Ухвала суду № 98728918, 02.08.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

02 серпня 2021 р. Справа № 120/8355/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в м. Вінниці матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністратора Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Бєлякової Катерини Василівни (службова адреса: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050), Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ 25512617, місцезнаходження: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050), державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Стахової Тетяни Валентинівни (службова адреса: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050) та державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Ковбас Анастасії Ігорівни (службова адреса: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

27.07.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до адміністратора Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Бєлякової К.В. (відповідач 1), Вінницької міської ради (відповідач 2), державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Стахової Т.В. (відповідач 3) та державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Ковбас А.І. (відповідач 4), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача 2 щодо неналежного розгляду скарг позивача від 26.02.2021, 05.03.2021 та 02.04.2021 в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян";

- зобов`язати відповідача 2 повторно розглянути скарги позивача від 26.02.2021 та 05.03.2021 щодо неправомірних дій ОСОБА_2 та заступника голови Вінницької міської ради;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо прийняття документів позивача з метою проведення державної реєстрації;

- визнати протиправними дії відповідача 3 та відповідача 4 щодо неналежного розгляду заяв позивача про реєстрацію від 12.03.2021 за № 44501235 та № 44502176 з метою проведення державної реєстрації речового майна на земельні ділянки;

- зобов`язати відповідача 3 та відповідача 4 повторно розглянути заяви позивача про реєстрацію від 12.03.2021 за № 44501235 та № 44502176 з метою проведення державної реєстрації речового майна на земельні ділянки;

- скасувати рішення відповідача 3 та відповідача 4 від 18.03.2021 та 19.03.2021 за № 57150502 та № 57129649 про відмову у проведенні державної реєстрації.

Вирішуючи питання про можливість прийняття до розгляду вказаної позовної заяви, судом встановлено підстави для повернення позовної заяви.

Частиною другої статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В силу приписів ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом (ч. 6 ст. 44 КАС України).

Положеннями статті 45 КАС України задекларовано неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом положень частини другої цієї ж статті, суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 45 КАС України).

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

Ознакою зловживання процесуальними правами є вчинення учасником справи дій, які спрямовані маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями, затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу, тощо.

Наприклад, це може проявлятися у поданні заяви (клопотання), яка вже вирішена судом, за відсутності інших підстав або нових обставин; невиконанні процесуального рішення суду, яке не підлягає оскарженню або набрало законної сили; поданні декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав; систематичне подання одного й того ж самого позову, який раніше повертався судом.

Наведений у частині другій статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним і суд, враховуючи конкретні обставини справи, може визнати таким зловживанням інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Водночас вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання процесуальними права закон відносить на розсуд суду, що розглядає справу.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 826/12191/18 та від 15.07.2021 у справі № 420/698/21.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом дев`ятим частини третьої статті 2 КАС України визнано, що неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 45 КАС України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Так, перевіряючи позовну заяву ОСОБА_1 , судом встановлено наявність очевидних ознак зловживання процесуальними правами, що проявляється у наступному.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

На виконання вказаних вимог закону судом встановлено, що до позовної заяви позивач долучив дві банківські квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову, а саме № 0.0.2043591131.1 від 09.03.2021 на суму 1816,00 грн та № 0.0.2069721420.1 від 29.03.2021 на суму 1043,01 грн.

Разом з тим, як видно з інформації, що міститься у системі програмного забезпечення "Діловодство спеціалізованого суду", 09.03.2021 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вихристюк М.А. про визнання бездіяльності неправомірною та скасування рішення. На підтвердження сплати судового збору за подання цього позову позивач надав банківську квитанцію № 0.0.2043591131.1 від 09.03.2021 на суму 1816,00 грн.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.03.2021 відкрито провадження у справі № 120/1900/21-а за вказаним позовом.

11.05.2021 судом постановлено рішення за результатами розгляду зазначеної справи, яким у задоволенні позову відмовлено.

19.05.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про повернення судового збору за подання позовної заяви у справі № 120/1900/21-а. Ухвалою суду від 24.05.2021 в задоволенні цього клопотання відмовлено.

Таким чином, квитанція за № 0.0.2043591131.1 від 09.03.2021 на суму 1816,00 грн є документом про сплату судового збору в адміністративній справі № 120/1900/21-а, яка розглянута судом з прийняттям рішення по суті спору. Незважаючи на це, позивач ОСОБА_1 повторно надає таку квитанцію в цілях підтвердження сплати судового збору у цій адміністративній справі.

Крім того, судом встановлено, що 22.03.2021 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до адміністратора Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Бєлякової К.В., Вінницької міської ради, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Стахової Т.В., державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Ковбас А.І. про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2021 у справі № 120/2358/21-а вказану позовну заяву залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України. Серед іншого, підставою для прийняття цієї ухвали стало те, що всупереч вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви позивач не додав документ про сплату судового збору в розмірі 2724,00 грн.

На виконання вимог зазначеної ухвали, 31.03.2021 позивач ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків, до якої долучив квитанцію № 0.0.2069721420.1 від 29.03.2021 про сплату судового збору в сумі 1043,01 грн та квитанцію № 0.0.1803917743.1 від 17.08.2020 про сплату судового збору в сумі 1681,60 грн.

У зв`язку з частковим усуненням недоліків, ухвалою суду від 05.04.2021 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику разом з доданими до неї матеріалами.

19.05.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про повернення судового збору в розмірі 1043,01 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 0.0.2069721420.1 від 29.03.2021.

Ухвалою суду від 24.05.2021 вказане клопотання задоволено та вирішено повернути ОСОБА_1 кошти в сумі 1043,01 грн, сплачені як судовий збір за подання позовної заяви у справі № 120/2358/21-а.

Відповідна ухвала суду набрала законної сили. Незважаючи на це, позивач ОСОБА_1 повторно надає квитанцію № 0.0.2069721420.1 від 29.03.2021 на суму 1043,01 грн як доказ сплати сплати судового збору у цій адміністративній справі.

Крім того, суд враховує, що позивач ОСОБА_1 втретє подав до Вінницького окружного адміністративного суду аналогічну позовну заяву до одних і тих самих відповідачів, з аналогічним предметом та підствами позову (до адміністратора Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Бєлякової К.В., Вінницької міської ради, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Стахової Т.В. та державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Ковбас А.І. про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії).

Так, вперше з відповідною позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду 05.05.2021 (вх. № 24486/21). Справі присвоєно № 120/4299/21-а. Ухвалою суду від 11.05.2021 позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України та ненадання документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі 6356,00 грн. Ухвалою суду від 14.06.2021 позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 2 ч. 4 ст. 169 КАС України у зв`язку з поданням заяви про відкликання (повернення) позовної заяви.

Вдруге позивач ОСОБА_1 подав до суду аналогічну позовну заяву 16.06.2021 (вх. № 34759/21. Справі присвоєно № 120/6306/21-а. Ухвалою суду від 18.06.2021 позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України. Навівши відповідні мотиви, суд дійшов висновку, що позовна заява не підписана позивачем і на ній відсутній особистий підпис ОСОБА_1 .

Вищезазначені ухвали суду від 14.06.2021 у справі № 120/4299/21-а та від 18.06.2021 у справі № 120/6306/21-а в апеляційному порядку не оскаржувались та набрали законної сили.

Однак, нічого не змінивши у тексті позовної заяви та її оформленні, 27.07.2021 (вх. № 44242/21) позивач ОСОБА_1 втретє подав до Вінницького окружного адміністративного суду одну й ту ж саму позовну заяву, яка раніше двічі поверталася судом через її невідповдність вимогам закону. Цей факт безспірно підтверджується наявністю на позовній заяві штампів суду про отримання заяви 05.05.2021 та 16.06.2021.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 свідомо та систематично подає до суду позовну заяву, яка містить недоліки та не відповідає вимогам закону, що підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили та які є обов`язковими для учасників справи в силу приписів ст. 370 КАС України.

Суд наголошує, що положеннями статті 44 КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наданих їм процесуальних прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення адміністративного позову. Для цього особа, зацікавлена у поданні позову, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15.07.2021 у справі № 420/698/21.

Крім того, суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, наведені, зокрема, в рішеннях від 28.05.1985 у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13.02.2001 у справі "Кромбах проти Франції", згідно з якими держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.

У рішеннях від 20.05.2010 в справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 в справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Згідно з п 33 рішення в справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява № 45783/05, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Підсумовуючи, суд вважає, що описані вище дії заявника (введення суду в оману щодо фактичних обставин справи та надання недостовірних документів про сплату судового збору, систематичне подання до суду одного й того ж самого позову, який не відповідає вимогам закону і раніше неодноразово повертався судом, тобто з метою маніпуляції атоматичним розподілом справ між суддями), які є послідовними, ініціативними і такими, що виключають нерозуміння ним правової сутності відповідних дій та їх наслідків, у своїй сукупності свідчать про очевидне зловживання процесуальними правами та порушення обов`язків учасника справи.

Відтак суд приходить до переконання, що позовну заяву ОСОБА_1 належить повернути на підставі положень ч. 3 ст. 45 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 44, 45,, 160, 169, 171, 248, 256, 293, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до адміністратора Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Бєлякової Катерини Василівни, Вінницької міської ради, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Стахової Тетяни Валентинівни та державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Ковбас Анастасії Ігорівни про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії – повернути особі, яка її подала, разом з доданими до позовної заяви матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена та підписана суддею 02.08.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович