Ухвала суду № 98728519, 02.08.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/5741/21

Провадження № 2-а/727/67/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Гладкій Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень до відповідача Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, посилаючись на те, що 04.06.2021 року відносно нього була винесена постанова серії ЕАН №4298990 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та вказано, що правопорушник здійснив проїзд на червоний сигнал світлофора чим порушив п.8.7.3 Правил дорожнього руху, та позивача було притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

14.06.2021 року позивачем була подана позовна заява до Шевченківського районного суду м.Чернівці про скасування зазначеної постанови, однак ухвалою суду від 16.06.2021 року дана позовна заява була повернута позивачу, оскільки була не підписана ним особисто.

Вказує, що додатки до позовної заяви були ним особисто засвідчені, однак позовну заяву він не підписав через неуважність. Таким чином, просить суд також поновити строк звернення до суду з даним позовом.

Вказує, що з самим притягнення його до адміністративної відповідальності не погоджується з наступних підстав.

Так, рухаючись близько опівночі автодорогою Снятин-Чернівці, позивач зупинився у селі Оршівці на світлофорі за вимогою, який увімкнувся без причини.

Позивач вказує, що простояв увесь час заборонного сигналу і розпочав рух на блимаючий перемикаючий сигнал, переконавшись у відсутності пішоходів та іншого транспорту. Разом з тим, рушаючи він побачив невідомий автомобіль який знаходився близько 50 метрів на зустрічній смузі. Роз`їхавшись з ним, побачив патрульну машину, що розвернулась за позивачем і увімкнула проблискові маячки.

Позивач відразу прийняв вправо та зупинив автомобіль. До нього під`їхали поліцейські, а за 30 секунд під`їхав інший екіпаж поліції.

Зазначає, що патрульні повідомили йому про правопорушення, на що позивач заперечив, і запропонував перевірити справність світлофора, оскільки той не працював справно, у чому і переконався старший патруля, але все одно стосовно позивача було винесено постанову за проїзд на заборонений сигнал світлофора.

Стверджує, що оскаржувана постанова поліцейськими винесена за відсутності будь-яких належних доказів правопорушення, а також було порушено його право на захист та він не мав змоги повноцінно захищати свої права.

На основі викладеного, позивач просить суд скасувати постанову серія ЕАН №4298990 від 04.06.2021 року, якою позивача, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак його представник спрямував до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути у відсутність позивача, вимоги позову підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило. Також, від представника відповідача по справі до суду надійшов письмовий відзив на позов, згідно якого вказують, що поліцейський під час винесення постанови діяв згідно вимог Закону України «Про дорожній рух» та КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснений поліцейським згідно вимог ст.ст.283-285 КУпАП, позивачу були роз`яснені його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а тому просять відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . Також вважають, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Таким чином, оскільки позивач 14.06.2021 року звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівці з адміністративним позовом про скасування зазначеної постанови, однак ухвалою суду від 16.06.2021 року (а.с.14), дана позовна заява була повернута позивачу, оскільки була не підписана ним особисто, вдруге позивач звернувся до суду відразу після отримання ухвали 22.06.2021 року, а тому суд з метою забезпечення ОСОБА_1 права на судовий захист вважає за необхідне такий строк поновити щодо оскарження зазначеної постанови.

Судом встановлено, що згідно копії постанови серії ЕАН №4298990 від 04.06.2021 року, що була винесена поліцейським 3-ї роти 1-го батальйону УПП в Чернівецькій області Андрієш М.-П., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Як зазначено в постанові, позивач 03 червня 2021 року о 23:52:48 год. в с.Оршівці, автодорога Н10, 207 км., здійснив проїзд на червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.8.7.3 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.22).

Згідно зі ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Пунктом 8.7.3. "Е" ПДР України передбачено, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух.

Разом з тим, доказів, які б однозначно свідчили про вину ОСОБА_1 в порушенні зазначених вимог Правил дорожнього руху України при винесенні оскаржуваної постанови суду не надано.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В той же час, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В позовній заяві позивач вказує, що жодних належних та допустимих доказів поліцейськими надано не було.

При цьому, відповідачем як посадовою особою суб`єкта владних повноважень, рішення якого оскаржується, на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови суду не було надано жодних доказів на підтвердження власної позиції. В тому числі, суду не було надано відеозапис з нагрудних бодікамер поліцейських чи реєстратора з поліцейського авто, на яких міг би бути відображений факт вчинення ОСОБА_1 вказаного у постанові правопорушення, тобто на якому було б зафіксовані вказаний у постанові проїзд на червоний сигнал світлофора. Тобто, відповідачем, як посадовою особою суб`єкта владних повноважень, рішення якого оскаржується, до суду не було надано жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Крім цього, як вбачається з наданого відповідачем відеозапису, поліцейські на місці події пропонують позивачу в якості підтвердження вчинення ним правопорушення подивитись відео з реєстратора поліцейського автомобіля, однак вказаного відео йому не продемонстровано, як і не надано суду. Сам позивач на місці події категорично заперечує щодо вчинення ним правопорушення вказуючи на несправність світлофора.

З огляду на вищевикладене, доводи позивача відповідачем не спростовані та заслуговують на увагу.

Таким чином, суд вважає, що не доведеним є факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності та в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем у встановленому порядку не доведено обґрунтованості прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням усіх обставин, що мають значення для її прийняття, що є підставою для її скасування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно приписів ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За наведених обставин, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню, а позов підлягає задоволенню.

Крім цього, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України із УПП в Чернівецькій області слід стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору в сумі 454,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 77, 205, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Поновити строк ОСОБА_1 на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування рішення суб`єкта владних повноважень – задовольнити.

Постанову ЕАН №4298990 від 04.06.2021 року, якою позивача, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 гривень – скасувати.

Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (ідентифікаційний код юридичної особи 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення в той же строк з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: