Рішення № 98727816, 30.07.2021, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 30.07.2021

ЄУ № 942/627/21

Провадження №2-о/942/158/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Чалого А.В.

за участю секретаря Войтенко О.А.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини, заінтересована особа - Білолуцька селищна рада,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2021 заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 більше п`яти років до дня її смерті.

В обґрунтування заяви зазначила, що з моменту народження, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 і по день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкала разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . З причин похилого віку, слабкого здоров`я та відсутності інших родичів, заявник піклувалася за своєю прабабусею, проживала разом з нею та була зареєстрована. Заявник та прабабка користувалися взаємними правами та обов`язками, у них був спільний побут, спільний бюджет, добрі родинні відносини. Заявник купувала для ОСОБА_3 продукти, ліки та інші необхідні речі.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно. Заявник є єдиним спадкоємцем після смерті прабабки. Маючи на меті отримати спадщину після смерті ОСОБА_3 заявник звернулася до приватного нотаріуса Новопсковського нотаріального округу Луганської області Чернявської І.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку. Однак, постановою нотаріуса від 27.04.2021 заявнику відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки заявником не надано документів, що підтверджують родинні відносини.

Посилаючись на вказані обставини, заявник просила суд встановити факт, що ОСОБА_3 , 1913 року народження, проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на день своєї смерті проживала однією сім`єю із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , більше п`яти років до дня її смерті.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 21.05.2021 відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду на 20.07.2021.

В судовому засіданні представник заявника надав пояснення згідно обставин, викладених у заяві. Просив задовольнити вимоги ОСОБА_1 .

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала доводи представника та пояснила, що з дня свого народження та до дня смерті ОСОБА_3 проживала разом з нею за однією адресою по АДРЕСА_1 . Після смерті своєї матері заявник залишилась проживати з прабабкою ОСОБА_3 за вказаною вище адресою, а опікуном ОСОБА_1 була її сестра - ОСОБА_4 , яка мешкала разом зі своєю сім`єю за іншою адресою. На день смерті матері заявника їй виповнилося 9 років, а коли померла ОСОБА_3 - 15 років.

Представник заінтересованої особи - Білолуцької селищної ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника селищної ради, не заперечує проти задоволення вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника та її представника, допитавши свідків, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами першої та другої статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За змістом статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Новобіла Новопсковського району Луганської області у віці 95 років померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 17.06.2008 Новобілянською сільською радою Новопсковського району Луганської області.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №122103 від 26.05.2006 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 5,2269 га, яка розташована на території Новобілянської сільської ради, Новопсковського району, Луганської області.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 18.10.1993 Новобілянською сільською радою Новопсковського району Луганської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_1 , матір`ю якою записана ОСОБА_5 .

До реєстрації шлюбу ОСОБА_5 мала прізвище « ОСОБА_6 », що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00030569184 від 28.04.2021, та в подальшому після реєстрації інших шлюбів змінювала прізвище на « ОСОБА_7 » та з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » (Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвищі №00004379105 від 29.07.2010, свідоцтво про одруження серії НОМЕР_3 від 22.01.1999, виданого Новобілянською с/радою Новопсковського району Луганської області).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 06.06.2002 Новобілянською сільською радою Новопсковського району Луганської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Новобіла Новопсковського району Луганської області у віці 42 років померла ОСОБА_9 .

Прабабцею заявника ОСОБА_1 була ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_11 серії НОМЕР_5 від 07.04.1960, свідоцтвом про народження ОСОБА_12 серії НОМЕР_6 від 24.05.1962.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , виданим 20.09.2006 Новобілянською сільською радою Новопсковського району Луганської області.

Згідно довідки виконавчого комітету Білолуцької селищної ради №97 від 30.04.2021, ОСОБА_1 , 1993 р.н. проживала разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 з 1993 року по день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали разом та вели спільне господарство.

Постановою приватного нотаріуса Новопсковського нотаріального округу Луганської області Чернявської І.В. від 27.04.2021 ОСОБА_1 відмовлено в вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про на спадщину за законом на земельну ділянку, яка залишилась після ОСОБА_3 ,15.06.2008, на підставі того, що нею не були подані документи, що підтверджують родинні стосунки спадкоємиці зі спадкодавицею.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що знає заявника ОСОБА_1 з народження. Їй відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мешкали разом в одному будинку з дня народження заявника і до смерті останньої. Після смерті матері ОСОБА_1 - ОСОБА_9 , заявник продовжила проживати в будинку по АДРЕСА_1 разом з прабабцею ОСОБА_3 . Періодично в цьому будинку мешкала баба заявника - ОСОБА_14 , але постійно там не проживала. Свідок пояснила, що опікуном ОСОБА_1 після смерті матері була ОСОБА_4 , але разом з заявником вона не проживала, мешкала в іншому будинку теж по АДРЕСА_1 .

Свідок ОСОБА_15 пояснила суду, що вона була сусідкою заявника ОСОБА_1 , оскільки проживає за адресою АДРЕСА_2 . Після смерті батьків заявник проживала разом з ОСОБА_16 , мешкали вони удвох на пенсію ОСОБА_17 . Опікуном ОСОБА_1 була ОСОБА_4 , але мешкала окремо від неї.

Згідно з частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 виповнилося повних 9 років на день смерті ОСОБА_9 - матері заявника, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та було 15 років, коли померла ОСОБА_3 .

Тобто, у розумінні ЦК Української РСР (в ред. 1963 року) заявник була неповнолітньою особою на день смерті своєї матері, оскільки не досягла 15 років, а після набрання чинності 01.01.2004 Цивільним кодексом України перебувала в статусі малолітньої особи до досягнення нею 14 років.

Згідно ч. 1 ст. 14 ЦК Української РСР (в ред. 1963 року) за неповнолітніх, які не досягли п`ятнадцяти років, угоди укладають від їх імені батьки (усиновителі) або опікун. Вони вправі учиняти лише дрібні побутові угоди.

За змістом ст. 31 ЦК України малолітні особи мають часткову цивільну дієздатність фізичної особи та мають право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.

За загальним правилом ст. 32 ЦК України фізичні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповну цивільну дієздатність. Згідно ч.ч. 1,2,3 цієї статті - крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку).

2. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

3. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім`я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

З пояснень заявника та свідків вбачається, що з 2004 по 2011 рік опікуном та піклувальником ОСОБА_1 була ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток. Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Відповідно до ст. 272 ЦК України фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно. В інтересах малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком або за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні права здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що малолітня або неповнолітня особа не може мати взаємні права та обов`язки як член сім`ї спадкодавця, зокрема, здійснювати догляд, вести спільне господарство, мати спільний бюджет, приймати участь у витратах на продукти, ліки тощо, з огляду на неповну цивільну дієздатність такої особи, а тому не може бути спадкоємцем четвертої черги після смерті спадкодавця у розумінні ст. 1264 ЦК України, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Суд зауважує, що з наданих заявником матеріалів вбачається, що підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом є відсутність документів, які підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем, але заявник з такою вимогою до суду не зверталася.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення понесені заявником витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 293-294, 263-264, 315, 319, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини відмовити повністю.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Представник заявниці: Богуш Володимир Данилович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП №001320 від 29.06.2017 року, адреса: просп. Центральний, 25/2, м. Сєвєродонецьк, Луганська область.

Заінтересована особа: Білолуцька селищна рада Новопсковського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04335588, адреса: вул. 1 Травня, 4, смт Білолуцьк, Луганська область..

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 липня 2021 року.

Головуючий суддя А.В. Чалий