Рішення № 98732306, 27.07.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2021 року м. Рівне №460/7323/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Столяр М.В., відповідача: представник Федченко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" доПоліської митниці Держмитслужби визнання протиправними та скасування карток відмов, рішень про коригування митної вартості товарів, -В С Т А Н О В И В:

14.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» звернулось в суд з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2020/01120, рішення про коригування митної вартості товарів від 15.12.2020 №UA204020/2020/000235/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2020/01119, рішення про коригування митної вартості товарів від 15.12.2020 №UA204020/2020/000234/2.

Ухвалою від 16.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/7323/21; розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.07.2021.

Ухвалою від 15.07.2021 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 27.07.2021.

В судовому засіданні 27.07.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно з позовною заявою та усними поясненнями представника позивача в судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого товару: автомобільних запчастин. При визначенні митної вартості товару декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просить позов задовольнити повністю.

Згідно з відзивом на позовну заяву та усними поясненнями представника відповідача в судовому засіданні Поліська митниця Держмитслужби позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах розбіжностей та неточностей. За таких підстав та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу, щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації, на яку декларантом було надано відмову. Сторона відповідача доводить, що у повній відповідності з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Стверджує, що митну вартість імпортованого товару було визначено на підставі раніше визнаної митницею митної вартості. За наведеного сторона відповідача доводить, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідженням поданих суду письмових доказів судом встановлено наступне.

20.01.2020 між ТОВ «ОТОТРАК», як покупцем, та компанією «DENIZLI CANER OTOMOTIV SAN. YE TIC. LTD» (Туреччина), як продавцем, укладено контракт №OT20-004-DC-E, за умовами якого продавець продає, а покупець купує автозапчатини і комплектуючі до них. Покупець отримує товар партіями в кількостях і за цінами згідно специфікацій та комерційних інвойсів, які складаються на кожну партію і є невід`ємною частиною контракту. Продавець зобов`язується поставити товар за умовою згідно специфікацій та комерційних інвойсів на партію товару; товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 120 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця (а.с.18-19).

30.11.2020 продавцем товару було оформлено на ім`я покупця специфікацію №8 на партію товару (амортизатори, перехідники, гнучкі труби) на загальну вартість 7243,51 EUR; з умовами поставки: FOB- Бурса, Туреччина та умовами оплати: 100% від вартості інвойсу у термін 20 календарних днів від дати інвойсу (а.с.20) та Commercial invoice №1ІН2020000000039 від 30.11.2020 на таку ж партію товару такою вартістю (а.с.21).

Як встановлено судом ТОВ «ОТОТРАК» дотрималось термінів оплати і 17.12.2020 сплатило на банківський рахунок компанії «DENIZLI CANER OTOMOTIV SAN. YE TIC. LTD» 7243,51 EUR на виконання умов контракту №OT20-004-DC-E від 20.01.2020 та інвойсу №1ІН12020000000039 від 30.11.2020 (а.с.22).

15.12.2020 уповноваженою особою ТОВ «ОТОТРАК» було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA204020/2020/036953, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: частини підвіски сідлового тягача: 1) амортизатори; 2) перехідники; 3) гнучкі труби; відправник/експортер – «DENIZLI CANER OTOMOTIV SAN. YE TIC. LTD» (Туреччина); країна виробника товару і країна відправлення/експорту зазначена Туреччина; умови поставки: FOB Бурса, Туреччина. Вартість товару визначена на рівні 7243,51 EUR за методом визначення митної вартості – 1 (за ціною договору) (а.с.16-17).

Для митного оформлення відповідачу було подано такі документи: Контракт №OT20-004-DC-E від 20.01.2020, специфікація №8 від 30.11.2020, Commercial invoice №1ІН2020000000039 від 30.11.2020, квитанція SWIFT 17.12.2020, CMR №376136 (а.с.23), Коносамент від 13.12.2020 (а.с.24), прайс-лист з 16.11.2020 по 30.11.2020 (а.с.25-26), відвантажувальна специфікація (а.с.27), митна декларація країни експортера №20410300ЕХ127850 від 04.12.2020 (а.с.28-32), E-fatura №1ІН2020000000039 від 30.11.2020 (а.с.33-34), пакувальний лист № 1ІН2020000000039 від 30.11.2020 (а.с.35), лист вих.№ 1512/2 від 15.12.2020 (а.с.36), договір доручення №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019 (а.с.37-39), договір № LO9420 про транспортно-експедиторське обслуговування від 09.04.2020 (а.с.40-45), рахунок фактура на транспортно-експедиційні послуги № ES-4324928 від 11.12.2020 (а.с.46), лист-довідка про транспортні витрати №352683 від 14.12.2020 (а.с.44), висновок експерта №10122020 від 14.12.2020 (а.с.48-67).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД №UA204020/2020/036953 відповідачем прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2020/000235/2 від 15.12.2020 (а.с.70), відповідно до митну вартість товару №1 – амортизаторів визначено за резервним методом та збільшено з 7058,57 EUR до 9916,45 EUR ціна за одиницю визначена на рівні 1951,36 EUR).

В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено: «митна вартість імпортованого товару №1 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з: 1. Відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р, зокрема декларантом не надано виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки. 2.При проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено, що у документах, наданих декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, виявлені окремі неточності: 1.1. У поданій копії експортної МД країни відправлення від 04.12.2020 MRN20410300EX127850 заявлені умови поставки FOB KOCAELI, хоча згідно комерційного інвойсу від 30.11.2020 1ІН2020000000039 зазначено умови поставки FOB BURSA. 1.2. У поданій копії експортної МД країни відправлення від 04.12.2020 MRN20410300ЕХ127850 заявлено фактура 01.12.2020 / 20243 160110886014217811/1 яку до митного оформлення не надано».

Вказано, що «митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: Товар №1 - МД від 20.09.2019 №UA204010/2019/032757 - 6,18 USD/кг».

Таким чином у рішення зазначено, що митну вартість товару №1 визначено на основі раніше визнаних митним органом вартостей (МД від 20.09.2019 №UA204010/2019/032757 - 6,18 USD/кг), відповідно до чого числове значення митної вартості товару становить 336048,58 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення- 9916,45 USD.

З урахуванням цього, Поліською митницею Держмитслужби винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2020/01120, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA204020/2020/036953 від 15.12.2020 (а.с.69). У картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме приведення рівня митної вартості у відповідність до рішення про визначення митної вартості.

Відповідно до цього, декларантом позивача подано до митного оформлення МД №UA204020/2020/037034, за якою товар випущено у вільний обіг під фінансову гарантію декларанта. При цьому, в такій митній декларації, код визначення методу митної вартості в графі 43 - визначено як «1/6», а в графах 47-48 наведено подробиці розрахунків, які свідчать, що позивач не погодився з резервним методом визначення митної вартості і з самою митною вартістю (а.с.71-73).

Також 15.01.2020 між ТОВ «ОТОТРАК», як покупцем, та компанією «SERTPLAST ОТО YAN SANAY1 VE TICARED» (Туреччина), як продавцем, укладено контракт №OT20-001-SP-E, за умовами якого продавець продає, а покупець купує автозапчатини і комплектуючі до них. Покупець отримує товар партіями в кількостях і за цінами згідно специфікацій та комерційних інвойсів, які складаються на кожну партію і є невід`ємною частиною контракту. Продавець зобов`язується поставити товар за умовою згідно специфікацій та комерційних інвойсів на партію товару; товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 120 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця (а.с.77-78).

26.11.2020 продавцем товару було оформлено на ім`я покупця специфікацію №7 на партію товару (автозапчастини в асортименті) на загальну вартість 7357,80 EUR; з умовами поставки: FOB- Стамбул, Туреччина та умовами оплати: 100% від вартості інвойсу у термін 20 календарних днів від дати інвойсу (а.с.79-81) та проформу – інвойс №ОТ20-001 -SP-E-PI06 від 26.11.2020 на таку ж партію товару такою ж вартістю (а.с.85-87).

Як встановлено судом ТОВ «ОТОТРАК» дотрималось термінів оплати і 27.11.2020 сплатило на банківський рахунок компанії «SERTPLAST ОТО YAN SANAY1 VE TICARED» 7357,80 EUR на виконання умов контракту №OT20-001-SP-E від 15.01.2020 та проформи - інвойсу №ОТ20-001 -SP-E-PI06 від 26.11.2020 (а.с.88).

15.12.2020 уповноваженою особою ТОВ «ОТОТРАК» було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA204020/2020/036962, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: автозапчастини в асортименті (зокрема товар №3 пластиковий бризговик, гумовий бризговик); відправник/експортер – «SERTPLAST ОТО YAN SANAY1 VE TICARED» (Туреччина); країна виробника товару і країна відправлення/експорту зазначена Туреччина; умови поставки: FOB Бурса, Туреччина. Вартість товару визначена на рівні 7357,80 EUR за методом визначення митної вартості – 1 (за ціною договору) (а.с.74-76).

Для митного оформлення відповідачу було подано такі документи: - контракт №OT20-001-SP-E від 15.01.2020, специфікація №7 від 26.11.2020, Commercial invoice №FT020200000002222 від 01.12.2020 (а.с.83-84), Proforma invoice №ОТ20-001 -SP-E-PI06 від 26.11.2020, квитанція SWIFT від 27.11.2020, коносамент від 13.12.2020 (а.с.89), CMR №376135 (а.с.90), сертифікат походження товару № 0301142 (а.с.91), відвантажувальна специфікація від 01.12.2020 №FT02020000002222 (а.с.92-96), пакувальний лист від 15.11.2020 (а.с.97-100), прайс лист з 20.11.2020 по 19.12.2020 (а.с.101-104), митна декларація країни відправлення 20410300ЕХ127898 від 04.12.2020 (а.с.105-111), e-FATURA №№FT020200000002222 від 01,12.2020 (а.с.112-115), лист. № 1512/1 від 15.12.2020 (а.с.116), договір доручення №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019 (а.с.117-119), договір №LO9420 про транспортно-експедиторське обслуговування від 09.04.2020 (а.с.120-125), рахунок фактура на транспортно-експедиційні послуги №LS-4324928 від 11.12.2020 (а.с.126), лист-довідка про транспортні витрати №352683 від 14.12.2020 (а.с.127).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД №UA204020/2020/036962 відповідачем прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2020/000234/2 від 15.12.2020 (а.с.129), відповідно до митну вартість товару №3 визначено за резервним методом та збільшено з 366,04 EUR до 587,31 EUR (ціна за одиницю визначена на рівні 3,1576 EUR).

В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з тим, що «митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів».

Таким чином у рішення зазначено, що митну вартість товару №3 скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів: - МД від 15.10.2020 №UA204020/2020/30206 – 3,84 USD/кг: числове значення митної вартості товару становить 19902,8833 UАН або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення- 587,31 EUR.

З урахуванням цього, Поліською митницею Держмитслужби винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2020/01119, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA204020/2020/036962 від 15.12.2020 (а.с.128). У картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме приведення рівня митної вартості у відповідність до рішення про визначення митної вартості.

Відповідно до цього, декларантом позивача подано до митного оформлення МД №UA204020/2020/036999, за якою товар випущено у вільний обіг. При цьому, в такій митній декларації, код визначення методу митної вартості товару №3 визначено як «6» (резервний), а так як сума донарахувань не перевищує рівня, який потребує фінансової гарантії (а.с.130-136).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- або надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2020/000235/2 від 15.12.2020 відповідачем зазначено, що у поданих документах виявлені окремі неточності, а саме: 1) у поданій копії експортної МД країни відправлення від 04.12.2020 MRN20410300EX127850 заявлені умови поставки FOB KOCAELI, хоча згідно комерційного інвойсу від 30.11.2020 1ІН2020000000039 зазначено умови поставки FOB BURSA; 2). У поданій копії експортної МД країни відправлення від 04.12.2020 MRN 20410300ЕХ127850 заявлено фактура 01.12.2020/20243 160110886014217811/1 яку до митного оформлення не надано.

Зазначені висновки рішення суд оцінює критично з огляду на таке.

Дійсно, в митній декларації країни відправлення заявлені умови поставки FOB KOCAELI, але листом відправника товару «DENIZLI CANER OTOMOTIV SAN. YE TIC. LTD» підтверджено, що поставка товару здійснена на умовах FOB- Бурса, і лише у зв`язку з тим, що завантаження контейнера відбулося в порту EVYAP PORT, який знаходиться в провінції KOCAELI, в експортній декларації вказали FOB KOCAELI, що жодним чином не вплинуло на ціну партії товару (а.с.68).

Що стосується зазначення в експортній декларації країни відправлення фактури 01.12.2020/20243 160110886014217811/1, то цей запис «TPS-E-Fatura Var 01.12.2020/20243 160110886014217811/1-15» свідчить про те, що до товари відповідних позицій внесені в єдину систему електронного декларування країн Європейської економічної зони. Дані записи в митній декларації країни експортера є всього лише кодами реєстрації даних товарів в системі митного декларування та не існують в паперовому вигляді. Відповідно, позиція відповідача про те, що вони є комерційними інвойсами які існують в паперовій формі і їх можна надати як документи при розмитненні не відповідає дійсності.

Відтак, зауваження митного органу є повністю надуманими і безґрунтовними.

Жодних інших зауважень у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів їх відповідачем не було зазначено.

В той же час судом розбіжностей в документах, які подавались позивачем до митного оформлення товару, не виявлено. Навпаки усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товару.

Що стосується доводів відповідача про те, що митниця володіла інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, а саме стосовно цінової інформації в ЦБД ЄАІС Держмитслужби, де фігурує митна декларація від 20.09.2019 №UA204010/2019/032757, в якій визнана митна вартість аналогічно товару становить 6,18 USD/кг., то суд зазначає, що на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування UA204020/2020/000235/2 від 15.12.2020 митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціну одного товару до іншого, а саме за митною декларацією №UA204010/2019/032757 від 20.09.2019 (а.с.184-185). При цьому відповідач жодним чином не обґрунтував своє рішення, хоча вищенаведені поставки відрізняються і за датою поставки (більше ніж рік часу), і за кількістю та асортиментом товару, а також і за умовами поставки (EXW проти FOB).

За наведеного спірне рішення не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Що стосується рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2020/000234/2 від 15.12.2020, то в його основу покладено лише те, що в системі ЄАІС ДФС існує інформація про вищу митну вартість відповідного товару, а саме за МД №UA 204020/2020/30206 від 15.10.2020. Натомість про будь-які розбіжності чи неточності в документах, поданих до митного оформлення позивачем, взагалі не йдеться.

Разом з тим, інформація щодо вартості аналогічних товарів не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в інформаційних системах мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Такі відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Більше того, взята за основу для визначення митної вартості відповідного товару імпортованого позивачем і зазначена, як підстава виникнення сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товару за митною декларацією №UA204020/2020/036953 від 15.12.2020, митна декларація №UA204020/2020/30206 від 15.10.2020 (а.с.144-146) – це декларація яка також оформлялася позивачем – ТОВ «ОТОРТАК» для випущення у вільний обіг товарів у зв`язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування №UA204020/2020/000174/2 від 15.10.2020 та картки відмови №UA204020/20202/00811, що також були і є предметом судового оскарження (а.с.137-149).

За наведеного спірне рішення відповідача також не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості і похідних від них рішень – карток відмови у прийнятті митної декларації.

Також суд зауважує на тому, що відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З даного приводу суд зазначає, що обидва оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів не містять опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

Таким чином, стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження тому, що зазначена процедура взагалі проводилась, як і тому, що ним здійснювався саме послідовний вибір методу.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Поліською митницею Держмитслужби не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митних деклараціях №UA204020/2020/036953 та №UA204020/2020/036962 від 15.12.2020, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2020/000235/2 та №UA204020/2020/000234/2 від 15.12.2020 і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2020/01120 та №UA204020/2020/01119, не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

За усього наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Враховуючи положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" (вул. Гетьмана Мазепи, 1, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 42617033) до Поліської митниці Держмитслужби (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43350097) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA204020/2020/000235/2 від 15.12.2020.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2020/01120 Поліської митниці Держмитслужби.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA204020/2020/000234/2 від 15.12.2020.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2020/01119 Поліської митниці Держмитслужби.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» судовий збір у сумі 6810,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Поліської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 30 липня 2021 року

Суддя Н.В. Друзенко