Рішення № 98721341, 26.07.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/2010/2021 Справа № 641/4144/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року

Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого - судді: Чайка І.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дрокіної С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/4144/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» , третя особи : Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису таким , що не підлягає виконанню ,-

В С Т А Н О В И В :

31.05.2021 року позивач звернулася до Комінтернівського районного суду м. Харкова з вищевказаним позовом в якому просить визнати виконавчій напис №3606 від 18.05.2017 року вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округа Завалієвим А.А. , яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 98104,88 грн. таким , що не підлягає виконанню , стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 908 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 18.05.2017 року на підставі заяви ПАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк») приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. вчинено виконавчий напис за № 3606 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 98104,88 грн. 02.02.2017 року постановою державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Єрмак Г.В. відкрито виконавче провадження № 54413350 з виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса. Позивачу стало відомо про вчинення виконавчого напису лише під час ознайомлення з виконавчим провадженням 28.05.2021 року. Позивач вважає , що відповідачем було порушено порядок на примусове стягнення боргу шляхом звернення з заявою до приватного нотаріуса та вчинення останнім виконавчого напису № 3606 від 18.05.2017 року. ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до нотаріуса у 2017 році , таким чином виконавчий напис був вчинений після спливу трирічного строку з дня виникнення права вимоги. Оскільки відповідне право стягувача повинно існувати на момент звернення. Крім того , позивач зазначає , що оригінал спірного кредитного договору, на якому міститься посилання у виконавчому написі, не додано до виконавчого напису ,та його не посвідчено у нотаріальному порядку , таким чином нотаріусом не дотримано вимог , щодо права вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не посвідчено нотаріально. У даному випадку , нотаріус при вчинені оспорюваного виконавчого напису не переконався у безспірності розміру сум , що підлягають стягненню , чим порушив ЗУ «Про нотаріат». На підставі викладеного , позивач просить визнати виконавчій напис таким , що не підлягає виконанню.

Крім того , позивач просить стягнути з відповідача сплачений ним судовий збір.

Ухвалою суду від 02.06.2021 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

12.07.2021 року від відповідача АТ КБ «Приватбанк» надійшов відзив на позовну заяву , в якому вони просили відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 в повному обсязі , з наступних підстав. 16.04.2013 року позивач звернулась до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг , в зв`язку з чим підписала анкету-заяву б/н від 16.04.2013 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана разом заява з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку» складає між нею та банком Договір про надання послуг , що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування. Банком на підставі договору надання банківських послуг, відкрито картковий рахунок. За змістом обставин, викладених у позовній заяві, позивачем не спростовуються належними доказами обставини підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Крім того , жодних розрахунків або доказів невідповідності чи відсутності боргу перед банком , виконання зобов`язань за вказаним договором станом на день вчинення виконавчого напису позивачем не надається. Укладений між банком та ОСОБА_1 договір не визнаний недійсним і його правомірність презюмується , та з огляду на те , що договір не був виконаний достроково , розірваний , а також не виконувався належним чином він продовжує діяти і до сьогодні. Виконавчий напис був вчинений з дотриманням всіх норм та законів , на підставі наданих банком документів , що підтверджують безспірність заборгованості. Щодо строку здійснення стягнення за виконавчим написом , банк зазначає , що виконавчий напис вчинений 18.05.2017 року й стягнуто заборгованість станом на 31.01.2017 року. Безпосередньо укладений між сторонами договір від 16.04.2013 року у вигляді заяви-анкети , підписаної сторонами не містить строку повернення кредиту. На підставі укладеного кредитного договору позивачем було отримано кредитну картку , строк дії якої до 06/17. Таким чином , зобов`язання ОСОБА_1 повернути кредитні кошти за договором б/н від 16.04.2013 року настали 30.06.2017 року по закінченню строку дії виданої картки , а тому відповідач вважає , що виконавчий напис 18.05.2017 року вчинено в межах трирічного строку.

Позивач в судове не з`явився, його представник надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву, просив розглянути справу без його участі.

Третя особа- приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи- Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановлений законом спосіб , причини своєї неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 18.05.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. вчинено виконавчий напис за № 3606 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованісті за кредитним договором в розмірі 98104,88 грн. (а.с.14).

02.02.2017 року постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бардіна І.С. відкрито виконавче провадження № 54413350 з виконання виконавчого напису нотаріуса № 3606, вчиненого 18.05.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованісті за кредитним договором в розмірі 98104,88 грн. .

Відповідно до ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачом та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачом. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Також, при розгляді даної справи, суд бере до уваги те, що відповідно до п. 2 постанови КМУ від 29.06.99 N 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими заборгованість проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса", для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачом виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Вищезазначений пункт до постанови КМУ від 29.06.99 № 1172 було додано на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14 визнав незаконною та нечинною постанову Кабміну № 662 в частині, зокрема, "пункт 2 Змін, зокрема текст «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачом виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості", яке було залишено в силі Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачом підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі , звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачом документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачом документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачом. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачом відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачом документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачом, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Слід зазначити, що суд позбавлений можливості встановити, чи були надані нотаріусу документи передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, оскільки, відповідачем та приватним нотаріусом така інформація не надавалась.

Крім того , в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивач отримувала від відповідача письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ПАТ КБ «Приватбанк», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Таким чином, ОСОБА_1 не отримувала вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання такої вимоги позивачем, що унеможливило подання нотаріусу обґрунтованих заперечень, щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Виконавчий напис приватного нотаріуса оспорюється, зокрема, у тому числі і з мотивів його вчинення з порушенням строку, встановленого ст. 88 ЗУ «Про нотаріат»

Ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» та пп. 3.1, 3.3 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Тобто інший строк давності для вчинення виконавчого напису нотаріуса повинен бути прямо передбачений саме законом, і не може бути змінений домовленістю сторін.

Разом з тим відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті.

Тому і загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки.

Згідно п. 3.4 гл. 16 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу, тобто з дня, коли стягувач (кредитор) дізнався або повинен був дізнатися про те, що його право на належне виконання зобов`язання боржником порушено. Строк, пропущений стягувачом навіть з поважних причин, не може бути поновлений нотаріусом. Пропуск стягувачом строку давності не позбавляє його права на звернення до суду з відповідним позовом.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Вчиняючи виконавчий напис нотаріус не пересвідчився у тому, що з дня виникнення права вимоги по вказаному кредитному договору минуло не більше трьох років. Як зазначено у відзиві , кредитний договір між ОСОБА_1 та банком був укладений 16.04.2013 року , таким чином , право вимоги у банку виникло 16.04.2017 року , а виконавчий напис нотаріуса був вчинений 18.05.2017 року тобто поза межами трирічного строку.

На переконання суду, у даному випадку оспорюваний виконавчий напис не міг бути вчинений, оскільки заявлені вимоги за строк, що перевищує строк позовної давності встановленого законом.

До відзиву на позов відповідачем також не долучено даних щодо дотримання строків позовної давності, і не доведені обставини, на які відповідач посилається в обґрунтування своїх заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає задоволенню, що в свою чергу є правовою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 77-81, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» , третя особи : Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису таким , що не підлягає виконанню - задовольнити.

Взнати виконавчий напис приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича від 18.05.2017 року за № 3606 , яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договорим в розмірі 98104,88 грн. , таким , що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судові втрати по сплаті судового збору в розмірі - 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення через Комінтернівський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса фактичного проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: АТ КБ «Приватбанк» , адреса знаходження : м. Дніпро , вул. Набережна Перемоги 50 , ЄДРПОУ - 14360570.

Третя особа : Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович , адреса : м. Чернігів , пр-т Миру 55.

Третя особа : Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) , державний виконавець Золотавін Валерій Юрійович , адреса знаходження : м. Харків , м-н Захисників України 7/8

Повний текст рішення складено 03 серпня 2021 року.

Суддя: І. В. Чайка