Рішення № 98728806, 02.08.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 серпня 2021 р. Справа № 120/6501/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2021 року Головне управління ПФУ у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про скасування постанови.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 07.06.2021 року відповідачем винесено постанову, якою накладено на Головне управління ПФУ у Вінницькій області штраф в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин. На переконання позивача, постанова державного виконавця від 07.06.2021 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки рішення суду виконано фактично та у повному обсязі, у зв`язку із чим, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 23.06.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 .

29.06.2021 року на адресу суду надійшли пояснення на позовну заяву, у яких ОСОБА_1 вважає, що рішення суду по справі фактично не виконано, а тому підстави для задоволення позивних вимог відсутні. Зокрема вказав, що при перерахунку пенсії, на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/2872/20-а у Головного управління були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із урахуванням положень статті 13 цього ж Закону, оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії (90%) яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної вислуги років є незмінним.

Враховуючи вищевикладене просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

30.06.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема вказав, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі також - Відділ) перебуває виконавче провадження № 64892117 від 19.03.2021 року з примусового виконання виконавчого листа по справі № 120/2872/20-а, виданого 05.03.2021 року Вінницьким окружним адміністративним судом, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 року перерахунок пенсії з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премія 20%) відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 03.03.2020 року, виданої Головним управлінням Фіскальної служби у Вінницькій області.

19.03.2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копія якої направлена сторонам виконавчого провадження.

Разом з тим, позивачем, у відповідь на вказану постанову, надано лист № 0200-0802-5/31955 від 26.05.2021 року в якому зазначено, що розрахунок розміру отримуваної пенсії ОСОБА_1 проводився виходячи з 70% від сум грошового забезпечення. Розмір пенсії на виконання рішення суду склав 13597,50 грн., що на 955,50 грн. менше отримуваного розміру

При цьому рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2019 року №120/352/19-а покладено обов`язок на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій щодо виплати пенсії ОСОБА_1 виходячи з 90% від сум грошового забезпечення.

Крім того, у вказаному листі позивачем зазначено, що при виконанні рішення суду у справі №120/2872/20-а було застосовано норми статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка встановлює, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. У межах адміністративної справи № 120/2872/20-а судом не вирішувалося питання щодо дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням 90% суми грошового забезпечення у майбутньому, а також не визначався порядок виконання рішення суду у вищевказаній справі з урахуванням висновків рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року по справі № 120/352/19-а.

Також відповідач у своєму відзиві зазначає, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2019 у справі № 120/352/19-а Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зобов`язано здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення.

В мотивувальній частині ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року по справі № 120/2872/20-а зазначено, що «рішення суду у цій справі не зупиняє виконання та не впливає на чинність рішення суду у справі № 120/352/19-а, адже такими судовими рішеннями вирішено різні за своєю суттю питання, які не можна вважати взаємовиключними».

На переконання відповідача, державний виконавець зобов`язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, у зв`язку з чим, наділений повноваженнями щодо накладення штрафів на боржника, повідомлення правоохоронних органів для притягнення боржника до відповідальності, на підставі чого, виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», 07.06.2021 року винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5 100,00 грн. та надано новий строк на виконання рішення суду. Копію постанови з вимогою виконати рішення суду направлено боржнику. Крім цього, боржника попереджено, що в разі повторного невиконання рішення боржником державний виконавець звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд встановив, що в провадженні Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває виконавче провадження № 64892117 від 18.03.2021 року з примусового виконання виконавчого листа по справі № 120/2872/20-а, виданого 05.03.2021 року Вінницьким окружним адміністративним судом, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 року перерахунок пенсії з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премія 20%) відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 03.03.2020 року, виданої Головним управлінням Фіскальної служби у Вінницькій області.

28.01.2021 року державний виконавець звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення рішення по справі №120/2872/20-а, а саме просив роз`яснити відсоток грошового забезпечення третьої особи (70 чи 90), який необхідно застосовувати при перерахунку пенсії.

Ухвалою суду від 19.02.2021 року у справі №120/2872/20-а, відмовлено у задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про роз`яснення рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі № 120/2872/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Відмовляючи у роз`ясненні рішенню суду, суд зазначив, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 року у справі № 120/2872/20-а є чітким, зрозумілим та не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх правильного розуміння. Таке рішення ухвалювалось на підставі встановлених судом обставин справи, враховуючи наведені сторонами доводи та беручи до уваги надані ними докази.

Суд також зауважив, що питання відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 не було предметом розгляду в адміністративній справі № 120/2872/20-а, а спір між сторонами у цій справі стосувався того, з якого саме розміру грошового забезпечення та виходячи з яких саме його конкретних складових пенсійний орган повинен обчислювати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію починаючи з 01.04.2019 року. Разом з тим, суд зазначив, що рішення суду у цій справі не зупиняє виконання та не впливає на чинність рішення суду у справі № 120/352/19-а, адже такими судовими рішеннями вирішено різні за своєю суттю питання, які не можна вважати взаємовиключними.

24.05.2021 року державним виконавцем винесено вимогу №6600/2.3-22/3, якою зобов`язано Головне управління ПФУ у Вінницькій області надати документальне підтвердження щодо повного виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі № 120/2872/20-а в повному обсязі до 02.06.2021 року.

На виконання вимоги державного виконавця, Головне управління ПФУ у Вінницькій області листом від 26.05.2021 року №0200-0802-5/31955 повідомило, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду № 120/2872/20-а, Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області розраховано розмір пенсії стягувача з 01.04.2019 року. Розрахунок розміру отримуваної пенсії проводився виходячи з 70% від сум грошового забезпечення.

Доводи державного виконавця про те, що ОСОБА_1 повинен отримувати пенсію виходячи з 90% сум грошового забезпечення, представник пенсійного органу вважає помилковими, оскільки даний відсоток грошового забезпечення був призначений на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2019 року по справі № 120/352/29-а. При цьому, предметом судового розгляду в межах заявлених позовних вимог у справі № 120/2872/20-а були дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення відповідно до довідки ГУФСУ у Вінницькій області від 03.03.2020 року, з урахуванням надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії 20%.

Враховуючи вищевикладене, просили закінчити виконавче провадження.

07.06.2021 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на Головне управління ПФУ у Вінницькій області за невиконання рішення суду без поважних причин, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Головне управління ПФУ у Вінницькій області вважає постанову державного виконавця від 07.06.2021 року про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин протиправною та такою, що підлягають скасуванню, оскільки рішення суду виконано добровільно до відкриття виконавчого провадження, у зв`язку із чим звернулись з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною першою статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частинами другою, четвертою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

У відповідності до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктами 1, 16 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 63 Закон №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначається вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та міститься попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно частини 1 статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Приписами частини 2 статті 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення Закону №1404 в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

У площині спірних правовідносин суд, даючи оцінку правомірності спірної постанови про накладення на позивача штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин, вважає за необхідне насамперед з`ясувати що саме за цим судовим рішенням позивач як боржник мав би виконати.

Як встановлено судом, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 року у справі № 120/2872/20-а визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 03.03.2020 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 року перерахунок пенсії з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премія 20%) відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 03.03.2020 року, виданої Головним управлінням Фіскальної служби у Вінницькій області. Також даним рішенням зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та отриманою ним пенсією за період з 01.04.2019 року по день, з якого починається виплата пенсій з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 року №120/2872/20-а здійснено ОСОБА_1 з 01.04.2019 року перерахунок пенсії з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премія 20%) відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 03.03.2020 року, виданої Головним управлінням Фіскальної служби у Вінницькій області з урахуванням 70% сум грошового забезпечення.

Разом з тим, відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, дійшов висновків, що боржником рішення суду в повному обсязі не виконано без поважних причин. Такі висновки мотивовані тим, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2019 року у справі 120/352/19-а зобов`язано здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає помилковими такі доводи відповідача та зазначає, що предметом судового розгляду в межах заявлених позовних вимог у справі №120/2872/20-а були дії Головного управління щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення відповідно до довідки від 03.03.2020 року, виданої Головним управлінням Фіскальної служби у Вінницькій області.

При цьому, у межах вказаної адміністративної справи судом не вирішувалося питання щодо дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням 90% сум грошового забезпечення у майбутньому, а спір між сторонами у цій справі стосувався того, з якого саме розміру грошового забезпечення та виходячи з яких саме його конкретних складових пенсійний орган повинен обчислювати та виплачувати пенсію, рішенням не визначався порядок виконання рішення у цій справі з урахуванням висновків рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2019 року у справі 120/352/19-а. Будь-яких застережень щодо зобов`язання позивача застосовувати при здійсненні вказаного перерахунку 90% сум грошового забезпечення рішення у справі №120/2872/20-а також не містить.

Також слід звернути увагу, що в межах розгляду даної адміністративної справи суд не надає правової оцінки судовому рішенню у справі № 120/2872/20-а, не роз`яснює вказаного судового рішення і не визначає способу його виконання.

Зазначене рішення судом аналізує тільки у взаємозв`язку з діями ГУ ПФУ щодо його виконання і тільки в аспекті, що дасть змогу оцінити наскільки обґрунтованою, правомірною є постанова державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин.

Зміст резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 року №120/2872/20-а державний виконавець трактував інакше, аніж ГУ ПФУ, вважаючи, що Головне управління повинне при виконанні рішення застосувати 90% сум грошового забезпечення, відтак ствердив, що рішення не виконано без поважних причин.

Водночас, матеріали справи свідчать про виконання Головним управлінням вказаного рішення в межах покладених судом зобов`язань, у зв`язку з чим у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваної позивачем постанови.

Поряд з тим, суд зазначає, що здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржники зобов`язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право здійснювати інші заходи примусового характеру після внесення відповідного подання, і не може вийти за межі наданих йому повноважень та діяти лише в спосіб, установлений Законом

Питання, пов`язані з виникненням труднощів з виконання судового рішення чи його незрозумілістю, зокрема, вирішуються шляхом роз`яснення або встановлення способу виконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що державний виконавець з огляду на свій правовий статус не може під час примусового виконання судового рішення давати правову оцінку змісту (суті) рішень суб`єкта владних повноважень, які прийняті останніми на виконання рішення суду, як критерію/умови належного виконання боржником судового рішення (щодо якого відкрито виконавче провадження).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №805/2174/17-а.

Такої ж позиції дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 07.07.2021 року у справі № 120/2604/21-а.

Окрім того, у випадку незгоди стягувача із порядком здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду, накладення штрафів на пенсійний орган, жодним чином не захищає право особи та належить до дискреційних повноважень суду, яким було прийняте рішення.

Так, статтею 383 КАС України передбачено визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Тобто, правозастосування даної норми статті 383 КАС України визначає порядок судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах та правомірністю дій рішень, чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду.

Суд при вирішенні даної справи, враховує висновок Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» , що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з частинами першою та другою КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази відповідача на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав адміністративний позов підлягає до задоволення.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд зазначає про наступне.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відшкодуванню підлягають судові витрати лише у випадку, коли задоволено позов особи, яка не є суб`єктом владних повноважень або судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що позивачем є суб`єкт владних повноважень та відсутність витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експерти, підстави для відшкодування судового збору відсутні.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню за №64892117 від 07.06.2021 року в сумі 5100 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 13322403, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21036);

Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (код ЄДРПОУ: 43316784, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21036);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Рішення в повному обсязі виготовлене: 02.08.2021 року, враховуючи терміни перебування головуючої судді у відпустці з 02.07.2021 року по 28.07.2021 року.

Суддя Чернюк Алла Юріївна