Рішення № 98729241, 02.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року Справа № 160/8131/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/8131/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому позивач, з урахуванням уточнень від 31.05.2021 року просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо непроведення у день звільнення виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та невиплати йому середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 03.02.2021р. по день фактичного розрахунку - 11.05.2021р. у сумі 59 818 грн. 93 коп.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на його користь середній заробіток за час затримки при звільненні виплати одноразової грошової допомоги в період з 03.02.2021 по день фактичного розрахунку - 11.05.2021р. у сумі 59 818 грн. 93 коп. (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот вісімнадцять гривень дев`яносто три копійки) без урахування податків та інших обов`язкових платежів;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо неврахування при визначені розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції індексації у розмірі у 1105 грн. 49 коп. та невиплати йому у розмірі 7 077 грн. 90 грн. різниці між виплаченою одноразовою грошовою допомогою при звільненні зі служби в поліції та одноразовою грошовою допомогою при звільненні зі служби в поліції, розрахованої з урахуванням індексації;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на його користь різницю між виплаченою одноразовою грошовою допомогою при звільненні зі служби в поліції та одноразовою грошовою допомогою при звільненні зі служби в поліції, розрахованої з урахуванням індексації у сумі 7 077 грн. 90 грн. (сім тисяч сімдесят сім гривень нуль копійок) без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 26.05.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.

Позивачем у строк, визначений в ухвалі суду, усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.06.2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративний справі №160/8131/21 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку положень ст.262 КАС України.

Також, ухвалою суду від 04.06.2021 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів:

- відомості (інформацію) щодо працевлаштування позивача в Національній поліції;

- відомості щодо звільнення позивача;

- довідку (інформацію) щодо нарахування та виплати позивачеві одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби за період з 03.02.2021 року по 11.05.2021 року;

- довідку про розмір середньої заробітної плати позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню та інші наявні докази щодо суті спору.

24.06.2021 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками та доказами направлення позивачу, а також із витребуваними судом доказами по справі.

29.06.2021 року позивачем надана письмова відповідь на відзив відповідача на позовну заяву.

Приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 02.08.2021 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

У позовній заяві позивач зазначив, що наказом №33 о/с від 01.02.2021 року позивача звільнено зі служби в Національній поліції, за власним бажанням.

Остаточний розрахунок, а саме виплату грошової допомоги при звільненні та додаткової доплати до грошового забезпечення за службу в особливих умовах проведено з затримкою. Вказує, що передбачена законодавством одноразова грошова допомога в сумі 112805,90 грн. була виплачена позивачу не у день його звільнення (02.02.2021), а лише 11.05.2021 року, що підтверджено випискою про надходження грошових коштів на його рахунок в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Вважає, що у зв`язку з несвоєчасним проведенням повного розрахунку при звільненні стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середнє грошове забезпечення за весь час затримки у розмірі 59818,93 гривень.

Окрім цього, зазначив, що при звільнені не була врахована індексація при нарахуванні його вказаної допомоги, хоча мала постійний характер и виплачувалася йому у складі заробітної плати на протязі останніх 24 місяців перед звільненням зі служби.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що наказом ГУНП від 01.02.2021 № 33 о/с звільнено за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) підполковника поліції ОСОБА_1 старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП з 02.02.2021 року. Відповідно до довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП від 22.06.2021 року №1283, станом на день звільнення - 18.01.2021 грошове забезпечення старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 за період з 01.12.2020 року по 31.01.2021 року складало: посадовий оклад: за грудень 2020 року - 2700 грн., за січень 2021 року - 2700 грн., оклад за спеціальним званням: за грудень - 2200 грн., за січень - 2200 грн., надбавка за стаж служби в поліції: за грудень - 2450 грн., за січень - 2450 грн., за роботу в умовах режимних обмежень: за грудень - 270 грн., за січень -270 грн., премія: за грудень - 11253,98 грн., за січень 10112, 50 грн., разом: за грудень - 18873,98 грн., за січень - 17732,50 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 за грудень 2020 року нараховувалась доплата до грошового забезпечення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 за службу в особливих умовах у період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом у сумі 2572,34 грн., яка має разовий (не постійний) характер виплати, а також суми індексації, які не входять до складу грошового забезпечення поліцейських (за грудень 2020 року - 1105,49 грн., за січень 2021 року- 1105,49 грн.).

Середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 за грудень 2020 - січень 2021 становить (18873,98 грн. +17732,50 грн.)/62 діб = 590,43 грн. З сум нарахованого грошового забезпечення поліцейських утримується військовий збір 1,5% та податок на доходи фізичних осіб (18%), який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 підлягає повній компенсації.

Таким чином, середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 після утримання податку на доходи фізичних осіб нарахування компенсації податку та утримання військового збору 1,5% складає 18 303,24 грн.- 3294,59 грн. (18% податок на доходи фізичних осіб)+3294,59 грн. (компенсація податку на доходи фізичних осіб) - 274,55 грн. (1,5% військовий збір). Середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 після утримання податку на доходи фізичних осіб, нарахування компенсації податку та утримання військового збору 1,5% складає 590.43 грн. (з розрахунку: 590,43 грн. - 106,28 грн. (18% податок на доходи фізичних осіб)+106,28 грн. (компенсація податку на доходи фізичних осіб) - 8,86 грн. (1,5% військовий збір).

Розмір одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 після утримання податку на доходи фізичних осіб, нарахування компенсації податку та утримання військового збору 1,5% складає 112805,90 грн. (з розрахунку: 114523,76 грн. - 20 614,28 грн. (18% податок на доходи фізичних осіб)+ 20614,28 грн. (компенсація податку на доходи фізичних осіб) - 1717,86 грн. (1,5% військовий збір)).

Сума одноразової грошової допомоги, що підлягала виплаті після утримання податків та зборів (112805,90 грн.), 11.05.2021 року було перераховано ОСОБА_1 на його особовий картковий рахунок АТ «Приватбанк». Кошти на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні поліцейським ГУНП, звільнених у лютому 2021 року, надійшли на рахунок ГУНП у травні 2021 року, а саме 06 травня 2021 року (зміни до кошторису на 2021 рік №1771/29/01-2021) та 26 травня 2021 року (зміни до кошторису на 2021 рік №2172/29/01-2021).

Кошти на особовий картковий рахунок АТ «Приватбанк» ОСОБА_1 було перераховано 11.05.2021 - протягом п`яти робочих днів після надходження коштів на рахунок ГУНП 06.05.2021р.

Відповідач вказує, що норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не встановлюють строків виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, тому ГУНП здійснюючи виплату такої допомоги 11.05.2021 не порушувало прав позивача.

Також, вказують, що не погоджуються з вимогами ОСОБА_1 щодо стягнення з ГУНП на його користь різницю між виплаченою одноразовою грошовою допомогою при звільненні зі служби в поліції та одноразовою грошовою допомогою при звільненні зі служби в поліції, розрахованої з урахуванням індексації у сумі 7077 грн. 90 коп. без урахування податків та інших обов`язкових платежів. Відповідач вказує, що індексація відповідно до нормативних актів не входить до складу грошового забезпечення. Норми постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 та Порядку від 06.04.2016 №260 не передбачено такого виду складових грошового забезпечення поліцейських як індексація.

Вказують, що у позові ОСОБА_1 у приведеному розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні включив суму індексації, яка не входить до складу грошового забезпечення, та збільшено суму одноразової грошової допомоги на 1,5% військового збору. Однак військовий збір у розмірі 1,5% грошового забезпечення не входить до розрахунку суми одноразової грошової допомоги при звільненні, а повинен утримуватися із нарахованої суми одноразової грошової допомоги при її виплаті з подальшим перерахуванням до Державного бюджету України у відповідності до п. 16.1 підрозділу X Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України у редакції від 15.05.2021 №2755-VI.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Судом встановлено, що позивач проходив службу в Національній поліції України.

Наказом ГУНП від 01.02.2021 № 33 о/с було звільнено за п.7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) підполковника поліції ОСОБА_1 старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП з 02.02.2021 року.

Під час звільнення позивачу не виплачено одноразову грошову допомогу, яка передбачена ч. 2 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Вказану грошову допомогу позивач отримав 11.05.2021 року.

Наведені вище обставини сторонами не заперечуються.

Вважаючи несвоєчасну виплату одноразової допомоги протиправною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію"; порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення поліцейських передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Проте, у зазначених нормативних актах відсутні норми, що регулювали б питання (порядок) виплати поліцейському середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Оскільки нормами Закону України "Про Національну поліцію" та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", які є спеціальними щодо спірних правовідносин, не врегульовано питання щодо порядку виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то застосуванню підлягають норми трудового законодавства, тобто норми Кодексу законів про працю України.

Так, згідно із частиною першою статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

За змістом статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Тобто, виходячи з наведених вимог закону, всі суми, належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі ж невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 Кодексу законів про працю України відповідальність.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Дослідивши докази по справі, встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом ГУНП від 01.02.2021 № 33 о/с звільнено за п.7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) підполковника поліції ОСОБА_1 старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП з 02.02.2021 року.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до абзацу 4 пункту 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до пункту 23 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.

При цьому до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не включається винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах, антитерористичних операціях та інших заходах в умовах особливого періоду.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

День звільнення вважається останнім днем служби.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що поліцейські, які звільняються з поліції за власним бажанням мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

При цьому гарантоване законом право на отримання вказаних виплат не може бути поставлене в залежність від особливостей фінансування та матеріально-технічного забезпечення поліції, як зазначає відповідач.

Слід зауважити, що непоширення норм Кодексу законів про працю України на рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ/поліції стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці.

Питання ж відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення)) не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що визначає порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення.

В той же час такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №803/1212/16, від 19 квітня 2018 року у справі №806/1183/16, від 1 березня 2018 року у справі №806/1551/17, від 1 березня 2018 року у справі №806/1309/17, від 7 лютого 2018 року у справі №806/535/16, від 25 жовтня 2019 року у справі № 811/1536/18.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не проведення своєчасного повного розрахунку з позивачем при звільненні, внаслідок чого, за приписами ст. 117 Кодексу законів про працю України, відповідач повинен був виплатити позивачеві його середній заробіток (грошове забезпечення) за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений Постановою КМУ від 08.02.1995 року №100.

У ході розгляду справи відповідачем було надано довідку про доходи за грудень 2020 року - січень 2021 року за №1283 від 22.06.2021 року.

Згідно вказаної довідки встановлено, що середньомісячне грошове забезпечення позивача складає - 18303, 24 грн., середньоденне - 590,43 гривень.

Позивач у позовній заяві здійснив свій розрахунок, згідно якого: кількість днів затримки розрахунку при звільненні становить 97 днів (із 03.02.2021 по день фактичного розрахунку 11.05.2021 року). Розмір виплаченого середньоденного грошового забезпечення за два місяці, що передували місяцю звільнення, становить 616,69 грн, що підтверджується довідкою №1203 від 18.05.2021 року, яка була надана йому відповідачем, тому розрахунок складає:

- заробітна плата за грудень 2020 року - 19 679 грн. 78 коп. (18873 грн. 98 коп. грошового забезпечення + 1105 грн. 49 коп. індексації - 299 грн. 69 коп. військового збору 1,5 %);

- заробітна плата за січень 2021 року складає 18555 грн. 42 коп. (17 732 грн. 50 коп. грошового забезпечення + 1105 грн. 49 коп. індексації - 282 грн. 57 коп. військового збору 1,5 %);

- заробітна плата за два останніх місяця складає 38235 грн. 20 коп. (19679 грн. 78 коп. + 18 555 грн. 42 коп.);

- середньоденна заробітна плата складає 616 грн. 69 коп. (38 235,20 грн. / 62 дні (31 день грудня 2020 року + 31 день січня 2021 року).

Отже, позивач вказує, що розмір його середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні становить 59818 грн. 93 коп. (97 днів * 616,69 грн).

Однак, відповідач до відзиву, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, надав довідку № 1283 від 22.06.2021 року, в якій вказано розмір грошового забезпечення позивача за грудень 2020 року та січень 2021 року без урахування індексації. Тобто, заробітна плата за грудень 2020 року склала 18873,98 грн., за січень - 17732,50 гривень.

Суд вважає обґрунтованими доводи відповідача стосовно застосування розміру заробітної плати для розрахунку середнього грошового забезпечення за весь період затримки розрахунку без урахування індексації, з огляду на таке.

Згідно положень абз. 1, 3 п. 2 розділу 2 Постанови № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Таким чином, середній заробіток повинен обчислюватися з грошового забезпечення за два останні місяці, які перебували звільненню позивача зі служби, а саме: грудень 2020 року та січень 2021 року.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 3 розділу 3 Постанови № 100, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати. (абз.1, 3 та 7 п.4 розділу 4 Постанови № 100)

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Таким чином, індексація - це компенсаційна виплата, яка дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг, тому під час обчислення середньої заробітної плати не враховується.

Проте, позивачем при розрахунку суми відшкодування помилково враховано такі складові як індексація.

Отже, без врахування зазначених вище одноразових виплат сума грошового забезпечення позивача за грудень 2020 року становить 18873,98 грн., за січень 2021 року - 17732,50 грн. Середній заробіток позивача за день складає 590,43 грн. виходячи з наступного: 18873,98 грн.+17732,50 грн./62 днів.

Згідно з абз.3 п. 3 розділу ІІІ Постанова № 100 всі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Враховуючи, що позивач звільнений 02.02.2021 року, кількість днів затримки розраховується з наступного дня після дня звільнення, тобто кількість днів затримки складає 97 днів.

Таким чином, стягненню підлягає сума середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.02.2021 року по 11.05.2021 року в розмірі 57271,71 грн. (590,43 грн. х 97 днів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області суми середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 57271,71 гривень.

Щодо вимог позивача про стягнення різниці між виплаченою одноразовою грошовою допомогою при звільненні зі служби в поліції та одноразовою грошовою допомогою при звільненні зі служби в поліції, розрахованої з урахуванням індексації у сумі 7 077 грн. 90 грн. (сім тисяч сімдесят сім гривень нуль копійок) без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Встановлено, що одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби позивача виплачено 11.05.2021 року у розмірі 112805,90 гривень.

На думку позивача допомога має становити 119 883,80 грн. (18724,53 грн.х26 роківх25%х1,5% військового збору). Таким чином, позивача вважає, що з відповідача на його користь має бути стягнута недоплачена сума одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 7077,90 гривень.

Як зазначалося вище, індексація відповідно до нормативних актів не входить до складу грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Аналогічні норми викладені у п. 3 розділу І Порядку від 06.04.2016 року №260 відповідно яких, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, норми постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 та Порядку від 06.04.2016 № 260 не передбачено такого виду складових грошового забезпечення поліцейських як індексація.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції від 11.10.2017 року №1282-ХІ, соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв`язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають.

Встановлено, що у позовній заяві ОСОБА_1 у приведеному розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні включив суму індексації, яка не входить до складу грошового забезпечення, тому відповідно збільшено суму одноразової грошової допомоги на 1,5% військового збору.

Однак, військовий збір у розмірі 1,5% грошового забезпечення не входить до розрахунку суми одноразової грошової допомоги при звільненні, а повинен утримуватися із нарахованої суми одноразової грошової допомоги при її виплаті з подальшим перерахуванням до Державного бюджету України у відповідності до п. 16.1 підрозділу X Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України у редакції від 15.05.2021 №2755-VI.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність заявленого позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не проведення своєчасного повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.02.2021 року по 11.05.2021 року в сумі 57271,71 грн. без урахування податків й інших обов`язкових платежів.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" №30985/96).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами щодо своєчасного проведення повного розрахунку з ОСОБА_1 при його звільненні.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність заявленого позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не проведення своєчасного повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.02.2021 року по 11.05.2021 року в сумі 57271,71 грн. без урахування податків й інших обов`язкових платежів.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 595,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не проведення своєчасного повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні.

Стягнути з Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.02.2021 року по 11.05.2021 року в сумі 57271,71 грн. без урахування податків й інших обов`язкових платежів.

В іншій частині позову- відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 595,00 гривень.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м.Дніпро, вул. Троїцька, 20-А, код ЄДРПОУ 40108866).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 02.08.2021 року.

Суддя В.В. Ільков