Вирок № 98726811, 02.08.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження 1кп-932/681/20 Справа 932/8591/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 серпня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого-судді Карягіної Н.О.

при секретарі Сібірко А.А.

прокурора Чернявського Є.О.

захисника адвоката Грицая В.О.

представника потерпілого адвоката Корсуновського П.Ю.

з участю:

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020040640001231, відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого ТОВ «Електробудівельна компанія», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-24.04.2020 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 309, 75 КК України до одного року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на один рік,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

31.05.2020 року близько 10.35 год. ОСОБА_2 , знаходився поблизу будинку № 48 по вул. Запорізьке шосе в м. Дніпро, де зустрів раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_1 , де між ним та вказаним потерпілим, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків відбулась сварка, в ході якої ОСОБА_2 , не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння у вигляді спричинення ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, хоча повинен був та міг передбачити їх настання, наніс удар правою рукою в область обличчя потерпілому ОСОБА_1 , від чого останній впав на асфальтовану ділянку місцевості та отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми (з порушенням свідомості до коми), забію головного мозку 3-го ступеню, з вогнищами забиття речовини головного мозку в обох скроневих частках, в лобній частці праворуч та тім`яній частці ліворуч, гострої субдуральної гематоми малого об`єму праворуч, субарахноїдального крововиливу, перелому кісток основи черепу ліворуч, пневмоцефалії, підшкірної гематоми та садна в лівій тім`яно-потиличній області, розриву шкіри зовнішнього слухового проходу ліворуч з явищами вушної кровотечі, травматичної екстракції 1-го зубу на верхній щелепі ліворуч, з розвитком в посттравматичному періоді психоорганічного синдрому середнього ступеню тяжкості, двобічної пірамідної недостатності, недостатності вестибулярного і кохлеарного нервів ліворуч, які розмежуванню по ступеню тяжкості не підлягають та за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Після чого ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_2 були кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України, як такі, що виразилися у спричинені умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Пред`явлене органом досудового розслідування обвинувачення, було змінено прокурором в ході судового розгляду та дії обвинуваченого ОСОБА_2 перекваліфіковані на ст. 128 КК України, як такі, що виразилися в спричиненні необережного тяжкого тілесного ушкодження. Потерпілий та представник потерпілого підтримали обвинувачення в начальній редакції за ч.1 ст.121 КК України, наполягаючи на тому, що обвинувачений умисно бив потерпілого в голову та спричинив зазначені тілесні пошкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення за ст. 128 КК України визнав повністю та пояснив, що 31.05.2020 року близько 10.35 год. він гуляв біля буд № 48 по вул. Запорізьке шосе у м. Дніпро. В цей час він побачив своїх знайомих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до яких чіплявся раніше незнайомий ОСОБА_1 , який напевно знаходився у стані алкогольного сп`яніння. Спочатку він подумав, що ОСОБА_1 знайомий ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак останні відходили від нього, а потім ОСОБА_4 підбігла до нього і попросила допомоги, пояснивши, що ОСОБА_1 її ображає. Після цього він підійшов до ОСОБА_1 і сказав йому, щоб той вибачився перед ОСОБА_4 . Однак, ОСОБА_5 почав ображати і його після чого штовхнув його у плече. А коли він побачив, що ОСОБА_5 дістає з кишені руку, він рефлекторно вдарив його в область підборіддя, від чого ОСОБА_1 спіткнувшись об бордюр, впав на асфальтовий тротуар. Після цього він хотів його підняти, але той був без свідомості. Він побіг за водою до перукарні, а повернувшись, побачив, що потерпілого вже забирає швидка допомога. У нього не було умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, удар ОСОБА_5 він наніс, щоб його злякати.

Суд вважає доведеним вищевикладене обвинувачення за ст.128 КК України, оскільки встановлені судом обставини, окрім показів наданих обвинуваченим, повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду, а саме:

Показаннями потерпілого ОСОБА_1 , який у суді пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_2 він раніше не знав та між ними не було неприязних відносин. У зв`язку із отриманими тілесними ушкодженнями, він частково пам`ятає події спричинення йому тілесних ушкоджень. Так він 31.05.2020 року близько 10.00 год. пішов за продуктами до магазину на ж/м Тополя-1 у м. Дніпро. Біля магазину до нього підходили різні люди, щось йому говорили. Пам`ятає, що саме ОСОБА_2 вдарив його по обличчю, від чого він впав та втратив свідомість. В цей день він не вживав алкогольні напої, також він не пам`ятає в момент удару він стояв чи йшов. Внаслідок скоєного у відношенні нього злочину йому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, він тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні і наразі він також проходить реабілітацію по відновленню здоров`я. Просить стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду загальною сумою 77 530,76 грн., яка виразилася у витратах на придбання необхідних медикаментів, а також в вартості операції з видалення кореня зубу, який був вибитий, внаслідок нанесених йому тілесних ушкоджень, з наступним виготовленням мостовидного протезу та на придбання окулярів з причини погіршення зору. Також просить стягнути з обвинуваченого моральну шкоду у розмірі 500 000 грн., яка виразилася у моральних стражданнях, внаслідок скоєного у відношенні нього злочину, спричиненні психологічного дискомфорту, порушенні звичайного способу життя, а також тому, що він до отриманих тілесних ушкоджень працював тренером спортивних та бальних танців, і у зв`язку з отриманими травмами, за станом здоров`я не може займатися своїм основним видом діяльності, а саме: займатися танцями, тренувати спортсменів, проводити суддівсько-тренерські конгреси та їздити на змагання тощо.

Показаннями свідка ОСОБА_6 яка у суді пояснила, що ОСОБА_2 - її син. По характеру її син врівноважений, в бійках помічений ніколи не був. Бойовими мистецтвами син також не займався, займався тільки баскетболом.

Показаннями свідка ОСОБА_7 , яка у суді пояснила, що з ОСОБА_2 вона знайома, так як вони навчалися в одній школі, з потерпілим ОСОБА_1 вона не була знайома, неприязних стосунків немає. 31.05.2020 року близько 10.00 год. вона разом з ОСОБА_8 стояли на алеї поблизу магазина «АТБ», розташованого біля буд. № 48 по вул. Запорізьке шосе у м. Дніпро, а ОСОБА_2 стояв неподалік від них з якимось хлопцем. В цей час до них підійшов раніше незнайомий ОСОБА_1 , який почав їх розпитувати про спортивний зал, на його запитання вони відповіли і стали відходити від нього. Однак, ОСОБА_1 почав їм казати щось образливе, продовжив чіплятися, сказав, що відріже їй косу, штовхнув її, на що вона не реагувала та намагалася відходити від нього, щоб припинити спілкування. ОСОБА_9 також говорив ОСОБА_1 , щоб той залишив їх в спокої. ОСОБА_1 по зовнішньому вигляду був у нетверезому стані, від нього був відчутний запах алкоголю, він не розумів, що йому говорять, і продовжував чіплятися до них з розмовами. Після цього вона підійшла до ОСОБА_2 та сказала, що ОСОБА_1 її ображає. ОСОБА_2 підійшов разом з нею до місця, де залишався ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і сказав ОСОБА_1 щоб той уходив, але останній не відходив та почав наступати на ОСОБА_2 . Тоді ОСОБА_2 вдарив його один раз правою рукою в область обличчя, від чого потерпілий впав на тротуар на спину та втратив свідомість. Після чого ОСОБА_2 викликав швидку допомогу.

Показаннями свідка ОСОБА_11 , який у суді пояснив, що з ОСОБА_2 він знайомий з дитинства, потерпілого раніше не знав, неприязних стосунків немає. 31.05.2020 року близько 10.00 год. він разом з ОСОБА_4 знаходилися біля магазину «АТБ» по вул. Запорізьке шосе у м. Дніпро. Потім до них підійшов раніше незнайомий ОСОБА_1 , який по зовнішнім ознакам перебував у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 почав приставати до них з розмовами, вони з ОСОБА_4 намагалися відійти від нього, просили його не чіпати їх. Потім ОСОБА_1 почав словесно приставати до ОСОБА_4 , штовхати її. В цей час до них підійшов ОСОБА_2 , який попередив ОСОБА_1 , щоб той не чіпав ОСОБА_4 ОСОБА_1 намагався замахнутися на ОСОБА_2 і тоді останній ударив ОСОБА_1 в область підборіддя. Від удару потерпілий впав на асфальт та втратив свідомість. Після цього вони викликали швидку та намагалися водою привести його до тями.

А також письмовими доказами по справі, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

-протоколом огляду від 31.05.2020 року, згідно якого була оглянута ділянка місцевості поблизу будинку № 48 по вул. Запорізьке шосе в м. Дніпро, під час якого були виявлені сліди речовини бурого кольору на місці спричинення тілесних ушкоджень та вилучені змиви речовини бурого кольору, маска зі слідами речовини бурого кольору. ( т.1 а.с. 9-11);

-довідкою КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня І.І. Мечнікова» № 584, згідно якої ОСОБА_1 31.05.2020 року був госпіталізований до лікарні з діагнозом: відкрита черепно-мозкова травма, перелом кісток основи черепу ліворуч. (т.1 а.с.30);

-протоколом перегляду відеозапису від 01.06.2020 року, згідно якого був переглянутий диск з відеозаписом з камер відеоспостереження з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за 31.05.2020 року та встановлено, що він містить відеозапис подій спричинення тілесних пошкоджень потерпілому. ( т.1 а.с. 59-65);

-протоколом перегляду відеозапису від 01.06.2020 року за участю ОСОБА_2 , згідно якого під час перегляду диску з відеозаписом з камер відеоспостереження з магазину «Ковбас-маркет» за 31.05.2020 року, ОСОБА_2 впізнав себе на відеозапису та розказав, як він наніс один удар потерпілому ОСОБА_1 , від чого останній впав на асфальтований тротуар. ( т.1 а.с. 72-78);

-протоколом перегляду відеозапису від 10.06.2020 року за участю свідка ОСОБА_7 , згідно якого під час перегляду диску з відеозаписом з камер відеоспостереження з магазину «Ковбас-маркет» за 31.05.2020 року, ОСОБА_7 впізнала себе та ОСОБА_2 на відеозапису та розказала, як ОСОБА_2 наніс один удар раніше незнайомому ОСОБА_1 , від чого останній впав на асфальтований тротуар. ( т.1 а.с. 111-117);

-протоколом перегляду відеозапису від 10.06.2020 року за участю свідка ОСОБА_11 , згідно якого під час перегляду диску з відеозаписом з камер відеоспостереження з магазину «Ковбас-маркет» за 31.05.2020 року, ОСОБА_11 впізнав себе, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 на відеозапису та розказав, як ОСОБА_2 наніс один удар раніше незнайомому ОСОБА_1 , від чого останній впав на асфальтований тротуар. ( т.1 а.с. 118-124);

-копією виписного епікризу з історії хвороби № Е 3877, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня І.І. Мечнікова» з 31.05.2020 року по 17.06.2020 року з діагнозом: тяжка відкрита проникаюча черепно-мозкова травма, забій головного мозку ІІІ ст., переломи основи черепу ( лівої скроневої кістки з переходом на піраміду СК клінічно), геморагічні вогнища забоїв у обох скроневих, та правій лобній частці мозку, пневмоцефалія, САК., субдуральна гематома малого об`єму справа; розрив шкіри зовнішнього проходу вуха зліва. ( т.1 а.с. 136);

-протоколом перегляду відеозапису від 07.07.2020 року за участю потерпілого ОСОБА_1 , згідно якого під час перегляду диску з відеозаписом з камер відеоспостереження з магазину «Ковбас-маркет» за 31.05.2020 року, ОСОБА_1 впізнав себе на відеозапису та розказав, що саме ОСОБА_2 наніс йому удар, від якого він впав на асфальтований тротуар та втратив свідомість. ( т.1 а.с. 137-143);

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 31.07.2020 року, згідно якого в КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня І.І. Мечнікова» була вилучена завірена копія історії хвороби та медична картка потерпілого ОСОБА_1 ( т.1 а.с. 155-200);

-висновком судово-медичної експертизи № 1955-е від 22.07.2020 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми (з порушенням свідомості до коми), забою головного мозку 3-го ступеню, з вогнищами забиття речовини головного мозку в обох скроневих частках, в лобній частці праворуч та тім`яній частці ліворуч, гострої субдуральної гематоми малого об`єму праворуч, субарахноїдального крововиливу, перелому кісток основи черепу ліворуч, пневмоцефалії, підшкірної гематоми та садна в лівій тім`яно-потиличній області, розриву шкіри зовнішнього слухового проходу ліворуч з явищами вушної кровотечі, травматичної екстракції 1-го зубу на верхній щелепі ліворуч, з розвитком в посттравматичному періоді психоорганічного синдрому середнього ступеню тяжкості, двобічної пірамідної недостатності, недостатності вестибулярного і кохлеарного нервів ліворуч, які розмежуванню по ступеню тяжкості не підлягають та за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, переважання внутрішніх ушкоджень над зовнішніми, розташування перелому кісток черепу та ділянок забиття речовини головного мозку, можливо вказати, що вони спричинені від не менш як 2-х механічних дій: дії тупого твердого предмету ( предметів) в область обличчя, яким могла бути і рука або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями, з послідуючим наданням тілу прискорення та дії тупого твердого предмету (предметів) з необмеженою переважаючою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в тім`яно-потиличну область голови ліворуч, тобто і при падінні з висоти власного зросту та ударом вищевказаною анатомічною ділянкою голови об тупу тверду поверхню. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації (стан хворого на момент госпіталізації), можливо вказати, що вони отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування до КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня І.І. Мечнікова», тобто і в термін, на який вказав слідчий у постанові та вказано у медичній документації. Виявлені у нього тілесні ушкодження спричинені в короткий проміжок часу, послідовність нанесення яких встановити не представляється можливим, у зв`язку з відсутністю судово-медичних експертних даних. Виявлені у нього тілесні ушкодження розмежуванню по ступеню тяжкості не підлягають та за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння, згідно п. 2.1.3 «б,в,о» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6. ( т.1 а.с. 204-208).

Допитана у суді експерт ОСОБА_15 пояснила, що вона проводила судово-медичну експертизу щодо потерпілого ОСОБА_1 , нею був оглянутий потерпілий, а також досліджені надані медичні документи - картка хворого ОСОБА_1 . Дату огляду потерпілого вона не пам`ятає. У висновку судово-медичної експертизи № 1955-е від 22.07.2020 року нею помилково не було поставлено дві крапки після слів «спричинені від не менш як 2-х механічних дій тупого твердого предмету (предметів)», тобто відповідно до висновку тілесні ушкодження спричинені від одного удару твердим тупим предметом, можливо рукою і удару об твердне покриття при падінні з прискоренням наданим першим ударом. Отримані потерпілим тілесні ушкодження розмежуванню по ступеню тяжкості не підлягають та за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

-речовим доказом - диском з відеозаписом з камер відеоспостереження з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за 31.05.2020 року, який був переглянутий у судовому засіданні і під час перегляду якого було встановлено, що під час розмови потерпілого зі свідком ОСОБА_3 до них підходять ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , після чого ОСОБА_2 щось каже потерпілому, жестикулюючи руками, потерпілий йому щось відповідає та намагається відштовхнути останнього, після чого ОСОБА_2 наносить удар кулаком руки в область обличчя потерпілого від якого останній падає на асфальтну доріжку (т.1 а.с.66)

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про доведеність пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення за ст.128 КК України, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, вони мають значення для кримінального провадження та відповідають фактичним обставинам справи.

Суд не приймає як доказ обвинувачення: протокол огляду від 31.05.2020 року, згідно якого у приміщенні лікарні ім. Мечнікова були оглянуті та вилучені речі потерпілого ОСОБА_1 ( т.1 а.с. 13) з підстав його недопустимості, оскільки під час судового розгляду судом встановлено, що незважаючи на те, що під час проведення зазначеної процесуальної дії був присутній спеціаліст ОСОБА_17 та здійснювалося фіксування дії за допомогою телефону, зазначена особа не підписала протокол огляду і протокол не містить додатків у вигляді у розумінні ст.105 КПК України за наслідками застосування технічних засобів, а також протокол огляду від 31.05.2020 року, згідно якого була оглянута та вилучена куртка ОСОБА_2 ( т.1 а.с. 14-15), з підстав його недопустимості, оскільки зазначений огляд проведений після внесення відомостей до ЄРДР особою, яка не вносила зазначені відомості та яка не входила в подальшому в групу слідчих, які здійснюють досудове розслідування.

Суд вважає допустимим та належним доказом висновок судово-медичної експертизи №1955-е від 22.07.2020 року, оскільки він отриманий у порядку, передбаченому КПК України, у відповідності до ст.242, 243 КПК України, складений уповноваженою особою, експертом маючим право проводити зазначене дослідження, попередженим про кримінальну відповідальність за ст.374,375 КК України, у відповідності до ст.101,102 КПК України, крім того допитана в судіексперт ОСОБА_15 пояснила, що нею був складений вищезазначений висновок на підставі наданої медичної документації та огляду потерпілого безпосередньо, що також не протирічить нормам кримінально-процесуального законодавства.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що прокурором обґрунтовано змінено обвинувачення в частині зміни кваліфікації дій обвинуваченого з ч.1 ст.121 КК України на ст.128 КК України, та визнає обвинуваченого ОСОБА_2 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його дії, що виразилися у спричиненні необережного тяжкого тілесного ушкодження, суд вважає правильно кваліфікованими за ст. 128 КК України.

Ті обставини, що обвинуваченим спричинені тяжкі тілесні ушкодження потерпілому з необережності підтверджуються показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо подій та обставин спричинення тілесних ушкоджень обвинуваченим потерпілому внаслідок одного удару в область обличчя з подальшим його падінням на асфальтне покриття, які підтверджуються переглянутим в суді відеозаписом з камер відеоспостереження та висновками судово-медичної експертизи №1955-е від 22.07.2020 року відповідно до яких потерпілому спричинені тілесні пошкодження від не менш як 2-х механічних дій: дії тупого твердого предмету ( предметів) в область обличчя, яким могла бути і рука або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями, з послідуючим наданням тілу прискорення та дії тупого твердого предмету (предметів) з необмеженою переважаючою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в тім`яно-потиличну область голови ліворуч, тобто і при падінні з висоти власного зросту та ударом вищевказаною анатомічною ділянкою голови об тупу тверду поверхню.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, враховуючи тяжкість скоєного, пом`якшуючі покарання обставини - щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні; особу обвинуваченого, який раніше судимий та скоїв злочин у період іспитового строку, не відбувши покарання за попереднім вироком суду, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем роботи, і вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити покарання пов`язане з його ізоляцією від суспільства у вигляді позбавлення волі у межах строку, визначеного санкцією статті Кримінального кодексу України, із застосуванням ч.1 ст. 71 КК України з частковим приєднанням невідбутої частини покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.05.2020 року, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі вищенаведеного, суд вважає необхідним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований щодо обвинуваченого залишити без змін до набрання вироком законної сили, але , з врахуванням положень глави 18 КПК України, не більше ніж на два місяці, т.б. до 2 жовтня 2021 року включно, для запобігання існуючим ризикам переховування від суду з метою уникнення відбуття покарання за вчинення кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню в тому числі подальшому виконанню вироку,вчинення останнім нового кримінального правопорушення.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 матеріальної шкоди, заподіяної йому злочином у загальній сумі 77530,76 грн., суд вважає обґрунтованим, наданими до суду документами та таким, що підлягає повному задоволенню з урахуванням часткового відшкодування шкоди у сумі 1000 грн.

у сумі 76530,76 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 моральної шкоди, заподіяної йому злочином у сумі 500 000 грн., яка виразилася у фізичних стражданнях, внаслідок заподіяних йому обвинуваченим тілесних ушкоджень, відчуття емоційної напруги внаслідок розладу здоров`ята виходячи з принципів розумності, справедливості та зваженості, суд вважає обґрунтованим та вважає, що він підлягає задоволенню частково в сумі 150 000 гривень.

У відповідності до ст. 100 КПК України, речові докази по справі - диск з відеозаписом з камер відеоспостереження з магазину «Ковбас-маркет» за 31.05.2020 року, суд вважає необхідним зберігати у матеріалах кримінального провадження, а одяг потерпілого ОСОБА_1 , а саме: куртку, кеди, шкарпетки, штани, футболку, та одяг обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме: куртку фірми «Crag Hoppers», суд вважає необхідним повернути законним володільцям.

Також у відповідності до ст. 174 КПК України з огляду на вищевикладене, суд вважає необхідним арешти, накладені відповідно до ухвал слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.06.2020 року на вищевказаний одяг потерпілого та обвинуваченого, - скасувати.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднати частково невідбуте покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.05.2020 року та остаточно призначити покарання за сукупністю вироків у вигляді двох років шести місяців позбавлення волі.

Строк покарання рахувати з 2 серпня 2021 року, зарахувавши у строк відбуття покарання строк перебування ОСОБА_2 під вартою з 31.05.2020 року по 2.08.2021 року.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, але не більше ніж до 2 жовтня 2021 року, - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 77 530 (сімдесят сім тисяч п`ятсот тридцять) гривень 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень.

Речові докази:

-диск з відеозаписом з камер відеоспостереження з магазину «Ковбас-маркет» за 31.05.2020 року, який знаходиться на зберіганні у матеріалах кримінального провадження, - зберігати у матеріалах кримінального провадження;

-одяг потерпілого ОСОБА_1 , а саме: куртку, кеди, шкарпетки, штани, футболку, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Шевченківського ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області ( ВП № 7 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області), - повернути потерпілому ОСОБА_1 ;

-куртку фірми «Crag Hoppers», яка знаходиться на зберіганні у камері схову речових доказів Шевченківського ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області ( ВП № 7 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області), - повернути ОСОБА_2 .

Скасувати арешти, накладені відповідно до ухвал слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.06.2020 року на одяг потерпілого ОСОБА_1 , а саме: куртку, кеди, шкарпетки, штани, футболку, та на одяг обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме: куртку фірми «Crag Hoppers».

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Бабушкінського

районного суду м. Дніпропетровська Н.О. Карягіна