Ухвала суду № 98732038, 02.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

02 серпня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/3705/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити, -

В С Т А Н О В И В:

13.04.2021 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області, у якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 11.11.2020 №2126207/2932701835 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області зареєструвати податкову накладну від 27.10.2020 №27 на суму ПДВ 40 855,64 грн.

Підставою позову ФОП ОСОБА_1 зазначив порушення спірним рішеннями своїх прав у сфері публічно-правових відносин через безпідставну відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної на поставку товарів, що підтверджена належним чином складеними первинними документами.

Ухвалою суду від 19.04.2021 позовну заяву залишено без руху, в зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

30.04.2021 позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 19.04.2021.

Дослідивши матеріали позову, суд дійшов висновку, що позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, а також поданий у строк, встановлений законом.

Як наслідок, ухвалою суду від 11.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3705/21. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393). Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 05.07.2021 клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про заміну відповідача задоволено. Допущено заміну відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код 43142831) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ВП 44057192)

28.05.2021 до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про залишення позовної заяви ФОП ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з пропуском останнім тримісячного строку звернення до суду, оскільки з даним позовом останній звернувся до суду 13.04.2021, тобто більше, ніж через три місяці після отримання рішення про результати розгляду скарги на рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.11.2020.

Ухвалою суду від 05.07.2021 позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області, Головного управління ДПС у Полтавській області (відокремлений підрозділ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Ухвалено усунути недоліки позовної заяви у строк протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із заявленими позовними вимогами з доказами поважності причин пропуску такого строку.

21.07.2021 від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Свою заяву позивач мотивував тим, що у ФОП ОСОБА_1 у штаті відсутній юрист, а сам позивач не був обізнаний у тому, в який строк необхідно подати позовну заяву. Крім того вказував, що скористатися послугами адвоката він не може у зв`язку з браком коштів. Додаткового посилався на обставини запровадженого в Україні карантину.

Як свідчить зміст позовної заяви, ФОП ОСОБА_1 за фактом поставки товару (кукурудзи) складено та подано до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.10.2020 № 27.

Відповідно до квитанції від 30.10.2020 №9283104050 реєстрацію цієї податкової накладної зупинено, а рішенням від 11.11.2020 №2126207/2932701835 відмовлено в її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наслідками оскарження прийнятого Головним управлінням ДПС у Полтавській області рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення від 24.11.2020 №63975/2932701835/2, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відмову у реєстрації податкової накладної - без змін. Зважаючи на те, що із квитанцій від 24.11.2020 слідує, що рішення ДПС України за результатами розгляду скарги доставлено до електронного кабінету позивача 24.11.2020 17:59:43.

Оцінюючи наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду та розглядаючи клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду, суд виходить з наступних міркувань.

За змістом частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Наведені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим-третім пункту 56.18 ПКУ визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 58.19 статті 58 ПК, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 ПК в системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань.

У постанові від 24.04.2020 (справа №520/6895/19) Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зробив висновок, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18. статті 56 Кодексу під висловом «або інше рішення контролюючого органу» розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків.

Отже, Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС, а не Податковим кодексом України.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.

Крім того, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 відступила від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа N 813/4921/17).

Водночас, Верховний Суд сформулював такий правовий висновок: "Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення".

Отже, залежно від обставин, у разі використання особою досудового порядку врегулювання спору строк звернення до суду з позовами про оскарження рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних становить 3 місяці з дня отримання рішення за результатами розгляду скарги (6 місяців з дня направлення скарги).

Судом встановлено, що рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №2126207/2932701835 від 11.11.2020 оскаржувалося позивачем у адміністративному порядку шляхом подання відповідної скарги до ДПС України.

Рішенням ДПС України №63975/2932701835/2 від 24.11.2020 скарга позивача залишена без задоволення, а рішення - без змін /а.с. 237, том 1/.

Факт надіслання рішення ДПС України №63975/2932701835/2 від 24.11.2020 позивачу підтверджується наданою податковим органом квитанцією від 24.11.2020 /а.с.241, том 1/ та не заперечується позивачем.

Згідно з пунктом 42.4 статті 42 ПКУ платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документу є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Зважаючи на те, що із квитанцій від 24.11.2020 /а.с. 241 том 1/ слідує, що рішення ДПС України за результатами розгляду скарг доставлені до електронного кабінету позивача 24.11.2020 до 17:59:43, таке рішення вважається врученим в цей день, а саме 24.11.2020.

Однак із позовом до суду щодо оскарження рішень Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №2126207/2932701835 від 11.11.2020, після застосування процедури адміністративного оскарження, позивач звернувся 13.04.2020, тобто з пропуском 3-місячного строку звернення до суду.

Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуск строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

З огляду на викладене суд не приймає до уваги посилання позивача в якості поважних на обставини відсутності у штаті юриста, відсутність коштів на послуги адвоката, оскільки виконання вищевказаних процесуальних дій залежить виключно від волі позивача. При цьому, позивач не був позбавлений права самостійно звернутися до суду з цим позовом.

До того ж, суд зазначає, що упродовж усього періоду часу карантину, та зокрема з 24.11.2020 впроваджені у зв`язку з таким карантином обмеження не зупиняли діяльності державних органів (у т.ч. суду) та поштових організації (ПАТ "Укрпошта", приватних служб кур`єрської доставки тощо). Тобто, такі обмеження об`єктивно жодним чином не перешкоджали своєчасному зверненню позивача до суду з позовом про визнання рішення протиправним.

Отже, позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем обставини не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що підстави для поновлення строку, зазначені позивачем у позовній заяві, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, тому заява про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню.

Суд зауважує, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Позивач був вільним у виборі способу захисту свого порушеного права і за бажанням міг скористатися правом на оскарження спірної вимоги у строк, передбачений нормативним процесуальним положенням.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, зважаючи на те, що позивач пропустив 3-місячний строк звернення до суду, встановлений частиною 4 статті 122 КАС України, достатніх поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом у заяві про поновлення строку звернення до суду не вказав, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Керуючись статтями 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити залишити без розгляду.

Роз`яснити, що позивач після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков