Ухвала суду № 98732521, 03.08.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

03 серпня 2021 року м. Рівне №460/10784/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О., після одержання позовної заяви

ОСОБА_1 до Головного управління розвідки Міністерства оборони України провизнання протиправною відмови, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду 02.08.2021 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління розвідки Міністерства оборони України, в якій позивач просить суд: 1) Визнати відмову Головного управління розвідки Міністерства оборони України у придбанні житлового приміщення у місті Рівне та передачі його на розподіл до Військової частини А2798 для надання у постійне користування підполковнику запасу ОСОБА_1 та членам його сім`ї, які перебувають під № 1 у списках осіб, що користуються правом першочергового (позачергового) одержання житлових приміщень у Військовій частині А2798 – протиправною; 2) Зобов`язати Головне управління розвідки Міністерства оборони України придбати житлове приміщення у місті Рівне відповідно до встановлених санітарних та технічних норм, а також з урахуванням кількості членів сім`ї ОСОБА_1 та передати його на розподіл до Військової частини А2798 для надання у постійне користування підполковнику запасу ОСОБА_1 та членам його сім`ї, які перебувають під № 1 у списках осіб, що користуються правом першочергового (позачергового) одержання житлових приміщень у Військовій частині А2798. Позов обґрунтований тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині А2798. Наказом командира Військової частини А2789 від 08.10.2008 № 218 позивача було виключено зі списків особового складу частини у зв`язку із звільненням з військової служби у запас. Позивач та члени його сім`ї з 29.11.2006 перебувають у загальній черзі на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі – Облік) у Військовій частині А2798. З 29.11.2006 перебувають у списках осіб, що користуються правом першочергового одержання житлових приміщень у Військовій частині А2798 під № 1. З 21.11.2008 перебувають у списках осіб, що користуються правом позачергового одержання житлових приміщень у Військовій частині А2798 під № 1. У зв`язку з тим, що з 29.11.2006 Військовою частиною А2798 не розглядалось питання забезпечення житловим приміщення для постійного проживання позивача та членів його сім`ї, а вони перебувають під № 1 у списках осіб, що користуються правом позачергового (першочергового) одержання житлових приміщень у Військовій частині А2798, позивач був змушений звернутися до Військової частини А2798 із запитом. Військовою частиною А2798 надано відповідь від 28.05.2021 № 331, у якій крім іншого зазначено, що позивач разом з членами сім`ї перебувають на обліку у Рівненському гарнізоні, та з питань забезпечення житловим приміщенням для постійного проживання йому потрібно звертатись на адресу Рівненської КЕЧ. Вказана відповідь не узгоджується з законодавством та носить формальний характер, у зв`язку із чим позивач 04 червня 2021 року звернуся з заявою до начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, у якій просив забезпечити виконання вимог Закону України «Про соціальний і правий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-ХП) та придбати житлове приміщення у місті Рівне, після чого передати його на розподіл до Військової частини А2798 для надання його у постійне користування підполковнику запасу ОСОБА_1 та членам його сім`ї, оскільки вони перебувають у списках осіб, що користуються правом першочергового (позачергового) одержання житлових приміщень у Військовій частині А2798 під № 1. 30.06.2021 надійшла відповідь відповідача від 23.06.2021 № 222/7Д/1324, яка за змістом є негативною, та у якій відповідач зазначив, що враховуючи діючий Порядок забезпечення військовослужбовців, звільнених з військової служби в запас або відставку, які були зараховані на облік військовослужбовців та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, підстав для задоволення заяви на теперішній час не має. У зв`язку з зазначеним, відповідь та бездіяльність Головного управління розвідки Міністерства оборони України щодо забезпечення житловими приміщеннями для постійного проживання позивача та його сім`ї, останній вважає протиправними та такими що порушують право позивача та його сім`ї на забезпечення жилим приміщенням.

Вирішуючи питання відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням та основними засадами адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового провадження.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відтак помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, господарських і цивільних справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Як установлено матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного відповідачем права на отримання житла. Отже, цей позов поданий на поновлення прав позивача у сфері житлових відносин.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Оскільки спірні правовідносини пов`язані із захистом права ОСОБА_1 на одержання житла, суд дійшов висновку, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, позаяк у цьому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права на житло.

Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо правильного застосування норм права при вирішенні питання юрисдикції судів щодо спорів у подібних правовідносинах, висловленому, зокрема, у справах № 806/104/16 та № 815/2551/15, № 826/17556/16 (постанови від 18 квітня, 20 вересня 2018 року, 04 вересня 2019 року відповідно).

Положенням п. 1 ч. 1 статті 170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що дана справа належить до розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 170, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі № 460/10784/21.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що дана справа належить до розгляду в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Суддя Т.О. Комшелюк