Рішення № 98726203, 03.08.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/2439/21

Провадження №2/333/2337/21

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

03 серпня 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Христової Н.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

Представник позивача - адвокат Шаповалова С.Г. звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, згідно якого позивач просить суд визнати виконавчий напис № 2691 від 20.01.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» заборгованості у розмірі 67662,94 гривень, таким, що не підлягає виконанню. Та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Вимоги обґрунтовує тим, що у квітні 2021 року на адресу ОСОБА_1 надійшла Постанова від 07.04.2021 року (ВП 64469996,) про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Зі змісту Постанови стало відомо, що відповідно до виконавчого напису №2691 від 20.01.2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСНОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» суму заборгованості у розмірі 67 662, 94 грн. Крім того, стягнуто грошові кошти за проведення виконавчих дій відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» у розмірі - 6 766,29 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню складає 75 098, 23 грн.

Станом на 16 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та будь-якою кредитною організацією/банком не укладено жодного договору на відкриття кредитної лінії.

Повідомляє, що жодного листування (досудових вимог, претензій, листів) на адресу свого офіційного місця проживання він не отримував.

Викладені вище обставини унеможливлюють виникнення у позивача простроченої заборгованості, а відтак і стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» грошових коштів.

Крім того, зазначає, що в тексті Постанови, в частині «адреса» зазначено: АДРЕСА_1 . Зазначена адреса не має до позивача жодного відношення, зазначена помилково; факт реєстрації підтверджується копією паспорту у відповідних додатках до цієї позовної заяви.

Позивач вважає такі дії приватного нотаріуса незаконними, непрофесійними та грубо порушеними.

Юридичною особою не було надано оригіналу кредитного договору (на підтвердження наявності кредиту), не було надано засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості, строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, оскільки будь-який Договір між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» ніколи не укладався. Вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» про необхідність погашення боргу жодного разу на його адресу не направлялась; нотаріусом не було перевірено надіслання такої вимоги Позивачу, що взагалі унеможливлює вчинення виконавчого напису.

Всупереч наведеному, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.

Ухвалою Комунарського районного суду від 21.04.2021року суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі, а також відповідно до ст. 274 ЦПК України вирішила розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його інтереси представляла адвокат Шаповалова С.Г., яка надала заяву про розгляд справи без участі позивача та її участі, позов підтримала. Просила суд задовольнити вимоги в повному обсязі та вирішити питання щодо судових витрат.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням в матеріалах справи, причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв клопотань на адресу суду не надходило. Крім того відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.1 ст.280 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович у судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

20.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовича вчинений виконавчий напис № 2691 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АЛАНД» заборгованості в розмірі 67662,94 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. на підставі зазначеного виконавчого напису відкрито виконавче провадження ВП №64469996.

Ухвалою суду від 21.04.2021 р. у приватного нотаріуса Горай О.С. витребовувались матеріали нотаріальної справи заведеної при вчиненні виконавчого напису № 2691 від 20.01.2021 року. Проте, зазначену ухвалу суду не виконано. Рекомендовані листи, які направлялись на адресу приватного нотаріуса, який є третьою особою вручені приватному нотаріусу про що стоїть відмітка у поштовому повідомлені.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 16.09.2019 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 16.09.2019 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінета Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

З урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, що зазначено в правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України у справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року.

Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що між ним та будь-якою кредитною організацією/банком не укладено жодного договору на відкриття кредитної лініїтому заборгованість в сумі 67662,94 грн. ним оспорюється та не визнається.

Відповідач, в свою чергу, жодних заперечень та доказів на спростування зазначеного не надав.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що кредитний договір належить саме ОСОБА_1 суду не надано. Та само як і не надано розрахунок відповідно до якого можливо б було встановити, що сума заборгованості за кредитним договором становить саме 67662,94 грн.

Таким чином, з наданих суду документів неможливо встановити, що кредит був оформлений саме ОСОБА_1 , та чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису він мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, судом не встановлено факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач цілком обґрунтовано посилається на відсутність в нього документів, які були підставою для винесення виконавчого напису, тому вважає, що обов`язок доказування заперечень покладається на відповідача, в результаті дій якого були зібрані, створені та подані документи приватному нотаріусу.

Отже, виходячи із принципів змагальності та диспозитивності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а тому виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Щодо стягнення судових витрат понесених із розглядом справи суд зазначає наступне.

Згідно позовної заяви, позивачем в прохальній частині позову було зазначено про стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу внормований статтею 137 ЦПК України.

Як випливає із змісту частини 3 означеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Наведене свідчить, що передумовою для покладення витрат на отримання професійної правничої допомоги є документальне підтвердження цих витрат.

16.04.2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Шаповаловою С.Г. було укладено Договір про надання правової допомоги (а.с.16-18, зворот).

Згідно акту наданих послуг, витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі складають 3000 грн. з яких: 100 грн. - відправлення пакету документів про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню до суду; 2900 гривень - складання позовної заяви та підготування відповідних копій учасникам процесу (а.с.20).

Відповідно до рахунку № НОМЕР_1 від 16.04.2021 року послуги з надання правової допомоги становлять 3000 грн.(а.с.19)

У зв`язку з чим суд вважає за можливим задовольнити вимоги про стягнення витрати на професійну правничу допомогуу розмірі 3000 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Оскільки позивач по даній категорії справ звільнений від сплати судового збору при подачі позову, то відповідно до приписів ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 908 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12-18,76, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, 261, 625, 1050 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, № 2691 від 20.01.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АЛАНД» заборгованості в розмірі 67662,94 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» (ЄДРПОУ 42642578, м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, оф.301) на користь держави 908 гривень судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» (ЄДРПОУ 42642578, м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, оф.301) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) 3000 гривень витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 03.08.2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська