Рішення № 98732734, 03.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2021 р. справа № 520/5837/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В :

Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , (паспорт: серія - НОМЕР_1 , виданий Вовчанським РВ ГУМВС України в Харківській області, 03.01.2011 ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (Одержувач: ХНУВС код організації: 08571096, Банк одержувача: Державне казначейство України м. Київ, р/р: UA 418201720313271001201005066, МФО: 820172, призначення платежу *;146302;1600034;1;ННІ;*відшкодування витрат на утримання звільненого з ЗВО МВС України (територіального органу поліції) юридична адреса: 61080, пр-т. Льва Ландау, 27, м. Харків), витрати, пов`язані з утриманням, а саме, грошові кошти в розмірі суму 135 431 (сто тридцять п`ять тисяч чотириста тридцять одна) грн 63 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України та Національній поліції України з 16.08.2013 по 24.03.2020. Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 04.03.2017 №69о/с відповідач був відрахований зі складу курсантів та відкомандирований до ГУНП України в Харківській області для подальшого проходження служби. Однак, наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 24.03.2020 №64 о/с відповідача звільнено відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), у зв`язку з чим відповідач повинен відшкодувати по договору про навчання підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 зупинено провадження по справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми до вирішення та набрання чинності рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова по справі №641/5033/20.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 поновлено провадження у справі №520/5837/2020 за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми - залишено без руху.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2021 заяву Харківського національного університету внутрішніх справ про поновлення строку звернення до суду - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми. Поновлено строк звернення до суду у справі №520/5837/2020 за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми. Продовжено розгляд справи зі стадії на якій було залишено адміністративну справу без руху після відкриття провадження у справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказував, що позивачем було порушено принцип "належного урядування", яке виразилось у належному повідомленні відповідача про зобов`язання останнього щодо відшкодування витрат МВС відповідно до Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою КМУ від 12.04.2017 № 261. Крім того, ОСОБА_1 послався на нікчемність договору, укладеного між сторонами. Відтак, враховуючи зазначені обставини, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України та Національній поліції України з 16.08.2013 по 24.03.2020.

Судом встановлено, що наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 10.08.2013 №179 о/с відповідача прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом Харківського національного університету внутрішніх справ з 16.08.2013 та присвоєно звання, "рядовий міліції".

Матеріали справи свідчать, що 01 вересня 2013 року на виконання вимог Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" та наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України" між ОСОБА_1 , Харківським національним університетом внутрішніх справ та Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 2.3.6. вказаного договору передбачено, що в разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ України по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п. 3 договору, особа зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.

Відповідно до п. п. 3.2, 3.3 договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Як вбачається з тексту позовної заяви, не відпрацювавши трьох років, наказом ХНУВС від 29.08.2017 №427 о/с відповідача було зараховано слухачем магістратури денної форми навчання з 29.08.2017.

Судом встановлено, що 01.09.2017 року між ОСОБА_1 , Харківським національним університетом внутрішніх справ та Головним управлінням Національної поліції України в Харківській області укладено тристоронній контракт про здобуття освіти у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.

Відповідно до п. 3.5 контракту у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання особа зобов`язана відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про національну поліцію".

Як встановлено судом, наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 23.02.2019 №62 о/с відповідач був відрахований зі складу курсантів та відкомандирований до ГУНП України в Харківській області для подальшого проходження служби.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 24.02.2020 №64 о/с відповідача звільнено відповідно до п.7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), що підтверджується витягом із наказу Головного управління Національної поліції у Харківській області.

Поряд із цим, ОСОБА_1 22.07.2020 було подано цивільний позов до Комінтернівського районного суду м. Харкова про визнання недійсним контракту про здобуття освіти у ВНЗ із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських від 01.09.2017.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова по справі №641/5033/20 за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання договору про надання послуг недійсним - закрито провадження у справі.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 10.01.2002 №2925-ІІІ "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включенні до загальної структури МВС України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1410 від 15 грудня 1997 року затверджено єдину систему військової освіти, до якої входить позивач.

Згідно ст. 18 Закону України "Про міліцію", в редакції чинній на момент укладення договору від 01 вересня 2013 року між позивачем, відповідачем та ГУМВС України в Харківській області, порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Наказом Міністерства внутрішніх справ №150 від 14.05.2007 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 "Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ" та відповідно до вимог Законів України "Про вищу освіту", "Про міліцію", з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.

При цьому, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно із ч.1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до положень ст. 72 Закону України "Про Національну поліцію" професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Відповідно до ч. 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено приписами ч.5 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

З огляду на вищевикладені норми суд зазначає, що у даному випадку відповідач перебуває на посаді публічної служби, від моменту його прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, а отже у даному випадку питання відшкодування відповідачем витрат на навчання, пов`язане із питаннями реалізації правового статусу особи.

Відтак, питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби належить до питання проходження публічної служби такою особою.

Також суд зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.01.2019 по справі № 810/2610/16, а також Верховного Суду, викладеною в постановах від 12.12.2018 по справі № 804/285/16, яка є обов`язковою для врахування в силу ч.5 ст.242 КАС України.

Так, Верховним Судом у постанові від 12.12.2018 у справі №804/285/16 сформовані висновки, що відповідно до положень Закону України "Про міліцію" працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною. У той же час, на курсантів, слухачів, ад`юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів МВС, поширюються права і обов`язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Таким чином, спори, пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби - підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Отже, питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, зокрема в частині відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, належить до питання проходження публічної служби такою особою.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що згідно з довідок-розрахунків витрат на грошове, продовольче, медичне, речове забезпечення та вартість комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (а.с. 14-19), які складено відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 27.02.2017 № 4/336д, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у Харківському національному університеті внутрішніх справ в сумі 135431,63 грн.

Харківським національним університетом внутрішніх справ складено довідку розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням курсанта, в якій вказано, що загальна сума фактичних витрат, пов`язаних з утриманням відповідача з 16.08.2013 по 04.03.2017 становить 47187,29 грн. Вказану довідку під особистий підпис отримав ОСОБА_1 23.03.2017.

Також, Харківським національним університетом внутрішніх справ складено довідку про фактичні витрати, пов`язані з утриманням магістра, в якій вказано, що загальна сума фактичних витрат, пов`язаних з утриманням відповідача з 01.09.2017 по 23.02.2019 становить 88244,34. Вказану довідку також під особистий підпис ОСОБА_1 отримав 19.02.2019.

Відповідачу направлялося повідомлення ГУ НП в Харківській області від 20.03.2020 №2153/119/71/01/16-2020, яким повідомлено про зобов`язання відшкодувати МВС України у встановлені строки витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у повному розмірі за весь період фактичного навчання.

Також, на адресу ХНУВС було направлено лист ГУ НП в Харківській області від 27.03.2020 щодо вирішення питання відшкодування витрат вартості навчання позивача, звільненого зі служби в Національній поліції України наказом ГУ НП в Харківській області від 24.03.2020 №64 о/с за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (за власним бажанням). Вказаний лист позивач отримав 03.04.2020 (Вх. 1/656).

Проте, отримавши довідку про фактичні витрати, пов`язані з утриманням курсанта, які складають 135431,63 грн та повідомлення ГУ НП в Харківській області про зобов`язання відшкодувати МВС України у встановлені строки витрати, пов`язані з утриманням у ВНЗ, відповідач в добровільному порядку не відшкодував вказаної суми, доказів її сплати до суду не також не надав.

Згідно пункту 8 Порядку, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідач проходив навчання за державні кошти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання та враховуючи те, що відповідача звільнено з публічної служби за власним бажанням, то відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" відповідач повинен відшкодувати витрати на утримання за період навчання в Харківському національному університеті внутрішніх справ, визначені ХНУВС в довідках про фактичні витрати, пов`язані з утриманням курсанта та магістра в сумі 135431,63 грн. Суд звертає увагу, що вказані довідки та вказана в них сума позивачем не оскаржувалася.

За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на з`ясовані судом обставини, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ (пр-т Льва Ландау, буд. 27, м. Харків, 61080, ЄДРПОУ 08571096) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , (паспорт: серія - НОМЕР_1 , виданий Вовчанським РВ ГУМВС України в Харківській області, 03.01.2011 ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (Одержувач: ХНУВС код організації: 08571096, Банк одержувача: Державне казначейство України м. Київ, р/р: UA 418201720313271001201005066, МФО: 820172, призначення платежу *;146302;1600034;1;ННІ;*відшкодування витрат на утримання звільненого з ЗВО МВС України (територіального органу поліції) юридична адреса: 61080, пр-т. Льва Ландау, 27, м. Харків), витрати, пов`язані з утриманням, а саме, грошові кошти в розмірі суму 135431 (сто тридцять п`ять тисяч чотириста тридцять одна) грн 63 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова