перевірки №3/67, відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз. 1 ст. 188-42 КУпАП.

У зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від отримання зазначених документів від Управління ДАБК, позивачем були надіслані вище перелічені документи на адресу ОСОБА_1 рекомендованою поштою 04.12.2018, що підтверджено наданим до справи копіює поштового повідомлення. Та, поштова кореспонденція повернулась адресату із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Управлінням ДАБК було винесено 12.12.2018 постанову № 78/886/01-22 по справі про адміністративне правопорушення, якою за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП накладено штраф на ОСОБА_1 у сумі 5 100,00 гривень, яка була надіслана відповідачу рекомендованою поштою 13.12.2018, що підтверджується наданою до справи копією поштового повідомлення, який повернувся адресату із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

На підставі ст. 41 Закону № 3038-VI, ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 відповідно до наказу Управління № 145 від 12.07.2019 «Про проведення позапланової перевірки» на предмет дотримання ОСОБА_1 вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,ю будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.11.2018 та направлення для проведення позапланової перевірки від 12.07.2019 № 9/30/30 зі строк дії направлення з 12 липня до 25 липня 2019, та припису про усунення порушення вимог законодавства від 28.11.2018, посадовою особою Управління ДАБК проведено відповідну позапланову перевірку за вказаним об`єктом реконструкції.

За результатами позапланової перевірки складено акт від 15.07.2019 № 9/3/30, в якому зафіксовано про встановлення під час проведення позапланової перевірки, що вимоги припису від 28.11.2018 ОСОБА_1 не виконані, чим порушено пп. 3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 та підпункт «а» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від отримання особисто вказаних вище документів Управління, направлення від 12.07.2019 № 9/30/30 та акт від 15.07.2019 №9/3/30 були направлені позивачем рекомендованою поштою за адресою відповідача, що підтверджується наданим до справи копією поштового повідомлення, з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Виходячи з вищевказаного, у зв`язку із не виконанням добровільно ОСОБА_1 вимог припису від 28.11.2018 щодо знесення самочинно збудованої прибудови до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у термін до 28.01.2019, Управління ДАБК звернулось до суду з вказаним позовом.

Таким чином, предметом розгляду у даній справі є невиконання добровільно ОСОБА_1 припису Управління ДАБК від 28.11.2018 щодо знесення самочинно збудованої прибудови до квартири житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язання знести самочинну прибудову.

Судом встановлено, що позиція представника позивача по справі базується на тому, що ОСОБА_1 було здійснено початок робіт по зведенню прибудови до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, яка належить до комунальної власності, без належних документів на земельну ділянку під прибудову, відповідно було встановлено факт подання недостовірних відомостей в зареєстрованій Декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.08.2015 №ХС082152120566 та порушення відповідачем положень п. 2, пп. 3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 та підпункт «а», «б» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у зв`язку з тим, що відповідач не реагувала на припис Управління від 28.11.2018, позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами. В свою чергу, позиція представника відповідача по справі скерована на тому, що перевірка Управлінням ДАБК була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, без належного повідомлення ОСОБА_1 про підстави її проведення, перевірки проводились без її участі, відповідачка була позбавлена права бути присутньою під час перевірок, надавати свої пояснення, зауваження, знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, оскільки припис про знесення самочинного будівництва не був належним чином вручений відповідачці, не встановлено факту відсутності реагування відповідачкою на припис від 28.11.2018, не з`ясовано позицію Херсонської міської ради щодо земельної ділянки біля квартири ОСОБА_1 , у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з вказаним позовом.

Таким чином, суд вважає необхідним встановити дотримання прав та інтересів відповідача з боку Управління під час здійснення перевірок, складення протоколів, актів та винесення приписів, постанов про накладення штрафу, наявність чи відсутність факту самочинного будівництва прибудови ОСОБА_1 до однокімнатної кватири за адресою: АДРЕСА_1 , без надання належних документів на земельну ділянку, на якій саме здійснюються будівельні роботи по прибудові, наявності чи відсутності обставин невиконання ОСОБА_1 припису Управління ДАБК від 28.11.2018.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає необхідним зазначити, що згідно ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Спірні правовідносини врегульовані Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), в редакціях чинних на момент їх виникнення).

Відповідно до абз. 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Закону № 3038-VI об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Частиною 3 статті 6 Закону № 3038-VI визначено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 34 Закону № 3038-VI).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання (ч. 3 ст. 34 Закону № 3038-VI).

Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою (ч. 4 ст. 34 Закону № 3038-VI).

Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю (ч. 5 ст. 34 Закону № 3038-VI).

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (ч. 7 ст. 34 Закону № 3038-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки у тому числі (…) мають право, зокрема:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (суб`єктами містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено у Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553).

Пунктом 2 зазначеного Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Вказаним Порядком №553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Так, відповідно до пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку №553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта та звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Порядком №553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у тому числі, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності (підпункт 2, 3 пункту 11 Порядку № 553).

Пунктом 16 зазначеного Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до п. 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно з п. 9 Порядку № 553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

За п. 19 Порядку №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 20 Порядку №553).

Згідно абз. 2 та 3 п. 21 Порядку №553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Пунктом 22 Порядку №553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Відповідно до п. п. 13 та 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За п. 23 Порядку №553 органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

Виходячи з аналізу наведених правових положень, суд дійшов висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, про яку повідомляється суб`єкт містобудівної діяльності, відносно якого вона проводиться, останньому вручається копія направлення на перевірку, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, які суб`єкт перевірки має відповідно виконати. У разі відмови суб`єкта містобудівної діяльності, відносно якого було проведено перевірку, від отримання документів що були підставою для перевірки та складені за її наслідками акт, протокол, постанови та припис, про дані обставини ставиться відповідна відмітка в матеріалах перевірки та останні надсилаються суб`єкту містобудівної діяльності засобами поштового зв`язку.

Як встановлено судом, були проведені позапланові перевірки та відповідно були складені: акт перевірки від 04.09.2018 № 3/46, припис від 04.09.2018 про усунення виявлених порушень у строк до 05.11.2018, припис від 04.09.2018 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, протокол про адміністративне правопорушення від 04.09.2018, постанова №56/662/01-22 від 10.09.2018 по справі про адміністративне правопорушення та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 8500,00 грн., наказ від 05.09.2018 № 243 про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт від 03.08.2015 №ХС 082152120566; акт перевірки від 28.11.2018 №3/67, припис від 28.11.2018 щодо добровільного знесення самочинного будівництва у термін до 28.01.2019, протокол про адміністративне правопорушення від 28.11.2018, постанова №78/886/01-22 від 12.12.2018 по справі про адміністративне правопорушення та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 5100,00 грн.; акт перевірки від 15.07.2019 №9/3/30.

Відповідно, ДАБК здійснювало належні заходи щодо перевірки дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлювало порушення та фіксувало їх в зазначених документах, складало протоколи про адміністративне правопорушення та постанови про накладення стягнення у вигляді штрафів. ОСОБА_1 та зокрема, її представником оскаржувався припис Управління ДАБК від 28.11.2018 щодо добровільного знесення самочинного будівництва у термін до 28.01.2019, та рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі № 540/2723/20, відмовлено в задоволенні позову, рішення суду набрало законної сили 09.01.2021; та постанову від 10.09.2018 № 56/662/01-22 по справі про адміністративне правопорушення щодо застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 8500,00 грн., яку рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 06.08.2020 у справі №766/4264/20 скасовано, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито, за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції залишено без змін, рішення суду набрало законної сили 24.09.2020; постанову №78/886/01-22 від 12.12.2018 по справі про адміністративне правопорушення щодо застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 5100,00 грн., рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 10.06.2020 у справі № 766/4263/20 в задоволенні позову відмовлено, за наслідками апеляційного провадження дане рішення залишено без змін, набрало законної сили 07.10.2020.

Зокрема, судом встановлено, що відповідач оскаржувала зазначену вище постанову №78/886/01-22 від 12.12.2018 та припис за наслідками проведеної позапланової перевірки 28.11.2018 з підстав не отримання документів від ДАБК за наслідками проведеної перевірки, що як наслідок, спростовано рішеннями судів у справах № 540/2723/20 та № 766/4263/20, в даній справі представник відповідача також зазначає про не отримання ОСОБА_1 належним чином матеріалів перевірок та зауважує, що Управлінням не підтверджено факт не виконання ОСОБА_1 вимог припису від 28.11.2018.

Представник ОСОБА_1 оскаржував в судовому порядку постанову від 10.09.2018 № 56/662/01-22 по справі про адміністративне правопорушення щодо застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 8500,00 грн. у справі № 766/4264/20, згідно рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06.08.2020, адміністративний позов до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задоволено частково, постанову №56/662/01-22 від 10.09.2018 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 гривень, визнано протиправною та скасовано, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито.

В даному судовому рішенні у справі №766/4264/20 встановлено, що оскаржувана постанова № 56/662/01-22 від 10.09.2018 винесена без встановлення належних доказів вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП, через те, що ОСОБА_1 не була обізнана про проведення перевірки, та жодних пояснень чи спростувань доводів позивача щодо обставин винесення оскаржуваної постанови, відповідачем суду не було надано, відтак суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, оскаржувану постанову, в свою чергу визнав прийнятою з порушенням ст.ст.268, 280 КУпАП та відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №766/4264/20 рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06.08.2020 залишено без змін, відповідно рішення суду першої інстанції набрало законної сили 24.09.2020.

Суд зазначає, що припис від 04.09.2018 про усунення виявлених порушень у строк до 05.11.2018, припис від 04.09.2018 про зупинення підготовчих та будівельних робіт ОСОБА_1 не оскаржено в судовому порядку, у зв`язку з чим є чинними та підлягали виконанню суб`єктом містобудівної діяльності. Також, за наслідками оскарження припису від 28.11.2018 у справі № 540/2723/20, останній визнано правомірним, відповідно припис Управління ДАБК від 28.11.2018 підлягав виконанню ОСОБА_1 .

Визнання протиправною та скасування постанови ДАБК №56/662/01-22 від 10.09.2018 по справі про адміністративне правопорушення щодо застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 8500,00 грн. та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не спростовує факту не виконання вимог приписів Управління ДАБК від 04.09.2018 та, зокрема, від 28.11.2018.

В ході розгляду справи до суду не надано доказів сплати ОСОБА_1 адміністративного стягнення за постановою №78/886/01-22 від 12.12.2018.

Згідно абзацу 2 статті 5 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780-XII (далі - Закон №2780-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.

За частиною 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 687-XIV), будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 7 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Виходячи з вищезазначеного, системний аналіз наведених норм свідчить про те, що порядок реалізації повноважень органів державної архітектурно-будівельного контролю щодо знесення самочинного будівництва визначено у спеціальному законі, зокрема, у ст.38 Закону № 3038-VI, якою визначено перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення в органів державної архітектурно-будівельного контролю права на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням, а саме, 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

За змістом зазначеної ст. 376 ЦК України знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у разі істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм і правил є способом захисту як суспільних інтересів, так і прав інших осіб.

Відповідно, реалізуючи свої повноваження, визначені чинним законодавством, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених ч. 1 ст. 38 № 3038-VI, має обов`язок звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням, що є способом здійснення позивачем владних повноважень та дискреційними повноваженнями відповідача.

Отже, вирішуючи такий публічно-правовий спір, адміністративний суд перевіряє дотримання органом державного архітектурно-будівельного контролю імперативних правових норм Закону № 3038-VI, оскільки тягар доказування наявності перелічених обставин покладається на суб`єкта владних повноважень, що звертається до суду з адміністративним позовом про зобов`язання знести самочинне будівництва, проте їх перевірка здійснюється судом.

Суд під час розгляду даної справи застосовує положення ч. 5 ст. 242 КАС України, відповідно при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, у постанові від 29.01.2020 по справі 822/2149/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ, відповідно можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки та в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (в) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Також, Верховний Суд у зазначеному рішенні дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду за наслідками розгляду справ № 820/3183/16, № 813/6426/14, № 813/6284/14, № 814/2645/15, № 813/6423/14, відповідно, у вказаній вище постанові від 29.01.2020 по справі №822/2149/18 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. В усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об`єкта будівництва.

Як встановлено судом, підставою звернення позивача до суду з вказаною вимогою є невиконання ОСОБА_1 припису Управління ДАБК від 28.11.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, згідно ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI щодо добровільного виконання знесення самочинно збудованої прибудови до квартири житлового будинку у термін до 28.01.2019.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 через свого представника оскаржувала в судовому порядку до Херсонського міського суду Херсонської області постанову від 12.12.2018 № 78/886/01-22, якою Управління ДАБК визнало ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та наклало на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. Дана постанова була прийнята після винесення Управлінням припису від 28.11.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатами перевірки, проведеної на об`єкту «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну з будівництвом прибудови за адресою: АДРЕСА_1 », яким встановлено, що вимоги припису від 04.09.2018 не виконані, що є порушенням п.п. «а», «б» п.3 ч.3 ст.41 Закону №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», пп.3 п.11 ПКМУ №553 «Порядок здійснення державного архітектурно-будівного контролю». З метою усунення виявлених порушень Управління вимагало згідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» добровільно виконати знесення самочинно збудованої прибудови до квартири у термін до 28.01.2019.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 10.06.2020 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зокрема, в даному рішенні встановлювались та перевірялись обставини здійснення Управлінням ДАБК перевірок, права органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо проведення перевірок, порядку їх проведення, право фізичної особи щодо не допуску до перевірки, обов`язки під час здійснення Управлінням перевірки, винесення за їх наслідками актів, протоколів про адміністративне правопорушення, приписів та постанов про накладення штрафу, відповідно від 04.09.2018, 28.11.2018 та спірної постанови від 12.12.2018. Щодо посилань позивача на факт не повідомлення її про складення постанови, суд оглянувши матеріали справи констатував, що при ознайомленні з актом перевірки, приписами та протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивач була присутня, проте від ознайомлення з вищезазначеними документами і підпису в них відмовилася, у зв`язку із чим позивачу було направлено їх через ХД ПАТ «Укрпошта». Оскільки позивач не прибула у визначений час на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, жодних додаткових документів не надала, розгляд справи відбувся без її присутності та за його результатами була винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Відповідно, суд дійшов до висновку про правомірність прийнятої відповідачем оскаржуваної постанови та застосування до позивача штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі № 766/4263/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10.06.2020 - без змін. Таким чином, рішення суду першої інстанції набрало законної сили 07.10.2020 та підлягало виконанню.

Як зазначено вище, ОСОБА_1 також через свого представника оскаржувала в судовому порядку до Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 540/2723/20 припис Управління ДАБК про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.11.2018, яким ОСОБА_1 було зобов`язано добровільно виконати знесення самочинно збудованої прибудови до квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено, в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції не переглядалось, відповідно, рішення суду набрало законної сили 09.01.2021.

Відповідно, суд зазначає, що у справі № 540/2723/20 судом встановлено та зафіксовано, що приписи від 04.09.2018, 28.11.2018 та протоколи по справі про адміністративне правопорушення від 04.09.2018, від 28.11.2018 були направлені на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, зазначені обставини були дослідженні у справі № 766/4263/20 та в силу ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягали доказуванню.

Суд у справі № 540/2723/20 не прийняв до уваги твердження позивача про неотримання припису від 04.09.2018, оскільки із матеріалів справи слідує, що припис був надісланий відповідачем на адресу ОСОБА_1 , який зазначений також і у позовній заяві як адреса позивача, відповідно вказав, що відповідач виконав свій обов`язок щодо надіслання документів особі, яка перевірялась, а позивачка мала б забезпечити отримання кореспонденції за адресою проживання. Також, судом у вказаній справі встановлено належне направлення ОСОБА_1 припису від 28.11.2018.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи висновки у рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 по справі № 540/2723/20 та Херсонського міського суду Херсонської області від 10.06.2020 у справі № 766/4263/20, яке постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 залишено без змін, застосовуючи положення ч. 4 ст. 78 КАС України, суд вважає відсутніми підстави для перевірки та встановлення обставин проведення Управлінням ДАБК позапланових перевірок об`єкта реконструкції за адресою: АДРЕСА_1 , що належить замовнику ОСОБА_1 , направлення за їх наслідками складені та винесені документи, оскільки дані обставини були досліджені та перевірені у справах №766/4263/20 та № 540/2723/20, позиція представника відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву є спростованою рішеннями судів у зазначених справах та матеріалами наявними у даній справі, та є не підтвердженою належними та достатніми доказами.

Суд також зазначає, що наявність у відповідача двох малолітніх дітей на момент проведення першої позапланової перевірки у вересні 2018 року та подальших перевірок, не позбавляло її права та обов`язку бути присутньою особисто або через свого представника в ході обстеження об`єкта реконструкції, надавати пояснення чи зауваження. Також, ОСОБА_1 не була позбавлена права через свого представника подавати необхідні документи до Управління ДАБК на підтвердження права здійснення реконструкції шляхом будівництва до своєї однокімнатної квартири прибудови у вигляді другої додаткової кімнати.

Відповідно, враховуючи вищезазначене та встановлене, приписи Управління ДАБК від 04.09.2018, зокрема, 28.11.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил по об`єкту «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну з будівництвом прибудови за адресою: АДРЕСА_1 », якими було встановлено порушення п. 2, пп. 5 п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 17.01.2017 № 1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» та п.п. «а», «б», п.3 ч.3 ст.41 Закону №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», пп.3 п.11 ПКМУ №553 «Порядок здійснення державного архітектурно-будівного контролю», є чинними, підлягають виконанню відповідачем ОСОБА_1 . В ході розгляду справи представником відповідача не було надано належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї позиції викладеної в поданому до суду відзиві, та не спростовано відповідно встановлені в ході позапланових перевірок ДАБК порушень відповідачем вказаного чинного законодавства.

Щодо наявності чи відсутності у даній справі визначених положеннями ст. 38 Закону № 3038-VI, юридичних фактів, які обумовлюють виникнення в органів державної архітектурно-будівельного контролю права на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням, суд зазначає, що в ході розгляду даної справи, судом встановлено та не спростовано представником відповідача належними та достатніми доказами, виконання будівельних робіт на земельній ділянці, що розташована напроти балкону квартири АДРЕСА_1 , що належить відповідачу по справі ОСОБА_1 на праві власності. Саме за даною адресою, останньою було подано до Управління ДАБК Декларацію про початок виконання будівельних робіт 03.08.2015 №ХС082152120566.

Як зазначалось вище, згідно ч. 4 ст. 34 Закону № 3038-VI реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Відповідно, в даному випадку, якщо здійснюється реконструкція будівлі, яка знаходиться на землях, зокрема комунальної власності, без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, не потребує документа щодо права власності чи користування земельною ділянкою.

В даній справі, ОСОБА_1 згідно поданої Декларації про початок виконання будівельних робіт по «Реконструкції однокімнатної квартири в двокімнатну» від 03.08.2015 №ХС082152120566, в межах існуючої будівлі без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, відповідно, відповідач мала право здійснювати реконструкцію свого житла в межах саме існуючої будівлі.

В ході проведених позапланових перевірок та складених за її наслідками актів від 04.09.2018 №3/46, від 28.11.2018 №3/67, Управлінням було здійснено фотофіксацію об`єкта реконструкції за адресою: АДРЕСА_1 . З досліджених судом наданих до справи фото вбачається, що квартира ОСОБА_1 знаходиться на першому поверсі багатоквартирного будинку, квартира одноповерхова, має загальну площу 65,8 кв.м., з житловою площею 34,0 кв.м., має балкон у вигляді прибудованої до зовнішньої стіни будинку на повній висоті площадки, огородженої стінками і сполученої дверима з внутрішнім приміщенням, також є вікно, які виходять на внутрішнє подвір`я багатоквартирного будинку, що не заперечувалось представником відповідача.

З наявних фото також вбачається наявність зведення фундаменту зі стінками в межах квартири ОСОБА_1 та наявність дерев`яної огорожі. Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача у відзиві щодо відсутності у даних фото статусу доказу по справі, через те, що вони не підтверджують наявність облаштування фундаменту під майбутню забудову, зведення цегляних стін, наявності будівельних матеріалів або факту проведення будівельних робіт, виходячи з того, що останнім не спростовано належними доказами обставин встановлення Управлінням ДАБК в межах квартири відповідача ОСОБА_1 ознак здійснення будівельних робіт про зведенню прибудови до її квартири, наявності саме зведення фундаменту та дерев`яної огорожі. Відповідно, представник відповідача не заперечував щодо наявності на даних фото ознак початку проведення робіт, але необґрунтовано посилається на можливе утеплення стін багатоквартирного будинку.

В даній справі обставинами, що підтверджують право на звернення до суду з даним позовом є не наявність фотофіксації встановленого позаплановою перевіркою Управлінням ДАБК здійснення відповідачкою самочинного будівництва, а факт не виконання останньою вимог припису від 28.11.2018 по усуненню встановленого порушення та зобов`язання знести за ч. 1 ст. 38 Закону №3038-VI добровільно самочинне будівництво у строк до 28.01.2019.

Суд звертає увагу представника відповідача на ту обставину, що дані зроблені фото містяться в матеріалах проведених позапланових перевірок, долучені до відповідних актів, представник мав право з ними ознайомлюватись та надавати свої заперечення, пояснення. Підставою для проведення першої позапланової перевірки було отримання Управлінням ДАБК заяви від мешканця цього ж будинку ОСОБА_2 , який побачив початок ведення будівельних робіт біля квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та відповідно звернувся з проханням провести перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства при проведенні робіт з реконструкції вказаної квартири та забудови балкону і кухні. Таким чином, гром. ОСОБА_2 встановив обставини ведення будівельних робіт та звернувся до Управління з відповідною заявою, в свою чергу відповідачем по справі не спростовано встановлені обставини за результатами проведених позапланових перевірок та зафіксовані в актах перевірок порушення, належних та достатніх доказів до Управління та до суду не було не надано, у зв`язку з чим, суд вважає спростованою позицію представника відповідача по справі.

За обставинами справи, Управлінням в першому акті позапланової перевірки від 04.09.2018 №3/46 було зафіксовано факт подання ОСОБА_1 недостовірних даних, наведених в зареєстрованій Декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.08.2015 № ХС 082152120566 об`єкта «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну за адресою: АДРЕСА_1 », чим порушено п. 2, пп. 5 п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 17.01.2017 № 1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності».

Відповідно до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 17.01.2017 № 1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» (далі - Закон № 1817-VIII) зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об`єктів, крім випадків їх скасування відповідно до пункту 3 цього розділу.

Згідно пп. 5 п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1817-VIII зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі, зокрема, виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Відповідно, в акті №3/46 було зафіксовано реконструкцію квартири з будівництвом прибудови, відсутність документу на земельну ділянку під прибудову, авторський та технічний нагляд не ведеться, у зв`язку з чим для Управління ДАБК була підстава вважати прибудову до квартири самочинним будівництвом, зокрема якщо вона збудована або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

Винесений припис від 04.09.2018 про надання до Управління у встановленому законодавством порядку документів, що надають право на проведення будівельних робіт у термін до 05.11.2018, ОСОБА_1 не виконала.

Відповідач запрошувалась до Управління для надання пояснень, заперечень та документів на проведення будівельних робіт за об`єктом реконструкції, але даним право ОСОБА_1 не скористалась належним чином, як особисто так і через свого представника. В ході розгляду справи представник відповідача не надав суду належних доказів на спростування встановлених обставин відсутності у ОСОБА_1 документів на право користування земельною ділянкою на якій проводяться будівельні роботи зі зведення прибудови до її квартири АДРЕСА_1 .

05.09.2018 було винесено відповідний наказ ДАБК № 243 про скасування реєстрації Декларації від 03.08.2015 № ХС 082152120566.

За актом позапланової перевірки від 28.11.2018 №3/67 зафіксовано не виконання ОСОБА_1 вимог припису від 04.09.2018, чим порушено пп. 3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 та підпункт «а», «б» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно пп. 3 п.11 Порядку № 553 у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до підпункту «а», «б» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не виконала вимоги припису від 04.09.2018, Управлінням було винесено припис від 28.11.2018 про добровільне виконання ОСОБА_1 знесення самочинно збудованої прибудови до квартири згідно ч. 1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у термін до 28.01.2019.

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 добровільно припису від 28.11.2018, Управлінням було складено досліджений судом акт від 15.07.2019 № 9/3/30, в якому зафіксовано невиконання відповідачем припису від 28.11.2018, порушення підпункту «а» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 3 п. 11 Порядку №553. Суд також зауважує, що з часу перебування даної справи у провадженні суду, представником відповідача не надано доказів на спростування тверджень позивача у позовній заяві, не надано саме належних та достатніх доказів звернення до Управління ДАБК з документами на підтвердження здійснення реконструкції своєї квартири, в межах існуючої будівлі без зміни зовнішніх геометричних розмірів та фундаментів у плані відповідно до поданої декларації про початок будівельних робіт від 03.08.2015 №ХС082152120566, на спростування обставин та фактів, зафіксованих актами перевірок Управління.

Таким чином, суд вважає підтвердженим матеріалами справи та не спростованим належними та достатніми доказами представником відповідача наявності таких встановлених Управлінням юридичних фактів по перевірці об`єкта реконструкції за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку. Представник відповідача стверджує про те, що відсутній доказ підтвердження факту невиконання відповідачкою припису про добровільне знесення самочинного будівництва у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 даний припис від 28.11.2018 не отримувала. Та, суд не приймає дану позицію як належну, оскільки вона спростована матеріалами справи та була досліджена в ході розгляду адміністративної справи №540/2723/20.

Позиція суду у даній справі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 29.01.2020 по справі № 822/2149/18, а також у постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №300/214/19, та зазначає, що обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, відповідно встановлений у даній справі факт наявності будівельних робіт по зведенню прибудови за об`єктом реконструкції до квартири ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, що є об`єктом комунальної власності, без отримання документів на право користування земельною ділянкою, на якій зводиться дана прибудова, підлягає обов`язковому знесенню.

Суд погоджується з представником відповідача, що в разі здійснення будівництва на земельній ділянці, яка є комунальною власністю міста Херсона при вирішення питання щодо підстав для знесення самочинного будівництва правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки. Положення ч. 4 ст. 376 ЦК України передбачають з`ясування позиції останнього, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Та, суд вважає необґрунтованою позицію представника відповідача з приводу необхідності з`ясування у Херсонської міської ради позиції щодо здійснення прибудови ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка є комунальною власністю міста, оскільки в даному випадку відповідачкою по справі не ставилось вирішення питання з Херсонською міською радою щодо визнання права власності на нерухоме майно, будівництво якого велось на відповідній земельній ділянці. ОСОБА_1 не надала суду належних та достатніх доказів для з`ясування правовідносин між нею та Херсонською міською радою щодо наявності документа про право власності на земельну ділянку, на якій вона здійснювала будівництво або договору оренди землі, у зв`язку з чим, суд виключає необхідність з`ясування позиції місцевої ради, застосовуючи для відповідача положення ч. 1 ст. 77 КАС України щодо обов`язку кожної зі сторін по справі доведення тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В свою чергу суд зазначає, що представником відповідача у поданому до суду відзиві не заперечувалось здійснення будівництва у вигляді прибудови до квартири ОСОБА_1 на земельній ділянці, що належить територіальній громаді міста, виходячи із наполягання на необхідності з`ясування позиції саме Херсонської міської ради з даного приводу.

Згідно ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

З наданого Управлінням до справи витягу з Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно… №264951164 від 08.07.2021, судом встановлено реєстрацію 07.08.2018 на ім`я ОСОБА_1 двокімнатної квартири №18 , отриманої за договором спадкування №496 від 07.08.2018 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 42.9 кв.м., житлова площа 26.6 кв.м. Отримання у власність відповідачкою нерухомого майна, та, зокрема ведення робіт по реконструкції спірного об`єкту не нівелює її від обов`язку бути обізнаною зі своїми правами та обов`язками, наслідками вчинення дій, формування документів для здійснення будівництва прибудови до власної квартири з дотриманням положень чинного законодавства, зокрема, у сфері містобудівної діяльності.

З огляду на встановлені обставини по справі, ОСОБА_1 по-перше, припис від 28.11.2018 з вимогою добровільно знести самочинне будівництво у термін до 28.01.2019 не виконала та в подальшому вказані в актах від 04.09.2018 та від 28.11.2018 порушення не усунула; по-друге, не виконуючи припис від 28.11.2018 та не маючи дозвільних документів на будівництво спірної прибудови ОСОБА_1 повинна була усвідомлювати відповідальність та негативні наслідки, крайнім (найбільш негативним) з яких є знесення самочинного будівництва, суд керуючись ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України дійшов висновку про наявність підстав для прийняття рішення про знесення самочинного будівництва, яке є предметом розгляду у даній справі.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». На думку суду, представником позивача надано належні та допустимі докази, що свідчать про порушення відповідачем законодавства у сфері містобудівної діяльності, наявний та доведений факт не виконання ОСОБА_1 вимог припису від 28.11.2018 щодо добровільного знесення самочинного будівництва у вигляді прибудови до квартири до 28.01.2019. Доводи та наявні у справі докази не спростовано представником відповідача під час перебування даної справи у провадженні суду.

Щодо питання знесення самочинного будівництва суд зазначає, що у випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися ч.1 ст. 38 Закону № 3038-VI, за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України).

В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

У справі, яка розглядається, встановлено, що ОСОБА_1 здійснила будівництво без документів, що дають право на це, а саме: без відповідного документа на право власності чи користування земельною ділянкою, у зв`язку із чим, в даній справі має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Тобто, абз. 1 ч. 7 ст. 376 ЦК України спірні правовідносини не регулює.

В даній справі визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснила будівництво прибудови до власної квартири без документів, що дають право на це, зокрема, без документу, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, та відповідно, не виконала вимоги зобов`язального припису від 28.11.2018, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

ОСОБА_1 здійснено будівництво прибудови з використанням земельної ділянки, що не була відведена їй як забудовнику, та із порушенням використання земельної ділянки згідно з її цільовим призначенням, що є підтвердженням факту самочинно збудованої прибудови, відповідачем не було виконано вимоги припису Управління ДАБК від 28.11.2018, а відтак судом встановлено підстави для знесення самочинного будівництва, оскільки вирішення даного спору у вигляді зобов`язання здійснити перебудову є неможливим.

Виходячи з позовної вимоги позивача про винесення рішення про знесення самочинного будівництва за рахунок саме відповідача, суд відмовляє у задоволенні даної частини вимоги, оскільки вона законодавчо не обґрунтована та передчасно заявлена, виходячи з встановлених обставин здійснення самочинного будівництва відповідачем у вигляді прибудови до власної квартири на земельній ділянці, що є комунальною власністю територіальної громади міста. Тобто, суд не має повноважень на зобов`язання фізичної особи ОСОБА_1 здійснити знесення самочинно збудованої прибудови за її рахунок на земельній ділянці, яка є комунальною власністю міста, та вона зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану, в разі якщо комунальною організацією міста було здійснено заходи та понесені витрати по приведенню земельної ділянки у первісний стан.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з встановлених обставин по справі та з того, що ОСОБА_1 порушила законодавство у сфері містобудівної діяльності, здійснила самочинне будівництво прибудови до власної квартири на земельній ділянці, що є комунальною власністю міста, без дозвільних на те документів, не виконала вимоги припису від 28.11.2018, у зв`язку з чим, суд вважає можливим задовольнити частково позов Управління ДАБК, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудовану прибудову до квартири житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (абз. 3 ч. 2 ст. 38 Закону № 3038-VI).

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Також суд зазначає, що ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, кожна зі сторін по справі має довести ті обставини, на яких ґрунтуються їхні вимоги та заперечення, а також надати до суду належні, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх правових позицій.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України). Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90 КАС України).

Суд зазначає, що відповідачем та її представником по справі не надано до суду належних та достатніх доказів в обґрунтування своєї позиції, доводів наведених в поданому до суду відзиву, позивачем в свою чергу надано суду достатньо доказів на підтвердження факту неправомірного здійснення ОСОБА_1 самочинного будівництва у вигляді прибудови за спірним об`єктом та не виконання останньою вимог зобов`язального припису від 28.11.2018.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним позов задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем витрат зі сплати судового збору, у суду відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) знести самочинно збудовану прибудову до квартири житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.І. Войтович

кат. 109010000