Рішення № 98723230, 30.07.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 444/1373/21

Провадження № 2-а/459/44/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Новосада М.Д.

з участю секретаря Канюки В.Р.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ГАБ №119147 від 13.04.2021 року ,-

В С Т А Н О В И В :

01.06.2021 позивач звернувся у суд з позовом до відповідача, у якому просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії ГАБ №119147 від 13.04.2021 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 ч.2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 гривень

Адміністративний позов обґрунтовує тим, що обмеження його прав і свобод у зв`язку із встановленням карантину, не відповідають Конституції України, тому вважає, що карантин і проведення санітарних та потиепідеміологічних заходів, а також обмеження його прав і свобод не підлягають застосуванню по відношенню до нього, оскільки таке можливо лише в умовах воєнного або надзвичайного стану. Тому вважає, що покладення на нього додаткових обов`язків носіння медичної маски не підлягають застосуванню по відношенню до нього і не підлягають виконанню ним. Вказав, що поліцейським під час складання спірної постанови не було здійснено перевірку постанови КМУ №211 зі змінами, не взято до уваги те, що карантин на території України введено з порушенням процедури. Крім того зазначив, що маску потрібно носити, якщо маєш ознаки ГРВІ або COVID, або здійснюєш догляд за хворими на коронавірсу. Також працівники поліції не дотримувались дистанції з ним 1,5 метри, не зачитали права, не вирахували його пояснення і заперечення в ході розгляду справи та складання постанови, не надали права на залучення захисника. Вважає себе невинним у вчинені вказаного порушення та спірну постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи.

Ухвалою від 16.07.2021 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30.07.2021 з повідомленням (викликом) сторін.

30.07.2021 в судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, вказаних у ньому. Пояснив, що перебував безпосередньо між зупинками громадського транспорту. Зазначені не віднесені до будинків чи споруд.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав, про причини неявки не повідомляв.

Відповідачем не було подано відзиву.

Вислухавши пояснення позивача, оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено з оскаржуваної постанови серії ГАБ №119147 від 13.04.2021 позивачу ставиться у вину те, що він 13.04.2021 о 09.45 год. перебував на зупинці громадського транспорту по вул.Б.Хмельницького,273 у м.Львові без засобів індивідуального захисту, а саме без захисної маски, під час карантину.

Вказаною постановою до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», установлено з 12 березня 2020 р. до 03 квітня 2020 р. на усій території України карантин.

Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020.

В оскаржуваній постанові не зазначено, яким нормативно-правовим актом було встановлено карантинні обмеження, які порушив ОСОБА_1 , який пункт він порушив, та який рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 ("зелений", "жовтий", "помаранчевий" або "червоний") був запроваджений на території, де було вчинене інкриміноване йому правопорушення.

Частиною 2 статті 44-3 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 КУпАП з 21 листопада 2020 року до повноважень працівників органів та підрозділів Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція, відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справ про притягнення до адмінітсративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення особа може користуватися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

За правилами ст. 255 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого їй правопорушення.

При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КпАП України.

Крім цього, у відповідності до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Виходячи зі змісту висновків Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, що викладені у пп. 36, 37 постанови від 23.10.2019 р. по справі № 357/10134/17, візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення.

Однак у даній адміністративній справі відповідач жодних доказів (матеріалів фото- та відеофіксації на підтвердження факту, що правопорушення дійсно мало місце, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), які встановлювали б факт вчинення позивачем вказаного правопорушень, не надав.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, в ході розгляду справи не надано доказів на спростування тверджень позивача, а також не надано суду безспірних та допустимих доказів про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 44-3 КУпАП, стосовно позивача поліцейським виконані вимоги ст. ст. 268, 280 КУпАП.

Разом з тим, відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Так, судом встановлено, що на місці події постанова про притягнення позивача до адмінвідповідальності за ч.2 ст.44-3 КУпАП не складалась, відповідачем не доведено, що він належним чином повідомив позивача про розгляд справи, а також про час і місце розгляду справи, що він роз`яснив позивачу права, передбачені ст.268 КУпАП, та право та порядок оскарження постанови про притягнення до адмінвідповідальності, а також не довів, що копію постанови він вручив позивачу особисто або за допомогою поштового зв`язку.

За положеннями ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до статті 271 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адмінвідповідальності може представляти захисник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Право на захист особи, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, гарантоване пунктом 3 (с) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що включає право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Відповідно до усталеної практики у справах щодо України, поняття «кримінальне правопорушення» в практиці ЄСПЛ має автономне тлумачення, та кримінально-правова суть визнається не лише стосовно Кримінального кодексу, а й Кодексу про адміністративні правопорушення(Рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 53 та від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Kornev and Karpenko v. Ukraine).

Із пояснень позивача вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, інспектором поліції його прав та обов`язків не роз`яснено.

Такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, а відповідно і порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Належна реалізація позивачем прав, встановленихст. 268 КУпАП, у випадку їх роз`яснення до моменту винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, могла вплинути на прийняте інспектором поліції рішення у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, працівником поліції під час складання оскаржуваної постанови не було вирішено питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Працівник поліції не врахував пояснення ОСОБА_1 , не проаналізував докази в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, не було враховано особу порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, яке не завдало значних збитків суспільним або державним інтересам, прав та свобод інших осіб не порушило.

Малозначним є правопорушення, яке не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.

Листом Міністерства юстиції України від 06.03.2018 №8887/4408-33-18/11.2.2 роз`яснено, що чинними нормами КУпАП не визначено поняття малозначності вчиненого правопорушення та виключного переліку діянь, які можуть вважатися малозначними. Орган (посадова особа), уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, звільняє правопорушника від адміністративної відповідальності в кожному випадку окремо, зважаючи на характер вчинюваного діяння та обставини справи.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів про наявність у діях позивача складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.

В силу принципу презумпції невинуватості, передбаченого Конституцією України, всі сумніви щодо винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Тому суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови . В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова складена 13.04.2021. ОСОБА_1 отримав копію постанови 19.04.2021, а до суду з позовом звернувся 30.04.2021. Тому строк на оскарження постанови у справі про адмінправопорушення позивачем пропущений з поважних причин і його слід поновити.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, а тому їх слід задовольнити.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачено 454,00 грн судового збору.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, з врахуванням положень ст.ст.132,134 КАС України в користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 454 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління національної поліції України у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 134, 139, 243-246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Управління патрульної поліції у Львівській області (юридична адреса: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19, Львівської області, ЄДРПОУ 40108646, e-mail: public@patrol.police.gov.ua), про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ГАБ №119147 від 13.04.2021 року ,- задовольнити.

Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ГАБ №119147 від 13.04.2021 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 ч.2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 гривень. - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 ч.2 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Львівській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.).

На рішення може бути подана апеляційна скарга через Червоноградський міський суд Львівської області до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 02.08.2021.

Суддя: М. Д. Новосад